Міжнародне право навколишнього середовища (стр. 28 )

[437] Танкер перебуває в дорозі, поза межами особливого району, на відстані більше 50 миль від найближчого берега, миттєва інтенсивність скидання нафти не перевищує 60 мл на морську милю, загальна кількість скинутої з існуючих танкерів у море нафти не перевищує 1/15000 загальної кількості даного виду вантажу, частиною якого є залишок, на танкері діє система автоматичного виміру, реєстрації і керування скиданням нафти і відстійні танки.

[438] International Maritime Organization, Resolution A.927(22) adopted on 29 November 2001 «Guidelines for the designation of special areas under MARPOL 73/78» and «Guidelines for the identification and designation of particularly sensitive sea areas». A 22/Res.927. – 15 January 2002.

[439] Раніше з цією метою використовувався лайм, пізніше – миш’як. Сучасні хімічні речовини здатні завдати шкоди живим організмам і через харчовий ланцюг – людському організму.

[440] Баласт у морській практиці – вантаж, що приймається на судно для надання йому належної стійкості, або диференту, коли корисного вантажу на судні для цього не достатньо або коли вантажу взагалі немає. Як баласт зазвичай використовується вода, що закачується в баластні цистерни судна. Сухий баласт (камінь, пісок, щебінь тощо) вантажиться в трюми судна. Водяний баласт необхідний для безпечної та ефективної експлуатації сучасного судна, але водночас він може представляти серйозну загрозу екології, економіці та здоров’ю людини. Внесення небажаних видів у нові екосистеми визнано міжнародним співтовариством однією із загроз Світовому океану. За приблизними оцінками, в будь-який момент у водяному баласті всіх суден світу транспортується від 7 до 10 тисяч різних видів морських живих істот: вірусів, бактерій, безхребетних тварин, ікринок і личинок риб, інших компонентів планктону. Результати досліджень показують, що за час, достатній для переходу морського судна з одного регіону Європи в інший, наприклад, з Балтійського моря до Північного (3-4 дні), у водяному баласті переноситься все співтовариство планктону без істотних змін. Почастішали випадки «баластних» інвазій, які викликають тяжкі екологічні та економічні наслідки. Чорне та Азовське моря входять до числа лідерів за кількістю та наслідками таких інвазій. Найбільш яскравий тому приклад – зміни в екосистемах Чорного та Азовського морів, які відбулися після занесення з водяним баластом суден з північно-західних прибережних районів Атлантичного океану хижого гребневика мнеміопсиса (Mnemiopsis leydyi), в результаті життєдіяльності якого завдано значної шкоди рибним запасам.

[441] Мировой океан и международное право. – С. 110.

[442] Протокол 1996 р. до Лондонської конвенції забороняє будь-яке спалювання всіх відходів у морі (ст. 5).

[443] Ухвалена як реакція на аварію танкера «Торі Кеньон» у 1967 р.

[444] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 273.

[445] Мировой океан и международное право. – С. 63–70.

[446] Commission of the European Сmunication from the Commission to the Council and the European Parliament. Black Sea Synergy – A new regional cooperation initiative. Brussels, (20final.

[447] Louka E. – P. 244–245.

[448] – С. 644.

[449] А. Международно-правовые вопросы сохранения трансграничных рыбных запасов и запасов далеко мигрирующих рыб и управления ими // Московский журнал международного права. – 2004. – № 4. – С. 96–110.

[450] А. – С. 645.

[451] Louka E. – P. 267.

[452] У рамках цієї міжнародної організації було схвалено: Кодекс поведінки ФАО щодо відповідального рибальства 1995 р., Угоду ФАО щодо сприяння дотриманню міжнародних заходів із збереження та управління риболовними суднами у відкритому морі 1994 р.

[453] А., С., Г. Международное сотрудничество в научно-технической и иных областях / Международное публичное право: учеб. / , , [и др.] / Отв. ред. . – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – С. 732.

[454] П., – С. 170–176.

[455] Fisheries Jurisdiction Case (Federal Republic of Germany v. Iceland), Merits, Judgment of 25 July 1974 // ICJ Reports. – 1974. – P. 175; Fisheries Jurisdiction Case (United Kingdom v. Iceland), Merits, Judgment of 25 July 1974 // ICJ Reports. – 1974. – P. 3.

[456] Fisheries Jurisdiction Case (Spain v. Canada), (Estai Case), Judgment of 4 December 1998 // ICJ Reports. – 1998. – P. 432.

[457] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 249.

[458] Там само. – P. 249, 251.

[459] А. Предупреждение трансграничного загрязнения (международно-правовые проблемы). – К.: «Наукова думка», 1990. – С. 10.

[460] Там само. – С. 11.

[461] Задорожній О. «Міжнародне водне право» як концептуальна модель та система позитивних норм // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 4. – С. 78–80.

[462] McCaffrey S. C. The Law of International Watercourses. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – 550 p.

[463] Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. – P. 432–433.

[464] У 2004 р. в результаті перегляду Гельсінських правил Асоціація міжнародного права схвалила їх нову редакцію під назвою Берлінські правила з питань водних ресурсів.

[465] Epiney A. Sustainable use of freshwater resources // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. – Vol. 63. – P. 377–396.

[466] Право несудоходных видов использования международных водотоков // Московский журнал международного права. – 2002. – № 4. – С. 279–284; Dellapenna J. W. The customary international law of transboundary fresh waters // International Journal of Global Environmental Issues. – 2001. – Vol. 1, Nos. 3–4. – P. 264–305.

[467] Пункт 2 ст. 5 було визнано як принцип, що зобов’язує держави водотоку, у рішенні МС ООН у справі Габчіково-Надьмарош 1997 р.

[468] У ст.12–16 зазначається: протягом 6 міс. держава не може здійснювати заплановані заходи без згоди зачеплених держав, яких поінформовано про такі заходи, але у випадку відсутності відповіді на повідомлення протягом цього терміну держава, що повідомляє, може приступити до здійснення запланованих заходів.

[469] Щодо боротьби із забрудненням вод Рейну відомі кілька справ між прибережними державами, вирішених у порядку арбітражної процедури, наприклад, рішення арбітражу у справі про забруднення хлоридами 2004 р., відповідно до якого Франція зобов’язана виплатити Нідерландам компенсацію за забруднення вод Рейну цими небезпечними речовинами на підставі Конвенції про захист Рейну від забруднення хлоридами 1976 р. Див: Case concerning the auditing of accounts between the Kingdom of the Netherlands and the French Republic pursuant to the Additional Protocol of 25 September 1991 to the Convention on the protection of the Rhine against pollution by chlorides of 3 December 1976. Permanent Court of Arbitration Award of 12 March 2004 // Permanent Court of Arbitration Award Series. – TMC Asser Press, 2008. – 225 p.

[470] Вступивши в 2003 р. у силу, ця конвенція замінила Бернську конвенцію про захист Рейну від забруднення 1963 р. і Конвенцію про захист Рейну від забруднення хлоридами 1976 р.

[471] Басейн річки Дунай, що поширюється на території 19 країн, є найбільшим річковим басейном в усьому світі. Усі 19 держав, зокрема Україна та ЄС, – сторони Конвенції про співробітництво в галузі охорони та сталого використання річки Дунай 1994 р. Дунай також перебуває під захистом ЮНЕСКО відповідно до Конвенції про всесвітню спадщину і Програми «Людина і біосфера», а також Рамсарської конвенції.

[472] До них деякі автори відносять, крім транскордонних вод, також рибні запаси, гірські комплекси, атмосферне повітря, нафту і газ.

[473] Draft articles on the law of transboundary aquifers // Report of the Working group on shared natural resources. International Law Commission, Fifty-seventh session. - Geneva, 2 May-3 June and 11 July-5 August 2005. A/CN.4/L.681, 28 July 2005.

http://www. internationalwaterlaw. org/bibliography/UN/UNILC/Groundwater/Working%20Group%20Report%202005.pdf

[474] Доклад Рабочей группы по общим природным ресурсам (Грунтовые воды). A/CN.4/L.6May 2006.

[475] Принципова відмінність між ними полягає в тому, що прісна вода, на відміну від нафти і газу, є життєзабезпечувальним і безальтернативним ресурсом.

[476] П., – С. 448.

[477] Para. 85.

[478] Bekker P. H. F. Double interim relief denial in Argentina-Uruguay pulp mill dispute before the World Court // ASIL Insights. – 13 February 2007. – Vol. 11, Issue 2. http://www. asil. org/insights070214.cfm

[479] Case concerning pulp mills on the River Uruguay (Argentina v. Uruguay), Judgment of 20 April 2010. http://www. icj-cij. org/docket/files/135/15877.pdf

[480] Piscitello D. P., Andrés G. E. The conflict between Argentina and Uruguay concerning the installation and commissioning of pulp mills before the International Court of Justice and MERCOSUR // Heidelberg Journal of International Law. – 2007. – Vol. 67. – P. 159–183.

[481] Атмосфера складається з 4 газів (азот, кисень, аргон та двоокис вуглецю) і має кілька шарів, які по-різному реагують на привнесені забруднювачі (тропосфера, стратосфера, іоносфера). У літературі розглядаються різні концепції статусу атмосфери (національний суверенітет, спільна спадщина людства, природний ресурс, що розподіляється).

[482] – С. 21.

[483] – С. 51. Список договорів у цій галузі див. у підрозділі 2.2. «Принцип захисту навколишнього середовища в міжнародних угодах з роззброєння».

[484] На відміну від визначення забруднення відповідно до Конвенції ООН з морського права, це визначення не передбачає наслідків, які можуть настати в майбутньому.

[485] Международно-правовые средства борьбы с трансграничным загрязнением // Советское государство и право. – 1981. – № 10. – С. 76.

[486] Конвенция о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния 1979 г. // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – Вид. 2-ге, доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 120.

[487] Шишко А А. – С. 67.

[488] Пропозицію про розробку спеціальної угоди щодо скорочення щорічних викидів сірки на національному рівні або їх транскордонних потоків було зроблено Виконавчому органу Конвенції учасниками Конференції з причин заподіяння та запобігання шкоді, що завдається лісам і водним ресурсам у результаті забруднення повітря в Європі (Мюнхен, 24–27 червня 1984 р.).

[489] – С. 86.

[490] Основна мета протоколів щодо сірки та азоту – домогтися скорочення кислотних дощів, що завдають значної шкоди людям, лісам, іншим компонентам навколишнього середовища, культурним та історичним пам’яткам.

[491] Вибір способу залежить від викидів сторони, особливих географічних і демографічних показників.

[492] Додаток II містить заходи з обмеження викидів летких органічних сполук із стаціонарних джерел. Основні сфери, де відбувається викид цих сполук, — використання розчинників, нафтова промисловість, промисловість органічної хімії, установки зі спалювання, харчова промисловість, чорна металургія, збір, транспортування та знищення відходів, сільське господарство. Держави зобов’язані віддавати пріоритет обмеженню та контролю викидів речовин, які мають найбільший фотохімічний потенціал утворення озону, що означає потенціал окремої леткої органічної сполуки відносно до потенціалу інших летких органічних сполук утворювати озон у результаті реакції з оксидами азоту за наявності сонячного світла.

[493] «Критичне навантаження» означає кількісну оцінку впливу одного чи кількох забруднювачів, нижче якого значних шкідливих наслідків для конкретних чутливих елементів навколишнього середовища відповідно до сучасних знань не виникає.

[494] Додаток І відносить до важких металів кадмій, свинець, ртуть. Мета Протоколу – обмежити викиди з промислових джерел, процесів згоряння (установки для випалювання або агломерації металевих руд, виробництва переробного чавуну або сталі, виробництва міді, свинцю і цинку з руди, концентратів або вторинних сировинних матеріалів, установки для виплавлення, для виробництва скла, для хлорно-лужного виробництва) і спалювання відходів.

[495] Додаток III містить найкращі наявні методи обмеження викидів важких металів та їх сполук із джерел, що належать до категорій, перерахованих у Додатку II, зокрема загальні можливі варіанти скорочення викидів важких металів та їх сполук, а також методи таких обмежень. Додаток V містить граничні значення для обмеження викидів з великих стаціонарних джерел.

[496] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 315.

[497] – С. 23–24.

[498] – С. 113.

[499] Проблема авіаційного шуму з’явилася з появою першого покоління реактивних літаків, а зі збільшенням числа реактивних повітряних суден на міжнародних авіатрасах вона загострюється.

[500] Зазначений комітет і Комітет з авіаційного шуму в 1983 р. було замінено Авіаційним комітетом з охорони навколишнього середовища.

[501] Стаття 2 Кіотського протоколу зобов’язує держави співпрацювати з ІКАО для усунення причин і наслідків викидів палива з двигунів.

[502] Озон – це форма кисню і має формулу О3 на відміну від кисню О2. Приземний озон (тропосферний), що формується в результаті хімічної реакції промислових викидів із сонячним світлом у формі смогу, призводить до негативних наслідків для людей і навколишнє середовище (висока токсичність). На відміну від нього, стратосферний озон затримує ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для всіх живих форм на Землі (негативні наслідки для людини можуть включати рак шкіри, катаракту очей, імунодефіцит). 90% озону зосереджено в стратосфері, який формує озоновий шар. Відновлення озонового шару до рівня 1980 р., за прогнозами вчених, стане можливим до 2075 р.

[503] – С. 128–129.

[504] Конвенція є рамковою.

[505] – С. 656.

[506] Найбільшими споживачами ХФУ є Індія і Китай.

[507] Louka E. – P. 347.

[508] Sarma K. M. Protection of the ozone layer – A success story of UNEP // IISD Linkages Journal. – 1998. – Vol. 3, No. 3. http://www. iisd. ca/journal/sarma. html

[509] З 1987 р. кількість таких випадків значно зменшилась.

[510] У світі глобальна зміна клімату вже не розглядається як суто екологічна проблема, а більше як економічна чи соціальна. Згідно з висновками британського економіста Ніколаса Стерна, якщо людство не вживе заходів зі зниження викидів парникових газів уже сьогодні, то втрачатиме 5–20% ВВП щорічно в наступні роки у зв’язку з витратами на подолання наслідків від зростаючої кількості та інтенсивності стихійних лих, нестачею питної води та затопленням поселень. Тимчасом як на поступове зниження викидів парникових газів необхідно лише 1% світового ВВП.

[511] Багато природних систем, як, наприклад, коралові рифи і льодовики, дуже чутливі до підвищення температури.

[512] , , Бонайн Дж. Е. – С.225–226.

[513] Протягом останніх 2 тис. років спостерігалися три періоди потепління і три періоди похолодання, останнє з яких завершилося в першій половині ХІХ ст. У другій половині ХІХ ст. температура повітря спочатку стабілізувалася, але потім почалося потепління, що під кінець ХХ ст. становило 0,7–0,8°С. Відомо, що після досягнення критичного показника 2°С ініціюються незворотні процеси в атмосфері Землі та пов’язані з цим кліматичні катаклізми.

[514] До фатальної межі залишилося зовсім мало // Дзеркало тижня. – № 19(648). – 25 травня 2007 р.

[515] Фантастические зарисовки будущего могут стать реальностью // Зеркало недели. – № 48(627). – 16 декабря 2006 г.

[516] У Четвертій оціночній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату 2007 р. наводяться факти про реальне підвищення середніх температур планети. У 2007 р. Групі було присуджено Нобелівську премію миру «за зусилля шодо зміцнення та поширення знань про проблему антропогенного впливу на зміну клімату й формування основи для вжиття необхідних заходів з протидії цій зміні».

[517] Парникові гази – такі газоподібні складові атмосфери (як природного, так і антропогенного походження), які поглинають і перевипромінюють інфрачервоне випромінювання. Суть парникового ефекту в тому, що атмосфера майже цілком пропускає сонячне випромінювання до Землі і погано пропускає зворотне теплове випромінювання земної поверхні в космос. Таким чином, атмосфера, затримуючи теплове випромінювання земної поверхні, оберігає Землю від переохолодження. Якби цього ефекту не було, температура на поверхні планети не перевищувала б мінус 18°С, а це означає відсутність умов для життя, тому що при такій температурі вода – універсальний розчинник, без якого неможливі обмінні процеси у живих організмів, – існувала б тільки у вигляді льоду. Найбільшими природними джерелами парникових газів є діючі вулкани, лісові пожежі, грозові розряди, процеси розкладання рослин і тварин, продукти життєдіяльності мікроорганізмів і бактерій. Проблема не в тому, що ці гази несподівано з’явилися в атмосфері, а в тому, що їх стало значно більше, у результаті чого порушилася теплова рівновага між процесами надходження і віддачі енергії в космос. Основні поглиначі парникових газів – океан і біомаса, проте в результаті антропогенної діяльності (розвиток промисловості, вирубка лісів) пропорції між викидами і можливостями поглинання парникових газів істотно змінилися. Див: Экологические аспекты энергетики. – Харьков: Институт системных исследований в энергетике, 2003. – С. 34–35.

[518] З 1750 р. глобальні концентрації вуглекислого газу, метану та оксиду азоту в атмосфері Землі як наслідок людської діяльності зросли. Підвищення концентрацій СО2 зумовлене, перш за все, використанням викопного палива (вугілля, нафти, газу) і змінами в землекористуванні, а зміни в концентраціях метану та оксиду азоту пов’язані із сільським господарством. Див: Зміна клімату 2007: фізична наукова база: Внесок Першої робочої групи до Четвертої доповіді з оцінками Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Стислий виклад для вищих управлінців. Міжурядова група експертів зі зміни клімату. – К., 2007. – С. 4.

[519] «Джерело» (англ. – source) означає будь-який процес або вид діяльності, в результаті якого в атмосферу надходять парниковий газ, аерозоль або прекурсор парникового газу.

[520] «Поглинач» (англ.– sink) означає будь-який процес, вид діяльності або механізм, який абсорбує парниковий газ, аерозоль або прекурсор парникового газу з атмосфери.

[521] «Накопичувач» означає компонент або компоненти кліматичної системи, в яких відбувається нагромадження парникового газу або прекурсора парникового газу.

[522] Австралія, Австрія, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Європейське Співтовариство, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.

[523] Австралія, Австрія, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Європейське Співтовариство, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія. Цей список не включає країни з Додатка I, у яких відбувається процес переходу до ринкової економіки.

[524] Пункт 7 ст. 4 визначає правило, відповідно до якого ступінь ефективності здійснення Сторонами, які є країнами, що розвиваються, своїх зобов’язань за Конвенцією залежатиме від ефективного здійснення Сторонами, які є розвиненими країнами, своїх зобов’язань за Конвенцією, пов’язаних з фінансовими ресурсами і передачею технології, причому повною мірою буде враховуватися той факт, що економічний і соціальний розвиток та викорінення бідності є головними і домінуючими пріоритетами Сторін, які є країнами, що розвиваються. Фінансування Конвенції здійснюється за рахунок ГЕФ.

[525] Справа Friends of the Earth, Inc. v. Peter Watson, 2005.

[526] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 370.

[527] Загалом Протокол ратифікували близько 177 країн світу. Для таких країн, що розвиваються, як Китай та Індія, зобов’язань зі скорочення викидів не передбачено. США і Китай вважаються найбільшими забруднювачами атмосфери. Сенат США прийняв резолюцію Бьорда-Хейгеля, згідно з якою США відмовляється ратифікувати Кіотський протокол, поки в його текст не будуть включені зобов’язання країн, що розвиваються, зі скорочення викидів парникових газів.

[528] Додаток А містить перелік парникових газів: діоксид вуглецю (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ), гексафторид сірки (SF6). Зобов’язання зі скорочення викидів визначені не щодо кожного окремого газу, а щодо «кошика» газів у цілому. Крім того, Додаток А містить перелік секторів економіки/категорій джерел і поглиначів: енергетика, витоки при видобутку і транспортуванні палива, промислові процеси, використання розчинників та інших продуктів, відходи.

[529] 26 січня 2009 р. 75 держав (серед них – Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Данія, Монголія, В’єтнам, Чилі, Парагвай, Малі, Єгипет, Ефіопія, Сенегал, Бахрейн, ОАЄ) підписали в Бонні договір про заснування Міжнародного агентства з відновлювальних видів енергії (англ. – IRENA). IRENA стане першою міжурядовою організацією, діяльність якої пов’язана виключно з таким видом енергії і спрямована на надання допомоги як розвиненим країнам, так і країнам, що розвиваються. Мета Агентства – сприяти сталому розвитку відновлюваної енергії в усьому світі. Відповідно до Статуту Агентства до відновлюваних видів енергії належать: енергія біомаси, геотермальна енергія, гідроенергія, енергія океану (енергія хвиль, припливу і термальна енергія), сонячна енергія і вітряна енергія.

[530] Сторони, включені до Додатка I, що здійснюють процес переходу до ринкової економіки, можуть використовувати інший, ніж 1990 рік, базовий рік або період для виконання своїх зобов’язань. Пункт 6 вказує на необхідність застосування певної гнучкості для таких Сторін.

[531] Максимальна кількість викидів в еквіваленті CO2, як вона визначена в Додатку В, називається «встановлена кількість» (англ. – assigned amount).

* Сторони, які перебувають у процесі переходу до ринкової економіки.

[532] Англ. – emission reduction units, ERUs.

[533] Посібник з розробки проектів спільного впровадження в Україні. – К.: 2007. – С. 8.

[534] Англ. – certified emission reductions, CERs.

[535] , Энергоэффективность и проблема изменения климата: Учебный курс для студентов энергетических специальностей технических высших учебных заведений. – Москва: УЦЭЭ, WWF России, 2006. – С. 64.

[536] Brown Ch. The Kyoto Protocol enters into force // ASIL Insights. – February 2005. http://www. asil. org/insights050301.cfm; Nigoff, Mindy G. Clean Development Mechanism: Does the current structure facilitate Kyoto Protocol compliance? // The Georgetown International Environmental Law Review. – Winter 2006. http:///p/articles/mi_qa3970/is_200601/ai_n/

[537] Офіційний контракт з торгівлі викидами дозволено укладати починаючи з 2008 р., коли Протокол набув чинності.

[538] Основоположна ідея торгівлі викидами була представлена в 1968 р. канадським економістом Джоном Дейлсом у книзі «Pollution, Property and Prices» і була продовженням теореми Коуза. Дейлс пропонував створити ринок прав на забруднення, щоб обмежити забруднення водойм промисловістю.

[539] У реальності країни, що мають квоти (на сьогодні найбільше їх у Росії, України, Білорусі, Польщі, Румунії), досягли їх не за рахунок цілеспрямованої політики урядів, а за рахунок спаду та реструктуризації економіки після 1990 р. Громадські організації виступають проти продажу таких квот, тому що на глобальному рівні це не приведе до додаткового зниження викидів парникових газів.

[540] Англ. – аssigned amount units, AAUs (фактично означає право на викид 1 метричної тонни еквівалента вуглекислого газу). Аssigned amount – дозволений рівень викидів для Сторони.

[541] Sands Ph. Principles of international environmental law. – P. 378.

[542] , – С. 53–54.

[543] Там само. – С. 132–133, 138.

[544] Угоди передбачають, крім принципів імплементації «гнучких механізмів», правила здійснення положень Протоколу, які стосуються фінансування, створення потенціалу, передачі технологій, поглиначів парникових газів, процедури недотримання, обліку, моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, принципів підготовки та надання національних адаптаційних програм дій і доповідей щодо виконання зобов’язань за Протоколом.

[545] Кіотський протокол передбачає, що кожна країна має суверенне право вибирати таку стратегію і політику для виконання своїх зобов’язань, яка відповідає її національним інтересам. Це означає, що уряд може централізовано знижувати викиди або дозволити бізнесу самостійно реалізовувати вуглецеві проекти, заробляти гроші і впроваджувати нові технології без участі держави (яка часто створює більше бар’єрів, ніж стимулів). Див: , – С. 66.

[546] Там само. – С. 106.

[547] Англійською такі схеми дістали назву «bubble schemes» («схеми бульбашки»).

[548] Англ. - land use, land-use change and forestry, LULUCF. Цей вид діяльності не включений до Додатока А, де перелічено сектори економіки, відповідальні за викиди парникових газів.

[549] Згідно з Марракеськими домовленостями необхідно розробити методи для оцінки, вимірювання, моніторингу та подання доповідей про зміни в накопиченні вуглецю і в антропогенних викидах парникових газів із джерел і абсорбції поглиначами в результаті діяльності в землекористуванні, зміни у землекористуванні та лісовому господарстві, а також методологію обліку антропогенних викидів парникових газів внаслідок деградації та знищення рослинного покриву, які є прямим наслідком діяльності людини. Див: Доклад конференции сторон о работе ее седьмой сессии, состоявшейся в Марракеше 29 октября – 10 ноября 2001 года: Добавление, Часть вторая: Меры, принятые Конференцией Сторон. – Том I. FCCC/CP/2001/13/Add.1. – 21 January 2002. – С. 69.

[550] Поряд з лісонасадженням та лісовідновленням, обезлісення в деяких випадках також може мати позитивний результат, що приводить до зменшення викидів парникових газів в атмосферу. Наприклад, це стосується вирубки старого лісу: якщо в молодому і доглянутому лісі поглинання СО2 набагато перевищує його емісію, то в старому і «засміченому» деревиною, що гниє, лісі емісія більша ніж поглинання. Див.: Что будет после Киотского протокола? Международное соглашение об ограничении выбросов парниковых газов после 2012 г. / , – WWF России, GOF, 2007. – С. 16.

[551] Англ. – removal units, RMUs.

[552] Что будет после Киотского протокола? Международное соглашение об ограничении выбросов парниковых газов после 2012 г. – С. 11.

[553] У 2004 р. викиди парникових газів складали 40,9% від рівня 1990 р. Базові прогнози показують, що в 2012 р. рівень 1990 р. не буде перевищений // Второе Национальное сообщение Украины по вопросам изменения климата. – К., 2006. – С. 8.

[554] Джерела фінансового забезпечення екологічних програм на засадах Кіотського протоколу. http://www. experts. /baza/analitic/index. php? ELEMENT_ID=11262

[555] Ukraine’s report on demonstrable progress under the Kyoto Protocol. – Kiev: Ministry of Environmental Protection of Ukraine, 2006. – P. 7.

[556] Згідно з даними Національного агентства екологічних інвестицій Україна має у своєму розпорядженні квоту на викиди парникових газів в атмосферу в розмірі 4,5 млрд одиниць на 5 років. При цьому використовує 2,8 млрд одиниць. За 5 років Україна може продати 450 млн одиниць квот.

[557] Ukraine’s report on demonstrable progress under the Kyoto Protocol. – P. 7.

[558] Використання коштів від операцій з торгівлі квотами на впровадження програм щодо поліпшення екології – процес, який дістав назву «озеленення інвестицій». Хоча Кіотський протокол не вимагає і не визначає цей процес, потенційні покупці іноді вказують, що здійснення схеми «зелених інвестицій» є умовою купівлі одиниць встановленої кількості.

[559] Цими нормативно-правовими актами визначається порядок здійснення проектів спільного впровадження в Україні: 1) подання в Національне агентство з екологічних інвестицій короткого технічного опису проекту (англ. – Project Idea Note, PIN) і бізнес-плану, в результаті чого Агентство надає попереднє схвалення (лист-підтримка) або відмову; 2) розробка детальної проектно-технічної документації (англ. – Project Design Document, PDD), проведення детермінації (незалежна експертиза PDD), в результаті чого Агентство надає остаточне схвалення проекту (лист-схвалення); 3) реєстрація проекту в Секретаріаті Конвенції; 4) укладення договору купівлі-продажу одиниць встановленої кількості і реалізація проекту.

[560] На сьогодні налічується близько 8 тис. таких уламків.

[561] Правовая значимость и роль принципов окружающей среды в сфере ракетно-космической деятельности // Московский журнал международного права. – 2002. – № 4. – С. 124–132.

[562] Їх було прийнято задовго до того, як людство стали хвилювати питання екології.

[563] – С. 124–132.

[564] Доклад Комитета по использованию космического пространства в мирных целях. Генеральная Ассамблея. Oфициальные отчеты. Шестьдесят вторая сессия. Дополнение № 20 (A/62/20). – ООН: Нью-Йорк, 2007. – С. 20–22, 56–60.

[565] М. Міжнародне космічне право / Міжнародне право: Основні галузі: Підруч. / За ред. . – К.: Либідь, 2004. – С. 496–501.

[566] «Міжнародне право катастроф»: становлення концепції // Український часопис міжнародного права. – 2004. – № 4. – С. 99–101; Місце норм з регламентації діяльності держав на випадок катастроф у системі міжнародного права // Український часопис міжнародного права. – 2006. – № 1. – С. 107–120.

[567] Зв’язок міжнародного права та стихійних лих: ретроспектива доктринального та документального розвитку // Український часопис міжнародного права. – 2005. – № 1. – С. 45–58.

[568] Kirgis F. L. Hurricane Katrina and internally displaced persons // ASIL Insights. – September 21, 2005. http://www. asil. org/insights050921.cfm; Bannon V. and Fisher D. Legal lessons in disaster relief from the Tsunami, the Pakistan Earthquake and Hurricane Katrina // ASIL Insights. – March 15, 2006. http://www. asil. org/insights060315.cfm

[569] , , Бонайн Дж. Е. – С. 273.

[570] Проблема втрати видів пов'язана, перш за все, зі знищенням тропічних лісів. Хоча вони становлять лише 6% сухопутної території Землі, проте є місцем зосередження принаймні половини всіх існуючих видів на Землі. Див.: Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 192.

[571] , , Бонайн Дж. Е. – С. 272.

[572] Наприклад, Паризька конвенція про захист птахів, корисних в сільському господарстві, 1902 р.

[573] Kiss A., Shelton D. International environmental law. – P. 191.

[574] Ця конвенція є рамковою.

[575] Це досить широке визначення включає диких і одомашнених тварин, дикі й культивовані рослини, наявні в усіх середовищах, як під національною юрисдикцією, так і за її межами.

[576] «Збереження ex-situ» означає збереження компонентів біологічного різноманіття поза їх природними місцями існування. «Збереження in-situ» означає збереження екосистем і природних місць існування, а також підтримку і відновлення життєздатних популяцій видів у їхньому природному середовищі, а стосовно одомашнених або культивованих видів – у тому середовищі, в якому вони набули своїх характерних ознак. При цьому збереження in-situ є пріоритетним, а збереження ex-situ – додатковим.

[577] Розвинені країни були проти включення такого положення до тексту Конвенції.

[578] На здійснення цих положень Конференція Сторін ухвалила Боннські керівні принципи щодо доступу до генетичних ресурсів та справедливого і рівноправного розподілу вигод, пов’язаних з їх використанням, 2002 р. Див: Anja von Hahn. Implementation and further development of the Biodiversity Convention: Access to genetic resources, benefit sharing and traditional knowledge of indigenous and local communities // Heidelberg Journal of International Law. – 2003. –Vol. 63. – P. 295–312.

[579] Fowler C. Establishing the scope of a Multilateral System for Plant Genetic Resources for Food and Agriculture: Implications of crop exclusions // Biopolicy Journal. – 2000. – Vol. 3. – Paper 2. http://www. bioline. org. br/request? py00002

[580] Pardey P., Wright B. and Nottenburg C. Are intellectual property rights stifling agricultural biotechnology in developing countries? IFPRI Annual Report, 2000–2001. – Washington: International Food Policy Research Institute, 2001. www. ifpri. org/pubs/books/ar2000/ar2000_essay02.htm

[581] Sand P. H. Commodity or taboo? International regulation of trade in endangered species // European Journal of International Law. – 1997. – Vol. 8, No. 1. – P. 29–58.

[582] Серед видів цього списку – горила, шимпанзе, тигр, індійський лев, леопард, ягуар, індійський слон, деякі популяції саванного африканського слона, дюгонь, ламантини і всі види носорогів, за винятком деяких підвидів Південної Африки. Загалом цей Додаток містить близько 800 видів, Додаток II – 32500 видів і Додаток III – 300 видів.