Проблемы занятости создания новых качественных рабочих мест (стр. 1 )

Проблемы занятости создания новых качественных рабочих мест.

Искандер Хисамов, президент Реформаторского клуба

Тема, наверное, одна из самых актуальных на сегодняшний день по всему миру, потому что последние годы работа стала самым редким ресурсом в мире. Ее нехватка ощущается во всех странах. И в развивающихся, и в Америке, и в Европе. Украину также не обошла эта печальная тенденция. Американский социолог Мануэль Касес лет 15 назад в своей книге «Информационная эпоха» предрек в скором будущем такое время, когда цитирую «эпоха глобального капитализма выведет из трудового процесса огромные массы людей, и появятся целые страны и народы, которые не заслуживают даже эксплуатации». Вот такое печальное предположение сделал Мануэль Касес и оно отчасти сбывается сейчас. Всем странам приходится бороться на глобальном рынке глобальной конкуренции за рабочие места. И сейчас мы поняли, что право на труд является самым ценным, как право на жизнь. Однако, как выяснилось, это право отнюдь не гарантировано не только отдельным гражданам, но и целым народам. Украине надо постараться, чтобы не попасть в число таких народов. Здесь нужен мозговой штурм, одними усилиями государства эту проблему не решить, здесь нужны совместные действия и власти, и бизнеса, и общества. Нужно искать консенсус между работодателями и властью с одной стороны, между работодателями и трудящимися с другой стороны. Весь этот комплекс проблем мы будем обсуждать сейчас. Здесь присутствуют представители исполнительной власти, законодательной, экспертного сообщества, бизнес, профсоюзы. Я надеюсь, разговор наш будет плодотворным и приведет к новым идеям, концепциям. Сейчас я слово предоставляю Сергею Леонидовичу Тигипко, вице-премьеру,

Сергей Тигипко, вице-премьер министр

Доброго дня, шановні пані та панове. Безумовно, економічна криза сформулювала перед політиками та економістами надзвичайно серйозне завдання – це створення додаткових нових робочих місць. Про це говорить Барак Обама, найближчим часом в США потрібно інвестувати в створення нових робочих місць 1 триліон 400 мільярдів доларів для того, щоб створити 30 мільйонів нових робочих місць

Про це говорить Володимир Путін і називає цифру 20 мільйонів робочих місць. Про це говорять в ЄС, про це говорить в Китаї. І на мій погляд, це є головною проблемою і для України також. Всі дослідження, показують, що головна проблема для українців – це нові робочі місця. Статистика така: 2009 рік після кризи – ми мали приблизно 9% безробітних, цей рік ми закінчимо приблизно з 7% безробітних. Якщо взяти показники, які сьогодні в Європі, це 10,4 %, то ситуація нібито краща. Але я переконаний ні на одну хвилину ми не повинні заспокоюватись. Стратегічне завдання, яке ми повинні поставити перед собою – це створення і легалізація порядку 6 мільйонів робочих місць до 2020 року. Я вважаю, що це абсолютно реалістичне завдання для української влади. Яким чином ми повинні цього досягнути, що ми повинні робити для того щоб для того щоб досягнути цієї мети?

Я вважаю, що нам одночасно потрібно вирішувати три блоки завдань Перше – загальне покращення інвестиційного клімату. І тут ми повинні говорити про комплекс дій, на яких я зараз дуже коротко зупинюся. Друга позиція, це створення умов для стратегічних галузей, які забезпечать не тільки додаткову кількість нових робочих місць, а й технологічні прориви. І третя позиція, нам потрібно реформувати ринок праці, робити його більш гнучким і стимулюючим для роботодавців. Якщо зупинитися на першій позиції, покращення інвестиційного клімату, я вважаю, що те, що мир робили, нам потрібно обов’язково продовжувати. Ми створювали нове податкове законодавство, і те, що вдалося зробити, як початок, можна абсолютно позитивно сприймати. з 42 кількість податків ми зменшили до 23. Зараз є вже абсолютно підготовлений законопроект, який зменшує цю кількість до 9. Ми прийняли і почав діяти не так давно змінений податковий кодекс. Бачу, що є позитивна реакція бізнесу, але вважаю, що ми маємо там ще достатньо серйозні можливості для того щоб покращити ситуацію бізнесу. Зменшуючи кількість документів, які нам потрібно оформляти і при розмитненні і при замитненні наших товарів. Ми зараз, свого часу, десь півтора роки, ми внесли єдиний соціальний внесок. Бачимо, що ідея гарна, але є сьогодні ми можемо вийти на спрощення. В першому читанні, буквально тиждень тому, я доповів, законопроект, який в 4 рази скорочує для підприємств кількість платежів, які вони роблять щомісяця. Ми повинні далі продовжити роботу по реєстрації майна і землі. Закон перенесений з 1 липня на 1 січня. І ті завдання, які сьогодні поставлені з 1 січня реєструвати майно на вторинному ринку буквально за 3 години, максимум за 1 добу, абсолютно реалістичним. Разом з землею, якщо не оформлена максимально реєстрація майна і землі, повинна складати 2 тижня на першому етапі. Після цього, коли почне працювати ми можемо думати про скорочення цих термінів. Ми не змогли зробити прориву в електронній реєстрації компанії. Тобто і тут є прийняті відповідно прийняті закони але діюча практика ще не дозволяє цього робити. Деякі моменти заважають, скажімо, дуже такі нібито важливі, які на наш погляд повинні бути прийняті. Скажімо, відмова від печаток. Це не дрібниця. Комусь це здається дрібниця. В цілому, на те щоб виробити і зареєструвати печатку потрібно витратити 5 днів робочих, а це все те, з чого складається разом і робочий час і ті ж нові робочі місця, які повинні створювати бізнес. Але тут є достатньо критичні моменти, на які ми повинні звернути увагу в першу чергу. Безумовно, сьогодні основна проблема для бізнесу – це контролюючі організації. Нам різко потрібно скорочувати їх кількість, і нам чітко потрібно розібратися в першу чергу з контролерами, які ходять під погонами. Переконаний, що там потрібно мінімізувати їх кількість. Нам потрібно подумати про ризик орієнтований підхід, по перевіркам всіх контролюючих організацій. Неможливо перевіряти всіх підряд, потрібно кожному контролеру, який і залишиться в скороченому варіанті, але ходити виключно по тим компаніям, які порушують певні критерії, для того, щоб це було цільовий прихід, який був би ефективний, який не турбував би чесний працюючий бізнес. Ми можемо, і повинні зробити доповненні і до судової реформи, для того, щоб ми вийшли абсолютно на незалежну систему, яка б давала можливість абсолютно справедливо захистити свої права в суді. Я вважаю, що надзвичайно важливо повернутися до автоматичного повернення ПДВ, яке сьогодні дуже турбує особливо експортерів, тому що, якщо ми цього не робимо, то розраховувати на покращення ситуації в першу чергу для експортерів, для експорто-орієнтованої економіки, надзвичайно важко.

Коли ми говоримо про розвиток стратегічних галузей, то тут я сьогодні хотів відмітити. Перша позиція. Ми надали достатньо багато преференцій для певних категорій нашої економіки. Ми говоримо про літакобудування, легку промисловість, суднобудування, ІТ-рішення, готельний бізнес. І на мій погляд, прийшов час чітко проаналізувати ситуацію, що дали ці пільги, як вони працюють, і подумати, що залишити, що може потрібно і добавити. Я, ви знаєте, достатньо скептично ставився свого часу до таких рішень, але після того, як коли нещодавно був на 2 виробництвах мотор січі і 410 авіаремонтному заводі, то я побачив, що завдяки цим пільгам, мотор січ за 2 роки наростило 4000 працівників. І вони говорять, що це пов’язано з тими пільгами, яких вони добивалися більше 10 років. 410 завод, який був абсолютно не завантажений, сьогодні працює на повну потужність. І думає про нові плани і про розширення виробництва. Тому я вважаю, що тут є над чим працювати, подумати, і стимулювати в першу чергу ті виробництва, які дають нам високі технології. Надзвичайно важливий закон був прийнятий і недавно вступив в силу про індустріальні парки. Знаєте, мені здається, що цей закон може мати дуже гарну перспективу. На ньому зупиниться????????? і який багато працював над цим законом. Але те, що сьогодні бачимо ми, скажімо, в Росії, в Калузі, як це працює, абсолютно такі підходи дають можливість застосувати в Україні і закон про індустріальні банки. Там є пільги на ввізне мито на обладнання, яке будуть монтуватися на виробництві цієї зони, практично нульова ставка на обладнання, яке не виробляється в Україні, виключно на нове обладнання. Там є звільнення від сплати ===== внесків при побудові виробничих потужностей. Там є чітке визначення що таке керуюча кампанія і часткове делегування повноважень місцевої влади для керуючої кампанії, для вирішення питання підключення до потужності при вирішенні питання набуття власності на землю. Я вважаю, що це дає дуже непогані можливості створення сьогодні таких індустріальних банків. Таклж я покладаю достатньо великі надії на закони про стимулювання інвестиційної діяльності пріоритетних галузей економіки з метою створення нових робочих місць. Вони були прийняті ще, навіть не підписані президентом України. Але що дають 3 нових законопроекти. Я вважаю, що це для бізнеса може бути надзвичайно цікаво. Ми говоримо про пільги на податок на прибуток на 10 років. Нульова ставка на 5 років і 50 % ставки на наступні 5 років. Ми говоримо про 0 ставку ввізного мита на обладнання нове, яке не виготовляється в Україні. Говоримо про вексіль на ПДВ на 60 днів на обладнання яке завозиться знову тільки нове і не виготовляється в Україні. Про прискорену амортизацію. Цей закон створює можливості не тільки для великого бізнесу, що надзвичайно важливо, а для малого і середнього, що обсяг інвестицій починається з 500 тисяч євро. І збільшення уже при таких збільшенні малого бізнесу. При цьому ми ввели певні обмеження, які не дадуть можливості зловживати. Перше, ми чітко сказали, що на пільги може розраховувати той, хто дійсно може реально інвестувати грошима в виробництво 500 тисяч, середній бізнес, починаючи з мільйона євро, і великий – з 3 мільйонів. Ми сказали, що мінімальна заробітна платня повинна бути на таких підприємствах мінімум 2,5 мінімальних заробітних плати.

Ми сказали, що обсяг пільг не може бути більше проінвестованих грошей. Ми ввели окремий облік пільг, що дасть можливість контролюючим організаціям чітко контролювати ці пільги, і всі проекти будуть подаватися місцевою владою і спеціально уповноваженим органам, відпрацьовуватись центральним органом виконавчої влади, можуть подавати такі проекти. І всі вони повинні пройти через затвердження на Кабінет Міністрів України. Це дає можливість для того, щоб припинити і не дати розвинутись зловживанню, для того, щоб не загубити, на мій погляд, гарну систему.

Що стосується трудового законодавства, то надзвичайно важливі тут ми вважаємо прийняття нового закону про зайнятість, який вступає в силу з 1 січня 2013 року. Ми заклали цілу низку преференцій для роботодавців. І створення нових робочих місць для вразливих верств населення, ми сказали, що такі робочі місця, якщо вони будуть створюватись, не будуть окладатись податками, єдиним податком, єдиним соціальним внеском протягом 1 року, якщо така людина пропрацює 2 роки. Весь малий бізнес – це працюючі до 50 % людей, якщо вони будуть створювати нові робочі місця, не будуть обкладатись, заробітна плата цих працівників з мінімальної заробітної плати, сьогодні це 1102 гривні, також таке робоче місце буде існувати на цьому підприємстві 2 роки. Ми заклали важливі норми при прийомі на стажування вищих, середніх спеціальних навчальних закладів, доля студентів вищих навчальних закладів. Ми ввели 2 норми. Безкоштовне стажування, обов’язково трудова книжка. І в разі стажування за гроші, звільнення від єдиного соціального внеску, учнів і студентів, що повинно додатково стимулювати роботодавців. А з другого боку готувати більш підготовлену робочу силу, більш конкурентоздатну на ринку праці. Ми переконані, не збираємось і не повинні зупинятись на цьому. Закон почне діяти, ще раз хочу сказати, 3 1 січня 2013 року. Але вже сьогодні президент поставив завдання відпрацювати комплексну програму створення нових робочих місць, і ми чітко розуміємо куди нам потрібно рухатись. Якщо проаналізувати дійсно, що сьогодні відбувається з нашими людьми, які виїхали закордон на роботу, які заробітні платні вони там отримують, то я можу сказати, що сьогодні в наших регіонах на багатьох підприємствах заробітна платня абсолютно вже конкуренто здатна, більше того, вона за останній третій рік зростає на 15-20 %. І якщо подивитися на Грецію, Португалію, Іспанію, де колосальні проблеми з ринком праці, ми можемо найближчим часом запропонувати нашим людям дуже гарну альтернативу. А рухатись, щоб це відбулося, в першу чергу, продовжуючи збільшувати гнучкість нашої робочої сили, нашого ринку труда. Про що йде розмова? Потрібно розібратися до дрібниць, яким чином працює оренда житла, зможуть швидко люди з одного регіону переїхати в інший регіон найняти собі житло, визначити нам === дитячих садочків, в цьому році ми значно збільшили і на наступний рік ми хочемо закрити цю проблему з дитячими садками по країні. Зможе людина приїхати і отримати той соціальний пакет швидко, який вона, скажімо отримувала в своєму регіоні в новому для неї місці життя і роботи. Ось це складає якраз ті позиції, які на наш погляд ми повинні покращити для того, щоб ситуація змінилася, і для того, щоб ринок став більш гнучким. Безумовно, шановні друзі, коли ми говоримо про такі серйозні виклики, як створення 6 мільйонів робочих місць до 2012 року, комусь покажеться, що це абсолютно нереалістичне завдання. Переконаний, що це абсолютно реалістично. Тому що, тільки подивіться, скільки у нас працює людей нелегально. Те, що покаже міжнародна організація праці, приблизно 4 мільйони людей в Україні працює нелегально. Якщо подивитися на перелік та кількість тих людей, які виїхали закордон, залишивши свою родину, залишивши практично Україну, і які зараз працюють в тих же країнах, це мінімум сьогодні 3 мільйони людей. Теж показує наші статистичні дані. Ось уже 7 мільйонів, які абсолютно легально і швидко можуть бути інтегровані в офіційний ринок труда. Якщо подивитися, який обсяг імпорту ми завозимо, який може вироблятися на українських підприємствах, і скільки це може додатково забезпечити робочих місць, то мені здається, маючи на увазі спільну роботу влади і бізнесу, для нас це завдання є абсолютно реалістичним. Дякую за увагу.

Владислав Каськів, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України

Поки проходив крізь зал, побачив,, настільки достойна аудиторія сьогодні тут присутня, тому думаю, що цей захід буде мати високу ефективність. Бо дуже важко апелювати тут фахових людей, і особливо в таких делікатних питаннях, які ми сьогодні обговорюємо. Багато думок, багато альтернативних позицій, і ми пройшли всю цю дорогу, готуючи окремий, навіть багатостраждальний закон про індустріальні банки, і в основному сьогодні їх представлю. Але ще раз хочу відзначити особливу роботу реформаторського клубу та Іскандера Хісамова. І виступ Сергія Леонідовича, який я вже почув, це все вже свідчить про те, що ми переходимо на нову якість. В фазу не лише обговорень концептуальних підходів, а ми вже визначилися зі стратегією, це очевидно, визначились на політичному рівні. Йде мова про вже прийняті закони, про прийняття ряду рішень на рівні указів президента. І сьогодні найважливіше цю стратегію реалізувати. Будь яке рішення, будь який підхід має позитивні і негативні сторони. Але найважливіше, а це рідко було у сучасній історії України було, вибрати якийсь шлях і пройти його до кінця. Це, очевидно, тільки зможе дати відповідь на питання «правильне ми рішення прийняли чи ні?».

Чому я з такого вступу почав? Тому що не лише треба мати відповідальність, а і мужність для того, щоб зіткнутися з всіма тими обставинами, перепонами, які сьогодні стають на шляху до реалізації цих ініціатив.

Головна наша новина, це те, що 4 вересня вступив в силу закон про індустріальні банки України. Історія цього закону є досить складна і тривала, фактично парламент працював над ним 4 роки, і врешті решт нам все таки вдалося досягнути цього результату, його прийняти, і це створює не лише конституційні можливості для того, щоб почати нарешті процес новітньої індустріалізації, а він підкріплений паралельно і іншим, технологічним рцшенням. За указом президента, парламент == національний план дій, який передбачає реалізацію окремого національного проекту «індустріальні банки України». І цей проект не є якоюсь загальною ідеєю, цей проект передбачає створення технічне створення перших 10 індустріальних банків України.

Фактично, зараз ми базуємось на 3 базових китах в своїй діяльності. Це закони України про індустріальні парки, закон України про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць (цей закон прийнятий, ми сподіваємось, що найближчим часом буде підписаний президентом), і указ президента про національний вклад вартість. Це фактично

Декілька слів ще раз про закон про індустріальні парки. Звичайно, першими на думку приходять податкові пільги. Але податкові пільги – це предмет врегулювання зовсім іншого законодавства – податкового кодексу. Тому закон про індустріальні парки в першу чергу базується на регуляторних рішеннях, які дозволяють вирішити чи не найголовнішу проблему для виробництва. Преш за все, йде мова про інститут управляючих компаній. Фактично, йде мова про рішення, яке дозволяє для всіх виробників, для всіх інвесторів, які приходять на територію індустріального парку не стикатися з поточних бюрократичних проблем. А делегувати ці функції управляючій компанії, яка консультує тих виробників, які знаходяться на території індустріального парку.

Другим пунктом є звільнення від сплати різного мита на обладнання, що не виробляється в Україні.

Хочу сказати, що за цим стоїть ще одне рішення, що знаходиться на поверхні, але є дуже важливим для цієї справи. Зараз ми проводимо активну роботу з усіма ключовими управляючими компаніями, які діють на новітніх ринках, особливо в тих країнах, які здійснювали економічні прориви через індустріалізацію. І, зрозуміло, що ці управляючі компанії, які вже діють 10, 20, 30 років по всьому світі – в Азії, Східній Європі, Латинській Америці. За допомогою них на територію України можуть прийти ці виробники, з якими вони працюють в різних інших частинах світу. А Україна, зрозуміло, формує сьогодні унікальну можливість, щоб працювати на такому ринку. Ми стоїмо, я в це твердо вірю, на порозі зони вільної торгівлі з Європою.

Коли ми оголосили цю ідею, реалізацію, розгортання проекту індустріальні парки України, ми стикнулися з дуже цікавим феноменом. Фактично, про що йде мова. Україна, виходячи зі своїх гео-економічних параметрів, свого розташування, наявної інфраструктури, ресурсів природніх, наявної логістичної переваги. І при умові приєднання до зони вільної торгівлі с ЄС, фактично перетвориться в унікальну площадку для того, щоб розвивати виробництво на її території. Для цього треба зовсім небагато. Досить варто тих ідей. Які сьогодні проголошуються на цій конференції, і до чого це призводить. Основна критика, чи критики такого підходу говорили про те, що Україна буде не конкурентоздатна зі своїми виробництвами на європейському глобальному ринку. Але по суті, сьогодні йде мова про перенесення, про розміщення виробництва на території України багатьох світових лідерів різних індустрій.

Сьогодні ми стикнулися з феноменом, що російські компанії приходять до нас, оскільки згідно цього закону має повноваження адмініструвати цей закон, з питаннями про розміщення виробництва на території України. Орієнтованого на внутрішньо-європейський ринок. Але ж ми також говоримо і про азіатських тигрів, ми говоримо про багатьох інших виробників, які орієнтовані на європейський ринок, і за допомогою цих інструментів для України створені унікальні можливості.

Додам ще по перевагах закону – це звільнення від бойової участі в розвитку інфраструктури місцевої. Ви знаєте, що зараз багатьох виробників місцева влада забовязує це робити, закон дозволяє уникнути цієї необхідності. Спрощення доступу до земельної ділянки промислового призначення. І цільове фінансування на безповоротній основі.

Не буду повторювати параметри закону про стимулювання інвестиційної діяльності, Сергій Леонідович вже сказав. Але тут є дуже важливий фактор, на який треба звернути особливу увагу, який може бути за умови успішної адаптації, успішного експерименту поширений загалом на всі економічні процеси на території України. Це прискорена амортизація для певних видів основної діяльності. В цьому рішенні вже давно існує потреба, коли дуже важливо для того, щоб розміщувати виробництво знову.

Виклики, які існують перед реалізацією цього завдання. Але перед цим я скажу декілька слів про конкретику. Як буде відбуватися регламентація. Фактично це реалізація закону України про індустріальні парки. Сьогодні вже більшість виробників мають можливість звернутись за присвоєнням статусу індустріального банку, який дає переваги перед законом. Хтось може сказати, що це корупційна основа, перетворюється в корупційні можливості

Буде створена абсолютно прозора комісія, яка буде розглядати питання про присвоєння тому чи іншому індустріальному майданчику статусу індустріального парку. Більше того, в законі передбачені дуже чіткі критерії, що таке має бути індустріальний банк, щоб не було можливості для маніпулювання, оцінки досить обмежені. Але ми розуміємо, що державі треба здійснити і практичні кроки для того. Щоб створити цю нову можливість до нової індустрії. Тому національний проект про індустріальні парки України, який набув такого статусу на початку літа, згідно доручення президента від 12 березня, передбачає створення 10 індустріальних парків, в різних місцях України.

Як це буде відбуватися? Перш за все ми розробляємо техніку економічного обґрунтування і робимо загальний опис і аналіз індустріальних можливостей України. Враховуючи, специфіку роботи, якості і спеціалізації трудових ресурсів, топографічні можливості, враховуючі логістичні можливості, ми стовримо індустріальну карту України, яка дасть можливість визначити перші 10 адекватних пропозицій щодо розміщення індустріальних парків. Це техніко-економічне обґрунтування буде розробляти одна з кращих провідних світових компаній, і має досвід такої роботи. Далі, за рахунок в рамках цього національного проекту будуть відібрані ті площадки, будуть визначені основні параметри інфраструктури для них, і держава зробить свій внесок для них.

За другий рівень і далі ми хочемо на прикладі одного індустріального парку вже починаючи з наступного року повністю відпрацювати всі механізми. Включаючи теоретичні процедури, включаючи необхідні рішення, інструменти. Фактично, державне підприємство, національний проект індустріальні парки України буде фактично створено перший індустріальний парк, який пізніше буде переданий в управління управляючої компанії. Але ми відпрацюємо всі механізми, які дозволять працювати. Тобто це такий інструментальний спосіб.

Ця робота вже триває сьогодні, на днях буде оголошений тендер для розробки загальної концепції і техніки економічного обґрунтування.

Декілька слів про виклики та про можливості.

Основні виклики. Є радикально інший підхід – це за рахунок держави створити структури для розвитку виробництва. Яскравий приклад – Східна Німеччина. Коли після об*єднання Німеччини були вкладені дуже великі ресурси в розвиток індустріальних площадок на території Східної Німеччини. І величезна кількість цих площадок були створені державою і до цього моменту не працюють. Ринок не можна обманути, тобто нам треба іти назустріч державі ринку для того, щоб створити ці площадки.

І останнє. Це енергетичні можливості. Ви знаєте, що в рамках агентства, яке я маю честь очолювати, блок стоїть на 4 основних напрямках роботи. Преше – це єдине інвестиційне вікно, це механізм персонального супроводу інвесторів, які приходять на внутрішній ринок, в нас є цілий сервіс, інвест Україна, і він === функціонально працює, фактично беручи за руку інвестора і проводячи його по внутрішньому ринку. Ми маємо 20 інвесторів, які є в Україні. Він поєднується з біржею інвестиційних проектів. Це партнерський кодекс, який буде створений за участі держави, але не буде управлятися державою, з міжнародними фінансовими організаціями великими інвестиційними фондами, наприклад, Ціско фонд. І цей фонд буде давати підтримку новим стартапам, новим проектам.

Третій блок, це власне кажучи національний проект, він працює більше року.

І четвертий, це інвестиційний маркетинг.

Це все, я сподіваюся ми можемо це все реалізувати. Але за політичну волю, за розумне державне керівництво відповідає Сергій Леонідович, розраховує на його підтримку.

Виталий Хомутынник, народний депутат

Шановні колеги, члени реформаторського клубу. Хочу подякувати за чергову конференцію, і завжди по актуальним темам. Пригадую, ми зустрічалися з приводу податкового і митного кодексу. Сьогодні надзвичайно важлива тема – це зайнятість, це інвестиції, гідні умови оплати праці, та інші питання, які стосуються кожного з нас. Безумовно, важко стояти в парламенті, коли зі всіх сторін кожен хоче якісь преференції, пільги. І кожен обґрунтовує по-своєму, як хот бачить ці стимули, щоб було краще в тієї чи іншої галузі. Є і вдалі приклади, але є і такі, які не заслуговують на підтримку. Якщо проаналізувати те поле, що сьогодні є, то я хочу ще раз перелічити ті преференції тим чи іншим галузям.

Якщо взяти по галузям, то сьогодні літакобудування, космічна галузь, індустріальні парки, легка промисловість, готельна галузь, сільське господарство, малий та середній бізнес, ІТ-технології. Це ті галузі, які мають ті чи інші пільги. Я не буду які саме, але стосується податкових в першу чергу пільг. Це податок на прибуток, над додану вартість, особливо при ввезенні імпортних товарів та обладнання, мито. Сьогодні уряд запропонував ще пільги, які стосуються не окремих галузей, а більш такого широкого кола. Аналізуючи ці пропозиції, які були з 3 законів, ми дійшли висновку, що таку ініціативу потрібно підтримувати. Тому що створюючи нові підприємства, і проаналізуючи ті пільги, які надаються підприємству, більше держава нічого не втрачає.

Якщо взяти податок на додану вартість, то надається вексіль на 60 днів, і підприємець, який завозить обладнання, не сплачує н митниці ПДВ, в той же час має можливість протягом 2 місяців звернути в себе у === ці кошти. Також якщо взяти мито, то для того обладнання, для тих товарів, що виробляються в країні також є сенс ставити нульову ставку для того, щоб залучати те обладнання, яке не виробляється Україні. Знову ж таки, будувати нові підприємства. Податок на прибуток на 5 років – це нульова ставка, на наступні 5 – це 50 %, для того, щоб підприємство вже почало виходити на той рівень, коли через 10 років потрібно буде платити всі податки, коли підприємства розрахується з кредитами і будуть можливості для того, щоб працювати самостійно. Я вважаю, що це безпрецедентне стимулювання, і навіть не 1 галузі, а тих територій і галузей, які будуть визначатися окремо урядом при ретельному аналізі, хто має право на ці пільги. Але в той же час я вважаю, що нам треба поставити крапку з розширенням пільг, з розширенням різних стимулів, які все одно зводяться на надання податкових пільг. Я перелічив з десяток галузей, і можливих варіантів як можна стимулювати ті чи інші галузі із урахуванням останніх змін, то треба подивитися вже в іншу площину, якщо ми дали таке широке поле пільг, якщо ми надали найкращі умови по ставкам податку. Я хочу нагадати, що в наступному році вже ставка податку на прибуток буде 19 %, а 2014 році буде 16 %, податок на додану вартість 17 %, на дивіденди – 5 %, а в нас було завжди 15%, податок з доходів фізичних осіб 15 %, а завжди було 40 %.

Якщо проаналізувати наше законодавство з точки зору ставок податків, можливих стимулів, то воно достатньо конкурентне з будь-якою розвинутою європейською державою. Навіть в багатьох випадках краще. Коли сьогодні і Іспанія підвищила ставку податку на додану вартість, інші країни розглядають саме підвищення ставок. В крайньому випадку, то залишення на тому ж самому рівні, то країна іде на щорічне зниження податків і запровадження нових стимулів для залуження інвестицій, для створення нових робочих місць. І плоди від цих кроків з боку уряду, з боку влади, я думаю, що будуть отримані в найближчі роки.

Але, напевно, цього недостатньо, треба подивитися, чому цього не вистачає. Треба дуже ретельно подивитися ще раз на те, що постійно каже президент держави, і неодноразово наради проходили. Це дозвільна система. Це надзвичайна кількість різноманітних дозволів, ліцензій, погоджень для того, щоб побудувати підприємство, навіть маючи такі пільги, треба пройти таку складну процедуру, що це затягнеться на довгий час і на дуже складну роботу. Крім того, це контролюючі органи, які сьогодні м’яко кажучи, не допомагають бізнесу. Є багато випадків, коли податки вже зібрані на декілька років вперед. І створюючи різноманітні стимули, важко дискутувати, коли є такі повали. І мені здається, що найближчим часом, в наступному році треба робити упор не на інновації і нові пропозиції, а на те, щоб навести лад саме в цих напрямках.

Підсумовуючи, хотів би подякувати організаторам за можливість доведення інформації до такого широкого кола осіб, і залучених до цієї справи людей, тому що з багатьма в цьому залі ми разом працювали, розробляли закони. Я вважаю, що за допомогою в тому числі і вашої підтримки, ці законопроекти будуть підписані президентом, і вже з наступного року почнуть працювати. Дякую всім за можливість виступити. І плідної вам всім роботи.

Юрій Мірошниченко, народний депутат

Дякую, шановні колеги, для мене також честь бути разом з вами, реформи і перетворення в нашій країні, які на сьогодні є головним викликом для перспективи України є одним з найважливіших тем для дискусії у суспільстві. І реформаторський клуб, як ніхто інший віддзеркалює фахову дискусію в цій галузі.

Тема мого виступу стосується діяльності парламенту. І пріоритетність ухвалення реформаторських законів в діяльності парламенту. Але мої колеги вже сказали про цілий ряд тих законопроектів вже розглядає парламент, ухвалюються рішення, і є цілий ряд законних актів, які сьогодні держава ухвалює для того, щоб реалізувати всі ідеї, пов’язані з реформами. Я хочу сказати, що дійсно, парламент працює напружено. Для статистики. На кожний пленарний тиждень ми виносимо 70-120 питань. Для деяких парламентів світу, це річна, а можливо і дворічна норма.

Тут виникає кілька викликів, кілька питань. Це питання в першу чергу якості законопроектів, які ми ухвалюємо, і тих рішень, які потім реалізуються.

Друга обставина, на яку я хочу звернути саме в цій аудиторії вашу увагу, це співпраця суспільства і держави. Дві ключові речі, на яких хочу зосередити вашу увагу. Це питаня політичної волі і питання довіри.

Що стосується політичної волі, то мені здається попередні виступаючі достатньо рельєфно позначили, що політична воля у керівництва країни для проведення радикальних і сміливих реформ є. В першу чергу, це воля президента України. Десятки років ми говоримо про реформу в сфері земельних відносин, лібералізації в сфері ведення підприємницької діяльності. Я сам починав з об’єднаних підприємців, був членом колегії держкомпідприємництва. І з багатьма знайомий, ми ведемо дискусії з приводу дерегуляції багато років. Але лише зараз ми почали системно розглядати ці питання, ми вносимо багато розумних і сміливих ініціатив. Але поки що ми розуміємо, що не все має ту якість, ті наслідки, на яку очікує держава. Адже говорячи про створення економічних стимулів. Наприклад для інвестицій, або зниження податків, ми розраховуємо на розширення бази оподаткувань, адже той обсяг суспільних потреб, який спонукає наших колег з Європи підвищувати ПДВ, або збільшувати кількість податків, він і диктує необхідність, тому що коштів не вистачає, він і іде іншим шляхом. Ми готові до зниження податкового навантаження, але за рахунок того, що цілі галузі економіки, або цілі сегменти, економічних відносин будуть виходити з тіні. Над цим працює комітет нашого колеги Хомутинніка, і цілий ряд інших комітетів. Адже не лише сфера оподаткування, або сфера суто економічних відносин має відношення до привабливого інвестиційного клімату. Це й судова система, і ми знаємо, що йде реформа у судовій системі. Це і правоохоронні органи, ми ухвалили закон про адвокатуру, де значно посилюється роль представництва захисту суб’єктів економічних відносин. Зараз внесено до парламенту і президента закон про адвокатуру, де суттєво обмежуються можливості в тому числі і тиску на бізнес. Ми створюємо цілий ряд умов і стимулів для того, щоб створювались нові робочі місця, що власне і є предметом нашої дискусії. Вже згадали про 2 ключових закони, про зайнятість населення, і про залучення інвестицій в пріоритетні галузі економіки з метою створення нових робочих місць. Там передбачені стимули. Але є ще й перешкоди. І дуже часто, принаймні, коли я спілкуюся з підприємцями, вони говорять « Ви знаєте, податки, або преференції в оподаткуванні не є єдиною, а інколи і домінуючою мотивацією, коли ухвалюються рішення про залучення інвестицій. Цілий ряд ризиків, пов’язаних з негарантованістю права на власність, ризиків, пов’язаних з надмірним адміністративним навантаженням, або процесуальних процедур. Такі складні процедури проходження погодження або доступу до ведення бізнесу. Або корупційні навантаження унеможливлюють залучення інвестицій. Крім того, держава не мислить так як інвестор. Інвестор мислить категоріями проектними, коли він розраховує скільки він інвестує, який час знадобиться для компенсації або повернення інвестицій. І в який спосіб стало і прибутково буде працювати цей бізнес або ця інвестиція.