Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я (стр. 16 )

Тема 1. Образотворче мистецтво

«Шедеври української архітектури та скульптури XIX ст.»;

«Шляхами палацово-паркових комплексів України»;

«Історія українського живопису»;

«Шевченко — живописець»;

«Тиражна графіка в Україні»;

«Декоративно-прикладне мистецтво в Україні XIX ст>;

«Українські народні художні промисли».

Тема 2. Музична культура

«Українські соціально - та родинно-побутові пісні»

«Творчість С. Гулака-Артемовського»;

« Колачевського»;

«Історія гімну України»;

«Видатні музичні виконавці XIX ст.».

Тема 3. Театральна культура

«Аматорський театр XIX ст.»;

«Галицький і Буковинський театр»;

«Історія театру корифеїв»;

«Перший український стаціонарний театр у Києві»

«Театральний портрет М. Заньковецької».

10 клас

ТЕМА: Т. Г. ШЕВЧЕНКО ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ

МЕТА: ознайомити учнів із творчою діяльністю як видат­ного художника, його найвідомішими творами; розкрити внесок Т. Шевченка у розвиток української культури XIX ст. та сучасності; розвивати вміння самостійно отримувати знання, творчо їх ви­користовувати; сприймати та аналізувати твори образотворчо­го мистецтва; формувати інтерес до культурних надбань усього людства; виховувати повагу і любов до людей мистецтва, почуття гордості за свою країну, громадянську позицію, художньо-есте­тичний смак.

ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин , відеофільми «Тарасові шляхи», «Віщування батька», відео-галерея « — відомий ху­дожник», виставка художньої та науково-популярної літератури, малюнки учнів до літературних творів Шевченка

ТИП УРОКУ: урок-салон, урок-подорож.

ЕПІГРАФИ:

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури...

І. Франко

Будь моя родина самая бедная, ничтожная на земле, и тогда бы она мне казалась краше Швейцарии й всех Италий...

Т. Шевченко

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий». Діти називають автора тек­сту пісні.

Учитель пропонує переглянути фрагмент фільму «Тарасові шляхи».

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ

Слово вчителя

Відома сторінка життя — Шевченко-поет. Але що нам відомо про Шевченка-художнка?

III. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Для того, щоб познайомитися з культурною спадщиною — художника, можна завітати до багатьох музеїв України, Росії, Казахстану, Поль­щі, США. Але найбільш цікавою, на мою думку, буде подорож до Національного музею в Києві. До нього я вас сьогодні і запрошую.

(Учні виконують роль журналістів, яким необхідно скласти замітку до районної газети. На партах лежить аркуш, на якому учні роблять нотатки. Наприкінці уроку оголошується результат.)

Подорож Національним музеєм Т. Шевченка.

Учитель. Національний музей Т. Шевченка розташовано в історичній частині Києва на розі вулиць Терещенківської та бульвару Шевченка. Будівля належала свого часу відомому українському меценатові та промисловому дія­чеві Миколі Терещенку. Зведено її у стилі італійського палаццо епохи Ренесансу. Сьогодні тут розміщене музейну експозицію, яка не тільки розповідає про жит­тя та творчість визначного поста і художника Тараса Шевченка, а ще й зберігає культурну атмосферу київської аристократії кінця XIX — початку XX ст.

Музейна збірка налічує на сьогодні близько 73 тис. одиниць, експонатів. Тут зосереджена найбільш повна колекція художніх творів Шевченка (близько 700) — у техніці олійного живопису, акварелі, офорту, олівцеві начерки та ескізи. Серед реліквій музею також автографи, особисті речі та живописне приладдя Шевчен­ка.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Екскурсія залами Національного музею Тараса Шевченка за наступним планом.

1. «Біографічна зала». Учитель проводить вікторину «Цікаві сторінки біогра­фії»

2. «Відеотека». Відбувається перегляд фільму «Віщування батька».

3. «Літературна зала». За участю учнів організовується «Поетичний калейдос­коп віршів Тараса Григоровича Шевченка».

4. Виступ екскурсоводів

Словничок-довідничок

Офорт — різновид гравюри на металі, техніка станкової графіки глибокого дру­ку, яка дозволяє отримати відтиск з друкованих форм. Відомий із початку XVI ст.

Естамп — станковий вид графічного мистецтва, що являє собою гравюр­ний або літографський відбиток, як правило, на папері, зображення, виконане на літографському камені або на друкованій формі з міді чи сталі травленням чи різьбленням.

Характеристика жанрів образотворчого мистецтва

Побутовий — жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зобра­ження є повсякденне життя людей.

Пейзажний — жанр в образотворчому мистецтві, об'єктом зображення яко­го є природа.

Історичний — жанр в образотворчому мистецтві; в якому об'єктом зобра­ження є події історії, суспільства.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

РЕФЛЕКСІЯ

Метод «Мікрофон»

Учні розмірковують, чи можна вважати великим українцем, універсалом XIX ст. Чому?

Учні зачитують перші рядки своїх заміток.

Відбувається демонстрація мистецьких творів учнів школи (малюнки, кар­тини до творів Т. Г Шевченка, декоративні вироби, презентації мистецьких про­ектів «Шевченко відомий і невідомий»).

У тяжкий і жорстокий вік кріпацтва Шевченко весь свій талант художника віддав народові. Його мистецькі твори сповнені душевної краси трудящої люди­ни, її героїчним минулим, привабливістю її звичаїв, замилуванням рідною зем­лею і ненавистю до гнобителів.

Шевченко увійшов до світу мистецтва як художник. Завдяки своєму та­ланту він отримав свободу від кріпацької залежності. І коли до нього прийшла слава, він залишився самостійним і глибоко національним живописцем, став ви­датним майстром XIX ст.

Уся творчість Шевченка — громадського діяча, поста, драматурга, прозаїка, живописця, рисувальника і гравера — міцно пов'язана з дійсністю свого часу, ви­росла із цієї дійсності і спрямована в майбутнє.

Оглядаючи творчий шлях Шевченка, переконуємося, що це був шлях ви­датного, всебічно обдарованого художника, який із однаковою самовідданістю творив у портретному, історичному, побутовому та пейзажному жанрах. Із вір­туозною майстерністю Шевченко володів технікою олійного й акварельного живопису, а також був чудовим майстром рисунку і першорядним офортистом свого часу.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитися з матеріалом підручника, дописати замітку до газети, здійс­нити письмовий аналіз улюбленої картини Т. Шевченка.

Вікторина «Цікаві сторінки біографії»

Форма проведення вікторини — прийом «Незакінчене речення».

Речення, які необхідно продовжити:

« Шевченкоберезня 1814 р). в с. Моринцях (с. Кирилівка) в сім'ї селянина-кріпака.

Шевченко на початку 1831 р. прибув до Петербурга разом зі своїм паном...(Павлом Енгельгардом.)

У Петербурзі Т. Шевченко знайомиться з...( українським художником Іва­ном Сошенком, а також із Карлом Брюловим, Веніціановим, Жуковським, ук­раїнським поетом Гребінкою).

У 1838 р. був розіграний у лотерею...(портрет Жуковського, написаний Брю­ловим, і за 2500 карбованців Шевченка викупили з кріпацтва).

Тарас Григорович навчався...( в Петербурзькій Академії мистецтв під керів­ництвом Карла Брюлова).

Навесні 1843 р. виїхав до...( України.)

На початку 1844 р. повернувся з України і... (закінчив навчання в Академії мистецтв, здобув звання художника).

За великі успіхи в навчанні Шевченко був відзначений... (нагородами Ради Академії — двома малими срібними медалями 2-го ступеню.)

Ще за життя в 1860 р. Рада Академії мистецтв присвоїла Шевченкові... (по­чесне звання, академіка гравюри)

Виступ екскурсоводів

Герої Шевченка - його сучасники. Найбільша витонченість і одухотво­реність притаманні його жіночим портретам. Портрет Ганни Закревської, напи­саний у 1843 р. олією. Шевченко використовує широкі мазки, насичений колір, округлі форми. Портрет княгині Кейкуатової, написаний у 1847 р., дослідники називали вершиною портретного живопису Шевченка і одночасно його лебеди­ною піснею, бо заслання художника змусило його відмовитися від роботи олією. Зображення молодої української красуні передає внутрішній рух і комфорт­ність, красу внутрішню і духовну. Кращі портрети художник створив наприкінці життя. Це образи російського актора Михайла Щепкіна, американського актора Айри Олдріджа, російського вченого-зоолога і мандрівника М. О. Сєверцова та багато інших. Вони приваблюють вільною невимушеною манерою виконання, глибокою психологічною проникливістю.

й автопортрети. У них він наче намагався зазирнути у власну душу, пізнати себе, осмислити власне життя. Його перший олійний автопортрет, написаний у 1840 р., овіяний духом романтизму. На ньо­му зображено молоду, енергійну, сповнену творчої наснаги людину з натхнен­ним блиском в очах. Таким був Кобзар у кращій період свого життя, в роки першого великого успіху, популярності, сподівань на майбутнє. З автопортретів останніх років на вас пильним поглядом дивиться людина, яка зазнала тяжких випробувань, проте не пала духом. Автопортрети, які Шевченко писав протя­гом усього свого творчого життя, відображають не тільки еволюцію його ху­дожньої майстерності, але і психологічні метаморфози, що відбулися з ним під впливом сумних життєвих обставин. Усього він створив близько п'ятдесяти автопортретів.

До вашої уваги найвідоміше живописне полотно «Катерина» — своєрід­на ілюстрація до однойменної поеми. Ця картина — абсолютно оригінальний витвір мистецтва, не схожий на жодну картину Шевченка. У її композиції про­стежуються традиції українського іконопису, мистецтва бароко, народної кар­тини.

У двох наступних роботах 1843 р. «Селянська родина» і «На пасіці» до Шев­ченка як живописця приходить відчуття сонця, кольору і повітря. Художнику вдалося-за допомогою олійних фарб передати внутрішній рух життя. «Селянсь­ка родина» — це не уривок із життя конкретної сільської родини, а узагальнення образу родини, її внутрішня сутність. Не маючи своєї родини, Шевченко вбачав у ній вершину людських взаємовідносин, теплоту і захист. «На пасіці» — фігури людей не мають чітких контурів, вони окутані димкою і світлом. Простір пере­дано за допомогою світла і тіні.

Син селянина-кріпака, Шевченко став не тільки художником, академіком, але й особистістю-універсалом XIX ст. Його живопис і графіка — це світ, що ма­ло схожий на конкретне життя, яке прожив Шевченко. Із сорока семи років жит­тя лише тринадцять він був вільним громадянином.

Шевченко почав писати вірші приблизно у рр., коли вже був художником. Його вірші просякнуті глибокою народністю, гуманізмом, палкою безмежною любов'ю до Батьківщини, ліричністю, яскравою образністю мови, мелодійністю і разом із цим - гнівним пафосом. Перша збірка його поезії «Коб­зар» (1840 р.) відкрила нову добу в історії української літератури.

Як живописець і графік він працював у різних жанрах: побутовому, пейзаж­ному, історичному.

Шевченко багато подорожував Україною, під час цих подорожей він ство­рив велику кількість рисунків та акварелей. У них він реалістично змалював краєвиди України, сцени з життя народу. Ним була створена серія графічних робіт «Живописна Україна».

(Демонструються автопортрети .)

10 клас

ТЕМА: Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.

МЕТА: ознайомити учнів із видами декоративно-прикладного мистец­тва, які існували а Україні в XIX ст.; розвивати навички пошуку потрібної інформації, уяву, фантазію при створенні композицій; виховувати шанобливе ставлення до української культури.

ОБЛАДНАННЯ: учнівські творчі роботи, завдання до кросворду, ілюстративний матеріал, фарби, пензлі, кольоровий папір, клей, ножиці.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель вітається з учнями, перевіряє їхню готовність до уроку, а також повідомляє тему і мету уроку. Для роботи над проектом учні створюють групи, які отримують свої завдання.

Виконавці	Що дослідити	Результати
«Мистецтвознавці»	З'ясувати поняття народної ху­дожньої творчості, декоративного мистецтва	Повідомлення. Ескіз орнаменту для ки­лима
«Умільці»	Дослідити чи існували такі види ДПМ: ткацтво, килимарство, ви­шивка	Повідомлення. Ескіз орнаменту для ви­шивки рушника
«Майстри»	Знайти інформацію і проаналізу­вати чи існували види: кераміка, художнє скло, іграшки	Повідомлення. Ескіз орнаменту для кера­мічного посуду
«Митці»	Зібрати інформацію і проаналізу­вати чи існували види; витинанка, писанкарство, мереживо	Повідомлення. Ескіз орнаменту для роз­пису писанки
«Ремісники»	Повідомити чи існували такі види: художня обробка дерева, художня обробка металу, плетіння з при­родних матеріалів	Повідомлення. Ескіз віконної решітки у техніці витинанки

II. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Звіт груп про результати досліджень.

«Мистецтвознавці»

Споконвіку народне декоративне мистецтво розвивалося удвох напрямах: як домашні ремесла для потреб своєї родини і як організовані промисли, які створювали товари для продажу.

У XIX ст. в Україні створювалися ремісничі цехи, які згодом переросли в майстерні та мануфактури.

Звичайно, промисли поділяють за ступенем художньо-творчої праці на кілька груп. Першу групу становлять ремесла, в яких переважає виробничо-реміснича майстерність. Це нерозписаний гончарний посуд, інші речі утилітар­ного призначення. Друга група — ремесла, в яких творчий і виробничий проце­си посідають приблизно однакове місце: розписний та фігурний посуд, дитячі іграшки, ткацькі вироби, вишивка тощо. Третя група — промисли, в яких твор­чий процес відіграє головну, вирішальну роль: декоративний посуд, виготовлен­ня мистецьких сувенірів, настінні розписи (мальовки) тощо.

Отже, народні художні промисли — це організоване виробництво творів де­коративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу.

У народній культурі важливу роль відіграє декоративне мистецтво — широ­ка галузь мистецтва, яка формує естетику матеріального середовища, створеного людиною. До нього належать такі види: декоративно - прикладне, монументаль­но-декоративне, оформлювальне, театрально-декораційне тощо.

Монументально-декоративне мистецтво безпосередньо пов'язане з архітек­турою. Це декоративні розписи, сграфіто, вітражі, мозаїка, скульптура тощо.

Оформлювальне мистецтво — це художнє оформлення міст, сіл, експозицій виставок, стендів, вітрин тощо.

Найчастіше для визначення сутності декоративно-прикладного мистецтва вживається назва «народне мистецтво».

Декоративно-прикладне мистецтво уособлює предметно-духовний світ лю­дини і включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткан­ня, розпис і вишивка, різьблення і виточування тощо. Одні види — кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння — виникли на зорі людської цивілізації, інші молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з наперу, їм ледве налічується кілька століть. Правда, до середини XIX ст. ні народне мистецтво, ні художнє ремесло не визнавалися за рівноцінні галузі мистецтва, такі, як му­зика, театр чи живопис. Ще й досі слово «ремісник» за звичкою має негативний,, зневажливий відтінок на противагу творчому підходу до праці. Термін «декора­тивно — прикладний», яким ми сьогодні вільно користуємося, утвердився лише у 70-х рр. цього століття. Раніше у вітчизняній і зарубіжній літературі вживали­ся поняття: «прикладне мистецтво», «декоративне мистецтво», «функціональне мистецтво», «виробниче мистецтво» та ін.