Рідна Віра. Наші духовні Джерела (стр. 5 )

Жінка вважається втіленням поля, чоловік вважається втіленням сімени; народження всіх людей відбувається від з'єднання поля і сім'я. Іноді сім'я важливіше, іноді утроба жінки; але коли обидва рівнівновеликі, тоді народжується славне потомство. Потомство, що здатне захистити і возвеличити свій рід, країну та Расу.

Сила зцілення Рідних Богів

Нині, за офіційною статистикою, у пологових будинках України, Росії та інших наших держав народжується від 2,5% до 10% неповноцінних дітей, якщо ця цифра досягне 18%, процес вимирання Слав’ян стане незворотнім. Поряд з цим, загрозливих розмахів набуває епідемія туберкульозу, втрата імунного захисту (так званий «ВІЛ/СНІД»), наркоманія, п’янство, тютюнокуріння... Все це закономірний наслідок відмови людини від Здорового Глузду (Рідної Віри).

Соціолоґи, медики, психолоґи шукають та усіляко намагаються пояснити причини фізичного та морального занепаду суспільства в соціально-економічних умовах, політичній ситуації, але даремно. Ні війни, ні революції, ні неврожаї ніколи не вводили наші народи в такий хаос і гниття як огидна потвора «демократії». Дуже влучно і точно визначили Слав’яни цей термін – «зловладдя» («демон» - зло, «кратос» - влада).

Відрубавши народ від рідного неба, від сили Отця Сварога, накинувши чужовір’я, народ позбавили сили духу – оголили плоть на поталу лиху та хворобам. Кожен лікар добре знає, якщо хворий не вірить у власне одужання, будь-які ліки будуть марними. Натомість, якщо навіть безнадійно хвора людина щиро вірить у своє одужання і докладає до цього зусиль – вона перемагає саму смерть. Віра – ось стовбур життя, здоров’я, снаги.

Коли людину позбавляють віри, або дають віру хибну – знайте, така людина прирікається на духовне та тілесне каліцтво. Віра - се знання, інформація, інструкція про те як жити в Світі Білому. Дайте інженерам, що зводять залізничний міст, інструкцію пішоходного мосту і плід їх діяльности буде марним, а в гіршому випадку призведе до загибелі людей. Задайте комп’ютеру невірну программу і він постійно виходитиме з ладу (хворітиме). Ось тому, здоров’я людини неможливе без ПРАВильної віри.

Отримуючи ім’янаречення у Відичному Православ’ї православний рідновір відновлює духовний зв’язок зі своїм родом, Рідними Богами та стає в нескінченний потік Світла Рода Всевишнього. Це світло лине із центра Всесвіту через наше Сонце-Дажбога на Землю, насичуючи усіх, хто живе з відкритим серцем, своєю силою. Православні рідновіри отримують дар зцілення своїх родичів руками. Через долоні сповідників відичного світорозуміння випромінюється Жива (всезцілювальне Світло Рода Всевишнього). Тому наші Старотці й кажуть: «Немає невиліковних хвороб, є невіруючі люди».

Волхви, Відуни та Жерці Рідної Православної Віри мають чарівну здатність своїми молитвами, славленнями та Світлом Рода Всевишнього оздоровлювати та ладувати людей. В академії «Родосвіт» наші Духовні провідники навчають майстерности самозцілення усіх Слав’яно-Оріїв, а ті, хто проходить ім’янаречення, отримують здатність виліковувати своїх родичів власними руками (Світлом Рода яке випромінюється з долонь).

Отримуючи посвяту від Православного Волхва, людина вступає у величезний багатотисячолітній ланцюг передачі (радення) сили та знань усіх попередніх поколінь Спасів, Волхвів та Старотців. Важливо розуміти, що істинні знання передаються лише у волховських, відунських і знахарських родах. В усьому світі існує одна єдина лінія відичного радення (передання) – Покон Рода Всевишнього, Свароже радення. Тільки ті Духовні провідники, що перебувають у Сварожому раденні мають силу і здатність зцілювати, оздоровлювати та передавати ці вміння Слав’яно-Оріям.

Може виникнути питання: але ж існує багато вчителів та магів, які ефективно лікують та оздоровлюють. Безперечно, але, знання принципу роботи автомобіля ще не дає вам права сідати за кермо. Духовний провідник, що використовує божеські знання поза Поконом Рода Всевишнього, подібний до автолюбителя, який виїхав на трасу, не пройшовши іспиту та не отримавши водійського посвідчення в ДАЇ. Такий водій може їздити, не створювати аварійних ситуацій, але натрапивши на міліціянта, йому доведеться відповідати за нормами адміністративного кодексу. Через створення ж аварійної ситуації, провина такого водія обтяжується і збільшує міру відповідальности. Так само і в духовному діянні. До певного часу духівник-самоук може приносити користь, але Боги за все спитають і, не дай Боже, така діяльність принесе шкоду. Людина, яка звертається до такого духівника, повинна розуміти, що тим самим підтримує порушення духовних правил, Покону і так само нестиме відповідальність (як пасажир, що сів у автівку до некваліфікованого водія). Отримуючи допомогу від волхвів Відичного Православ’я, Слав’яни розуміють, що за цими діями стоять тисячі поколінь Духовних провідників, знахарів, відунів.

Покон Рода Всевишнього, що укладений в 360-ти Карбах Відання, це і є Слав’янський «план дій» в Світі Білому. Саме через Покон ми отримуємо силу, снагу, знання, мудрість та багатство. Та оскільки усі ми різні, але рівні у праві пізнання Віди, поряд із Православною Рідновірською Академією Віровідання, Родовим Вогнищем створено Академію розвитку людини «Родосвіт», де проходять навчання усі бажаючі, незалежно від того, до якої варни (суспільного стану) належать.

Сила Богів присутня в нас по праву народження, не кожен має здатність розкрити її, але, ті, хто роблять це за допомогою Волхвів Слав’янських, пізнають казковий Світ Роду нашого - Родосвіт. В цьому світі розв’язуються усі життєві проблеми, виліковуються хвороби та зцілюється душа.

Правильний календар та здоров’я людини

На перший погляд здавалося б дивний вислів – «правильний календар», а хіба він може бути неправильним? Та виявляється, що може. А найгірше, що за ним живуть більшість наших співвітчизників. Аби зрозуміти значення календаря, знову ж звернемось до значення цього слова.

Воно складено з двох коренів «коло» і «дар». «Коло» є ніщо інше як Сонце-Дажбог. Свято на честь новонародженого зимого Сонця ми, відповідно, називаємо – Коляда. Не дивуймося зміні голосних звуків, вони в старовину надавали лише відтінок якомусь слову. Так, наприклад, слова «калач» та «коровай» походять від слова «коло», а вимовляються геть по-різному. Калачі й короваї випікаються круглими.

Слово «дар» й нині не змінилось ні за звучанням, ні за значенням. Пригадаймо як наші Предки будували слова, простим переставленням голосних навголо приголосної. Зріле сонце називалось «Рай». Прославаляти Сонце, віддавати йому частинку своєї любови, шанувати означає «РАД-іти», «РАД-іння». Те, що приходить навзаєм від сонця є «ДАР», а сам процес «ДАР-ити», «ДАР-іння».

Отже «Коло Дар», це те, що приходить від Сонця-Дажбога. Календар - це наука про Сонце, про його рух, час зростання та спадання, дні найбільшого віддаленя від землі та найбільшого наближення. Це відображення зоряних, космічних подій на Землі-Макоші, як невід’ємній частині зоряної системи.

Літочислень у нащадків Аріїв було декілька, в різних кінцях Скупи (Відичної світоглядної імперії) обчислення літ велось від різних подій. В Індії воно велось від битви на полі Куру (Курукшестру) – 5109 років тому; В Ірані від царювання Вішстаспи – 3744 роки тому; в Русі-Україні ж від «сотворення миру» 7516 років тому.

Саме сім з половиною тисяч років тому сталось велике лихо - потоп, який знищив величезні родючі землі навколо прісноводного Руського озера (нинішнього Чорного моря), що було горнилом формування Раси (білошкірих). Внаслідок підняття рівня світового океану, води Середземного моря прорвали тонкий перешийок, утворивши протоки Боспор і Дарданелли та хлинули на доли та ліси нашої Прабатьківщини. Спас Рама зумів вивести частину родів у межиріччя Південного Бугу та Дністра, де було засноване нове князівство (в археолоґії це Буго-Дністровська культура), а по іншому «сотворений мир», заспокоєння. Від цієї події і дотепер відраховують літа православні рідновіри.

Календар також не був у наших предків однаковим, ба більше того, водночас могли використовуватись декілька календарів. Ось кілька прикладів: 12-місячний рік, з 30-денними місяцями та шестиденними тижнями; 16-місячний рік з 23-денними місяцями; 9-місячний рік, з 40-денними місяцями та 9-денними тижнями. Кожен з цих календарів не був досконалим і мав так звані «святки», - дні, які не мали назв та чисел, бо рік складає не 360 і не 368 днів, а 365,25 днів.

Волхви, наші старотці, створили такий календар, аби він був чітко зрозумілим, а головно відповідав руху сонця, місяця та інших небесних тіл. Найбільше значення в житті Слав’ян мало і має сонце, тому головні дати календаря, свята, припадають саме на дні рівнодень та сонцестоянь. Рівнодення - це дні, коли сонце «знаходиться» в екваторіальній широті, а сонцестояння – дні, коли сонце знаходиться найближче до південних (зимове) та північних (літнє) широт. Такими днями є відповідно 23 березня та 25 вересня, 25 грудня та 24 червня.

Для природности обрахунку рік у Слав’ян розпочинається з 1-го числа певного місяця. Новоліть було у наших Предків декілька, сьогодні відомо принаймні три: 1 січня, 1 березня. Будь-яка дата встановлена не випадково і має своє пояснення і, що найголовніше, не може значно пересуватись в часі від певної зоряної, небесної події.

24 грудня ми споконвіку святкуємо Святвечір, а 25-го Коялду. З цього дня сонце починає рухатись до північних широт, а день зростати. Тому в найвідомішій колядці ми донині співаємо:

Добрий вечір тобі,

Пане господарю, радуйся!

Ой, радуйся земле,

Ясен світ засвітився!

І хоча попи давно переписали сю колядку і останній стовпчик співають: «Син Божий народився», в багатьох наших селах та хуторах не забули прадавнього змісту. В ці дні людина, так би мовити, програмує весь свій наступний рік, тому різдвяні свята тривають 12 днів, по кількості місяців у році. Найважливіші святкові дні - це Різдво – 25 грудня, Новий рік – 1 січня, Водосвяття – 6 січня.

В ніч з 24 на 25 грудня ми збираємось родинами, родами чи громадами, аби уславити Вишнього Бога Сварога, що сотворив за 12 днів Всесвіт. Старший у роді кладе під стіл плуга, а у давні часи оборював сніг довкола хати. Цим ми повторюємо дії Сварога, який розорав Весвіття і сотворив зоряні системи у вигляді Молочних Шляхів. А коли батько бере в ложку кутю та підкидає під стелю, тим він уподібнюється до Сварога, що сіяв зорі.

Якщо в цей день людина п’є та гуляє, забуваючи уславити Сварога, нехтуючи призначення бути творцем (найперше творцем своєї долі, свого багатства, здоров’я та статків), то Боги забувають про такого. Врешті решт така людина втрачає усе, що має, або живиться за рахунок інших (не будучи свідомим творцем своєї дійсности).

1 січня ми святкуємо Новий рік, бо у цей день дух старого сонця – Сивояр (він народжується 25 вересня, а відходить 24 грудня) вирушає до Ирію на лодії (місяці) Велеса і в своє царювання вступає Божич-Коляда. 1 січня - це 9-ий день від 24 грудня. Згадаймо, що до сьогодні ми вшановуємо померлих на 9 день, у цей день душа остаточно покидає землю. Варто згадати й про те, що вітання з Новим роком, або як у росіян та болгар «с Новым годом» має значення «з новим Богом», оскільки слово «год» означає Коло (пригадуйте наше слово година, годинник), а в англійській мові Бог до сього часу вимовляється «God».

6 січня ми відзначаємо Водосвяття, Богоявлення або Ордана, бо цей день завершує 12 днів Коляди. Тому ми рубаємо ополонки і занурюємось у воду, отримуючи здоров’я на весь рік. Богоявленська вода не псується і може стояти у дзбанку цілий рік.

Послідовність змальованих нами свят досі збережена в колядках:

Той один цар - красне сонце,

А той другий цар - світлий місяцю,

А той третій цар - дрібний дощичок.

Сонце – Різдво Божича, місяць – Новий рік, дощик – Водосвяття.

Що ж зробили з нашим народом за останні кілька століть? Знищили правильний, природний календар і запровадили «безбожну» систему обрахунку днів п’янства та рабської праці, який взагалі не відповідає природним та космічним циклам. Різдво нині «святкують» 7 січня, через 14 днів після того, як Божич народився. Найбезглуздіше звучить привітання «З Новим роком та Різдвом!», це все одно, що справити Тризну за людиною, яка ще жива. Велеса, якого попи назвали Василем (особливо не обтяжуючись у вигадках), вшановують 14 січня, тобто на 23 день відходу Сивояра.

23 (у високосний рік 24) березня – Великдень або Різдво Ярила. Великдень – бо з 23 березня день перемагає ніч (уособленням якої був місяць, що мав вигляд коров’ячих ріг). Велес в цей день віддає свою владу над земним світом Ярилі. Саме тому на рідновірських обрядах 11-20 лютого, на 3-є свято Велеса, влаштовується бій між Велесом та Ярилою, ціллю якого є «збити рога зимі». Таким чином ослаблючи могутнього Бога Зими. А на Ярила Велес остаточно покидає світ людей.

24 червня – Купайла. Сонце-Дажбог знаходиться у своїй найвищій точці і його сила-снага з усією могутністю лине на землю, людей, тварин та рослинність. В цей день усе наснажене Живою (Світлом Рода Всевишнього). Тому у цей день одружені пари зачинали нове життя. Дитина, зачата на Купала, народжувалась у Великодні свята. Здавалось і що з того, це ж природньо – 9 місяців. Але окрім природности в цьому обряді є ще й Божественність. Після 24 червня ніч починає зростати, а день зменшуватись, себто вмирає Ярило. Перед своєю смертю він віддає найбільший сплеск сонячної сили людям і саме ця божеська снага наповнює зачатих дітей і вони народжуються через 9 місяців разом з Ярилом. Такі діти є бадьорими, здоровими та життєрадісними. Смерть Ярила (Яна-Йвана) одночасно є народженням Перуна (якого в цей день називають Купалбогом).

25 вересня – Овсень або Свято Сивого Яра. У цей день ніч отримує перемогу над днем, народжується Сивояр, Бог достатку, багатства та врожаю. На Овсеня ми робимо підсумок досягнутого за рік. Який врожай, таким і буде життя у Темний відрізок року, до Великодня Ярили.

Кожне наше свято має глибокий зміст та пояснення. Нехтуючи ці знання, ми перш за все шкодимо своєму здоров’ю та здоров’ю наших дітей. Православні Русини-Українці, живучи за правильним, природним календарем отримують не лише міцне здоров’я, що лине від Сонця-Дажбога, але й благословення Предків, Божественну благодать.

Духовна вправа на щодень. Вервечка

Для того, щоб жити щасливо, кожна людина мусить виконувати своє призначення, у відповідності зі своєю варною і вродженими схильностями. Зазвичай призначенням кожної людини є те, що вона робить із задоволенням і радістю. Більше того, ця робота має приносити користь усьому народу. Ми - колективні істоти, тому, так чи інакше, ми творимо тіло своєї спільноти. У кожної людини є призначення – особисте, в сім'ї, а далі в роді і вселюдське. Крім цього, є призначення, що має бути реалізованим тілесно і духовно. Духовно, ми всі мусимо підтримувати життя і розвиток як своєї душі, так і всього нашого роду. Без духовного розвитку неможливо побудувати щасливе і радісне сімейне життя. Творити рід - означає підтримувати горіння духовного вогню у собі, бо всі ми іскри Великого Сварожого Вогню. Наші Предки робили це за допомогою вервечки.

У Слав’янському звичаї існує три рівня єднання з Богом:

Рідновір – людина, що вірить Рідним Богам, пройшла обряд ім’янаречення-посвячення і отримала рідне духовне ім'я, яке пов'язує її зі Всевишнім. Рідновір живе за Поконом Рода Всевишнього, виконуючи духовні заповіти і повчання предків, розвиває свою душу з допомогою – вранішньої і вечірньої молитви, вдячности Богам за їжу, участи в обрядах Кола Сварожого та інших духовних практик.

Вогнищанин. Таким може стати людина, яка не просто світоглядно належить до Слав’яно-Орійської традиції, вірна Всевишньому, Рідним Богам і Предкам, а знаходиться у стані постійного духовного розвитку. Розвиток на цьому рівні здійснюється шляхом практики повторення „трьох кіл” молитов. Завдяки натхненній роботі над собою і слідуванню заповідям, такий рідновір має право пройти обряд Родоварти. Під час цього обряду рідновір приймає на себе обітницю відмови від статевих стосунків поза шлюбом, алкоґолю і тютюну і інших одурманюючих засобів, відмовитися від м'яса (стати веґетаріянцем) і азартних ігор. Вогнищанин вважається двічінародженим – фізично від родителів і духовно від духовного учителя – Волхва. Вогнищанин постійно підтримує духовний зв'язок з вчителем, слідуючи його повчанням і з'єднуючись з ним духовно за допомогою спеціальної молитви, яка промовляється 9 разів на день.

Відаючий. Людина, яка завдяки своєму особистому розвитку, знанню Покона, Від, роботі в ім'я роду, отримав благословення і пройшла варновий обряд - Відогори. Тобто вона сама піднялась до Божеських знань і з'єдналась з Богом. У своєму подальшому розвитку має право отримати освячення в Обрядодії, Жерці, Відуни чи Волхви. Прийнявши відповідну обітницю, Відаючі здійснюють богослужіння. Вони підтримують Божественне горіння Істини у своєму серці, серцях людей молитовною практикою „дев'яти кіл” .

Для того, щоб творити своє життя у постійному щасті і радості істинної духовности, звичайній людині необхідно досягти хоча б рівня вогнищанина.

Молитовна практика рідновіра-вогнищанина дуже почесна і відповідальна. Завдяки їй людина з'єднується з Богом і його Сила пребуває з нами назавжди. Вона здійснюється за допомогою промовляння трьох кіл молитов (колослів) в день. Їх можна промовляти відразу або протягом дня, - це не має суттєвого значення. Головне перебувати в постійному потоці духовного розвитку. Кожна молитва, слава або замовляння – це своєрідний духовний внесок кожного Слав'янина, який підтримує горіння Сварога – творіння Всесвіття в любові і справедливості. Підтримка духовного вогню в собі і світі означає перебування на Варті (охороні) Роду – Родоварті.

Коли ми вимовляємо світлі імена єдиного і багатопроявного Бога ми з'єднуємося з Ним, і коли наша душа покине тіло – ми полетимо прямо у Праву, Ирій, Божеський світ вищого буття.

Кожне коло підтримує певну частинку Всесвіту. Перше коло – слава і єднання Родом Всевишнім, друг коло – слава Богу-Богів за зміцнення Родового Вогнища, тобто за зміцнення нашої духовної єдности і сили роду, третє коло – за Родинний Вогонь, молитва за себе і свою сім'ю. Прочитання кола молитов здійснюється за допомогою намиста-вервечки, яка має в собі 64 намистини. Число 64 символізує собою Бога (Всесвіт) і означає кількість предків кожного з нас в 7 коліні.

Слава першого кола (Богам)

Слава Роду Всевишньому, Сварогу і Ладі, Перуну і Велесу,

Слава всім Богам и Предкам,

Що духом своїм нас наповняють,

До блага ведуть, на життя надихають,

Сила Богів Рідних в нас прибуває,

Рідновірів православних

На добро і щастя благословляє!

Або:

Слава Роду Всевишньому,

Сварогу і Ладі і всім Богам Рідним,

Що з нами перебувають і Всесвіт творять,

На добро і щастя з рідновірами православними єднаючись!

Молитва другого кола (За Родове Вогнище):

Роде Вседержителю проявись Богами Рідними,

Що державу Вкраїнську* бережуть і захищають,

Статками духовними і тілесними

Рід русинів* наповнюють,

Хай пребуде сила Богів Рідних з онуками Дажбожими,

Щастям, завзяттям і мудрістю Божою!

Роде Всевишній, наповни радістю і благом рід Слав’яно-Орійський

Та всіх людей праведних, що з Богами Рідними єднаються

В ім’я Правди, Любови та Справедливости!

Молитви-замовляння третього кола за Родинний (Сімейний) Вогонь (на потребу, за себе, свій рід та інше):

Я духом Богів Рідних благословляюсь,

Силою і впевненістю* наповняюсь

Сила Божа в мені пребуває

Здоров’ям і достатком* благословляє!

Роде Всевишній, благослови рід мій

Здоров’ям і достатком,

Любов’ю і єдністю.

У Тобі пребуваючи, святістю твоєю освячуємося!

Або:

Роде Всевишній, утверди душу і тіло моє

Мудрістю і силою, здоров’ям і щастям

Я з Рідними Богами єднаюсь

Мудрістю і силою *, здоров’ям і щастям* наповняюсь

Кличу силу Сварога і Лади* матінки

Наповнити душу мою силою Ладу і Добробуту*

Святість Богів Рідних (або ім’я певного Бога ) мене наповняє

Ладом і Добробутом* наділяє

Молитви третього кола через 2-3 місяці мають змінюватись, їх можна отримати у свого Духовного провідника, або застосовувати власні.

Молитви до Рідних Богів на щодень

1. Основоположна молитва Відичного Православ’я - Шлях Віри-Віди Православної.

Вірую у Всевишнього Рода – Єдиного і Багатопроявного Бога, джерело усього сущого і несущого, який усім Богам криниця Вічна. Відаю, що Всесвіт є Рід, і всі многоіменні Боги поєднані в нім. Вірую у триєдність буття Прави, Яви і Нави, і що Права є істинна, і переказана Отцям Праотцями нашими. Відаю, що Права є з нами, і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас. Вірую у єдність з Рідними Богами, бо Дажбожі онуки ми – улюбленці Богів. І Боги тримають десниці свої на ралах наших. Відаю, що життя у Великому Роді вічне, і маємо дбати про вічне, ідучи стезею Прави. Вірую у силу і мудрість Предків, які народжуються серед нас, ведучи до блага через Провідників наших. Відаю, що сила у єдності Родів Слав’янських, і що станемо славними, славлячи Рідних Богів.

2. Молитва Відданости, читається в час радости та горя, перед початком важливої справи і на її закінчення, а найліпше на світанку, зустрічаючи сонце.

Роде Всевишній! Великий Боже наш! Ти – єдиний і багатопроявний, Ти – наше Світло і Справедливість, Ти є криниця Життя Вічного, джерело Любови безмежної, тієї, що зцілює Душу і Тіло. Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави. І щодня працюємо над собою, щоб бути Мудрими і Сильними, міцною опорою Руси-України, і захисниками Роду свого прадавнього, бо Ти даєш нам Наснагу і Радість, бо ж Ти даруєш Відвагу і Стійкість, нам Віду даєш і навчаєш Терпінню, аби з честю пройшли ми шлях життя нашого, натхненно виконуючи Священну Волю Твою. Слава Тобі, Роде Всевишній, і всім Рідним Богам у тобі сущим!

3. Молитва Єднання, читається перед святковими обрядами, урочистими подіями.

Роде Всевишній, Ти який народив життя Яви і Нави, Ти є Богом Богів Наших і усьому Роду Божеському начало, Ти є Батько-Небо, Сварог, Дідо Божий, Ти є велика Матінка Лада, любов і народження Всесвіту. Яко Перуна бачимо Тебе у битвах многих, що веде нас до перемог ратних і утвердження життя праведного. Ти є святий витязь віри нашої – Світовит – Бог Прави і Яви, усі ж Ви є Великий Триглав Віри-Віди нашої. Слава Рідним Богам!

4. Молитва до Сивояра про багатство і процвітання родини.

Великий і могутній Сивояре, Боже світу білого, податель благ і статків в родах наших. Хай врожай роду мого буде багатим, бо праця наша праведна. Хай животина не хворіє і приплід дає, хай усякі діла чесні прибутки збільшують, бо єсть ми Онуки Дажбожі і в світі по Правді живемо. Тебе славлю Сивояре, від кола й до кола, аби дім родини моєї повний був статками, світлий коханням та любов’ю, радісний дитячими голосами. І у всякий день, у всякій справі з Тобою буду Отче Миробоже, яко єсть Ти Родитель сильним і заможним! Слава Сивояру!

5. Молитва до Богині Живи за здоров’я близької людини.

Світлая матінко Живо, славлю Тя за силу твою життєдайну, Ти бо єсть джерело води чистої, промінь Світла Рода Всевишнього, який життя дає і здоров’я примножує. Зійди матінко зі Сварги Синьої та увійди у тіло Онука Дажбожого (ім’я), аби напився він сили Божеської. Очисти усі жилки і піджилки, хай у голові, грудях, череві, зароді, руках та ногах Дух Божий перебуває. Хай душа його у Ладі живе, а дух міцним буде. Бачу я як у промені твоєму гинуть хвороби та зурочення всякі, бо єсть Ти Вселюбляча та Всеблага, Великая і всезцілююча Матінка Жива, Слава Тобі!

6. Молитва до Богині Лелі за кохану людину.

Рідная мати Леле, красна і прекрасна Богиня Слав’янська, Ти сердець наших оберіг і душам вічна розрада. Огорни покровом своїм серце моєї любої лади (ім’я), аби тішились ми скарбом небесним повсякчас. В усякій дорозі, в усякій справі світлій, укріпи її дух, наповни коханням і силою любови. Зорі ясні та сонце красне хай принесуть ладі моїй спокій в душу і певність духу, бо кохання наше довіку сяятиме. Шана Тобі, матінко Леле, ми ніжністю Твоєю наповнені, даруємо щастя одне одному. Слава Лелі!

7. Молитва до Рідних Богів за очищення дому.

Роде Всемогутній! Свароже і Ладо! Перуне і Велесе! Очистіть і захистіть домівку мою, від входу до виходу, від усього злого, видимого і невидимого, від тих, кого ми знаємо і не знаємо, бачимо і не бачимо! Хай стануть Предкі Світлі – Перуничі, добрі витязі, нам в допомогу і місцю цьому в оберіг одвічний! Велика сила Рідних Богів, хай дух Ваш повсякчас тут витає. І оселю мою Світлом Рода Всевишнього повік захищає! Так було, так є, і так буде. Нині, повсякчас і від Коляди до Коляди! Слава Рідним Богам!

8. Молитва перед споживанням страви.

Славимо Богів Рідних за їжу щоденну, яка дає творити нам працю натхненну. Просимо Богів Рідних їжу освятити і Предків світлих нею пригостити. Слава Рідним Богам!

9. Молитва до Бога Велеса за померлу людину.

Володаре наш, Боже всезнаючий – Велесе! Славу тобі співаю у час радости та смутку, про Тебе пам’ятаю, бо се Ти подателю мудрости, багатства та оберіг душам нашим на шляху у той Світ. Отче над Богами темними-таємними, зверни погляд свій на душу Онука Дажбожого (ім’я). Хай дух його набереться сили у Наві, душа очиститься од скверни і підійметься у Яву. Тут бо ми стрінемо кревника нашого співами та славами, Тебе, Боже Велесе, шануючи. Скільки зорям сяяти у Диві нічному, скільки сонцю світити у Сварзі синій, стільки і Онукам Дажбожим славити та виконувати заповіти Твої, Володарю наш. Слава Велесу!

10. Молитва до Стрибога за отримання перемоги у справі, змаганнях, боротьбі тощо.

Всюдисущий Отче наш Стрибоже! Став я до сповнення задуму свого, справи світлої, що рід мій в силі приумножить. Силою своєю нестримною наділи мене, аби шлях до перемоги очистити міг, аби простори землі рідної підкорились мені, аби розметав перешкоди лихі та ворожі. Хай сила моя вражає як стріли Твої і знатиму я лише перемоги. Слава Тобі, Боже Півночі, Півдня, Сходу та Заходу, слава синам Твоїм – вітрам Стрибожичам! Слава могуті Твоїй, що Всесвіт насичує! Пребудь, Боже, зі мною у небі й на землі, в чужині і на Рідній Землі, бо і я єсьм з Тобою у сповненні заповітів Вишнього! Слава Стрибогу!

11. Молитва до Бога Симаргла за перебування сили Рідних Богів у родинному домі.

Великий Огнебоже Симаргле! Славлю діла твої світлі, які освячують жертовники наші силою Богів Рідних. Ти єсть Боже Прави і Яви, Святий Відогонь, що єднає нас із Небом Синім. Ти полум’ям своїм життєдайним благословляєш пожертви роду земного, освячуєш утвор та обереги, очищаєш тіла та душі Слав’ян. Крилатий охоронцю мій, покровом своїм захисти оселю роду мого – рідний дім. Щоб минали нас лиха і напасті, скрута та ворожнеча, пребудь у кожному куточку та закутку, від Півночі до Півдня, від Сходу до Заходу, у всякій кімнаті, у погрібі та на горищі. Світи мені біля кожного віконця, аби бачили Боги з небес дім Онука Дажбожого. Хай Вогонь-Сварожич, брат Твій, пребуде на покуті моїй у буденні дні та святкові! Я ж славитиму Тебе у всякому обрядодійстві, дітей та онуків научаю шанувати благодать Твою, Великий Огнебоже. Слава Симарглу!

12. Молитва до Богині Рожаниці за наділення жінки плодючістю та здоров’ям для народження дітей.

Матінко моя Небесна, Світла дружино Велесова, Берегине-Рожанице! Молю Тя о силі життєнароджуючій, о силі святій і світлій, тій, що робить жон роду земного Богородицями, душі предків рідних у світ наш приводить. Благослови мене, Нене, й осіни плодючістю великою, аби привела я у Яву предків роду мужа мого, душі світлі та праведні, що у Наві суть. Ти ж бо єсть любляча і привітна родителька наша, славна і триславна, у роді земному пребудь! Одаруй мене здоров’ям кріпким, щоби дітки мої народжувались легко та у радості, аби тяжкість моя приплодом розродилась, на славу народу Слав’янського. Хай оселяться в душі моїй благодать божеська, світлі думи та мудрість Твоя. Мені ж жити по Правді та Честі, із мужем моїм у любові великій. Слава Рожаниці!

ПРАВОСЛАВНА РІДНОВІРСЬКА

АКАДЕМІЯ ВІРОВІДАННЯ

(ПРАВ)

З 7року розпочала свою роботу Православна Рідновірська Академія Віровідання (ПРАВ) – вищий духовний навчальний заклад, що готує проповідників Відичного Православ’я та адміністративних працівників громад Родового Вонища.

З молодих літ готуючи наших провідників, ми приводимо їх в ланцюг безперервної духовної передачі знань, що тягнеться від Рода Всевишнього, Сварога та Лади через Богумира і Славуню, Спасів Слав’янських до Волхвів зовнішнього кола. Духовними провідниками в Родовому Вогнищі є лише ті Русини, що пройшли відповідне навчання Родосвіту та знаходяться в учнівських стосунках з Верховним Волхвом Руси-України Володимиром.

ПРАВ створений та існує при Родовому Вогнищі, очільниками Академії є відаючі Відичного Православ’я. Викладачами залучаються, окрім Волхвів та Відунів, відомі рідновірські провідники, фахові викладачі світських навчальних закладів. Випускники Академії отримують якісну слав’янську відичну освіту підтверджену суттєвою духовною практикою. Після успішно складання іспитів та випробувань студентам вручається диплом про вищу духовну освіту.

В академії вивчаються наступі предмети та курси:

1. «Арійська духовна спадщина. Писання і Перекази»;

2. «Родолад. Сімейне виховання вогнищан»;

3. «Родолад. Життєвий простір»;