Консультації у Львівській області (стр. 2 )

Євгенович

ISTC Консультації 12-13.11.2003

04.12.2003 Сторінка 2 з 2

iii. Результати роботи груп

Група

Шкільні округи (Просторове розміщення)

Діяльність у рамках напрямку „Просторове розміщення” спрямована на:

Стимулювання процесів територіальної реорганізації та сприяння міжшкільній кооперації з метою підвищення якості освіти та доступу до якісної освіти в межах куща шкіл

Результатами роботи по цьому напрямку мають стати консолідація та раціоналізація шкільної мережі з метою підвищення ефективності освітніх видатків та якості навчального процесу.

Для здійснення цього напрямку пілотного проекту заплановано такі види діяльності:

1. Складання кількісної базової картини шкільних кластерів щодо

- структури контингенту школярів та вчителів,

- фактичних видатків та структури фінансування,

- фізичної інфраструктури (класних приміщень, устаткування та інше),

- розташування шкіл та транспортування школярів, а також

- прогнозованих змін у контингенті дітей шкільного віку у наступні роки.

2. Складання якісної базової картини тих самих шкіл щодо обмежень та можливостей, які вони мають, і які є значущими для проектування просторової реорганізації спільних освітніх заходів шкіл. Збір даних, участь в інвентаризації вже зроблених кроків та поточні консультації щодо наявних ініціатив.

3. Розробка та удосконалення теперішніх ініціатив щодо раціоналізації через проведення консультацій із зацікавленими сторонами.

4. Допомога місцевим партнерам у складанні планів заходів щодо раціоналізації, досягнення згоди, виконання, моніторингу перебігу впровадження та результатів.

5. Розповсюдження ініціатив та їхніх результатів з метою стимулювання їхньої реалізації в інших місцях ( вивчення можливостей та підготовка до включення інших кластерів спочатку у Сокальському, а в подальшому - у Старосамбірському районах).

6. Розробку, погодження та підписання угоди про співпрацю між учасниками з метою полегшення виконання вищезазначених заходів.

результати роботи групи

Разом з отриманими раніше, дані щодо шкільних округів у Сокальському районі включають в себе[2]: - склад населення та кількість учнів у кожній школі;

- кількість вчителів та гендерний склад вчителів та учнів;

- загальні витрати та спосіб опалення;

- інформація щодо об’єму, спроможності школи ( скількі учнів можуть в ній навчатися)[3].

Данні, яких не вистачало – деталізована інформація щодо кожної школи у кластері ( приміщення, бібліотечний фонд тощо) та інформація щодо шкільної мережі Червонограда (дані про яку було вирішено отримати після консультацій в жовтні в Сокальському рйоні і Червнограді).

Було вирішено, що учасники ініціативи в рамках пілотного проекту „просторове розміщення” прийматимуть участь у роботі групи „партнерство школи та громади”. Оскільки це дозволяло, у тому числі, збирати данні щодо якісної характеристики шкіл у кластерах Сокальського району.

план графік робіт за напрямком на найближчі місяці

Відповідно до календарного плану робіт, збір даних, обробка та аналіз кількісної та якісної картин триватиме ще у грудні і у першій половині січня, після чого заплановані консультатції, де на основі отриманих даних відбудеться покращення існуючих ініціатив і раціоналізація мережі.

Найближчим часом планується завершення збору даних. (Так, Сергій Слухай планує зібрати недостаючі данні під час поїздки до Сокаля і Червонограда вже у середнені грудня).

Група

Аналіз підходів та розробка стандартів енергоспоживання

Цей напрямок пілотного проекту спрямований на розв’язання проблем та пошуку більш ефективних підходів до енергоспоживання.

Результати діяльності дозволять:

- місцевій владі краще здійснювати фінансування (у новому фінансовому році) .

- визначити та заохотити школи, що мають досягнення з економії ресурсів;

- впровадити нові формули фінансування, які заохочуватимуть шкільну адміністрацію економити витрати та діяти самостійно;

- поширювати зразки ефективного енергоменеджменту на інші райони області, міста та регіони України.

Напрямок складається з наступних компонентів робіт:

А) Аналіз

Оцінка використання енергії у школах (міста Червоноград та межуючих сільських місцевостей) з метою визначення більш та менш успішних шкіл з метою визначення факторів, що впливають на ефективність

Оцінка нормативів, які місцева влада застосовує зараз і застосовуватиме у подальшому для моніторингу використання енергії.

Оцінка досягнень (а також того, що не зроблено і чому) щодо:

- моніторингу енергоємності встановленого устаткування;

- аналізу енергоспоживання у порівнянні з минулим роком;

- вирішення питань забезпечення шкіл сучасними вимірювальними пристроями;

- аналізу нинішніх та розробки оптимальних лімітів енергоспоживання;

- впровадження навчання учнів та персоналу шкіл щодо економії енерговитрат;

- здійснення кроків щодо апробації та встановлення нових модульних систем і вивчення їхньої ефективності.

Б) Розробка

Підготовка пропозиції нових стандартів енергоспоживання, що базуються на наявній інформації щодо освітніх закладів

Створення стимуляції різних аспектів енергоспоживання та системи захочення для зацікавлених сторін – постачальників, користувачів та постачальників нового устаткування - для запровадження нових стандартів енергоспоживання у школах.

В) Обговорення

Презентація пропозиції нових стандартів для зацікавлених учасників освітнього процесу

Обговорення проекту стандартів енергоспоживання з експертами – представниками різних типів закладів, місцевих урядів, бізнесменами, громадськими експертами

Розробка на підставі обговорення рекомендацій для органів влади різного рівня.

результати роботи групи

Два напрямки пілотного проекту - “ енергозбереження через співрацю (на прикладі школи-інтернат для дітей-сиріт)” та “ стандарти енергоспоживання у школах” обговорювалися в рамках роботи однієї групи

Результати попереднього аналізу енергоспоживання у школах, на основі представлених міським управлінням освіти Червонграда, приймалися до уваги при організації дискусії. Разом з тим, вони не поширювалися серед учасників, оскільки аналіз цих даних був ще не закінчений (відповідно до графіку робіт він ще триває)

Деякі директори шкіл, що приймають участь у напрямку пілотного проекту, пов’язаного з просторовим розміщенням, зацікавилися роботою цієї групи (деякі з них прийняли участь у роботі „партнерство школи і громади”).

Дискусія під час роботи групи дозволила визначити та систематизувати наступні проблеми

1. Проблеми виконанням зобов’язань школами щодо створення належних умов для навчання. Зокрема, було визначено, що причини цих проблем полягають у недоданні школам тепла та інших комунальних послуг у належному обсязі (відповідно до нормативів) з боку міських мереж енергопостачання, у незадовільному стані мереж та енергоменеджменту самих шкіл та інших чинниках. Ці причини потребують уважного вивчення, збору данних та аналізу і кваліфікованої та спеціально організованої діяльності по їх усуненню, а не „пожежних” адміністративних чи непродуманих технічних заходів.

2. Багато уваги було приділено також організаційним, прововим та іншим аспектам введення одиниці енергоменеджера в системі шкільної освіти. У зв’язку з тим, що рішенням обласної ради така посада вводиться, питання заохочення, розрахунку економії та зацікавленності шкіл у заощаджені та ефективному використанні енергії стає актуальним на порядку денному.

3. Іншою низкою питань, на яких була зосереджена увага учасників групи, були питання браку коштів та низької спроможності здійснювати обстеження та роботи з покращення енергоспоживання у школах. У цьому відношенні учасники групи намагалися спрямувати свою колективну думку у напряму перевизначення, більш раціонального розміщення ресурсів, визначення можливих засобів залучення додаткових коштів на обстеження, аудит та реконструкцію з покращення енергоспоживання шкіл.

За напрямком „Школи та стандарти енергоспоживання” були визначені наступні очікувані продукти діяльності на найближчу перспективу:

Обгрунтування та введення одиниці енергоменеджера в системі середньої освіти Розробка методики обрахунку економії, яка досягається через впровадження рекомендацій енергоменеджера Обгрунтування методики (порядку) використання зекономлених коштів для інвестування в конкретні заходи і проекти енергозбереження

Були також розроблені та сплановані (а також представлені на обговорення всім учасникам консультацій на спільному засіденні) наступні заходи по досягненню цих продуктів:

план графік робіт за напрямком

(*відповідне розпорядження сесії міської Ради Червонограда вже прийнято)

Група

Енергозбереження через співпрацю

Цей напрямок передбачає реалізацію - разом з обласним управлінням освіти, місцевими органами влади, іншими зацікавленими учасниками - ініціативи щодо скорочення енергоспоживання.

Ініціатива полягає у реконструкція енергозабезпечення в інтернаті для дітей сиріт (та, можливо, ще в одній чи двох із середніх шкіл міста). Ініціатива здійснюватиметься за підтримки адміністрацій цих навчальних закладів, що зобов”язуються надавати інформацію і данні, необхідні у розробці та впровадженні цієї ініціативи.

Діяльність з цого напрямку передбачає розробку проектної пропозиції, основні етапи якої є:

1 етап (до кінця 2003року )

Формулювання проблеми. Аналіз ситуації та пропозиція варіантів рішення для обласного управління (Обласної Ради) щодо виділення бюджетних коштів на реконструкцію.

2ий етап (1 кв 2004 р)

Розробка і представлення проектів альтернативних варіантів реконструкції

- реконструкції енергопостачання (передача на баланс котельної, перехід від централізованого до автономної системи опалення тощо) та покращення мережі і впровадження сучасних форм енергоменеджмента та енергозбереження у навчальному закладі

- планів подальшого розвитку освітнього закладу

3ій етап ( 2 кв 2004 року)

Розробка фінансової схеми і механізмів реалізації проекту (пошук джерел для придбання нового енергогенеруючого та енергозаощаджуючого устаткування).

Обговорення пропозиції фінансової схеми проекту з зацікавленими учасниками – органами влади, місцевими та іноземних підприємствами, спонсорами, компаніями, фінансовими інститутами тощо

4ий етап (3ій квартал 2004 року)

Допомога у реалізації ініціативи шляхом конкурсу архітектурних проектів, що проводиться органами влади, місцевими та іноземних підприємствами, спонсорами, компаніями, фінансовими інститутами

Підготовка конкурсу архітектурних проектів, що передбачають вирішення енергетичних та освітніх проблем інтернату, школи

Проведення конкурсу архітектурних проектів, вибір переможців і забезпечення реалізації ініціативи

Поширення досвіду підготовки пропозиції та реалізації проекту на інші райони області, міста і регіони України.

результати роботи групи

За напрямком „Енергозбереження через співпрацю”

Під час роботи групи до школи-інтернату прибули (по запрошенню учасника консультацій, Анатолія Копця) представники аудиторської фірми, що проводили обстеження і реконструкцію бюджетних установ (зокрема, середніх шкіл і шкіл-інтернатів) з проблем енергозбереження. Представники цієї фірми щиро погодилися прийняти участь у консультаціях. Разом з директорм інтернату – паном Ярославом Луциком ними був проведений попередній огляд і досягнуто домовленності щодо проведення обстеження з подальшими заходами по реконструкції та покращення енергоспоживання (дивіться план-графік робіт у школі-інтернаті).

Були також обговоренні питання подальшого більш ефективного використання приміщення школи-інтернату. Зокрема, було взято за основу наступні чинники. Потужність (потенцінйий вміст дітей) інтернату складає біля 600 дітей, зараз в ньому навчається близько 200 дітей. Збільшення кількості дітей не планується. Це продиктовано не стільки демографічними чи соціальними чинниками, скільки політикою управління освітою щодо проблеми дітей сиріт. Сьогодні більш доцільним і ефективним з педагогічної точки зору вважається утримання великої кількості малих „сиротинців”, ніж великих інтернатів для такого контингенти дітей. Сиротинці - на думку експертів обласного управління освіти, які при цьому посилаються на досвід Польщі і вже існуючу в окремих районах Львівської області приклади – дозволяють створити більш сприятливе середовище для виховання і підготовки до життя в ринкових умовах учнів, що навчаються в таких закладах.

Отже, під час консультації обговорювалися варіанти функціональних змін, інше використання площі та прмиміщень і території інтернату в цілому з урахування нового „освітнього” компоненту проекту реконструкції інтернату. Наприклад, коли кількість дітей скорочується, вони вчаться в школах міста, а вивільнені площі використовуються для позакласної діяльності і створення умов для більш успішної інтеграції дітей у суспільство. Було погоджено, що для змін освітньо-педагогічного режиму використання інтернату треба провести дослідження і попередній збір данних, консультації, на основі яких потім підготвувати обгрунтування так само, як і для інженерно-технологічної реконструкції інтернату (дивіться план-графік робіт нижче)

план графік робіт за напрямком

** план обстеження був розроблений (у цьому звіті не додається)

Список учасників груп

Семінар: Консультації 12-13.11.2003

Дата проведення: 12.11.2003

№ ПІБ Організація, посада

Група Енергозбереження через співпрацю

Аналіз підходів та розробка стандартів енергоспоживання

Шкільні округи

Фасілітатор: Луковенко Юрій

1 Варенчук Анатолій СЗ Школа І-ІІІ ст с. Забужжя, директор

2 Волошин Василь СЗШ n. 9, директор

3 Граюк Анатолій голова групи з енергоменеджменту, відділ освіти Сокальського району

4 Копець Анатолій директор НУО „Альянс за Збереження Енергії”

5 Лапій Виктор школа-ліцей, директор

6 Луковенко Юрій Інститут управління суспільними змінами, проект "Розвиток освіти на місцевому

рівні", директор проекту

7 Луцик Ярослав Школа-інтернат для дітей сиріт, директор

9 Нагорнюк Стефанія керівник групи енергоменеджменту, головне управління освіти

10 Павлівський Богдан начальник управління освіти м. Червоноград

11 Руденко Олександр Національний технічний Університет України "КПІ", студент

12 Суханов Олександр СЗШ №1, директор

13 Турковський навчальний центр з енергоменеджменту Львівська Політехніка, директор

Володимир

14. Андрій Лютий менеджер проектів у сфері енергозбереження

ISTC Консультації 12-13.11.2003

Група

Партнерство школи і громади

Ця діяльність у Львівській області тісно пов’язана з подібною у Херсонській області [4].

Види діяльності та результати

Діяльність спрямована на:

- допомогу освітянам Львівської області передавати свій досвід щодо співпраці школи і громади;

- використання інформаційних та інших ресурсів і можливостей проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні” для покращення взаємодждії між школою та громадою у Львівській області

- передачу і розповсюдження досвіду Львівської області [5].

Головні види діяльності включатимуть:

- вивчення прикладів, рекомендованих обласним управлінням освіти, успішного досвіду включення батьків, місцевих урядів, донорів до вирішення шкільних проблем, розвитку взаємної співпраці між школою та громадою; визначення сильних сторін успішних випадків, слабких місць та проблем;

- розробка плану заходів щодо сприяння наявним ініціативам;

- досягнення згоди між різними зацікавленими сторонами щодо запровадження заходів та оцінки результатів впровадження;

- поширення результатів впровадження;

- розробка рекомендацій для директорів шкіл, вчителів, органів освіти та місцевої влади, батьків та громадських організації.

Результати роботи групи

Відвідування шкіл з найбільш вдалим досвідом засвідчило, що школи надзвичайно багато працюють над відновленням взаємних зв’язків з громадським сектором. Директори шкіл інколи показують приклади героїзму у боротьбі за виживання школи у ринкових умовах.

Ця робота вимагає від директора надзвичайно багато персональних зусиль та не будь-якої кваліфікації. У зв’язку з цим важливим є забезпечити нові знання та навички, необхідні в нових умовах роботи директора. А також – і це, на нашу думку, найбільш важлива складова, - . описати, вивчити та підготувати для розповсюдження успішний досвід „кращих практик” та надати можливість використати його іншим школам, інститутам підвищення кваліфікації вчителів, курсам директорів.

Складність і в той самий час важливість цієї діяльності з відбору і систематизації досвіду полягає у наступному. Сьогодні в першу чергу участь громадськості пов’язана з вирішенням господарських питань життя школи. І хоча від включення громадськості залежить існування школи, ця діяльність і досвід взаємодіїї шкіл з громадськістю не описаний і не передається при підготовці кадрів. Бракує методичних та педагогічних розробок з цього питання, немає історичного наслідування.

Це пов’зано з тим, що за радянських часів школа була одиницею системи, до якої входило багато різних елементів - заводи, фабрики, спортивні та інші товариства, міжнародні організації „солідарності з дружніми країнами соціалістичного табору” . Держава – центральна влада в особі комуністичної партії – „наполегливо рекомендувала” приділяти належну увагу школам. Вся партнерська діяльність шкіл і зовнішніх агентів була строго регламентована. Існували так звані „шефи” – великі промислові підприємства, колхози, совхози та інші державні установи, що вирішували питання, пов’язані з підтримкою господарсько-матеріальної бази школи та розвитком її інфраструкутри. Були й інші зв’язки та підтримка шкіл – з боку культурних, мистецьких установ та наукових центрів і вищих освітніх закладів.

Сиситема була побудована таким чином, що школа займала пасивну роль в цьому, зусилля були спрямовані НА неє з боку інших суспільних агентів. Інінціативи з залучення додаткових ресурсів не підтримувалися – не виділятися із загальної маси було правилом. (При цьому були „демонстраційні”, кращі школи. Але не смі школи, не громада, а „начальство” вирішувало, яку школи наділити привілеями, віддати додаткові ресурси, школи майже не вирішували нічого)

Сьогодні школи опинилися у потрійному вакуумі – 1) ресурсів на освіту, яких раніше було в основному достатньо, тепер хронічно не вистачає; 2) за умов браку державних ресурсів, школам ніхто не мусить допомагати, як це було раніше, коли партія „турбувалася про школи”; 3) при цьому дефіциті ресурсів і відсутності „зовнішнього” тиску на потенційних донорів, шкільні адміністратори в більшості своїй не вміють шукати додаткових надходжень, не навчені відкрито та легітимно працювати з громадою. Навіть ті, хто виживає, працює методом спроб і помилок; у своїй переважній більшості директори не мають тих знань і кваліфікації, яких гостро потребують, але якими система підготовки та перепідготовки вчителів їх не забезпечила (бо раніше такі знання були не потрібні і вважалися спрямованими проти системи)

Таким чином вийшло, що найбільш соціально необхідним сьогодні є те, що не було розповсюджене і те, що раніше не підтримувалося системою підготовки освітнянських кадрів, вчителів. Але вже сьогодні можна сказати, що попитом починають користуватися директор, вчитель, завуч, який вміє досягати поставлених цілей самостійно, діяти на власний розсуд, в умовах дефіциту ресурсів і не чекаючи підсказки, дозволу зверху. Якщо і далі такий активний, наступаючий тип управлінської діяльності переможе в українській освіті, школа і середня освіта розквітуть.