Консультації у Львівській області (стр. 5 )

2. Розробка національного стандарту для директорів шкіл. Цей стандарт має бути розроблений у відповідності до сучасного способу мислення стосовно професійних навиків.

3. Розвиток можливостей Національної асоціації керівників шкіл з метою надання послуг підготовки для їхніх окремих членів (стіл допомоги, часопис, конференції і необхідні короткочасні курси з управління школою).

За більш детальною інформацією про програму MATRA просимо звертатися до:

The Ministry of Foreign Affairs

European Affairs

Department/Aid Implementation (Central and Eastern Europe) Division

Postbus 20061

2500 EB Den Haag

Tel: +31

Fax: +31

e-mail: *****@***minbuza. nl

Internet website:

http://www. bz. minbuza. nl

7. Контактні дані

Контактні організації та персони у Києві

Інститут управління суспільними змінами, www.istc.biz, www.matra-depll.istc.biz

Тел\факс (0, електронна пошта [e-mail]

01001, Україна, М. Київ, вул. Грушевського 10.

Юрий Луковенко - менеджер проекту - [e-mail]

Ольга Коловіцкова - координатор проекту - [e-mail]

Валентин Якушик - консультант проекту - [e-mail]

Сергій Слухай - консультант проекту - *****@***

Контактні організації та персони у Нідерландах

SPAN Consultants, www. span. nl

tel: +31 (0, fax:+31 (0, email: *****@***nl

Bezuidenhoutseweg 1, 2594 AB The Hague, The Netherlands,

Paul de Nooijer - менеджер проекту - [e-mail]

Solomon Cohen - консультант проекту - *****@***eur. nl

Roelien Timmerman - консультант проекту - *****@***nl

Ans Smulders - консультант проекту - [e-mail]

Контактні організації та персони у Херсонській області

Південноукраїнський регніональний інститут педагогічної та післядипломної освіти

Ректор Анотолій Миколайович Зубко, тел5,

проректор Морева Тетяна Генадієвна,  

електронна пошта - '[e-mail]'. адреса ПРІППО: Херсон, в.

Управління освіти і науки Херсонської Облдежадміністрації, Начальник Валерй Федорович Петров, 8 0;; заступник начальника Людмила Іванівна Мосіна 8 0; електронна пошта - *****@***

Південноукраїнський Регіональний навчальний центр програми „Партнерство Громад”

, заступник директора Валентина Кудрявцева,

електронна пошта [e-mail]

Контактні організації та персони у Львівськіій області

Управління освіти і науки Львівської Облдежадміністрації,

Начальник управління Михайло Брегін,

заступник начальника Богдана Біляк,  ;

електронна пошта - pingvin@polinet.. lviv ua, адреса: Львів, вул. Просвіти 4

Альянс за Збереження Енергі

Директор Анатолій Копець,

Центр освітньої політики міста Львова

, тел1;

електронна пошта – [e-mail], адреса: Львів, Площа Ринок 8,

Західноукраїнський Регіональний навчальний центр програми „Партнерство Громад”

Директор Петро Мавко. Тел 8 0, електронна пошта [e-mail]

8. Додатки

Управління споживанням енергії в муніципальних будівлях. Досвід Європи.

Підготував Анатолій Копець,

консультант з питань муніципального енергоменеджмету

1.Чому проблеми ефективності споживання енергії в будівлях вимагають посиленої уваги міської влади?

1.1.Фінансовий аспект.

Будівлі складають найчисельнішу і найвагомішу категорію об’єктів, які споживають енергію у муніципальному господарстві. Щоб підтвердити цю тезу ознайомимось з результатами структурного аналізу енергетичних видатків в бюджеті міста Львова за роки, виконаного Львівським облфінуправлінням у 2002 році при консультаційній підтримці Альянсу за збереження енергії (США).

У відповідності з прийнятою методикою до числа енергетичних видатків було віднесено:

· Оплата теплопостачання

· Оплата природного та скрапленого газу

· Оплата твердого палива

· Оплата електроенергії

· Оплата водопостачання та водовідведення

Перші три позиції прямо або опосередковано пов’язані з обігрівом будівель. З огляду на це проводився сукупний аналіз затрат на обігрів, тобто визначалась сума відповідних видатків. Деяка частина придбаної електроенергії використовується для живлення Споживання електроенергії пов’язано в основному з освітленням приміщень, хоча деяка частина цього виду енергії використовується для живленням електричного обладнання, зокрема, електричних нагрівальних приладів, які зазвичай нерегламентовано використовуються персоналом бюджетних установ та мешканцями для компенсації недопоставок теплової енергії.. Водопостачання та водовідведення віднесено до категорії енергетичних затрат бюджету з огляду на те, що близько 70% вартості послуг з водопостачання складає придбання електроенергії.

В розрізі функціональної приналежності енергетичні видатки були виявлені в наступних розділах обласного та міського бюджету:

· Державне управління (органи місцевого самоврядування) (код 01016)

· Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави (06000)

· Освіта (07000)

· Охорона здоров’я (08000)

· Соціальний захист та соціальне забезпечення (09000)

· Житлово-комунальне господарство (100000) (в частині енергозабезпечення ліфтового господарства, освітлення сходових кліток та вуличного освітлення)

· Культура і мистецтво (110000)

· Фізична культура і спорт (130000)

Усе це функціональне розмаїття можна звести до трьох узагальнюючих категорій:

1. Енергетичні видатки в процесі утримання бюджетних установ

2. Пільги та субсидії населенню на придбання енергії та енергоносіїв (додаткове енергозабезпечення квартир мало імущих)

3. Електрична енергія для вуличного освітлення

4. Енергетичні видатки в процесі утримання житлового фонду (енергозабезпечення житлових будинків поза квартирами)

За результатами господарювання у 2000 році частка енергетичних затрат серед фактично профінансованих видатків складала для міста Львова - 37.7% і впевнено займала третю позицію після заробітної плати та нарахувань на зарплату. Напрошується висновок, що підвищення ефективності споживання енергії та енергоносіїв, у поєднанні з жорстким контролем за використанням енергетичних коштів та реалістичним плануванням відповідних видатків можуть суттєво поліпшити стан місцевих бюджетів. Структурний аналіз витрат на енергію та енергоносії дозволяє визначити приоритетні напрямки в цій діяльності.

В структурі енергетичних видатків міського бюджету основне місце займають платежі, пов’язані із створенням умов теплового комфорту у спорудах. В бюджеті міста Львова за 2000 рік частка таких затрат серед усіх фактично профінансованих видатків складає 25.7% (або 68% від усіх видатків міста на енергію та енергоносії). В то же час частка видатків на оплату електроенергії не перевищує 5.7%(15%), а на воду - 6.3%(17%). З огляду на ці оцінки пріоритет у реалізації енергозберігаючих проектів мав би належати проектам, які спрямовані на підвищення ефективності споживання тепла у будівлях. На другому місці - проекти, які призводять до зменшення споживання води, а на останньому – електричної енергії.

В функціональному плані основна маса енергетичних видатків припадає на покриття субсидій та пільг для населення на придбання енергії та енергоносіїв – 32.4% всіх видатків з бюджету міста Львова (або 86% всіх енергетичних видатків бюджету). На другому місці йдуть витрати на оплату енергії та енергоносіїв для бюджетних установ - 4.3% (11.4%), на третьому - бюджетні витрати на енергію в житловому секторі – 0.7% (1.8%), на останньому – видатки з бюджету на вуличне освітлення - 0.3% (0.08%).

На підставі об’єднаного структурно-функціонального аналізу можна дійти висновку, що найбільш перспективними з точки зору оздоровлення місцевих бюджетів є проекти, спрямовані на зменшення споживання тепла в квартирах соціально-незахищених верств населення. На другому місці стоять проекти підвищення ефективності використання енергії для потреб обігріву бюджетних установ. На третє місце потрапляють проекти підвищення споживання води та електроенергії у житловому господарстві міста (в основному освітлення сходових кліток і ліфти).

1.2. Політичний аспект.

Якість енергомістких послуг у житлових будинках та бюджетних установах є чи не найбільш промовистим показником, через який формується сприйняття міської влади місцевим електоратом. Холодні класи та лікарняні палати, неосвітлені сходові клітки та відключені ліфти є майже 100% гарантією провалу на чергових виборах. Причому посилена робота влади в ділянці забезпечення цих об’єктів енергією зовсім не означає позитивного вирішення таких проблем. Відсутність якісних послуг часто пояснюється не стільки поганим енергозабезпеченням будівель, а є наслідком низької якості або ж повної відсутності управління процесами споживання енергії.

2. Фактори, які впливають на споживання енергії в будівлі

Приступаючи до осмислення принципів на яких може ґрунтуватися управління споживанням енергії у будівлі слід перш за все уяснити основні фактори, які справляють вирішальний вплив на енергоспоживання. Відправною точкою такого аналізу є усвідомлення очевидного факту, що кожна будівля споживає енергію не сама по собі, а лише у зв’язку із перебуванням у будівлі людей, з їх особливими уподобаннями і загальнозрозумілими потребами. Таким чином, для управління споживанням енергії, енергоносіїв та інших природних ресурсів в муніципальній будівлі необхідно побудувати логічний зв’язок між повсякденною діяльністю людей в цій будівлі і обсягами споживання енергоресурсів. Для цього слід створити спеціальну управлінську модель, яка відображає основні моменти пов’язані з постачанням, розподілом та використанням енергії та інших ресурсів у межах будівлі.

В більшості випадків енергоносій чи енергія, яка подається у будівлю в певному технологічному вигляді не має споживчої вартості для людей, що використовують будівлю. Лише з допомогою певного обладнання та технології ця енергія перетвориться у споживчий продукт чи послугу. Тому відправною точкою у побудові управлінської моделі енерговикористання в будівлі є виявлення окремих видів послуг, реалізація яких вимагає використання енергії. До найбільш поширених видів енергомістких послуг відносяться: підтримання умов теплового комфорту в приміщеннях, підтримання належного рівня освітленості, вентилювання приміщення в якому перебувають люди, приготування їжі, забезпечення належного догляду за будівлями та обладнанням в той час коли установа не працює і т. п. Зрозуміло, що за кожною такою послугою стоїть спеціально спроектована технологія, яка передбачає використання того чи іншого технологічного обладнання, і крім того кожна з енергомістких послуг має власний, притаманний лише для неї режим її надання. Отже, перелік енергомістких послуг, їх обсяг, якість та періодичність, у сукупності з певними технологіями надання цих послуг є первинними факторами, що визначають потребу будівлі в тих чи інших видах енергії.

Технологія надання кожної послуги не зводиться виключно до набору технологічного обладнання. До складу технології обов’язково входять певні конструктивні розв’язки, а також іноді природні явища та процеси неконтрольованої природи. Наприклад, підтримання певного рівня освітленості в приміщеннях визначається не тільки наявністю освітлювальних приладів у будівлі, але й площею вікон, геометрією приміщення, кольором стелі та стін і звичайно ж тривалістю світлового дня, розташуванням будівлі та інтенсивністю сонячного випромінювання та погодою. Часто використання однієї технологій спричиняє позитивний або негативний вплив на енерговикористання в рамках іншої технології. Типовий приклад, вплив технології вентилювання приміщень на створення умов теплового комфорту у них. Звичайно не остання роль належить технологічному обладнанню і його енергоємності. При цьому слід звертати не тільки на проектні характеристики встановленого в будівлі обладнання, але й на його реальні експлуатаційні параметри, тому профілактика наладка і ремонт обладнання, дотримання проектних режимів його експлуатації іноді можуть приносити не менші вигоди для енергоефективності, аніж встановлення нового обладнання.

Завершальним фрагментом управлінської моделі, яка відображає використанням енергоресурсів у межах будівлі є сукупність економічних взаємозв’язків між власником та користувачами будівлі, які дозволяють не тільки забезпечити надходження енергії та енергоносіїв у необхідній кількості та якості, але й гарантуватимуть підтримання належних параметрів для усіх суттєвих елементів технологій (вікна будуть своєчасно засклені і поремонтовані, стіни будуть пофарбовані у світлі кольори, бачки у туалетах не будуть підтікати і т. п.). Ці економічні взаємозв’язки формуються через сукупність угод з постачальниками енергії, виконавцями робіт та послуг. Тож технічна сторона цих угод не повинна проходити повз увагу осіб, які беруть на себе обов’язки з управління енергоспоживанням у будівлях.

Кожен з факторів, який є суттєвим для обраної технології надання енергомісткої послуги, буде в тій чи іншій мірі впливати на енергоспоживання будівлі. Тому від глибини розуміння усієї сукупності факторів, пов’язаних із наданням енергомістких послуг у будівлі, від виявлення ступеню взаємної пов’язаності технологій та якості побудови економічних взаємозв’язків залежить гнучкість та ефективність управління процесами енергоспоживання у ній. З іншого боку усвідомлення складності управлінських моделей, на яких ґрунтується постачання, розподіл та використанням енергії та інших ресурсів у межах будівлі переконує в необхідності запровадження професійного підходу до вирішення подібних завдань у місті.

3. Мета та завдання з ефективного управління споживанням енергії в будівлі

Високі витрати міської влади на придбання енергії та енергоносіїв для муніципальних будівель, дефіцит енергоресурсів та їх висока вартість обумовлюють необхідність вжиття негайних заходів для зменшення непродуктивних втрат енергії в будівлі, зменшенню енергоємності споживання та використанню альтернативних видів енергії. З іншого боку користувачі та власники будівель є зацікавленими у радикальному поліпшенні якості енергомістких послуг при мінімальних затратах з їх сторони. Вирішення усіх цих суперечливих завдань є можливим лише на шляху підвищення енергоефективності будівель. Здатність міської влади вирішувати ці завдання напряму залежить від якості управління споживанням енергії в муніципальних будівлях.

Метою ефективного управління споживанням енергії в будівлі є дотримання високої якості послуг при мінімальних затратах на придбання енергії та енергоносіїв, за рахунок організації безперервного спостереження, аналізу та коригуючого впливу на фактори, від яких залежить енергоспоживання будівлі. Управління споживанням енергії повинно включати в себе постійне відслідковування взаємного зв’язку між споживанням конкретних обсягів енергії в будівлі та якістю і кількістю наданих енергомістких послуг, на основі управлінської моделі, яка відображає використання енергоресурсів у межах будівлі, виявлення випадків неадекватності послуг та марнотратства енергії, розробку та впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання енергії шляхом активного впливк на ті чи інші елементи управлінської моделі.

Виходячи із структури компонентів управлінської моделі, яка відображає процеси, пов’язані із придбанням, розподілом та використанням енергоресурсів у межах будівлі, можна сформулювати наступні завдання стосовно організації ефективного споживання енергії на цих об’єктах:

- облік енергомістких послуг

- моніторинг режимів їх надання за кількісними та якісними показниками

- опис технологій надання енергомістких послуг та необхідного обладнання

- визначення оптимальних технологічних режимів роботи обладнання, для забезпечення необхідного режиму надання послуги

- визначення видів енергії та умов їх поставок для сумісного надання послуг на кожному об’єкті

- розробка технічних вимог до контрактів на поставку енергії,

- формування плану видатків на закупку енергії

- розробка технічних вимог до угод на обслуговування будівель та обладнання у них,

- контроль за змінами в структурі енергомістких послуг та режимами їх надання

- контроль за дотриманням технологічних режимів роботи обладнання

- організація навчань технічного персоналу та користувачів правилам роботи з обладнанням і раціональної поведінки

- контроль за поставками енергії на об’єкт

- забезпечення документальної основи для правового захисту інтересів споживача в суді

- контроль за виконанням угод на обслуговування будівель та обладнання у них,

- розробка пропозицій з підвищення ефективності використання енергії

- розробка відомчих програм та бізнес-планів впровадження енергоефективних заходів

- допомога у пошуку фінансових джерел для реалізації проектів

- підготовка тендерних документів

- технічний нагляд за впровадженням проектів та прийманням робіт

- моніторинг змін кількості та якості послуг, а також, обсягів заощаджень енергії, отриманих внаслідок реалізації проектів

4. Кращі практики управління споживанням енергії для будівель в містах Європи

В муніципалітетах Європи на сьогоднішній день визначилось два основних підходи до запровадження ефективного використання енергії в муніципальних будівлях. З одного боку це - енергоефективне реконструювання будівель, з іншого – їх енергоефективне утримання та використання. Реконструювання будівель завжди потребує значних інвестицій, а тому інтерес місцевої влади у питаннях енергоефективного реконструювання будівель активно підтримується бізнесом. В той же час енергоефективна експлуатація будівель в більшості випадків реалізується як внутрішня управлінська функція муніципалітету і є надзвичайно чутливою до загального стану управлінської культури і управлінських пріоритетів міста. Хоча досвід професійного управління об’єктами нерухомості вказує на те, що розробка і впровадження енергоефективних підходів до використання будівель при незначних інвестиційних затратах дає значний економічний ефект, тим не менше ці питання часто незаслужено оминаються увагою місцевої влади. У правильному виборі акцентів в енергоощадній діяльності муніципалітетів найбільшої користі можна очікувати від організації професійного управління споживанням енергії у містах.

Розвинуті системи управління споживанням енергією мають Штутгарт та Франкфурт у Німеччині, Лінц та Зальцбург у Австрії, Париж та Ліон у Франції, Верона та Модена у Італії, Барселона в Іспанії, Салоніки у Греції, Стокгольм у Швеції. Запровадження управління споживанням енергії в цих містах дозволило їм не тільки зменшити споживання енергії на своїх об’єктах, але й підвищити якість муніципальних послуг та покращити екологічні параметри відповідних регіонів. Деякі з міст Європи мають більш ніж 20 річний досвід у практиці муніципального енергоменеджменту і досягли за цей час визначних результатів на ниві збереження енергії. Наприклад, у Штутгарті за 25 існування системи управління споживанням енергії вдалось зменшити споживання теплової енергії більш ніж на 40% від моменту запровадження професійного енергоменеджменту і зберегти при цьому бюджетних коштів на суму близько 200 млн. Евро.

Місто Штутгарт з населенням близько 500 тисяч чоловік розташоване на півдні Німеччини. Щорічно з міського бюджету витрачається на оплату енергії та енергоносіїв близько 35 мільйонів євро. Підрозділ, який займається управлінням споживанням енергії у муніципальних об’єктах Штутгарта, сьогодні налічує 12 працівників і підпорядкований департаменту охорони оточуючого середовища. Шість інженерів і шість техніків організують управління процесами споживання енергії на 2000 муніципальних об’єктах. До складу цих об’єктів входить близько 1500 будівель (загальною площею 2 млн. квадратних метрів) та ще 500 інших об’єктів на зразок каналізаційних перекачуючих станцій, об’єктів міської ілюмінації, вуличних фонтанів та інших. На працівників відділу енергоменеджменту покладається широкий спектр завдань:

- моніторинг споживання енергії у будівлях,

- розробка контрактів на придбання енергії для бюджетних установ,

- розробка проектів з енергоефективної модернізації об’єктів,

- розробка спеціальних інструкцій з експлуатації будівель,

- проведення навчань для обслуговуючого персоналу та інших користувачів муніципальних об’єктів,

- підготовка розрахунків отриманих заощаджень для наповнення муніципального фонду енергозбереження та пропозицій на використання коштів фонду,

- підготовка щорічного енергетичного звіту для міста Штутгарта.

За період з 1995 року до 2003 року працівниками відділу було підготовано і втілено в життя більше ніж 200 енергоощадних проектів на загальну суму 3 мільйони євро. Завдяки широким можливостям відділу в частині розробки, реалізації та оцінки енергоощадних проектів у 1995 році у місті Штутгарті було створено спеціальний фонд для розширення енергоефективної діяльності на бюджетних об’єктах. Фонд дозволив здійснювати накопичення коштів, заощаджених містом на придбанні енергії та енергоносіїв внаслідок реалізації енергоощадних проектів, та забезпечити їх цільове використання.

До впровадження системи енергоменеджменту у місті Штутгарті основні зусилля управлінського та технічного персоналу в процесі експлуатації споруд традиційно спрямовувались на усунення перешкод або незручностей у використанні будівель. Питання ефективності використання енергетичних ресурсів в межах будівлі часто залишались поза увагою користувачів та працівників відповідних установ. Після запровадження цілісної системи управління споживанням енергії у місті ситуація різко змінилась. Високі стандарти ефективності використання енергії у муніципальних будівлях Штутгарта стали нормою. Досягаються вони завдяки оперативності у організації обліку спожитої енергії, швидкого та якісного прийняття управлінських рішень та організації безперервної навчальної роботи з користувачами та обслуговуючим персоналом споруд. Для виявлення того наскільки масштабним є енергозберігаючий ефект від управління споживанням енергії було проведено локальний експеримент. У 1996 році внаслідок скорочення посади технічного спеціаліста на три роки було припинено управлінську діяльність в частині організації раціонального споживання енергії у 65 муніципальних будівлях. У 1999 році на роботу у відділ з управління енергоспоживанням поновно взяли технічного спеціаліста, який заопікувався цими будівлями. Аналіз даних засвідчив, що за відсутності управління спостерігалось поступове зростання споживання теплової енергії у цих добре спроектованих будівлях (на 7,3% за період з 1996 року до 1999 року). Після відновлення управління за перший рік енергоспоживання впало на 11%, і за наступний рік ще на 1, 8%. Сукупна економія енергоресурсів на цих об’єктах за ці два роки склала 10,3 мільйони кіловат-годин енергії, а грошовий еківівалент економії склав 370 тисяч євро. При цьому обсяг заощаджених бюджетних коштів значно перевищив обсяг затрат на виплату заробітної плати цьому технічному спеціалісту. Динаміка споживання енергії цією групою будинків за останні 10 років та апроксимаційна крива базового споживання представлені на наступному графіку:

Більш ніж 20 річний досвід роботи міської влади Штутгарта в сфері енергоменеджменту засвідчує, що організація управління споживанням енергії у місті є високорентабельною інвестицією, спрямованою на досягнення стійкого розвитку муніципальної економіки, оздоровлення міського бюджету, підвищення якості послуг населенню. При цьому значний обсяг заощаджень бюджету досягається за рахунок запровадження енергоефективних технологій експлуатації будівель, які потребують відносно малих обсягів капіталовкладень в порівнянні до проектів енергоефективної реконструкції муніципальних споруд. Економічні розрахунки, які були виконані у Штуттгарті вказують на те, що інвестиції у створення муніципальної системи енергоменеджменту мають віддачу близько 500 %, а тому створення таких систем повинно бути віднесене до найбільш пріоритетних завдань муніципальної та регіональної політики.

Виступ начальника відділу освіти міста Червоноград, Богдана Михайловича. Павлівського

Я представляю місто Червоноград, це є місто обласного значення. В місті всі школи розміщені компактно. Правда, в нас крім Червонограда знаходяться ще супутні райони - такий мікрорайон, як Соснівка, де навчаеться у нас 12,5 тисяч дітей і 15 загально освітніх шкіл. Є у нас обласний інтернат для дітей сиріт.

Мене цікавлять питання щодо оптимізаціії меріжи. У нас не має, як кажуть, цього негативного змісту. Під оптимізацією мережі розуміють скорочення, об’єднання і так дальше. Мене цікавить також використання енерго ресурсів. Можна сказати, якщо брати використання бюджету, проблема нашого міста в чому? Біля 85% - це заробітна плата, 9% йде на енергоносії, 2% - на розвиток бази. Нам би хоч 10-15% на розвиток бази. В цьому проблема є. Якщо проаналізувати, ще 3 роки тому 15,6% було на енергоносії, тепер ми звели витрати до 9%, відверто кажучі ми прцюємо на економію. Воно могло бути ще більще як би мали не центральне опалення, а автономне. Виходить так : на вулиці тепло, а там палять, тому що мусять виконати ліміт газу, бо на другий рік зменшать. Розумієте, це пародокс, у нас є дуже багато нюансів, керівник сам мусить робити все.

Як би ми мали автономне опалення, ми би мали багато коштів для іншої мети. У нас є школа інтернат; паралельно ми би взяли ще одну школу - гімназію, щоб спробувати реорганізувати, показати на цьому рівні. Влада змогла би піти на те. Тим більше, у нас на це розробляеться план. Місто зацікавлене і вже працюе над цим.

Наступне питання - державно громадська система управління. Ми маємо багато наробок, маємо канал освітьній на місцему телебачення - на тиждень по годині на програму, 5 різних напрямків, ми проводимо багато зустрічей.

У нас ради шкіл, опікунська рада працюють. Велика проблема - залучити батьків до активної участі. У нас якась інертність, всі вважають „хто небудь інший але не я”. Я був у Франції, там люди проводять величезну роботу і надають допомогу, працюють на громаду. Наприклад, він вдень працює, а потім - переодягаеться та іде і працюе з бідними, з різними соціально-незахищеними людьми. У нас, нажаль цього поки що нема. У нас, наприклад, дуже компактні школи, можна робити такий осередок - школа - поза шкільний заклад. Повинен бути центр, де би це крутилося на своему рівні, ми би могли ще багато більше зробити.

[1]Разом з тим необхідно підкреслити, що впровадження нормативного фінансування в освіті було і залишається безперечно позитивним досягненням Уряду України. Нормативне фінансування - разом з переходом до формульного розподілу коштів між бюджетами різних рівнів після впровадження нового бюджетного кодексу - створило правові підвалини для кардинального покращення системи фінансового забезпечення освіти. Варто також зазначити, що освітянські кола міста Львова та Львіської області приймали особливо активну участь у розробці і впровадженні цих інновацій

[2] На період консультацій стан роботи по цьому напрямку визначався етапом збору даних щодо кількісної картини та початком збору даних щодо якісної картини шкільних округів. Аналіз отриманих даних ще не проводився, а первинну картину систематизованих даних, яку підготовували експерти проекту – проф. Соломон Коен та Сергій Слухай, участь яких на цей раз у консультаціях у Львівській області передбачена не була – було вирішено поки що не пропонувати керівництву освіти району та місцевим учасникам.

Планувалося, що під час консультації участь у робочій групі приймуть також представники Стросамбірського району, але вони не прийхали до Львова у цей період.

Під час консультації учасники робочої групи „Просторове розміщення” з Сокальського району мали дискусію з Юрієм Луковенко і представили організаторам проекту і дані (які Юрій Луковенко передав вже у Києіві Сергію Слухаю)

[3] Ці данні були отримані вже після закінчення консультацій і напралені по факсу організаторам проекту

[4] Пілотний проект у Херсонській області присвячений партнерству школи і громад. Однак, ми усвідомлюємо, що школи Львівської області досягли більшого прогресу у створенні ефективних стосунків між освітою та громадою, у тому числі, завдяки своїй історичній специфіки та традиціям.

[5] Пілотний проект у Херсонській області передбачає навчання з розвитку спроможності обласного та районного рівнів управління освітою, шкіл та вчителів залучати інші ресурси, налагоджувати зв’язки шкіл з громадою. Тому досвід Львівщини міг бути корисним

[6] Статус органів управління освітою у великих містах вже знаходиться в стані трансформації – вони є як представниками центральної влади (підпорядковані Міністерству освіти і науки), так і одночасно - частиною (відділами департаментів) місцевого самоврядування.

[7] Варто зазначити, що освітянські кола міста Львова та Львіської області приймали особливо активну участь у розробці і впровадженні цих інновацій.