Консультації у Львівській області (стр. 3 )

Про те, що ситуація міняється на краще свідчать багато прикладів у Львівській області (які були розглянуті у тому числі і під час семінару у Червонограді 12-13 листопада) Львовской области. Але стримуючими чинниками у розповсюдженні такого наступаючого, інноваційного менеджменту в освіті виступають, на нашу думку:

На рівні науково-методичного забезпечення освітнього процесу (теми і напрямки досліджень, стратегічне планування розвитку спеціальностей і системи післядипломної педагогічної освіти)

Нові концепції менеджменту, які останнім часом активно розвиваються академічними інститутами та системою пекрепідготовки вчителів не знаходять широкого втілення. Нажаль, не стає предметом аналізу саме це – причина відриву „теорії” від „практики”. А причина цих невдач полягає, на нашу думку, у неадекватному виборі об’єкта – управлінська діяльність директора, система управління школою не розглядаються як стратегічна (інноваційна) діяльність в рамках відомчих, адміністративних відносин, взаємин з владою, громадою та інших „рухомих” контекстах. В результаті такої відірванності в академічному середовищі відсутній інтерес до проблем передачі досвіду інноваційного менеджменту і, відповідно, відсутні технології такої передачі в умовах практичного навчання „на робочому місці”, без відриву від основної работи.

В системі прийняття рішень на центральному и регіональному (місцевому) рівні управління освітою

Відсутність легітимного „попиту” на впровадження інноваціонного менеджменту в середній освіті пов’язано у першу чергу з небажанням інших рівнів управління передати відповідальність за шкільну освіту на нижчий – місцевий рівень, або рівень школи. Він виникає через побоювання передати школам та на рівень територіальних громад відповідальність за зміст освіти, оцінку якості освіти, а також неспроможність центральних і регіональних органів управління освітою розмежувати чітко відповідальність за її матеріально-фінансове забезпечення між державою та іншими учасниками освітнього процесу.

Рівень управління школою

На рівні управління школою недостатня стратегічна спроможність коллективу ставить під сумнів впровадження такого типу менеджмента. З підозрою сталяться до вміння діяти самостійно, коли немає стратегії – вона виконує роль дороговказа. Діяти в адміністративному полі із чітко визначеними параметрами дозволеного і недозволеного набагато легше, ніж постійно визначатися і кожен дент приймати рішення, брати відповідальність.

Діяти більш-менш успішно в управлінському режимі без окреслення детальних планів і конкретних „завдань” можна, якщо існує стратегія, яку розробила і затвердила громада (шкільний колектив, школа та батьківські сбори, піклувальна рада). Але це також потребує спеціальних знань і процедур, навичок стратегічної, організаційної та аналітичної роботи.

За умов, коли вищеозначені три шари поки що не створюють сприятливого середовища для розповсюдження інноваційного наступаючого мененджменту, передачу відповідних успішних практик можна організувати за рахунок опису такого досвіду та розробки спеціальних схем його вивчення, аналізу та передачі „на робочому місці”, в ході самостійної практичної діяльності шкіл (формуючи одиницю, що навчається таким чином, що кордони її виходять за рамки школи і вона включає в себе батьків, громаду, церкву, бізнес, місцеву владу, освітню адміністрацію та інших учасників освітнього процесу).

Завдання, питання, що розглядалися під час роботи групи

Представлення результатів досліджень у визначених школах (Борщовицькій та Миколаївській школах Пустомитівського району) пропозиція щодо продовженні робіт Розробка візитної картки школи: „Буклет” і „Сайт” Розробка стратегії розвитку школи в межах взаємодії з громадою Дискусія за темами «Буклет» і «Сайт»

i. Уточнення інформації о школах (анкета)

ii. форма представлення

iii. план підготовки

Стратегія розвитку школи

i. Фіксування успішного досвіду шкіл та проблеми для вирішення

ii. План розробки форм презентації успішного досвіду

1. визначення

2. аналіз

3. форми презентації, варіанти

4. варіанти розповсюдження

5. формування замовлень для передачі досвіду іншими школами України

6. розповсюдження досвіду на інші регіони

7. супроводження процесу

iii. План розробки по етапах для проблеми

1. Проблема, визначення, деталі

2. Критерії оцінки, визначення

3. Альтернативні варіанти розвитку, визначення, оцінка, відмінності

4. реалізація визначеного варіанту розвитку

5. Супроводження, контроль процесу

6. Оцінка результатів

Розглянуті нами школи – наибільш успішні. Основні елементи навчально-виховної роботи, матеріальні та господарські потреби – ті, що не покриваються за рахунок бюджета та державних зобов’язань – забезпечені за рахунок взаємодії з громадским сектором. Директори цих шкіл – треба віддати їм належне! – формулюють проблеми, за які раніше відповідала держава і багато інституцій займалися ними професійно.

Наводимо деякі приклади формулювання проблем школами

Роль громади у розвитку особистості школяра (дітей та молоді) на засадах духовних вартостей християнства.

Створення освітьнього середовищя для естетичного навчання і виховання школярів. Передбачае: а) організація структури навчально виховного процессу; б) зміст программ; в) форми роботи

Співпраця з громадкістю щодо забезпечення і збереження здоров”я дитини. Місто має екологічні проблеми, що впливають на здоров”я дітей. Перспектива створення спортивно оздоровчо-реабілітаційного центру на базі школи

Співпраця з батьками з метою виховання та навчання дітей.

Як вплинута на батьків – безпорадних, з обмеженими знаннями щодо виховання дітей, які не цікавляться домашньою підготовкою дітей до уроків, відвідування дитини школи?

Список учасників групи

Семінар: Консультації 12-13.11.2003

Дата проведення: 12.11.2003

№ ПІБ Організація, посада

Група Партнерство школи і громади

Фасілітатор: Коловіцкова Ольга

1 Timmerman Roelien Municipality of The Hague

2 Драган Наталія СЗ Школа І-ІІІ ст №4, м. Сокаль, Директор

3 Дробиняк Ярослав СЗ Школа І-ІІІ ст, с. Тартаків, директор

4 Ковалин Роман СЗШ №6, директор

Броніславович

5 Коловіцкова Ольга Інститут управління суспільними змінами, Директор

6 Куртіна Надія Відділ Освіти, Головний спеціаліст відділу освіти Сокальської райдержадміністрації

Степанівна

7 Парічук Любов НВК "Середня Загальноосвітня Школа-Гімназія", дпректор

Павлівна

8 Савьян Евгенія СЗШ №4, директор

Йосафанівна

9 Шкілюк Петро ССЗШ n.3, директор

Євгенович

ISTC Консультації 12-13.11.2003

04.12.2003 Сторінка 1 з 1

план графік робіт за напрямком

iv. Висновки та пропозиції

Запровадження програм енергоменеджменту в освіті на території Львівщини та застосування шкільного автобусу сприяють переплануванню шкільної мережі. Ці та інші заходи свідчать, що місцеве керівництво освіти вдається до пошуку нових організаційно-управлінських та політичних механізмів підвищення ефективності освітньої мережі. Зусилля все більше спрямовуються на її реконструкцію та розвиток, зменшення вартості її утримання та підвищення ефективності її використання в інтересах місцевих громад та регіонального економічного розвитку. Такий підхід можна вважати більш соціально виправданим та стратегічно доцільним, ніж „оптимізацію” (скорочення) шкільної мережі.

Проект „Розвиток освіти на місцевому рівні” вважає за доцільне підтримувати керівництво освіти та освітянську громадськість Львівської області у реалізації інновацій щодо покращення ефективності освітньої мережі на місцевому рівні.

Основним критерієм підвищення ефективності мережі має стати покращення якості освітніх послуг, які би оцінювалися самими споживачами. Якщо враховувати таку оцінку та інтереси кінцевих споживачів, - а також демографічні тенденції, вимоги ринку праці та інші чинники, - то одним із додаткових напрямків розвитку інфраструкутри середньої освіти стає впровадження системи перепідготовки молоді і дорослих відповідно до вимог місцевої економіки та переспектив розвитку територіальних громад.

Раціоналізація мережі через впровадження освітніх округів та збільшення автономії шкіл

Спроба розв’язати зазначені вище проблеми середньої освіти підштовхнула багатьох експертів до обговорення ідеї освітніх округів. (Особливо активно ця тема останнім часом обговорюється у Міністерстві освіти і науки щодо сільської місцевості). Освітні округи в основному розуміють як оптимізацію шкільної мережі на рівні районів. Уваги потребує уточнення організаційних і фінансових аспектів їхнього створення і подальшої діяльності.

Крім державного управління освітою на місцях (управлінь освітою обласних і районних державних адміністрацій), освітній округ передбачає також створення громадського органу управління освітою, який був би уповноважений представляти інтереси місцевих громад та органів самоврядування в освіті.

І в умовах великого міста, і в умовах сільської місцевості освітній округ потребує більш чітко визначеної ролі і розширення кола повноважень. Якщо у великих містах „муніципалізація” органів управління освітою вже фактично відбувається[6], то на рівні району, де такий процес є особливо потрібним, він гальмується багатьма чинниками. Основними діючими агентами освітнього процесу на рівні округу мають стати:

- комітети самоуправління школою,

- муніципальні органи управління освітою,

- управління освітою обласних адміністрацій та районів,

- підприємства, неурядові організації.

Всі ці агенти можуть входити у взаємодію між собою та з іншими учасниками освітнього процесу. Така взаємодія може стосуватися:

1) ремонту та відновлення шкільних будівель і споруд, аби уникнути зайвих витрат на опалення та інші комунальні послуги;

2) раціоналізації та розвитку шкільної мережі за участю громадських експертів з метою збільшити рентабельність та ефективність використання освітньої інфраструктури;

3) постачання обладнання для потреб освіти – комп’ютерів, іншої техніки, друкування підручників, навчальних посібників, матеріалів;

4) перепідготовки вчителів, підвищення професійного рівня директорів та завучів шкіл, адміністративного та управлінського персоналу системи освіти;

5) інші види діяльності, які дозволять знизити непродуктивні витрати і забезпечать більш ефективне використання і залучення додаткових ресурсів, а також підвищення якості і доступності середньої освіти.

Такий підхід сприятиме прозорості у використанні наявних ресурсів і допоможе впровадженню принципу субсидіарності ( що стає сьогодні найактуальнішим покращення якості державних послуг). Пропонований підхід дозволить залучати додаткові надходження у місцеві бюджети – частину власних податків, зборів і платежів, а також інші надходження і негрошові ресурси - та спрямовувати їх для потреб середньої освіти в інтересах місцевих громад.

Самоорганізація суспільства заради освіти, взаємодія школи і громади, НУО

Все більш очевидним є той факт, що без підтримки неурядових організацій, більш прозорої та зацікавленої участі громад і самоврядування українська освіта не зможе подолати проблем, що постають перед нею. Шлях до покращення якості та доступності освіти лежить через налагодження зв’язків школи із її суспільним оточенням.

Цієї мети можна досягти за рахунок більш ефективного партнерства шкіл із громадськістю, батьками, підприємствами, фермерськими господарствами, центральними та місцевими органами влади, дослідницькими, культурними, мистецькими установами та іншими зацікавленими учасниками освітнього процесу.

У цьому відношенні перспективними виглядають рекомендовані управлінням освіти і науки Львівської області напрямки діяльності шкіл регіону, спрямовані на посилення участі громадськості в середній освіті. і що дозволяють побачити конкретні продукти такої участі в школах вже сьогодні. Приклади успішної самоорганізації громади навколо проблем школи - коли школа стає центром консолідації зусиль бізнесу, влади, колективу вчителів та учнів - відомі сьогодні далеко за межами Львівської області і вже є позитивним досвідом, взірцями для інших регіонів України. Це свідчить про те, що в Україні існує здорова тенденція, яка здатна виправити ситуацію в суспільстві і довести, що освіта та система підготовки як раз і є чинниками, спроможними відродити країну, надати поштовх новим перспективам розвитку регіонів та розширити спектр можливостей для молоді і покращити рівень життя всіх категорій населення

Обговорення завдань освітньої політики

Важливим аспектом освітньої політики держави є розділення повноваження щодо надання освіти. Держава має захищати інтереси споживачів освіти, стежити за виконанням іншими учасниками освіти „умов контрактів” і своїх зобов’язань. Тим самим буде забезпечена і ефективність використання наявних ресурсів.

Це дозволить забезпечити прозорість і підзвітність у наданні державних послуг в освіті за рахунок більш точного визначення ролі громади, батьків та інших учасників у освітньому процесі. Прозорість та підзвітність, у свою чергу, створять умови для притоку інвестицій в освіту і сприятимуть участі приватного капіталу і інтелектуальних ресурсів громадського сектору у розвтку сучасної освітньої інфраструктури. Це, у свою чергу, зробить максимально доступними знання та інформацію для всіх категорій населення (зокрема тих, що потребують особливої уваги в умовах перехідної економіки, як от: учні сільських шкіл, діти малозабезпечених родин, сироти, бездомні, з особливими потребами тощо).

Важливе завдання громадськості - бути незалежним голосом і нести відповідальність за стратегічний розвиток суспільства. Посилення спроможності бути незалежним голосом і розробляти стратегію розвитку освіти може стати важливою складовою співпраці громадських організацій зі школами.

Пропозиція може полягати у спільній (школою разом з НУО, громадою та батьками) організації і проводенні експертних сесії, громадських слухань та підготовці і розповсюдженні публікацій з зазначених вище питань – енергозбереження, раціоналізації освітньої мережі, залучення громадськості та перспектив розвитку середньої освіти.

b. Консультації в обласному управлінні освіти

Під час візиту до Львова відбулася запланована зустріч представників проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні” з керівництвом освітою області. У зустрічі приймали участь:

З боку проекту - Ольга Коловіцкова, Юрій Луковенко, Рулін Тімерман, Анатолій Корець, Олександр Руденко.

З боку керівництва освітою області - Михайло Григорович Брегін та Богдана Михайлівнв Біляк

Зміст обговорення

Представники проекту коротко повідомили керівнцтво освіти області з основними результатами консультацій у Червонограді.

Обговорювалися також подальші кроки і заходи з впровадження пілотних ініціатив з ефективності витрат та раціоналізації загальноосвітньої мережі у Львівській області. Були обговорені організаційні аспекти взаємодії обласного управління освіти і науки Львівської області та проекту.

1) пропозиція до Міністерства освіти і науки, міжнародних організацій, інших зацікавлених учасників освітнього процесу щодо підтримки окремих ініціатив і наступної фази пілотного проекту у Львівській області (дивіться нижче „Пропозиція для обговорення”, розділ 4 данного звіту)

2) можливість підтримки проектом процесу впровадження енергоменеджмсенту в середній освіті;

Відповідно до попередніх домовленностей з організаторами проекту керівництво освіти області висловило побажання підтримки заходів з впровадження енергоменеджменту в середній освіті.

3) перспектива проведення семінару з презентацією перших результатів пілотного проекту у Львівській області для освітян і громадськості регіону. Для поширення інформації про проект, а також оприлюднення перших результатів роботи пілотних інціатив для підсилення вже існуючих ініціатив і започаткування нових проектів через залучення нових учасників і додаткових ресурсів. Під час зустрічі з’ясувалося, зокрема, що керівництво освіти та науки веде переговори з деякими Інтернет-провайдерами щодо надання школам Львіської області безоплатного часу для користуваннями мережею Інтернет. У цьому зв’язку перпективним виглядає проведення семінару для поширення досвібу пілотних ініціатив, що здійснюються в рамках проекту на інші регіони, зокрема, ініціативи щодо створення Інтернет-сторінок та буклетів шкіл. Такий семінар доцільно провести вже у січні місяці.

c. Консультації в

Лвівському інституті Менеджменту

Під час візиту до Львова відбулася запланована зустріч представників проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні” з керівництвом Львіського Інституту Менеджменту. У зустрічі приймали участь:

З боку проекту - Ольга Коловіцкова, Юрій Луковенко, Рулін Тімерман, Анатолій Корець

З боку ЛІМа - Микола Валентинович Фурса, проректор та Марта Піріх (відповідальна за практику студентів)

Під час зустрічі обговорювалася можливість співпраці проекту „Розвиток освіти на місцевому рівні” з Львіським Інститутом Менеджменту у напрямі створення студентського бюро із забезпечення пілотних ініціатив на місцевому рівні у Львівській області.

Вже раніше, під час попередніх візитів до Львова у жовтні 2003 група організаторів та експертів проекту (за участю професора пана Соломона Коена та Сергія Слухая) зустрічалася з представниками Львівської Політехніки з приводу можливої співпраці. Керівник архітектурного інституту Львівської Політехніки висловив зацікавленість у започаткуванні серіїї дипломних проектів за напрямками ініціатив, що розробляються в рамках проекту. Під час візиту до Києва Паула де Нооєера відбулася аналогічна зустріч з деканом архітектурного факультету Києвського Будівельного Університету, де була досягнута така ж домовленість. Під час зустрічей і переговорів з Олександром Буряком (завідувачем кафедри харківського архітектурного) також були обгворені варіанти співпраці за подібним принципом.

Можливий напрямок співпраці ( у обговоренні якого і полягала мета зустрічі з представниками ЛІМу ) передбачає створення студентського бюро на базі ЛІМУ, яке б координувало діяльність інших студентських груп, що працюють над дипломними проектами (які, у свою чергу, за темами та напрямками діяльності співпадають з пілотними ініціативами, що супроводжуються в рамках проекту).

При цьому, головними учасниками пілотних ініціатив залишаються місцеві виконавці – директори шкіл та колективи відділів освіти. Завдання дипломних проектів – надати інформаційну та методичну підтримку практичним заходам та забезпечити більшу практичну спрямованість власних студентських проектів.

Специфічним завданням студентського бюро, яке планується організувати на базі ЛІМу була би координація та посилення участі у проектах зацікавлених учасників. Під час зустрічі підкреслювалося, що „середня освіта сьогодні не є ліквідним товаром у перехідному суспільстві; завданням пілотних ініціатив як раз і є привернути увагу супільства до проблем освіти і знайти ресурси і шляхи їх вирішення”.

Іншими словами, важливим є на сьогоднішньому етапі зп рахунок проектно-аналітичної та маркетингової діяльності піднести освіту у громадській свідомості на належний рівень і зробити її важливим чинником соціально-економічного середовища та привабливою для інвестицій, внесків інших учасників політичного процесу. Можлива організація робіт у пілотному проекті у Львіській області, як вона обговорювалася на зустрічі з представниками ЛІМа, виглядає наступним чином:

4. Пропозиція для обговорення

Покращення середньої освіти на прикладі Львівщини

(Пропозиція пілотного проекту в межах області з наступним поширенням досвіду на інші регіони та підвищенням спроможності центрального Уряду та місцевих органів влади)

Визначення рамок технічного завдання

Однією із причин незадовільного стану в системі освіти є не чітке визначення повноважень за надання освіти, не чітко окреслені функції органів центральної та місцевої влади. В результаті невизначенності відповідальностей спостерігаються дублювання функцій, непрозорість, зайве втручання держави у справи закладів при неспроможності забезпечити своєчасне та у повному обсязі надходження та ефективне використання виділених державою коштів на середню загальну освіту.

Іншою важливою причиною недоліків є не включення громадськості у процес контролю за розподілом фінансових ресурсів та оцінку ефективності і якості освітніх послуг. Участю батьків школи намагаються компенсувати недоліки державного фінансування (за даними Світового Банку обсяги офіційних та неофіційних платежів сягяють до 30-40 відсотків бюджету, що виділяєьться державою на середню освіту). Але така участь громади спрямована на наслідки, а не на причини проблеми, яка полягає у тому, що органи влади, що відповідають за надання послуг, не є підзвітними громаді, на потреби якої послуга спрямована.