Бібліотека в освітньому просторі (стр. 2 )

Підсумки виконання планів відбиваються у звітах про проведену роботу.

Останнім часом у практику комплектування бібліотек різних типів інтенсивно впроваджується новий напрямок: використання видань на електронних носіях. По технології розповсюдження електронні видання поділяються на мережеві, які доступні необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі, та локальні, які призначені для локального використання і випускаються у вигляді ідентичних примірників (тиражуються) на носіях, які можна переносити.

Електронні ресурси бібліотеки потребують продуманої системи роботи. Організація діяльності бібліотеки в роботі з електронними виданнями може бути забезпечена рішеннями в рамках таких напрямів:

Ø нормативно-правова база;

Ø оптимальна навігація;

Ø відбір, надходження та розподіл видань;

Ø шлях електронного видання в бібліотеці і технологія обробки;

Ø особливості використання та збереження цих видань;

Ø облік електронних видань;

Ø фінансові питання;

Ø підготовка працівників бібліотеки.

У бібліотеці має бути відповідна система нормативних та інших документів, які регламентують роботу з електронними виданнями, що має охоплювати: Положення про систему фондів бібліотеки, Концепцію розвитку фондів, в тому числі й електронних, Положення про електронну бібліотеку, Профіль комплектування електронними документами.

Надходження у бібліотеку електронних документів має наслідки. Як правило, це перебудова традиційної бібліотечної структури.

Шлях електронного видання до бібліотеки і технології обробки залежать від специфіки бібліотеки, від її профілю, особливостей обслуговування, технічної бази, наявності відповідного програмного забезпечення тощо.

Комплектування фондів виданнями на електронних носіях зумовлене особливостями використання, зберігання та довговічністю таких видів документів.

Дослідження спеціалістів Федерального центру консервації бібліотечних фондів в Санкт-Петербурзі свідчать, що встановити термін життя й використання оптичних дисків не вдається, діапазон можливих строків від 10 до 100 років. Вже існують електронні видання, які сучасна техніка прочитати не може. Це досить важливий аспект у комплектуванні фонду бібліотеки електронними виданнями, оскільки бібліотекам необхідно постійно удосконалювати технічну платформу і програмне забезпечення.

Кожній бібліотеці, яка працює з локальними електронними виданнями, необхідно вирішувати проблему їх обліку. Специфіка цього виду документа пов’язана з визначенням одиниці зберігання. Найпростіший варіант подібний до обліку книг: один диск - одна назва - одна одиниця зберігання.

Електронний документний потік за своєю природою надто швидкий і відкритий, робота з ним вимагає від працівника бібліотеки знань щодо нових процесів та операцій. Відповідно, необхідні семінари та тренінги для бібліотечного персоналу всіх рівнів, а також постійні консультації з технічних, юридичних та економічних питань. Крім того, комплектатор повинен мати системне мислення, щоб оптимально співвіднести придбання електронних ресурсів та їх подальше життя в бібліотеці, тобто особливості каталогізації та пошукових систем, нормативи зберігання, технічне забезпечення та кількість автоматизованих місць на сучасному етапі та в перспективі.

Сьогодні у бібліотечній науці визнана концепція, відповідно до якої бібліотека при обслуговуванні користувача базується не тільки на своїх внутрішніх ресурсах, але й на забезпеченні доступу до всесвітньої інформації. Досягнення цієї мети можливо в результаті формування нових підходів. Це стосується і комплектування фонду бібліотеки ВНЗ.

Синиця Н. М.

директор Хмельницької ОУНБ ім. М. Островського,

заслужений працівник культури України

Використання SWOT - аналізу у стратегічному плануванні бібліотек, розробці проектів, спрямованих на розвиток бібліотеки

Використання SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, підготовки проектного розвитку бібліотеки або її підрозділу, оскільки завдяки його методиці - ефективній, доступній, можна здійснити оцінку стану ситуації, правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення для успішної діяльності бібліотеки або його конкретного підрозділу.

В основі методології SWOT покладена теорія Майкла Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі, можливість наочно оцінити обстановку, розглядаючи свій проект чи план розвитку з певних точок зору. З його допомогою можна визначити напрямки розвитку, стратегічні цілі.

Ми повинні розуміти, що стратегічна ціль - це не проблема і не вирішення проблеми, що стратегічна ціль повинна бути розвитковою.

За допомогою SWOT–аналізу можна встановити зв'язки між найхарактернішими для бібліотеки можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій розвитку бібліотеки. Крім того, це дасть можливість чітко і стисло сформулювати мету. SWOT–аналіз - це своєрідний інструмент, хоча він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням думок та оцінок членів робочої групи.

Абревіатура SWOT складається з початкових літер слів Strengths [стрен] (Сильні сторони), Weaknesses [вікнесіс] (Слабкі сторони), Opportunities [опортьюнтіс] (Можливості), Threats [трітс] (Загрози).

Коли ми плануємо свою роботу, ми визначаємо – де ми є зараз, де ми хочемо бути, якими володіємо ресурсами і спроможностями, що маємо зробити для досягнення мети, за який час ми хочемо дійти до своєї мети, тобто час, даний для реалізації конкретного проекту або програми розвитку бібліотеки на конкретний період.

Проте, для того, щоб іти до конкретної мети, слід зробити чіткий аналіз, де ми є, тому що не може бути «де ми хочемо бути» без аналізу «де ми зараз є».

Коли ми робимо аналіз і бачимо стан сьогодення, досягнення і прорахунки, виникає два важливих питання: хто винен, що ми тут? Що робити? Якщо ми почнемо з’ясовувати, обговорювати питання «Хто винен?», ми затратимо багато часу, воно для нас не так важливе. Тут слід переступити перше питання і думати над тим, що робити?

Нашим стратегічним напрямком є розвиток регіонального тренінгового центру (РТЦ), який уже рік діє на базі Хмельницької ОУНБ за програмою «Бібліоміст».

Ми попрацювали тільки один рік, бачимо свої прорахунки, досягнення, бачимо перспективу розвитку і довгострокової діяльності.

Ми ставимо собі за мету, щоб після закінчення дії проекту тренінговий центр став центром безперервної освіти, центром підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та суміжних галузей культури, центром навчання користувачів основам комп’ютерної грамотності, навчання пошуку необхідної інформації для забезпечення професійної, навчальної та громадської діяльності.

Основною ціллю РТЦ у році було навчання працівників бібліотек, які перемогли в конкурсі проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету». Навчання проходило у формі тренінгів, лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, з окремих тем – дискусії, круглі столи та інноваційне планування. Крім занять у РТЦ, практикувались виїзні заняття і безпосередньо у бібліотеках. Також були проведені тренінг-семінари для: фахівців трьох обласних бібліотек «Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернет: відповідальність бібліотек і працівників»; директорів ЦБС (ЦРБ, ЦМБ) «Організація та управління змінами у публічній бібліотеці в умовах інформатизації та соціально-економічних перетворень»; завідуючих методичними відділами ЦРБ (ЦМБ) «Ініціативна діяльність бібліотек та шляхи підвищення їх ролі у громадському суспільстві; бібліографів ЦРБ (ЦМБ) «Технології Інтернету для реорганізації інформаційно-бібліографічних сервісів»; зав. відділами комплектування ЦРБ (ЦМБ) «Інтернет і мережеві технології для комплектування бібліотек». У вільний від тренінгових занять час центр надає користувачам вільний доступ до Інтернету та партнерам для проведення заходів.

За рік діяльності РТЦ ми проводили підвищення кваліфікації не тільки працівників бібліотек, а й інших категорій працівників культури та громадських організацій. Тому ми хочемо розвиватися і як центр інноваційного розвитку бібліотек, і суміжних напрямків культури та сприяти розвитку місцевого самоврядування.

Основною метою діяльності РТЦ є підвищення спроможності бібліотекарів Хмельницької області надавати користувачам необхідну інформацію, вміти розробляти та реалізовувати проекти, спрямовані на розвиток як бібліотек, так і громад, в яких вони функціонують, і забезпечення практичними навиками та інформацією для подальшої трансформації бібліотек в ресурсні центри сталого розвитку громади.

Прикладом позитивної співпраці з громадськими організаціями є проект «Стратегія успіху», який ми реалізовуємо спільно з Хмельницьким обласним товариством Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. Метою цього проекту є покращення організаційної спроможності ГО шляхом навчання представників цих організацій використанню сучасних засобів інформаційних технологій в процесі пошуку та залучення додаткового фінансування на впровадження власних ідей та проектів.

На Всеукраїнському ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування, який відбувся 11 квітня 2011 р. у Києві в Українському Домі, Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського, представляючи «розширений проект «Стратегія успіху», здобула друге місце за кращу інноваційну послугу за напрямом «Інновації бібліотек у сприянні економічному розвитку регіону та у розбудові місцевого самоврядування».

Учасники робочої групи із створення Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області на роки, яка розробляється в контексті рішення Ради регіонів щодо реформи регіонального розвитку із використанням кращого українського та європейського досвіду (до якого входить і директор бібліотеки ), працювали над розробкою проектів розвитку та єдності територіального розвитку, росту поінформованості громадян області. Результат - до плану реалізації стратегії регіонального розвитку області від бібліотеки подано дві проектні пропозиції щодо бібліотечної політики в області.

Використовуючи SWOT–аналіз для розвитку РТЦ, ми визначаємо, на якому етапі становлення ми є зараз, намічаємо стратегію розвитку. Для цього створили чітку систему моніторингу, працюємо над зміцненням спроможності і якістю використання наявних ресурсів, залученням додаткових фінансових і кадрових можливостей для реалізації завдань.

З урахуванням конкретної ситуації, в якій знаходиться РТЦ, складається перелік її слабких та сильних сторін, а також список загроз та можливостей.

Тут слід не боятися показувати свої проблеми, адже умови успішного існування центру визначають не тільки сильні сторони та можливості, а й слабкі моменти внутрішнього середовища бібліотеки, загрози. І для того, щоб успішно справлятися із загрозами та дійсно використовувати можливості, недостатньо тільки одного знання про них. Такий аналіз необхідно провести для того, щоб, виявляючи та ліквідуючи наявні слабкі місця, уникати можливих загроз, мати можливість протидіяти загрозам і володіти потенціалом для їх використання.

Внутрішньою сильною стороною тренінгового центру на початковому етапі діяльності є перш за все затребуваність, необхідність, поінформованість, сучасні технології, фінансове забезпечення (проект), ресурси, розширення послуг, корпоративна культура і командні цінності.

До слабких сторін можна віднести недостатність досвіду у частини тренерів, дисбаланс у фахово-інформаційній /комп’ютерній підготовці слухачів, відсутність окремої додаткової кімнати для проведення тренінгів, роботи в групах.

Тобто, це вузькі місця РТЦ, про які ми знаємо, і вони піддаються вирішенню за певних умов, у певному часі і фінансовому забезпеченні. Крім того, є зовнішні можливості, тобто фактори, що можуть впливати і сприяти розвитку РТЦ. Ми не можемо сприяти їх виникненню, але використати з користю для розвитку – так.

Це розробка нових проектів, спрямованих на розвиток центру, навчання у Головному ТЦ, участь у семінарах, тренінгах, координація зусиль, діяльність та членство в Українській бібліотечній асоціації (УБА), залучення до проекту нових партнерів, розвиток пунктів доступу громадян до офіційної інформації, залучення волонтерів, вивчення кращого досвіду Регіональних ТЦ, спілкування з колегами, тобто вміння використати наявні ресурси і спроможності задля розвитку і впливу на загрози.

Зовнішні загрози, це фактори, які виникають зовні організації, і ми не можемо їх ліквідувати, але можемо перетворити загрозу у можливості.

Проте ці питання - це саме проблема, а нам необхідно розробити стратегію розвитку, і для цього нам потрібно встановити зв’язки між можливостями, сильними і слабими сторонами.

Для цього складається матриця SWOT .

На перетині розділів утворюються чотири поля: поле «С-О» (сила і можливості), поле «С-Т» (сила і загрози), поле «С-О» (слабкість і можливості), поле «С-Т» (слабкість і загрози). На кожному з даних полів слід розглянути всі можливі комбінації та виділити ті, які повинні бути враховані при розробці стратегії розвитку РТЦ.

Визначити, як загрози можуть бути зменшені або трансформовані у слабкі сторони, як можливості можуть стати сильними сторонами. Ми беремо конкретну проблему. Як зробити так, щоб ми виконали завдання, але щоб у подальшому воно не виникало, і розробляємо стратегію.

На полі «С-О» - слід розробляти стратегію з використання сильних сторін РТЦ для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з´явились у зовнішньому середовищі; на полі «С-М» - стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, які з’явилися, намагатися подолати слабкості РТЦ; на полі «С-Т» - стратегія повинна передбачати використання сили РТЦ для усунення загроз; на полі «С-З» - слід розробляти таку стратегію, яка дозволила б їй позбавитися від слабкості і спробувати запобігти загрозі.

Виробляючи стратегію, слід пам’ятати, що можливості та загрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, тому встановлення логічного взаємозв’язку між ними, поєднання ресурсів, спроможності і використання є важливими.

Це можна зробити через:

Ø Розробку нових проектів із залученням нових партнерів / Партнерський розвиток;

Ø Професійний розвиток тренерів через головний тренінговий центр (ГТЦ ) ;

Ø Об’єднання зусиль РТЦ у сфері професійного розвитку / росту;

Ø Обмін методичним і практичним досвідом діяльності РТЦ;

Ø Інтерактивне проведення занять;

Ø Посилення тренінгової спроможності з використання концепції підготовки тренерів / для навчання конкретних груп за конкретними темами чи напрямками;

Ø Проведення виїзних тренінгів;

Ø Залучення волонтерів і т. д.

І тільки тоді ми зможемо іти до мети, яку ставимо перед собою – перетворити тренінговий центр у центр безперервної освіти / підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та центр інноваційного розвитку для бібліотек.

,

директор бібліотеки

Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії

Комплектування бібліотечних фондів академічної бібліотеки: історія і сучасність

Основою формування бібліотечного фонду бібліотеки є процес комплектування — створення й постійне оновлення бібліотечного фонду документами, що відповідають завданням бібліотеки й інтересам користувачів.

Технологія формування бібліотечного фонду в нашій бібліотеці побудована у такий спосіб, щоб своєчасно й повноцінно задовольнити інформаційні запити за найменшою витратою часу як бібліотекаря, так і користувача, при раціональних фінансових витратах. Керуючись навчальними планами факультетів, замовленнями кафедр і циклових комісій, кошторисом витрат на комплектування, бібліотека академії використовує різні можливості для поповнення фондів.

Для формування бібліотечного фонду необхідне одержання оперативної та різноманітної інформації про книги. У нашій бібліотеці для цього використовуються як традиційні (друковані), так і віртуальні джерела поточної й ретроспективної бібліографії. Одним з ефективних способів комплектування можна назвати розповсюдження фірмами інформації про новинки електронною поштою. Щотижня електронна пошта доставляє бібліотеці файли з переліком нових надходжень. У такому режимі бібліотека працює з такими фірмами як: “Університетська книга”, “Знання”, ЦУЛ, “Кондор” й ін. Таке розповсюдження дає можливість одержати оперативну інформацію про нові книги. Книги можна шукати за тематикою ББК, за автором й назвою, за конкретними параметрами документа. Замовлення на літературу складає бібліотекар на основі прайс-листів видавництв, пропозицій кафедр і циклових комісій.

При проведенні передплати на періодичні видання щорічно від кафедр і циклових комісій надходять заявки на необхідні журнали, газети, електронні бази даних. Усі відомості заносяться у базу даних (індекс видання, назва, ціна, рік), оформляється картотека передплати. Стратегічна й оперативна необхідність такого аналізу виникає у зв’язку з введенням нових спеціальностей і дисциплін, які необхідно забезпечити відповідною літературою вже на етапі акредитації спеціальності. При традиційному комплектуванні він необхідний для планування фінансування, вибору пріоритетів, для обгрунтованого розподілу літератури в ході навчального процесу.

Автоматизація процесів комплектування забезпечує якісне формування фонду. Завдяки новим технологічним процесам відділ комплектування має можливість оперативно збирати інформацію про документи, здобувати їх, рахувати, здійснювати контроль витрат і фінансової звітності. Говорячи про оптимізацію електронних технологій, про їхні переваги перед традиційними, необхідно відзначити постійне їхнє вдосконалення й розширення можливостей. Співробітники відділу комплектування вивчають досвід використання новітніх технологій у бібліотечній роботі й застосування їх на практиці.

Ми живемо в час, коли досягнення комп’ютерних та інформаційних технологій так швидко проникають у наше приватне та професійне життя, що навіть така інституція, як бібліотека, набуває дещо іншого значення. Сучасні користувачі бібліотек вже не задовольняються колишнім асортиментом послуг, які надаються бібліотеками, тобто можливість традиційного пошуку за відповідним запитом, отримання інформації про наявну літературу на традиційних носіях інформації, замовлення та отримання її у користування і т. п. З появою нових носіїв інформації - аудіовізуальних матеріалів, газет та журналів на мікрофільмах й мікрофішах, довідкової літератури на електронних носіях, книг та баз даних на компакт-дисках, наявність різноманітної реферативної та аналітичної інформації, яка дає можливість створювати довідково-інформаційні та фактографічні електронні бази даних за самою різноманітною тематикою та джерел, за допомогою яких створюються фонди сучасних бібліотек, змінюється їх видове та типове наповнення. Дійсно, бібліотека нашого часу - це місце зберігання як традиційних документів, так і нових електронних ресурсів. Одним із неперевершених досягнень сучасності є комп’ютерна мережа Інтернет, впровадження можливостей якої можна порівняти лише з винаходом радіо або телебачення у свій час, а можливо й більш революційним винаходом, який у недалекому майбутньому змінить всі, в тому числі традиційні бібліотечні технології - будь-яка інформація у будь-який час без будь-яких географічних чи інших перепон.

Комплектування бібліотечних фондів традиційним шляхом досить довготривалий та трудомісткий процес, який послідовно складається з багатьох етапів і по сукупності часових витрат може займати досить великі терміни. Але останнім часом ми маємо унікальну можливість використання ресурсів Інтернет у комплектуванні вітчизняних видань, передплатні агентства та книготоргівельні організації.

Мабуть всі, хто починав свою роботу з Інтернет, знайомилися з найрозповсюдженішим її сервісом - електронною поштою, яка дає можливість скоротити часові витрати на комплектування бібліотечного фонду. Наведу лише один приклад: в середині жовтня 2010 року нами було надіслано замовлення до 3 видавництв, за тиждень ми отримали рахунки, і до кінця місяця було отримано літературу. Економія зусиль, а головне часу, доводять переваги електронної пошти: простота використання, відносна швидкість обміну інформацією. Ресурси Інтернет дають необмежені можливості.

Доходячи до висновків, необхідно відзначити, що комплексна автоматизація дозволила не тільки полегшити працю бібліотекарів нашої бібліотеки, виявити помилки традиційної технології, раціонально розподілити трудові ресурси, але й надати читачам зовсім нові можливості в пошуку та отриманні необхідної інформації та все більше наблизити нас до створення віртуальної бібліотеки.

,

завідувачка відділу електронної бібліотеки НБ ХНУ

Особливості формування бази даних «Електронна бібліотека» в книгозбірнях ВНЗ України

Важливим кроком на шляху України до євроінтеграції є її приєднання до країн учасниць Болонського процесу, перехід на кредитно-модульну систему навчання та необхідність забезпечення інформаційних потреб сучасних користувачів бібліотечними ресурсами. Виходячи з цього, перед бібліотеками вищих навчальних закладів стає завдання комплектування фондів спеціалізованими електронними документами та забезпечення техніко-технологічних умов їхнього використання.

Розвиток сучасного суспільства вимагає від роботи бібліотеки все ширше запроваджувати новітні технології на основі комп'ютерної техніки та віртуального забезпечення вимог читачів. Рівень інформатизації бібліотек вищих навчальних закладів є головною умовою ефективності впровадження нових освітніх технологій та вдосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення навчального процесу.

На сучасному етапі розвитку комп'ютерних технологій та впровадження їх в усі сфери життя суспільства потреба в електронній інформації постійно зростає. Свідченням цього є стрімкий розвиток проектів переведення на електронні носії (оцифрування) бібліотечних фондів, що отримали назву цифрових бібліотек. Із розмаїття цих проектів можна виділити національні (проекти в межах окремих країн), континентальні (наприклад, «Європейська цифрова бібліотека» - Europeana) та глобальний міжнародний проект «Світова цифрова бібліотека» (World Digital Library). Вартість таких проектів сягає сотень мільйонів, а то й мільярдів доларів.

Ідея зосередити всі джерела людського знання в одному місці дуже стара і існувала в багатьох цивілізаціях: досить згадати знамениту античну бібліотеку в Олександрії і великі енциклопедичні фонди в арабській, китайській і європейській цивілізаціях. Завдяки виникненню і розвитку Інтернету, ця ідея відродилася, на цей раз у формі «бібліотеки без стін» або віртуальної бібліотеки.

Дослідження технології електронних бібліотек (ЕБ) почалося в 1990-і рр. У той час ЕБ розглядалися в основному як сховище електронних текстів. Доступ до документів в ЕБ здійснювався за допомогою пошукової служби, яка використовувала індексовану інформацію, що зберігається у централізованому каталозі метаданих.

В основу роботи по створенню ЕБ покладені такі документи:

Ø Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», що визначає правову основу для створення ЕБ ХНУ (стаття 12);

Ø Закон України «Про авторське право і суміжні права», що встановлює авторське право на комп’ютерні програми для ЕОМ; електронні видання, бази даних, літературні письмові твори;

Ø Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», який поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання електронних документів;

Ø Закон України «Про Національну програму інформатизації», який визначає стратегію розв’язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення;

Ø Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах», який встановлює основи регулювання правових відносин щодо захисту інформації в автоматизованих системах за умови дотримання права власності громадян України на інформацію та права доступу до неї;

Ø Закон України «Концепція технічного захисту інформації в Україні», що визначає технічний захист інформації.

Міждержавні стандарти:

· ГОСТ 7.20 – 2000. Бібліотечна статистика, який регламентує облік електронних документів на окремих носіях;

· ГОСТ 7.83-2001. Электронные издания: Основные виды и выходные сведения

· ГОСТ 7.1 – 2003. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления.

Електронна бібліотека створюється з метою:

ü забезпечення доступу до документів, надання яких користувачам обмежене (цінні книги, документи в одному примірнику, література з спеціальностей, що тільки відкриваються і не забезпечені достатньою кількістю підручників);

ü забезпечення доступу до інформації, яка існує виключно в електронному вигляді;

ü надання користувачам якісно нових можливостей роботи з більшими обсягами машинозчитуваних даних;

ü підвищення проценту книгозабезпечення навчальних дисциплін за рахунок повнотекстових електронних версій підручників;

ü розповсюдження відомостей про науково-технічні досягнення та інновацій в організації навчального процесу ХНУ.

Інформаційні технології скоротили час на виконання інформаційних запитів, але їхній вплив на фонди поки що виражений меншою мірою. Стосовно книги здійснюється процес комплектування, а щодо електронного документа — організується доступ. Однак, якщо документ переноситься на сервер бібліотеки, тобто стає реальною частиною її фонду, то можемо також говорити про комплектування електронними документами.

Формування фонду електронних документів — це нова бібліотечна технологія. Основна відмінність від традиційної технології формування фондів пов'язана зі специфікою онлайнових документів — відсутністю окремого для кожного документа фізичного носія, новими джерелами комплектування (зокрема, з глобальної мережі Інтернет) та шляхами надходжень, файловою структурою електронних документів тощо.

Формування фонду електронних документів НБ ХНУ — це одне з завдань, що вирішується в процесі створення наукової електронної бібліотеки в комплексі з формуванням бібліографічно-інформаційних ресурсів, які є основою пошукового апарата електронної бібліотеки.

Електронний документ мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання — комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання.

Традиційно фонди цифрових бібліотек формуються з оцифрованих (відсканованих) видань.

При такій технології продуктивність процесу багато в чому залежить від обладнання для сканування, вибір якого, у свою чергу, залежить від форматів видань, що підлягають оцифруванню.

Комплектування цифрових бібліотек сучасними виданнями може здійснюватися не лише шляхом оцифрування друкованих видань.

Процеси підготовки видань до друку давно вже відбуваються за допомогою комп'ютерної техніки та інформаційних технологій. Існує низка спеціалізованих пакетів програмного забезпечення під загальною назвою «Настільні видавничі системи». Наслідком цього є те, що практично всі сучасні друковані видання мають електронний аналог у вигляді оригінал-макету.

Особливу проблему становить інвентаризація електронної інформації, що включає в себе визначення самостійних одиниць даної продукції, їх опис, облік та каталогізацію. Розглядаючи одиниці електронної інформації, не можна не згадати ГОСТ 7.83-2001 на електронні видання, підготовлений Держстандартом Росії та затверджений як міждержавний стандарт між сімома країнами СНД, куди входить і Україна. В ньому визначені деякі важливі терміни та дається характеристика електронних видань.