Бібліотека в освітньому просторі (стр. 5 )

Системи класифікації для зручності в практичному використанні оформляють у вигляді таблиць класифікації. Таблиці класифікації – це практичний посібник для систематизаторів, у якому розкриваються принципи побудови та зміст певної класифікаційної системи. Вони призначені для визначення місця конкретного документа в процесі впорядкування документів у логічній послідовності, зв'язку і співпідпорядкування згідно з ознаками змісту, форми, читацького призначення [1, C. 200].

Основні таблиці – це систематичний перелік усіх класів, підкласів та більш дрібних ділень класифікації, які в таблицях називаються класифікаційними діленнями. Кожне класифікаційне ділення складається з класифікаційного індексу і словесного формулювання, в разі необхідності до нього можуть належати методичні вказівки, до яких входить і довідково-пошуковий апарат. Класифікаційний індекс – це умовна позначка ділення класифікації. Саме індекси виступають лексичними одиницями інформаційно-пошукової мови документних систематичних класифікацій, за їхньою допомогою відображають пошукові образи документів. Словесне формулювання дає змогу перекладати відомості про документ з природної мови на мову індексів і навпаки. Методичні вказівки найчастіше розкривають зміст ділення, якщо зі словесного формулювання його не зовсім зрозуміло [8, C. 81].

Ознаки, характерні тільки для однієї галузі знання, відображаються в спеціальних типових діленнях. Таблиці спеціальних типових ділень знаходяться безпосередньо в основній таблиці перед тими підрозділами, для деталізації яких вони призначені.

Для зовнішньої відмінності індексів типових ділень від індексів основних таблиць у різних класифікаціях ми використовуємо різні прийоми: відмінну індексацію, спеціальні розпізнавальні знаки (дужки, лапки, дефіс тощо). У різних класифікаціях типові ділення мають різні назви і різний склад. Наприклад, в УДК вони називаються визначниками, у ББК – типовими діленнями.

Головне призначення допоміжних таблиць типових ділень – деталізація основних таблиць. Використання їх надає класифікації багатоаспектності, гнучкості; забезпечує однаковість побудови споріднених розділів ІПС і таким чином підвищує пошукові можливості системи; зменшує обсяг таблиць класифікації.

Абетково-предметний покажчик (АПП) полегшує і прискорює пошук потрібного класифікаційного ділення в основних або допоміжних таблицях. АПП – це абетковий перелік усіх понять, що увійшли до таблиць. Поняття подані у вигляді предметних рубрик, які складаються зі словесного формулювання і відповідного індексу таблиць.

Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає в зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови. Для того, щоб здійснювати індексування, створені спеціальні таблиці класифікації.

ББК найпоширеніша сьогодні в нашій країні бібліотечна класифікація, її застосовують як універсальні бібліотеки з різним обсягом фондів, так і багато спеціальних бібліотек, зокрема, наша бібліотека.

У наш час актуальною є проблема пристосування різноманітних документних класифікацій, що використовуються в Україні, до потреб установ нашої країни та зокрема і бібліотек. Систематизуючи документи, ми зіткнулися з деякими труднощами, адже за умов, коли і в суспільно-політичному та економічному житті країни, і в галузі наукового знання відбуваються швидкі, часом кардинальні зміни, таблиці ББК, видані у 80-х роках минулого століття, недосконалі. Відповідні методичні центри налагоджують зв'язки з міжнародними організаціями, здійснюють видання національних варіантів систем класифікацій, намагаються організувати методичну допомогу низовим установам щодо їх впровадження. Певні кроки в цьому напрямі зробила Книжкова палата України, Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України ім. Вернадського та інші установи.

Необхідність оптимізації книгорозповсюдження зумовила створення різних класифікацій. Але в наш час постає декілька проблем використання цих класифікаційних систем:

Ø проблема у розробці найефективнішої класифікації документів, яка б дала змогу систематизувати документи так, щоб користувач швидко і легко міг знайти потрібну йому інформацію;

Ø поділ усієї сукупності людських знань тільки на десять класів, так як послідовність цих класів не відповідає сучасному рівню розвитку знань;

Ø недоліки у самій структурі таблиць класифікації, які не зовсім відповідають сучасному розвитку науки;

Ø труднощі при пошуку необхідних документів;

Ø гальмування процесу інтеграції бібліотечних засад та ін.

Вилучення цих недоліків допоможе розширити сферу вживання систем класифікацій в процесах каталогізації, сприятиме розвитку міжнародної кооперації, підтримці багатомовного використання досягнень комп`ютеризації в бібліотечно-бібліографічних процесах, у становленні бібліотекознавчих засад, інформаційної та технологічної організації каталогізаційної роботи бібліотек як електронних, так і звичайних книгосховищ.

Новітні інформаційні технології розширюють можливості отримання різнопланової інформації. Для впровадження нових комп’ютерних технологій у 2006 році університетом нашого закладу придбано автоматизоване програмне забезпечення «УФД. Бібліотека». 2006 рік можна вважати початком упровадження комп’ютеризації, нових інформаційних технологій у науковій бібліотеці К-ПНУ імені Івана Огієнка. Цього ж року розпочато організацію електронного каталогу. На сьогоднішній день він включає в себе понад 200 тис. примірників документів. Важливу роль відіграє повнота бібліографічних записів. Для забезпечення якісного пошуку в електронному каталозі заповнюються всі передбачені поля, як це потрібно робити при обробці нових надходжень.

Отже, систематизація видань – один з найбільш складних процесів їхньої наукової обробки. І саме така бібліографічна класифікаційна система як Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) і є механізмом систематизації документів організації систематичних каталогів і картотек, тематичного пошуку інформації в бібліографічних базах, електронних масивах, бібліотечних каталогах.

Список використаної літератури

1. Библиотечно-библиографическая классификация: средние таблицы. Практическое пособие / Рос. гос. б-ка, Рос. нац. б-ка, Б-ка Рос. акад. наук. – М.: Либерея, 2001. Вып. 1. 60/63 С/Т Социальные науки в целом. Обществознание. История. Исторические науки. – 320 с.

2. Вилегжаніна Т. Роздуми про сучасний стан і майбутнє класифікаційних систем в Україні / Т. Вилегжаніна // Вісник Книжкової палати . – 1№ 4. – С.8-9

3. Библиотечно-библиографическая классификация : модернизация и перспектива развития / // Вісник Книжкової палати. – 1997. - № 5 . – С.7

4. Документоведение: учебник / Н. Н. Кушнаренко. – 4-е изд., испр. – К.: Знання, 2003. – 460 с.

5. Мухітдінова Л. Класифікаційні системи у Україні / Л. Мухітдінова // Вісник Книжкової палати. – 1996. - № 4 . – С. 8-9.

6. Наукова обробка документів / – К.: Вікар, 2003. – 328 с.

7. Сербін О. Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не лише актуальна, а й перспективна / О. Сербін // Вісник Книжкової палати. – 2007. - № 4 . – С. 21-25

8. Сукиасян -библиографической классификации – 30 лет /  // Науч. и техн. б-ки. – 1999. – №4. – С. 74–82.

9. Його.  Классификационные системы / Сукиасян Э. Р.  // Библиотечные каталоги : методические рекомендации. – М., 2001 . – С. 51-80.

Фоміних В. В.,

завідувачка відділу комплектування та наукової обробки документів

наукової бібліотеки ХНУ

Проблеми формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів на сучасному етапі

Наукова бібліотека Хмельницького національного університету  -  потужний інформаційний та культурно-освітній центр, який бачить свою основну задачу в сприянні інноваційним освітнім та науковим процесам нашого університету.

Будучи провідним підрозділом ВНЗ, бібліотека відображає рівень його розвитку. Одним з критеріїв для отримання ВНЗ ліцензії є відповідність фонду бібліотеки завданням вузу, причому насамперед навчальним. Принципово нова політика комплектування фондів бібліотек вищих навчальних закладів визначається науковим підходом до прийняття управлінських рішень в його формуванні та використанні бібліотечного моніторингу для прогнозування цього процесу. Лекції не можуть дати всього комплексу знань, якими повинен оволодіти студент. Все більше значення набуває самостійна робота учня з книгою. І тут рівень організації роботи бібліотеки і, перш за все, її можливості в забезпеченні навчального процесу літературою мають серйозне значення.

З розвитком ринкових відносин змінилася традиційна технологія комплектування фондів. Сучасній системі комплектування притаманні такі риси: різноманіття джерел документонадходжень, широке використання Інтернет, автоматизація традиційних технологій комплектування. В той же час достатньо і проблем у системі комплектування - разом із скороченням кількості видань трансформувалася система інформації про підготовку до випуску і випуск літератури.

Більшість видавництв відмовилися від перспективної інформації – тематичних планів. У той же час значно зріс потік розрізненої, неорганізованої рекламної інформації, яка випадково потрапляє до бібліотеки. У результаті, бібліотеки не мають відомостей про заплановані до випуску видання, позбавлені можливості оформити попереднє замовлення і часто не мають інформації про видання, які вже вийшли. Таким чином виникають істотні прогалини у бібліотечних фондах. Найбільш трудомістким і мало результативним став процес виявлення і придбання видань, що випускаються недержавними видавничими організаціями та приватними особами. Не лише відсутність повної та достовірної інформації стоїть сьогодні на шляху повного комплектування фондів. Криза торкнулася і системи книгорозповсюдження. І, як наслідок, надзвичайно підвищуються матеріальні і трудовитрати на придбання літератури.

Криза збуту комерційної літератури змусила видавництва більше уваги приділяти галузевій та некомерційній літературі, а, відповідно, бібліотекам - як її цільовому споживачу; але бібліотеки настільки обмежені у коштах, що не можуть постійно придбавати новинки. Практично недоступними стали видання країн СНД. Знаходимо вихід у тому, що купуємо видання Росії через посередників і, звичайно, ціни на ці видання зростають майже вдвічі.

Основними джерелами комплектування наукової бібліотеки ХНУ є:

l Видавництва та книготоргівельні організації України.

l Редакційно-видавничий центр ВНЗ.

l Обмін документами.

l Обмін електронними версіями

l Подарункові видання (автори, організації, фонди, ВНЗ, викладачі ВНЗ).

У бібліотеці вже 5 років поспіль до дня бібліотекаря проводиться акція «Подаруй книгу бібліотеці». Наукова бібліотека з вдячністю одержує в дар від авторів наукові праці, які займають належне місце в фонді бібліотеки, поповнюючи його новими актуальними документами.

У бібліотеці ХНУ формується новий організаційно-технологічний режим придбання видань, заснований на вивченні ефективності традиційних і нових джерел комплектування. В автоматизованому режимі ведеться БД «Замовлення літератури», в якій кожне замовлення містить інформацію про організацію-постачальника, до якої надіслано дане замовлення, дату відправки та відмітку про виконання.

Вже другий рік, як впроваджено в роботу сервіс «Замовлення документів для навчального процесу та науково-дослідницької роботи», який надає можливість оперативного замовлення документів викладачами, науковцями, співробітниками університету для поповнення фонду наукової бібліотеки через її Веб-сайт.

На сайті виставлені каталоги видавництв, які своєчасно поновлюються. Замовлення надходять у БД «Потреби» «УФД. Бібліотека», де обробляються працівниками відділу комплектування та обробки документів. Особлива увага при комплектуванні документами звертається на дисципліни кафедр, які акредитуються, на виконання їх замовлень з придбання літератури. Використовуючи можливості нових технологій, бібліотека поліпшує якість формування фонду, проводячи постійний моніторинг книгозабезпеченості навчального процесу за допомогою БД «Книгозабезпечення навчальних дисциплін». Надається перевага якісному, а не кількісному напрямку у комплектуванні фонду.

Використання автоматизованих систем обробки та обліку даних дозволяє швидко надати будь-яку інформацію для прийняття управлінських рішень. Певний досвід з цього питання накопичено в бібліотеці ХНУ. Раніше політика комплектування була спрямована на забезпечення навчальних дисциплін у відношенні: один підручник на двох студентів (0,5:1). Сьогодні пріоритетним є комплектування фондів читальних залів бібліотеки, а це 3-5 примірників документів, при цьому не враховуються потреби абонементів у навчальній літературі.

Починаючи з 1999 року, ми працюємо з програмним продуктом «УФД. Бібліотека», за допомогою якого обробляється весь обсяг нових надходжень. Набагато полегшує роботу з комплектування автоматизоване формування облікових та фінансових документів (інвентарні книги, книги сумарного обліку, акти тощо). Технологія роботи з періодичними виданнями надає можливість проводити процес реєстрації періодичних видань з автоматичним формуванням записів електронного каталогу, з наступним аналітичним розписом -статей.

«Електронний каталог» є найголовнішою базою даних бібліотеки. Всі види документів, які надходять до бібліотеки, заносяться в ЕК, предметизуються та штрих-кодуються. Наразі його обсяг - більше 287 тисяч назв і близько 390 тис. примірників документів. В систему ЕК входять книги, періодичні видання, автореферати дисертацій, звіти з НДР, статті з періодичних видань. На сьогоднішній день в ЕК відображено весь активний фонд, включаючи періодичні видання. Видання, які знаходяться у відділі збереження фондів, заносяться в ЕК по мірі запитів читачів.  

Процес створення ЕК починається в відділі комплектування, коли відомості про документ вводяться в базу даних «Замовлення». При одержанні нового документа проводиться редагування запису, яке включає в себе процес індексації, тобто визначення поличного індексу, авторського знаку, каталожного індексу, надання предметних рубрик. Подальше редагування бібліографічного запису передбачає визначення типу документа, додаткової інформації, а саме: відомостей щодо назви, про відповідальність, інформації про видання, серію.

Електронний каталог вимагає постійного редагування, внесення змін, які відбуваються в книжковому фонді. Редагування здійснюється з метою виявлення та виправлення помилок бібліографічних, граматичних, змістових, технологічних. Враховуються також розділові знаки та пробіли.

Працівники відділу здійснюють контроль за якістю бібліографічного опису та предметних рубрик в ЕК та проводять консультації з методики заповнення полів, складання предметних рубрик.

Основні етапи контролю ЕК:

l відповідність бібліографічного опису документів ДСТУ, який діє на сьогоднішній день; (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі: загальні вимоги та правила)

l відповідність предметних рубрик змісту документа;

l відповідність авторського знаку;
відповідність індексів змісту документа;
визначення адреси місцезнаходження кожного примірника;

l виправлення орфографічних помилок.

Спрощено процес перевірки на дублетність: електронний каталог дає відповідь про наявність документа у фонді бібліотеки.

Під час поточного редагування визначається відповідність внесених у БД ЕК записів чинним стандартам і правилам складання бібліографічного опису (БО), а також наявність у записі всіх елементів БО, що мають бути введені в ЕК, (інвентарний номер, відомості про кількість примірників, ISBN, видавництво, індекси ББК, предметні рубрики і т. ін.). Поточне редагування ЕК є універсальним і відбувається щоденно при введенні бібліографічних описів у каталог методом безпосереднього перегляду описів документів.

Планове редагування у більшості випадків є вибірковим – редагуються окремі розділи УДК, окремі поля опису документів ( автори, назва, рік видання, назва видавництва) тематичні рубрикатори, АПП, тощо. Наприклад, зараз у нас проводиться редагування описів щодо правил ГОСТу скорочень, були різні скорочення у відомостях щодо назви: підручник, учебное пособие, методичні вказівки тощо.

Також редагуються тематичні рубрикатори, іноді доводиться ставити значення через знак =, вписувати слова-синоніми, зводити значення однини і множини. У зв’язку із змінами таблиць УДК також виникає необхідність редагування ЕК.

Помилки, зроблені на різних етапах формування БЗ, обумовлені, насамперед, людським фактором, різним рівнем кваліфікації (не всі працівники досконало знають правила БО і мають навички роботи в програмі «УФД. Бібліотека»). Редагування ЕК - це ще одна нова форма роботи кожної бібліотеки, що впроваджує в роботу автоматизовані технології. Постійно займатися редагуванням ЕК нас змушує турбота про наших читачів, тому що ЕК ними активно використовується. Адже не удосконалюючи створене, не створиш досконале.

Список використаної літератури

1. Астапенко, Т. Управління фондами: наукове підгрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти (досвід Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова) / Т Астапенко / Вісник книжкової палати.– 2010 – №5. – С.24-27

2. Вилегжаніна, Т. Поточне комплектування - один із важливих аспектів управління формуванням бібліотечного фонду / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. – 2007. – №4. – С.4-7. 

3. Панарина, данных "Книгообеспеченность" - инструмент информационного обеспечения учебного процесса и система управления формирования фонда вузовской библиотеки / О. С. Панарина, В. И. Сосипатрова // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №7. – С.10-17. 

4. Поліщук, О. Редагування електронних каталогів – новий напрямок підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів бібліотек // Бібліотечний форум України.- 2006.- №4.- С.27-30.

5. Стрішенець, Н. Відбір при комплектуванні: мистецтво чи наука? / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 2009. – №1. – С.7-15. 

6. Стрішенець, Н. Поняття "комплектування" в американській бібліотечній термінології / Н. Стрішенець // Вісник книжкової палати. – 2009. – №2. – С.23-26. 

,

завідувачка сектора відділу комплектування

і наукової обробки документів НБ ХНУ

Автоматизована база даних навчальних дисциплін НБ ХНУ – основа інформаційного забезпечення навчального процесу ВНЗ

(з досвіду роботи НБ ХНУ)

Поняття терміну «книгозабезпеченість» трактується, як визначення числа примірників книг, відібраних за різними критеріями: або в розрахунку на одного студента, або за напрямками та спеціальностями, або за циклами дисциплін, або за конкретними дисциплінами, або за видами та формами навчання, тобто це досить різноманітне поняття. Але в якості основного показника книгозабезпеченості є вибір кількості примірників книг конкретної дисципліни, розділеної на число студентів, що її вивчають.

Згідно наказу Міністерства Освіти та Науки України існує норматив для ВНЗ, що складає 0,5 прим. на 1 – студента (тобто 1 підручник на 2-х студентів) - для нормативних дисциплін, а для вибіркових ця норма становить 0,2 –0,25 прим. книг (тобто 1 примірник на 4-5 студентів), що вивчають цю дисципліну. Коефіцієнт книгозабезпеченості відображає ступіть забезпечення книгою студента, для якого вона призначена. І хоча цей показник не належить до показника якості освіти, але він є невід’ємною частиною навчального процесу ВНЗ.

Питання книгозабезпеченості навчальних дисциплін є одним із найголовніших завдань НБ ХНУ. Робота в цьому напрямку вважається досить важливою як для працівників бібліотеки, так і для викладачів університету. В зв’язку зі зміною статусу ХНУ з’являються нові інститути, факультети, кафедри, спеціальності, дисципліни, що ускладнює роботу по даній тематиці і потребує постійного вдосконалення.

Облік бібліотечного фонду за навчальними дисциплінами дає можливість бібліотеці аналізувати політику комплектування, а для університету дані цієї статистики мають одне із вирішальних значень під час акредитації кафедр та дисциплін. Використання автоматизованих систем обробки та обліку даних дозволяє швидко надати будь-яку інформацію для прийняття управлінських рішень, за умови наявності в АБІС (автоматизованій бібліотечній інформаційній системі) відповідного модуля та щоденної актуалізації інформації працівниками бібліотеки. Певний досвід з цього питання накопичено у науковій бібліотеці Хмельницького національного університету.

Розпочинається ця робота з того, що доРРРРРРРРооооллля повного забезпечення студентів навчальною літературою між університетом та бібліотекою існує зв’язок. Полягає він у тому, що між обома сторонами існують обов’язки про виконання окремих функцій з організації книгозабезпечення навчального процесу. Згідно розпорядження проректора, кафедри усіх інститутів подають на початку кожного навчального року дані за розробленим зразком із назвами дисциплін та кількістю студентів, що їх вивчають. Відділ комплектування та наукової обробки документів в свою чергу заносить ці дані до БД «Картотека книгозабезпеченості».

Бібліотека ХНУ працює з власною автоматизованою картотекою книгозабезпеченості (АКК) з 2000 року. Вона кілька разів змінювала свій вигляд. Кожного разу вдосконалювалась за своєю наповнюваністю. Досягнувши необхідних параметрів, вона стала більш досконалою і зручною у користуванні.

АКК є самостійним програмним продуктом, який використовується на основі експорту даних з програми «УФД. Бібліотека». АКК дає можливість постійно володіти інформацією про книгозабезпеченість навчального процесу ВНЗ та покращити якість обслуговування.

В АКК ведеться база даних «Користувачі» (тобто кількість студентів, які навчаються в ХНУ в поточному році). Показники баз даних «Навчальні дисципліни» та «Навчальні і методичні посібники» експортуються до АКК із «УФД. Бібліотека».

База даних «Навчальні дисципліни» побудована за принципом: Інститут - Факультет - Кафедра - Навчальна дисципліна. ЇЇ веде і редагує відділ по мірі того, як відбуваються зміни у дисциплінах кафедр університету в поточному навчальному році.

Працівники відділу комплектування та наукової обробки документів щорічно вносять дані про кількість студентів, які кафедри подають в бібліотеку на початку кожного навчального року у базу даних (відповідну форму «Оперативна інформація»). Тобто, база щорічно поновлюється.

Процес введення інформації розпочинається із визначення (вибору) інституту, факультету та кафедри. Після того, як вибрано кафедру, з'являється список дисциплін із вказаною кількістю навчальних посібників та методичних матеріалів. У графі «Кількість студентів» проставляється кількість студентів, що вивчають цю дисципліну (по семестрах). Після того, як вищезгадані показники занесені до таблиці, автоматично проводиться підрахунок, і у графах «Забезпеченість» з'являються показники коефіцієнту забезпеченості цієї дисципліни по семестрах. В такому ж плані можна визначити забезпеченість на кафедрі, адже якщо показники занесені по усіх дисциплінах, то у підсумку автоматично проставляються відповідно і загальні цифри.

Для користувача створена сторінка «Вивід довідок на екран», яка дає змогу одержати потрібну інформацію. Існує три довідки: «Довідка про книгозабезпечення за навчальний рік по кафедрі», «Список літератури по дисциплінах», «Довідка про книгозабезпеченість з додатковими умовами».

«Довідка про книгозабезпечення за навчальний рік по кафедрі», відтворює дані в тій же формі і в такому ж порядку, що вони були занесені у попередньому меню, але вона на дає права на введення даних або їх зміну. Вона дає змогу визначити:

- Перелік інститутів, факультетів, кафедр та дисциплін, які вивчаються.

- Кількість студентів, які вивчають дану дисципліну (по семестрах),

- Кількість книг по кожній дисципліні.

- Кількість назв та примірників книг на одного студента по окремій дисципліні.

- Кількість книг на кожного студента по кафедрі.

«Список літератури по дисциплінах» дає можливість побачити забезпеченість літературою навчальних дисциплін не лише у цифровому варіанті, а і оцінити якість забезпечення. Так, вибравши спочатку інститут, факультет, а потім кафедру - можна ознайомитись із списком дисциплін. Вибравши одну із них, потрібно її розкрити і побачити список навчальної та методичної літератури, що належить даній дисципліні. Список побудований у табличному форматі. Вказується автор та назва книги, кількість примірників кожного видання, рік та місце видання, видавництво, УДК. Перед списком книг обов'язково є запис, який свідчить про кількість назв та примірників по цій дисципліні.

«Довідка про книгозабезпеченість з додатковими умовами» - пропонує вибір документів по дисциплінах з конкретно заданими параметрами: за мовою (наприклад: українська мова) та роками видання (наприклад: ). Згідно запиту і надається інформація.

До 2009 року автоматизована картотека слугувала лише у відділі і була недоступною для викладачів. А для того, щоб отримати дані по забезпеченості, необхідно було йти до бібліотеки і роздрукувати собі потрібну інформацію по котрійсь із дисциплін або взагалі по кафедрі. Для зручності її було виставлено в режимі ОН-ЛАЙН. Тепер не існує ніяких перешкод для користування ані у викладача, ані у бібліотекаря. Отож, щоб одержати потрібну інформацію, необхідно на Web-сайті бібліотеки http://library. tup. /:

- Зайти на сторінку викладача

- Зайти у базу даних «Книгозабезпеченість навчального процесу ХНУ»

- Ввести шифр читацької картки (наприклад: SB 0055)

Зайшовши до АКК, бачимо перелік навчальних років, де потрібно вибрати потрібний для користувача (а можна залишати для порівняння всі роки) і далі вибрати із переліку п’яти інститутів той, що зацікавив (наприклад: інститут Гуманітарний).

Далі необхідно по ієрархії вибрати факультет, кафедру, дисципліну для того, щоб побачити таблицю з даними по книгозабезпеченості даної дисципліни за один рік або за всі роки. Тут же можна продивитись список літератури, що вивчається по цій дисципліні, її місцезнаходження, кількість.

Дану інформацію можна побачити і роздрукувати прямо на кафедрі, не вирушаючи у бібліотеку, що є досить зручним для викладача.

За допомогою цих даних можна зробити аналіз по якісному забезпеченню дисциплін літературою, визначити ступінь застарілості фонду.

Автоматизована картотека книгозабезпеченості упродовж семи років користування зарекомендувала себе як система, що дозволяє одержати всі необхідні показники книгозабезпеченості. Ці дані використовуються:

- для аналізу забезпечення літературою навчального процесу в університеті як бібліотечними працівниками, так і працівниками ВНЗ.

- для оперативного вирішення питань з першочергового комплектування фону бібліотеки літературою, запит на яку дуже перевищує її наявність. При цьому бібліотека керується принципом формування фонду відповідно до рекомендацій кафедр та працівників відділів обслуговування бібліотеки. А також беремо до уваги рекомендований освітніми програмами показник книгозабезпеченості, про який вже згадувалось вище (0,5 - 1 навчальна та навчально-методична книга на кожного студента).