Електронна бібліотека НБ ХНУ - це система різноманітних розподілених електронних ресурсів, створених у масштабах університету, яка дозволяє надійно накопичувати, зберігати та ефективно використовувати колекції електронних документів, доступних користувачеві в зручному вигляді через мережі передачі даних.
Електронна бібліотека університету орієнтована на широке коло користувачів і вирішує такі основні завдання:
– наукове, спрямоване на глибоке вивчення теми (предмета) професорсько-викладацьким складом, аспірантами, науково-технічними працівниками ХНУ;
– освітнє, в межах якого йде підтримка як формальної, так і неформальної освіти, шляхом надання не тільки навчального матеріалу, а й необхідної додаткової літератури;
– довідкове, спрямоване на задоволення потреб в інформації одноразового характеру з широкого кола питань;
– просвітницьке, в рамках якого формуються колекції, спрямовані на розповсюдження знань з історії, краєзнавства, культури, політики України, техніки, екології тощо;
– фондоутворювальне - електронна бібліотека доповнює традиційний фонд бібліотеки ХНУ документами, які існують тільки в електронному вигляді;
– розвиток сервісів електронної доставки документів, що передбачає оцифровування документів підвищеного попиту, електронні аналоги яких мають зберігатися.
У вересні 2004 року затверджена концепція електронної бібліотеки, яка ставить на меті обґрунтування основних засад та напрямків розвитку електронної бібліотеки університету.
Електронна бібліотека ХНУ комплектується:
– на основі існуючих електронних ресурсів структурних підрозділів університету (факультетів, кафедр і т. п.). Тобто факультетські, кафедральні бібліотеки формують свої електронні ресурси і передають у відділ електронної бібліотеки, де документи реєструються у базу даних «Електронна бібліотека». Наприклад, економічним факультетом ХНУ, який має свою бібліотеку, передано близько 100 електронних документів;
– на основі електронних копій друкованих видань видавничо-поліграфічного центру університету;
– електронні документи передаються в ЕБ науковцями та співробітниками ХНУ. Проводиться робота на днях кафедр, днях інформації та інших заходах по залученню викладачів до співпраці;
– отримуються електронні копії документів з інших вузів згідно договорів про співробітництво. Університет заключив договори з такими ВНЗ:
· Тернопільський національний педагогічний університет;
· Харківський національний університет радіоелектроніки;
· Національний університет кораблебудування м. Миколаїв;
· Сумський державний університет.
Згідно договорів проводиться безкоштовний обмін електронними ресурсами. По електронній пошті надсилаються електронні документи, які також реєструються в БД ЕБ. Також у списку наших партнерів знаходиться і бібліотека Краківського університету ім. Тадеуша Костюшки; скануються документи з фонду бібліотеки.
Вибирають документи на сканування спеціалісти читальних залів, викладачі і навіть студенти. Зараз в університеті відкривається багато спеціальностей, викладаються нові дисципліни, які не забезпечені підручниками. Тому відділом електронної бібліотеки був проведений аналіз книгозабезпечення навчальних дисциплін, відібрані предмети, які зовсім не забезпечені літературою або малозабезпечені. На основі аналізу здійснювався пошук відповідних джерел в мережі Інтернет, проводилась їх обробка та реєстрація в БД ЕБ. Підручники, які є в читальних залах в одному-двох екземплярах і користуються широким попитом, скануються у відділі і теж виставляються на сайт бібліотеки.
Для сканування використовується програма ABBYY FineReader. Пакет розпізнаємо і конвертуємо в формат ПДФ з допомогою програми Adobe Acrobat. В залежності від того, який об’єм має файл, він ділиться для кращої швидкості завантаження на комп’ютерах користувачів. В документі робляться закладки для зручності пошуку розділів.
Електронна бібліотека ХНУ є універсальною за змістом і містить усі види документів: повнотекстові версії навчальної, наукової, довідкової літератури, методичних посібників. На 1 березня 2011 року складається з 673 CD-ROM та 4350 документів на сервері бібліотеки. Пошук документу можна здійснювати за різними параметрами: автором, назвою документу, видом документу або галуззю знань. У 2010 році почалась робота по обробці електронних версій авторефератів та дисертацій та реєстрації їх у БД «Електронна бібліотека». Доступ до них можливий тільки в локальній мережі бібліотеки.
Право на користування електронною бібліотекою мають тільки читачі бібліотеки ХНУ. Щоб стати користувачем електронної бібліотеки, читач повинен зареєструватись. Для реєстрації потрібно мати читацький квиток, який отримують всі студенти, викладачі, науковці та співробітники університету.
Хочу відмітити, що студенти досить активно використовують електронні ресурси нашої бібліотеки, зокрема БД ЕБ. За минулий рік було переглянутодокументів. За поточний – більше
Сьогодні вже нікого не доводиться переконувати в необхідності інформатизації бібліотек.
Соціальні і економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відображення і в діяльності бібліотек, як установ, що стоять на перехресті інформаційних потоків. Реалії сьогодення свідчать про відсутність єдиного інформаційного простору, втрату стійкого і достатнього фінансування, необхідного для комплектування бібліотечних фондів.
Різке подорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій.
Електронні бібліотеки покликані забезпечити інформаційну підтримку української науки і виробництва, представити здобутки вітчизняної науки у світовому інформаційному просторі, підняти роль бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства, забезпечивши найбільш повне та оперативне задоволення інформаційних потреб усіх його представників у всіх регіонах України.
Можна констатувати, що вартість створення електронної бібліотеки зростатиме з кожним роком, і немає підстав припускати, що бібліотечний бюджет збільшуватиметься в тих же пропорціях, а значить перед бібліотеками України постане ще одна економічна проблема.
Звичайно, бібліотеки будуть змінюватися швидко, навіть швидше, ніж це зараз можна уявити, і електронні видання займатимуть в них домінуюче місце. Це неминуче змінить звичне бібліотечне мислення, адже електронні форми об’єднають процеси бібліотечної роботи - комплектування, обробку, збереження й обслуговування в один, ставлячи перед бібліотекарем нові завдання, серед яких вміння орієнтуватися та керувати інформаційними потоками, створити можливості для користувачів оперативно отримувати необхідну інформацію з будь-якої точки земної кулі.
Список використаної літератури
1. Гуцол, Г. Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв'язання проблеми / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. – 2010. – №4. – С.7-9.
2. Евстигнеева, Г. А. О критериях комплектования традиционного библиотечного фонда и фонда электронных публикаций в единой системе формирования библиотечно-информационного фонда библиотеки на примере ГПНТБ России / // Научные и технические библиотеки. – 2010. – №10. – С.23-29.
3. Ковальчук, Г. Використання електронних ресурсів в обслуговуванні користувачів у публічних бібліотеках / Г. Ковальчук, Н. Кучерява // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С.13-16.
4. Крайнюк, і навчальні документи, як об'єкт формування бібліотечного фонду / // Якість функціонування бібліотечної системи ВНЗ. – 2007. – С.73-79.
5. Маркова, книга: наукове поняття чи метафора? / // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – №3. – С.69-74.
6. Юхименко, Ю. Формування електронної документно-інформаційної бази вищого закладу освіти - важливий чинник його розвитку / Ю. Юхименко // Бібліотечний вісник. – 2009. – №6. – С.43-47.
І.,
завідуюча комп’ютерним читальним залом
наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Особливе місце в сучасному інформаційному суспільстві відводиться бібліотекам вищих навчальних закладів, які забезпечують якісний рівень освіти та підготовки майбутніх фахівців. Сьогодні бібліотека ВНЗ не може обмежуватися лише функціями, що розкривають користувачам бібліотечні фонди. В даний час вона є активним впроваджувачем нових інформаційних технологій, які досить активно використовуються і надають максимально повну інформаційну підтримку різним категоріям користувачів, і значно підвищує якість освіти та науки в університеті.
Одним із напрямків покращення якості інформаційного забезпечення в галузі освіти було створення в науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка комп'ютерного читального залу (КЧЗ), який забезпечує доступ до різноманітної інформації на електронних носіях і тих, що знаходяться в мережі Інтернет, та істотно впливає на інтенсивність процесу навчання і наукових досліджень.
Наразі, електронні ресурси мають значні переваги в порівнянні з друкованими. Вони є надійними і компактними у зберіганні інформації, мають можливість оперативно її поширювати та широко використовувати. Це дозволило вирішити цілий ряд проблем, які стояли перед бібліотекою університету:
l навчальний і науковий процеси значно поповнилися необхідними інформаційними джерелами;
l забезпечується зберігання фонду, оскільки електронні документи не схильні до швидкого зношення, а ще більшу надійність у зберіганні забезпечують резервні копії, які зберігаються на оптичних дисках;
l вирішується проблема книгозабезпечення навчального процесу, тому що працювати з електронним документом може одночасно необмежена кількість користувачів;
l забезпечується доступ до інформації незалежно від її фізичного місцезнаходження через локальну мережу університету.
За час роботи КЧЗ, з 2007 по 2010 рік, ми створили свою колекцію електронних ресурсів. Вона стала невід’ємною частиною бібліотеки університету і в майбутньому за обсягом вона перевищить друковану. Сьогодні фонд КЧЗ складає 566 примірників, на яких записано 8657 назв повнотекстових електронних документів. Такий обсяг інформації потребує певних організаційних, технічних, технологічних рішень і відповідно управління даною колекцією електронних ресурсів.
Колекція електронних ресурсів КЧЗ бібліотеки має свій «життєвий» цикл. Зупинимося на деяких основних етапах такого циклу: відбір, технічні параметри, реєстрація й облік, каталогізація, популяризація, статистика.
Наприклад, відбір. Бібліотекарі вирішують, які ресурси необхідні користувачам університету. Вони підтримують зв’язки з кафедрами, окремими викладачами, які допомагають у відборі необхідних ресурсів, вивчають моніторинг книгозабезпечення навчального процесу та картотеку незадоволеного запиту. Далі відбувається ознайомлення з інформаційним ринком електронних ресурсів через пропозиції різних видавництв, що співпрацюють з бібліотекою: «Кондор», «Знання», «Ліра-К», «Центр навчальної літератури», і як результат такої роботи – замовлення електронних ресурсів.
Основними джерелами постачання електронних ресурсів є видавництва України, Росії, університетський редакційно-видавничий відділ, професорсько-викладацький склад університету, які постійно передають власні посібники, монографії та іншу літературу до КЧЗ, що суттєво поповнює фонд бібліотеки. У другому півріччі 2010 року, враховуючи необхідність задоволення нових інформаційних потреб сучасних користувачів, бібліотека розширила замовлення на електронні повнотекстові документи до 139 дисків на суму 20792,00 грн. На етапі відбору ми відмовилися від друкованого видання Офіційного вісника України, оскільки передплата електронної версії є значно дешевшою і має свої переваги: надійний механізм доступу, безвідмовність у роботі та ін.
Технічні параметри. Користувачі КЧЗ бібліотеки мають можливість доступу до електронних ресурсів у будь-який час з 20 АРМ. Доступ до мережі Інтернет є лімітованим, оскільки користувач-студент отримує щомісяця трафік на 300 Мб інформації. Для надання ідентифікації користувача використовується його ім’я та пароль. Лише зареєстровані користувачі бібліотеки мають доступ до електронних ресурсів.
Електронні ресурси, які надходять до КЧЗ від видавництв, через передплату, від авторів, реєструються в автоматизованій бібліотечній програмі «УФД. Бібліотека» у форматі PDF, а в окремому модулі програми розміщуються повнотекстові документи. Тут наголошується, що матеріали використовуються лише з науковою, освітньою і дослідницькою метою, а не для комерційних потреб, щоб уникнути проблем із дотриманням авторського права.
Наступним етапом управління колекцією є реєстрація й облік. Документ реєструється в інвентарній книзі, складається бібліографічний опис, класифікується.
Каталогізація. В електронному каталозі користувач знаходить інформацію про колекцію електронних ресурсів. Особливостями бібліографічного опису електронних документів є помітка у відповідному полі, що це електронна версія видання. Ознайомитися з новими надходженнями електронних ресурсів можна на Веб-сайті університету, де є сторінка наукової бібліотеки у розділі «Нові надходження».
Після представлення електронної колекції на Веб-сайті та в електронному каталозі важливо популяризувати ресурси для користувачів бібліотеки. Такий процес відбувається шляхом проведення семінарів, школи передового досвіду, школи молодого бібліотекаря, днів кафедр, інформації, оголошень, а також на сторінках студентського часопису «Студентський меридіан».
Статистика відіграє досить важливу роль в управлінні колекцією електронних ресурсів. Це дає можливість бібліотекарям КЧЗ оцінити електронний ресурс і потреби користувачів бібліотеки. Наприклад, відслідковуємо, який користувач, як часто звертався і до якого ресурсу. Статистика значно полегшує роботу щодо оцінки використання електронних документів.
Отже, управління колекцією електронних ресурсів у науковій бібліотеці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка має свою специфічну технологію. Це дозволяє значно розширити можливості автоматизованих бібліотечних процесів з організації зберігання, обліку, доступу до електронних документів і ефективно управляти освітнім ресурсом бібліотеки.
Актуальним завданням комп’ютерного читального залу наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на сучасному етапі є більш якісна інтеграція інформаційно-бібліотечного обслуговування освітнього, наукового та управлінського процесів університету. Зростання ролі КЧЗ як основного постачальника електронних інформаційних ресурсів для студентів, викладачів, магістрантів, аспірантів ВНЗ ми бачимо в таких напрямках:
l постійне оновлення інформації на сайті університету про наявні електронні ресурси;
l подальший розвиток і розширення спектру електронних ресурсів за напрямами науково-освітньої діяльності ВНЗ;
l надання повної інформації про склад електронного бібліотечного фонду через систему електронного каталогу, картотек і за допомогою інших форм бібліотечного інформування та на сторінках студентської газети «Студентський меридіан»;
l створення повнотекстової бази даних дисертацій, захищених на базі університету;
l координація та кооперація діяльності структурних підрозділів наукової бібліотеки університету для більш повного задоволення інформаційних потреб користувачів.
Список використаних джерел
1. Електронні інформаційні ресурси українського сегмента Інтернету / Г. Перехрест // Бібліотечна планета. – 2007. - №3. – С. 26-29.
2. Управление процессом использования информационных ресурсов в библиотеке высшего учебного заведения / И. Загоруйко, В. Пыхтина // Бібліотечний форум України. – 2010. – №1. – С. 8-12.
3. Иванов библиотеки как индикатор статуса университета / // Науч. и техн. б-ки. – М. : Либерия-Бибинформ, 2007. – 144 с.
Підгурська Н. М.,
бібліограф ІІ категорії бібліотеки ХГПА
Комплектування бібліотечного фонду як основа бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів
Зміни, які відбуваються сьогодні в системі національної вищої освіти, зумовлені входженням України до європейського освітнього простору, що супроводжується втіленням у вітчизняну освіту основних положень Болонської декларації. Одним із них є зростання кількості годин, відведених на самостійне опрацювання програмового матеріалу, адже основне завдання навчального процесу у вищому закладі освіти – навчити студентів працювати і поповнювати свої знання самостійно.
У державних документах про освіту зазначено, що підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (ВНЗ) має орієнтуватися на формування у студентів уміння самостійно здобувати та використовувати знання (інформацію), формування у них здатності та бажання до самоосвіти, конструктивної діяльності, навичок інноваційного мислення і характеру дій, а також на розвиток у студентів такої професійно необхідної якості, як самостійність.
Важливо також зазначити, що освітній процес у сучасній вищій школі обумовлений ще й наступними особливостями – глобальним накопиченням інформації в усіх сферах та масовим використанням комп’ютерних технологій в процесі навчання.
За таких умов істотних змін у своїй діяльності зазнає бібліотека вищого навчального закладу, оскільки вона є найдоступнішою інформаційною установою, що здатна в повному обсязі задовольнити інформаційні запити студентів, пов’язані із виконанням самостійної роботи.
Функції сучасної вузівської бібліотеки трансформуються відповідно до запитів суспільства, але процеси, завдяки яким вона функціонує, залишаються незмінними. Так, важливим завданням сучасної бібліотеки ВНЗ залишається формування бібліотечного фонду відповідно до профілю навчального закладу та інформаційних потреб усіх категорій користувачів.
Відомо, що процес формування фонду бібліотеки значною мірою залежить від якості його комплектування.
Забезпечення студентів ВНЗ необхідними бібліотечно-інформаційними ресурсами (науково-методичною літературою, профільною навчальною літературою, науковими, довідковими документами та профільними періодичними виданнями тощо) вимагає від бібліотеки вузу цілеспрямованої та систематичної роботи з комплектування її фондів.
Під комплектуванням (від латин. completus – повний) бібліотечного фонду в даний час розуміють цілеспрямований безперервний двосторонній процес відбору, замовлення та придбання документів (традиційних та електронних) відповідно до завдань та функцій бібліотеки та інформаційних потреб і запитів користувачів, а також систематичне вилучення з фонду бібліотеки застарілої, зношеної та непрофільної літератури.
Комплектування фонду сучасної бібліотеки – складний процес, що передбачає масу шляхів його здійснення та, при цьому, обумовлений наступними аспектами:
– глобальним приростом документних потоків та наявністю в них значної частини документів, збережених на електронних носіях;
– зростання цін на друковану продукцію, а особливо на наукову та довідкову літературу;
– складною фінансово-економічною ситуацією в країні, що впливає на фінансування бібліотек та ВНЗ;
– недостатніми фінансовими можливостями бібліотек;
– соціальною кризою, яка в питанні бібліотек визначається у поступовій втраті читача.
Однак, бібліотеки ВНЗ мають гарний досвід комплектування бібліотечного фонду та здійснюють його відповідно до основних принципів: селективності (принцип відбору документів), якості, систематичності, релевантності (відповідності), оперативності, профільності та ін.
Здійснюючи і поточне, і ретроспективне комплектування фонду, бібліотека ВНЗ керується запитами професорсько-викладацького складу навчального закладу, запитами факультетів та кафедр, а також відповідно до «Зошита незадоволеного запиту» та відслідковує у інформаційних посібниках, каталогах видавництв, книготорговельних фірм «новинки», передплачує періодичні видання. Таким чином, бібліотека комплектується: навчальними та науковими виданнями, художньою літературою, офіційними та довідковими документами, періодичними виданнями.
До найбільш поширених джерел комплектування бібліотечного фонду слід віднести:
– купівлю літератури у видавництвах;
– купівлю літератури у книготорговельних організаціях;
– передплату на вітчизняні і зарубіжні періодичні та продовжувані видання;
– участь у різного роду конкурсах;
– обмін документами з іншими бібліотечними установами (використання обмінного фонду);
– фандрейзинг (пожертви, збір коштів від приватних осіб);
– державне замовлення із центрів розподілу підручників;
– обов’язковий примірник із власних видавничих відділів ВНЗ;
– створення власних документів;
– поповнення фонду електронних документів;
– подарунки (дарування) та ін.
Дарування – одне з найперспективніших джерел комплектування бібліотеки сьогодні.
Розрізняють подарунки від:
– окремих осіб;
– організацій та установ;
– громадських та політичних об’єднань;
– подарунки авторів;
– подарунки видавців;
– подарунки гостей бібліотеки;
– подарунки від інших бібліотек;
– подарунки від користувачів.
Бібліотека Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії окрім вказаних джерел комплектування успішно формує свій фонд ще й за допомогою постійно діючої акції «Подаруй бібліотеці книгу: друковану чи електронну!», в рамках якої ми приймаємо подарунки від студентів, випускників та викладачів.
Професорсько-викладацький склад академії постійно радує подарунками із домашньої бібліотеки та власними новими напрацюваннями, примірник яких завжди знайде достойне місце на полицях нашої книгозбірні. Систематично в подарунок отримуємо від кафедр методичну літературу, диски з довідковими матеріалами та лекційними курсами.
Необхідно зазначити, що такі способи комплектування фонду є досить дієвими. Як заохочення для дарування, ми використовуємо печатку з написом: Акція «Подаруй книгу!» та наклейку «З приватної колекції викладача (прізвище, ініціали викладача)». Таке маркування наноситься на кожну подаровану книгу, що робить її більш цінною в руках користувачів бібліотеки.
Отож, комплектування фондів бібліотеки академії виконує ще й виховну функцію, яка спонукає в першу чергу користувачів бібліотеки долучитися до процесу формування фонду, подарувавши диск, книгу, альбом та залишивши своє ім’я в пам’яті закладу.
Список використаних джерел
1. Осмоловская библиотечных фондов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pda. /Организация_библиотечных_фондов
2. , Купич источник комплектования научной библиотеки иностранной литературой [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. *****/or/comitet/12/mag11/10.pdf
3. Булычева комплектования фондов Библиотеки Европейского Университета в Санкт-Петербурге [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea97/doc/s2/s2doc13.html
4. Вилегжаніна Т. Поточне комплектування – один із важливих аспектів управління формуванням бібліотечного фонду // Бібліотечна планета. – 2007. – №4. – С.4-7
5. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 2.06.93 № 000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://minagro. /page/?4943
6. Примірне положення про бібліотеку вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації від 06.08.2004 р. № 000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib-gw. univ. /ukr/for_lib/nakazmou. html
7. Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” вiд 27.01.1995 № 32/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon. rada. /cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=32%2F95-%E2%F0
8. Закон України “Про вищу освіту” , із змінами від 19 січня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. osvita. /pravo/law_05/part_05.html
,
головний бібліотекар відділу комплектування та наукової обробки документів наукової бібліотеки ХНУ
Систематизація та індексування документів –
важливі етапи наукової обробки документів
Наукова обробка — один з найскладніших процесів у роботі з документами, який включає в себе систематизацію, індексування, предметизацію документів, що вимагає від фахівця високої професійної підготовки і широкого кругозору. До того ж, діяльність людини при виконанні цих робіт часто має досить суб'єктивний характер. В процес обробки документів впроваджено автоматизацію. У наш час здійснюють автоматизоване індексування, автоматизоване анотування і реферування, до автоматизованих ІПС вводять бібліографічні описи. Для орієнтації в потужних документно-інформаційних потоках, для проведення ефективного й оперативного пошуку інформації здійснюється наукова (або аналітико-синтетична) обробка документів. Її суть полягає у згортанні інформації про первинні документи на основі застосування методів аналізу і синтезу. Оскільки користувачі ставлять різні вимоги до згортання інформації про ознаки документів, існують різні види аналітико-синтетичної обробки. Безумовно, до них можна зарахувати такі: складання бібліографічних описів, систематизація, індексування, анотування.
Різноманітні види аналітико-синтетичної обробки документів використовуються всюди, де люди мають справу з документами, а найбільше у сфері документних комунікацій. Бібліографічні описи для електронних каталогів та інших бібліографічних автоматизованих ІПС складають на основі форматів бібліографічних записів, де елементи запису розподілені за «полями», і кожному надані ідентифікатори (розпізнавальні позначки), відповідно до яких комп'ютер розпізнає, записує і зберігає інформацію. Працюючи з комп’ютером, людина бачить на дисплеї назви елементів опису. Її завдання додати саме потрібні відомості й правильно сформулювати їх.
Оскільки наукова обробка документів базується на використанні методів аналізу й синтезу, її часто називають аналітико-синтетичною і визначають таким чином: аналітико-синтетична обробка – це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. В бібліотеці Хмельницького національного університету для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують такі види наукової обробки документів: складання бібліографічних описів документів, систематизація, індексування, анотування. В своїй доповіді хочу більш детально зупинитися на систематизації і індексуванні документів.
Систематизація документів - один з найдавніших і найпоширеніших методів їхньої аналітико-синтетичної обробки, оскільки вона відповідає потребам людей у поділі знань за галузевою ознакою, диференціації наукових знань. Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею УДК. Таким чином, можна сказати, що при систематизації здійснюється переклад ознак змісту документів з природної мови на штучну мову класифікаційних індексів. Універсальна Десяткова класифікація -- це практичний посібник для систематизаторів, у якому розкриваються принципи побудови та її зміст. Нею користується майже 100 країн світу, ця класифікація має перспективи свого подальшого розвитку, бо її формальна побудова придатна для використання при опрацюванні документів в автоматизованих інтегрованих системах. Універсальна десяткова класифікація в цілому характеризується декількома основними властивостями. Сама назва говорить про дві з них: універсальності й десятичності. Крім того, слід зазначити багатоаспектність, як закладену в структурі основної таблиці, так і виникаючу при застосуванні допоміжних таблиць і прийомів утворення індексів, що несуть у собі елементи стандарту. У численних розділах цієї системи впорядковано безліч понять по всіх галузях знань. УДК охоплює весь універсум знань, вона універсальна й у застосуванні. Завдяки достатку засобів і прийомів індексування, вона успішно застосовується для систематизації й наступного пошуку найрізноманітніших джерел інформації в різні по обсягу й по призначенню фондах.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |
