Бібліотека в освітньому просторі (стр. 6 )

- для передачі не використовуваних фондів з відділів обслуговування у відділи збереження та обмінний фонд.

При замовленні навчальної літератури або по каталогах видавництв, або за зразками видавництв – чи то бібліотечними працівниками, чи то викладачами кафедр – працівниками відділу комплектування обов’язково перевіряється потрібність цієї книги у фонді через картотеку книгозабезпеченості, визначається ступінь важливості кожного документа.

Сьогодні книгозабезпеченість дисциплін ХНУ складає 3,59. Про цю цифру можна сказати, що це лише кількісний показник. Звичайно, є дисципліни, які забезпечені досить добре, наприклад: «Екологія», «Психологія», «Педагогіка», «Інвестування», «Економіка підприємств», «Менеджмент», «Бухгалтерський облік». Але поряд з ними є і такі, де навчальні підручники відсутні взагалі: «Педагогічне проектування», «Прикладна інформатика», «Маржинальний прибуток», «Механічна технологія та обладнання підприємств», «Екологічна експертиза» і багато інших. Є також дисципліни, які не забезпечені зовсім, але це найчастіше не нормативні, а варіативні дисципліни. В той же час у дисциплін, де немає підручників, може бути стовідсоткова забезпеченість за рахунок електронних версій документів, так як у дисциплін: «Заповідна справа», «Основи дефектології», «Гувернерство», «Міжнародна журналістика». Є багато дисциплін, які на перший погляд забезпечені прекрасно, але коли зробити більш глибокий аналіз, то часто це є література старих років видання. Так, вважається, що для економічної та природничо-наукової літератури оптимальним терміном рахується література останніх 5-ти років. По педагогіці - до 10-ти останніх років видання. По опору матеріалів, фізиці - до 15-20 років видання. Частим випадком незабезпеченості дисциплін є і те, що вони лиш з’явились, нові, і неможливо так швидко наповнити їх літературою. Але є ще й така практика, що кафедри, подавши нову дисципліну (до прикладу на кафедрі Екології – дисципліна «Урбоекологія», або «Охорона водних ресурсів»), на другий рік вже її не читають, тому що вона була варіативною.

Аналіз книгозабезпеченості навчального процесу допомагає формувати фонд бібліотеки більш цілеспрямовано, тобто поповнюючи його по малозабезпечених дисциплінах. В цілому ж можна сказати, що одержати точну інформацію по цьому показнику дуже складно. І, вивчивши досвід багатьох інших вузівських бібліотек як України, так і нашої сусідньої Росії, можна зробити висновок, що книгозабезпеченість залежить не лише від складу навчального фонду, але і від структури та організації самого навчального процесу. На думку фахівців, до очевидних недоліків відноситься роздрібленість навчальних планів, де загальна кількість навчальних дисциплін велика.

Один і той же підручник може використовуватись для багатьох дрібних дисциплін.

В такому випадку досить важко розрахувати потрібний коефіцієнт. Добре було б, якби кожна книга використовувалась лише на одній кафедрі і для однієї дисципліни. А коли книга використовується для підготовки студентів більше ніж по 5 спеціальностях, і велика кількість студентів використовують цю книгу на різних курсах, то автоматичний підрахунок нереальний.

Таким чином, поки що немає єдиного надійного вирішення питання книгозабезпеченості навчальними підручниками у нашій країні. Кожна бібліотека самостійно, краще чи гірше виходить з цього становища. Вважаю, що ми належимо до першого варіанту.

Т. П. Клімчук Т. П.,

бібліотекар ІІ категорії НБ КПНУ ім. І. Огієнка

Роль моніторингу

книгозабезпеченості в сучасних умовах

Один з основних аспектів підвищення якості вищої освіти – організація ефективної системи забезпечення студентів навчальною і додатковою літературою. Це завдання вирішує такий структурний підрозділ як бібліотека вищого навчального закладу. Адже сьогодні, як зазначається в статті івського «Бібліотека вищого навчального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі», «змінюється освітня парадигма від системи, орієнтованої на викладача, до системи, орієнтованої на студента. Роль викладача буде при цьому зводитися до того, щоб допомагати студенту в процесі його самостійної роботи»[4,с.10].

З часів виникнення перших університетів бібліотека була тим осередком, навколо якого концентрувалися наукові ресурси (люди та інформація), проводилися наукові дискусії, здійснювалося навчання молоді. Образно можна сказати, що вищий навчальний заклад починається з бібліотеки, а рівень її діяльності і оснащення багато в чому характеризує стан його розвитку, у бібліотеках повинні концентруватися інтелектуальні здобутки поколінь науковців (починаючи від раритетних друкованих видань до найновіших – електронних), досягнення педагогічної думки, науково-педагогічних методик. Одним з найбільш актуальних завдань вищих навчальних закладів, у тому числі і Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і його наукової бібліотеки, є формування інформаційних науково-освітніх ресурсів новітнього рівня. На сьогодні це завдання має стратегічний характер для будь-якого ВНЗ. Робота бібліотеки має бути змінена докорінно і в першу чергу - у комплектуванні інформаційних ресурсів. Політика комплектування повинна спрямовуватися на придбання необхідних документів, а не на просте нагромадження.

Особливо важливо укомплектувати фонд профільною літературою, яка формується на основі навчальних планів, потреб кафедр, викладачів і студентів. Потрібні грамотне формування бібліотечного фонду ВНЗ і доступність студентам потрібних матеріалів з цього фонду. У нинішніх умовах відбувається як структурна, так і змістова модифікація бібліотечних фондів. Основна тенденція зміни підходу до комплектування фонду – від вичерпної повноти комплектування до відносної, від володіння ресурсами – до їхнього використання. Важлива спеціалізована частина фонду бібліотеки сьогодні – фонд електронних копій із друкованих видань. Адже якщо документ переноситься на сервер бібліотеки, то стає реальною частиною її фонду. Доступ до електронних версій знижує гостроту фінансових проблем, вирішує проблему примірників: одним підручником може одночасно користуватись багато студентів.

У багатьох бібліотеках різних типів і видів в усіх регіонах України проводяться різноманітні дослідження, спрямовані на вивчення інформаційних потреб і запитів читачів, результати яких висвітлюються у фаховій періодиці.

У зв’язку з постійним вдосконаленням учбового процесу в університеті перед бібліотекою стоїть відповідальна задача цілеспрямованого, науково обгрунтованого формування фонду навчальної літератури. Це вимагає комплексного, системного підходу до всіх процесів – замовлення, аналізу використання, чистки від непрофільної та застарілої літератури, створення електронних копій рідкісних та цінних видань. Адже постійно вводяться нові спеціальності і спеціалізації, а отже – нові дисципліни і спецкурси, що ставить завдання укомплектовувати фонд тими посібниками, яких не вистачає, на які є попит у користувача. Ситуацію з книгозабезпеченістю вивчають за допомогою моніторингу – постійного контролю відповідності фонду динамічним потребам навчального й науково-дослідного процесу.

Для цього в університеті і проводиться щорічний багатоаспектний аналіз стану забезпечення навчальною літературою навчального процесу на кожній кафедрі, за його результатами ведеться картотека книгозабезпечення навчального процесу. Матеріали картотеки повинні давати відповіді на такі питання:

Ø які дисципліни читаються у ВНЗ, за якими кафедрами вони закріплені, як вони розподіляються за факультетами, курсами, семестрами;

Ø контингент студентів поточного навчального року з розподілом по спеціальностях і спеціалізаціях;

Ø які видання рекомендуються в якості основної або додаткової літератури для вивчення дисципліни;

Ø кількість екземплярів цього видання у бібліотечних фондах.

Матеріали картотеки систематизуються за такою схемою: факультет, кафедра, дисципліна. У картотеці є роздільник з назвою кафедри, роздільник з назвою дисципліни, карточка контингенту. Форма заповнення карточки контингенту враховує такі дані: форма навчання; назва спеціальностей, де вивчається даний предмет; кількість студентів, що його вивчають за курсами та семестрами. За роздільниками знаходяться каталожні карточки навчальних посібників і підручників, де вказана їх кількість у фонді бібліотеки. Це основна література, а окремо виділяється додаткова, що є допоміжною. Внесення необхідних змін і доповнень в картотеку про наявність підручників та посібників проводиться постійно на протязі року за рахунок обробки нових надходжень, роботи з алфавітним та систематичним каталогами, вивчення книгозбірок кафедр та електронних видань.

На початку навчального року протягом вересня – жовтня відповідно до змін у навчальному плані кожною кафедрою подаються такі дані: перелік спеціальностей, дисципліни, що викладаються за цими спеціальностями; на якому курсі та в якому семестрі ці дисципліни читаються; кількість студентів, що їх вивчають; наявність електронних копій. Крім того, якщо вводяться нові предмети, подається список основних підручників та додаткової літератури, за якими доцільно проводити навчання. Основними документами для моніторингу є: навчальні плани вузу, навчальні програми, списки рекомендованої літератури, методичні вказівки до вивчення дисциплін та інші навчально-методичні матеріали. Крім того, враховуємо наявність електронних видань та електронних копій підручників.

Після одержання таких даних проводиться суцільне редагування картотеки книгозабезпечення, за матеріалами картотеки робиться аналіз та заповнюються аналітичні таблиці по кожній кафедрі. У цих таблицях є такі пункти: перелік дисциплін, які читаються в поточному році; кількість студентів по курсах і семестрах; кількість підручників у минулому навчальному році та теперішньому; наявність електронних видань на кожну дисципліну; дані забезпечення дисциплін навчальною літературою за минулий і поточний навчальні роки у процентному відношенні до кількості студентів згідно норми: 1 книга на 3 студента за ліцензійними умовами надання освітніх послуг у сфері вищої освіти (наказ МОНУ№ 000 від 24.12.2003року). За критеріями і нормами тематичного плану комплектування вираховуються показники книгозабезпеченості.

Потім робиться зведена таблиця по кожному факультету, де вказуємо стан забезпеченості по кафедрах і по факультету за попередній і поточний рік: окремо скільки предметів забезпечені на 100 відсотків, на 50 і більше відсотків, до 50 відсотків та не забезпечені зовсім. Потім робиться зведена таблиця цих даних по всьому університету. Створивши систему таблиць, ми впливаємо на стан комплектування: аналізуємо ситуацію з книгозабезпеченням на вченій раді, направляємо таблиці з результатами моніторингу на факультети та кафедри для аналізу та реагування, робимо повідомлення в університетській пресі, на сайтах бібліотеки та університету.

Картотека книгозабезпечення допомагає бібліотеці проводити багатоаспектний аналіз стану забезпечення навчальною літературою процесу навчання, оперативно інформувати кафедри про книгозабезпечення окремих дисциплін.

Картотека книгозабезпечення однаково корисна і для користувачів, і для організації процесу науково обґрунтованого формування учбового фонду. Моніторинг книгозабезпечення необхідний насамперед для організації планового розподілу літератури по навчальних групах, при роботі із замовленням кафедр на придбання підручників та періодичних видань за каталогами різних видавництв, які бібліотека їм пропонує. Замовляється в першу чергу та література, яка покращить ситуацію із книгозабезпеченням.

Аналіз забезпечення студентів вищих навчальних закладів навчальними підручниками і посібниками проводить і Міністерство науки і освіти України. За підсумками аналізу забезпеченість за напрямами підготовки у 2008 році становила: - соціально-гуманітарний напрям – 91%, - економічний напрям – 84%, - природничо-математичний – 62%, - інженерно-технічний напрям – 55%. Як бачимо, працювати є над чим.

Такий аналіз дає можливість впливати на стан справ, науково обґрунтовано комплектувати фонд бібліотеки, одержувати оперативну інформацію про стан книгозабезпечення.

Моніторинг забезпечення напрямів та спеціальностей навчальною літературою проводиться і в інших вищих навчальних закладах, що дає можливість побачити як вузькі місця, так і перспективи книгозабезпечення. Необхідно стимулювати написання викладачами підручників та посібників, підвищення дидактичних якостей навчальної літератури, що видається, створення електронних методичних посібників і підручників, подальшу автоматизацію бібліотечної справи та реставрацію потрібних, але зношених книжок. Однак, бібліотеки, і, зокрема наша, не мають свого кошторису, щоб планувати поповнення необхідної літератури, тому воно здійснюється епізодично і подекуди стихійно. Для покращення ситуації Міністерству освіти і науки України варто вирішити питання бібліотечних платних послуг, порушене рік тому. З особистого досвіду скажу, що це дає дуже хороші результати у масових бібліотеках. Це дало б додатковий ресурс для комплектування бібліотечних фондів. Та і сам моніторинг потребує технічного забезпечення, зокрема, - комп’ютерної техніки.

Список використаних джерел:

1. О комплектовании фондов вузовских библиотек / // Библиотеки России. – 1994. – Вып. 26. – С.97-106.

2. Племнек комплектования фондов библиотек вузов учебной литературой / // Научные и технические библиотеки. – 1993. – №1 – С.17-20.

3. І. Анкетування як засіб аналізу / Н. І. Козлюк // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2000. – Вип.5. – С.358-402.

4. Левківський К. М. Бібліотека вищого навчального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі / івський // Зб. матер. ради директорів б-к вищ. навч. закл. 3-4 рівнів акредитації «Бібліотека вищого начального закладу – ключова ланка інформаційного забезпечення навчального процесу на сучасному етапі», м. Дніпропетровськ, 12-13 лют. 2007р. – Дніпропетровськ, 2007 . – С.8-17.

5. Суслова библиотечно-информационной деятельности: учебн. для вузов культуры и искусств / , ; под общ. ред. . – СПб.: Профессия, 2009. – 600с.

,

завідувачка науково-бібліографічного

відділу НБ КПНУ

Фонд довідково-бібліографічних видань наукової бібліотеки

Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:

стан та перспективи

Перехід цивілізації від індустріального суспільства до суспільства знань, який відбувся в кінці ХХ ст., призвів до підвищення ролі інформації у розвитку суспільства, зміни акцентів у діяльності бібліотек та становлення їх як інформаційних установ, що формують інформаційні ресурси та створюють для користувачів комфортний доступ до них. Бібліографічні ресурси є вагомою складовою інформаційних ресурсів України. Інформаційний потенціал бібліотечного фонду є основою наукового, навчального, виховного процесів університету, загальнодоступне і універсальне за змістом джерело інформації.

Сучасні українські науковці Т. Добко, Л. Дубровіна, О. Онищенко, Т. Павлуша, М. Слободяник, М. Сорока, Н. Христова, Л. Філіпова, Г. Швецова-Водка та ін. у різних напрямах досліджували проблеми, що безпосередньо та опосередковано пов'язані з ДБА бібліотеки. У фаховій літературі міцно закріпився організаційно-емпіричний підхід до структурування ДБА бібліотеки – система каталогів і картотек та (ДБФ). Згідно ГОСТу 7.0-84 “Библиографическая деятельность. Основные термины и определения” довідково-бібліографічний фонд (ДБФ) – це частина довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, яка включає матеріали законодавчого і директивного характеру, довідники та бібліографічні посібники, необхідні для здійснення всіх процесів бібліографічної діяльності [1, с. 19]. Фонд довідкових і бібліографічних посібників складають: загальні та галузеві енциклопедії, довідкові видання, тематичні, тлумачні, термінологічні словники, спеціалізовані бібліографічні покажчики; інформаційні видання (реферативні журнали, видання Книжкової палати).

Кваліфіковано укомплектований довідково-бібліографічний фонд пришвидшує процес наукового пошуку, забезпечує повне інформаційне обслуговування користувачів. В свою чергу, організація та налагодження якісного довідково-бібліографічного обслуговування сприяє ефективному використанню ресурсів бібліотеки, орієнтує користувачів у бібліотечно-бібліографічних виданнях, головна мета яких – допомогти отримати необхідну інформацію з різних галузей знань. Постійна потреба у довідковій літературі пояснюється зручністю користування нею, оскільки словники, енциклопедії та довідники, зазвичай, містять у собі короткі статті, визначення, довідки, розташовані в алфавітному порядку, а також мають допоміжні покажчики [2, с. 24].

Невід'ємною складовою бібліотечного фонду наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, як і будь-якої спеціалізованої бібліотеки, є зібрання довідково-бібліографічних видань. При формуванні фонду цих видань врахована профільна специфіка навчального закладу. Поповнення довідкової літератури здійснювалося з врахуванням інформаційних потреб користувачів, тому до його складу входять як універсальні, так і галузеві видання. Фонд довідково-бібілографічних видань бібліотеки нашого університету можна умовно розділити на видання радянського періоду до 1991 року та нові видання з 1991 по 2010 рік.

Кращою дореволюційною енциклопедією універсального змісту вчені вважають «Енциклопедичний словник» Ф. Брокгауза й І. Ефрона, виданий у роках у 82 томах, цінним джерелом інформації є також «Энциклопедический словарь Гранат» та «Большая энциклопедия под ред. », повні зібрання яких є у фонді нашої бібліотеки. Невичерпним джерелом інформації з усіх галузей знань стала “Большая Советская Энциклопедия”, яку вважають однією з найбільших сучасних єнциклопедій світу. В фондах нашої бібліотеки є всі видання (1, 2, 3), причому останнє, яке вийшло друком у 70-х рр. ХХ ст., є майже в усіх підрозділах бібліотеки, які розташовані в різних районах міста. Універсальним довідником з найрізноманітніших галузей сучасної науки, техніки і культури є “Українська Радянська Енциклопедія”, друге видання якої у 12-ти томах є цінним джерелом інформації для наших користувачів. Окрім універсальних, досить цінними вважаємо галузеві видання. Насамперед, це “Советская Историческая Энциклопедия”, яка вийшла друком у 16-ти томах протягом рр. і стала цінним джерелом інформації з історії народів усього світу. “Краткая Литературная Энциклопедия”, видана протягом рр. у 9-ти томах, дає уявлення про світовий літературний процес, відомості з теорії літератури і естетики. “Українська Літературна Енциклопедія” (УЛЕ), 1 – 3-й томи якої вийшли друком протягом рр., стала першою в історії українського народу фундаментальною енциклопедичною працею з питань художньої літератури, мета якої полягає в тому, щоб дати читачеві всебічне і науково-об'єктивне уявлення про історичний рух української художньої літератури, діяльність її представників і дослідників – від найдавніших часів до наших днів. На жаль, із запланованих 5-ти томів ми маємо тільки три.

В роки незалежності вийшли друком досить цінні енцклопедичні видання, які по-новому висвітлюють різні аспекти. Насамперед, це “Українська мова. Енциклопедія”, видана 2000 року, перевидана 2004-го видавництвом Українська енциклопедія і є основним джерелом інформації для студентів-філологів та науковців. 2008 року вийшла перша в Україні довідково-аналітична праця “Енциклопедія освіти” за редакцією президента АПН України В. Кременя, у якій вміщено 1039 статей, де висвітлено проблеми теорії, історії та практики української та зарубіжної освіти. Це видання стало цінним джерелом інформації для нашого навчального закладу. Невичерпним джерелом наукової інформації про матеріальне, культурне й політичне життя українського народу з незапам'ятних часів до 60-х рр. ХХ ст. стала “Енциклопедія Українознавства” за ред В. Кубійовича. Укладена й видана провідними українськими вченими у вільному світі, вона найбільш об'єктивно висвітлює різноманітні аспекти українського духовного життя, неупереджено характеризує історичні постаті, дає об'єктивну оцінку цілому рядові політичних, суспільних і культурних діячів України. Репринтне відтворення видання років у 10-ти томах, здійснене науковим товариством імені Т. Шевченка у Львові протягом рр, є цінним дарунком користувачам нашої бібліотеки. Вагомим доповненням до всіх енциклопедичних видань є словники і довідники, які у фондах нашої бібліотеки представлені досить повно і різногалузево.

Важливу роль у забезпеченні інформаційних потреб різних груп користувачів виконують бібліографічні посібники (покажчики, списки, огляди). Згідно ГОСТу 7.0-84 «Библиографическая деятельность. Основные термины и определения» бібліографічний покажчик – це бібліографічний посібник зі складною структурою, яка передбачає наявність допоміжних покажчиків, передмови, заголовку, списку скорочень тощо [1, с. 9]. Бібліографічні покажчики за своїм змістом, завданням і формою різноманітні. Вони подають інформацію про книги, статті із журналів, офіційні видання, праці наукових установ і організацій, дисертації, наукові доповіді і повідомлення конференцій і з'їздів, рецензій тощо. Бібліографічні джерела допомагають користувачам скласти уявлення про стан розробки проблем, які їх цікавлять. Підготовкою різних бібліографічних видань займаються органи державної реєстрації та центральної каталогізації, а також наукові бібліотеки, інститути науково-технічної інформації, наукові установи і навчальні заклади.

У фондах нашої бібліотеки великою популярністю користуються галузеві покажчики. Насамперед, це науково-допоміжний бібліографічний покажчик “Філологічні науки в Україні”, який містить інформацію про публікації з усіх питань філології: мовознавства, літературознавства, фольклористики. Хронологічне охоплення матеріалу – рр. Видання адресоване вченим-лінгвістам, літературознавцям, критикам, викладачам, аспірантам, студентам філологічних факультетів. Першою спробою зібрати і систематизувати літературу з питань освіти і педагогіки України стало видання покажчика літератури «Українська педагогічна бібліографія», перший випуск якого вийшов 1992 року. Всього в нашій бібліотеці є 9 випусків, які відображають літературу з теми за роки та 15-й випуск – покажчик літератури, виданої в 2004 р. Видання здійснюють працівники бібліотеки Національного педагогічного університету ім. . 1968 року Державною історичною бібліотекою України розпочато видання щорічного науково-допоміжного покажчика «Історія України», в якому відображено бібліографічні описи книг, статей, інших друкованих матеріалів, опублікованих протягом вказаного в титулі року. Всього ми маємо 7 вип. за рр. 1997 року Міжнародна асоціація україністів і Національний комітет істориків України спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започаткували видання бібліографічно-реферативного бюлетеня “Українознавство”, до якого включені публікації про історію та культуру України, надруковані українською та іноземними мовами в 1993 році. Це видання також є в нашій бібліотеці.

Окрім вказаних продовжуваних бібліографічних видань, фонди бібліотеки наповнені окремо виданими різногалузевими покажчиками, мета яких – задовільнити інформаційні потреби користувачів бібліотеки з різних галузей знань. Розглянемо деякі з тих, що надійли останні часом. Насамперед, це «Репресії в Україні ( рр.) : науково-допоміжний бібліографічний покажчик», виданий Національною парламентською бібліотекою України 2007 року. Висвітлено репресії радянської влади щодо українців – в часи більшовицького перевороту 1917 року до брежнєвського періоду. Цінним для нас є те, що в покажчику вказані праці викладачів нашого університету – почесних професорів університету: ія, О. П. Реєнта, І. А. Стасюка, професорів , І. В. Рибака.

Цінними поповненнями довідково-бібліографічного фонду нашої бібліотеки є видання науковців Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург) – “Краеведческая периодика России () : материалы к библиографии краеведческих периодических и продолжающихся изданий Российской Федерации. – Спб, 2010”, Національної парламентської бібліотеки України – “Метабібліографія України () – К., 2010” та ДНПБ України ім. – “Сучасні технології в освіті : реком. бібліогр. покажч. – К., 2005.”, біобібліографічні покажчики з серій: “Видатні педагоги світу”, “”Академіки АПН України”, “Ювіляри АПН України”.

Важливим інформаційним центром наукової інформації є Книжкова палата України. Вона формує інформаційний масив Національної бібліографії, починаючи з 1917 року, випускає різні інформаційні видання. Серед них: “Літопис газетних статей”, “Літопис журнальних статей”, “Літопис книг”, “Нові видання України”, “Літопис авторефератів дисертацій”, “Літопис рецензій”. Головна мета цих видань – зорієнтувати читачів у великому потоці газетної, журнальної, книжкової інформації, показати тенденції розвитку основних тематичних напрямів і досліджень. Ці видання містять універсальну, достатньо повну інформацію, що може бути використана безпосередньо в поточній інформаційно-бібліографічній роботі, а також служити базою для ретроспективного пошуку матеріалів. Щороку наша бібліотека робить підписку на видання Книжкової палати України, без яких важко уявити довідково-бібліографічне обслуговування наукової бібліотеки університету (деякі з них є за 40-50-ті рр. ХХ ст і до теперішнього часу).

Серед інформаційних ресурсів чільне місце посідає реферативна інформація. За визначенням В. І. Лутовинової “реферативна інформація призначена забезпечувати вчених і практиків відомостями про нову вітчизняну наукову літературу поряд із аналогічними зарубіжними матеріалами, які одержують універсальні й галузеві інформаційні центри [3, с. 3, 5]. На сучасному етапі більшість зарубіжних РЖ мають електронні версії на CD-ROM та доступні у мережі Інтернет. Реферативні бази даних (БД) і реферативні журнали (РЖ) відіграють важливу роль в організації творчої праці вченого, орієнтуючи його в безмежжі інформації, розкривають зміст друкованих видань, дають можливість отримати необхідну інформацію без додаткового опрацювання першоджерела. Велика кількість реферативних журналів, які видає ИНИОН РАН, накопичена в нашій бібліотеці за ті рр. Вітчизняна система реферування почала формуватися в останнє десятиріччя ХХ – на початку ХХІ ст. Одним із найвагоміших вітчизняних електронних ресурсів є створена у 1998 р. Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського загальнодержавна реферативна БД “Україніка наукова”, яка здійснює інформаційне обслуговування вчених України з різних галузей та представляє українську науку в світовому інформаційному просторі. ЇЇ паперовий варіант – УРЖ “Джерело” виходить щоквартально у 4-х серіях. Серія 3 “Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво” є в нашій бібліотеці з 2006 року.

З кожним роком збільшується поповнення бібліотечного фонду власними виданнями наукової бібліотеки. Насамперед, це щорічні видання: “Бюлетень з проблем вищої школи” (за рр.), “Календар знаменних і пам'ятних дат К-ПНУ ім. І. Огієнка” (на рр.); довідково-бібліографічні видання: “Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ()”, виданий до 90-річчя навчального закладу і відображає бібліографію праць з історії становлення і розвитку найдавнішого на Поділлі навчального закладу та “Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка () : бібліографічний покажчик змісту”, виданий 2010 року, в якому відображена бібліографія праць вчених університету з питань історії, теорії, педагогіки і методики від часу заснування закладу в 1918 р. до 2009 р.; біобібліографічні покажчики в серіях “Постаті в освіті і науці” (14 вип.) та “Видатні випускники К-ПНУ ім. І. Огієнка”. Ця бібліографічна продукція виконує ряд важливих функцій: інформаційне забезпечення потреб користувачів, відображення стану розвитку науки, освіти і практики навчального закладу, сприяння проведенню наукових досліджень.

Поряд з традиційними друкованими бібліографічними виданнями використовуються в практиці нашої роботи новітні інформаційні продукти та послуги: на веб-сайті університету створена сторінка бібліотеки, на якій розміщується інформація про нові бібліографічні видання, виставляються тексти цих видань. Сформовано електронний каталог, розпочато опис періодичних видань в програмі УФД. На часі створення електронних баз даних.

Проаналізувавши стан довідково-бібліографічного фонду університетської бібліотеки можна зробити висновок, що його формування протягом багатьох років було організоване на високому науковому і професійному рівні. Кваліфіковано укомплектований фонд довідково-бібліографічних видань, які мають такі властивості як оглядовість, можливість виявлення документів із суміжних галузей, не мають обмежень у просторі і часі, забезпечує якісний рівень обслуговування користувачів.

Література

1. ГОСТ 7.0-84. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения // Стандарты по библиотечному делу и библиографии. – М., 1985. – С. 5-28.

2. Фонд довідкових видань психолого-педагогічної тематики ДНПБ України імені / Т. Лога // Вісн. Кн. палати. – 2010. – № 7. – С. 24-28.

3. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації : практ. посіб. / В. І. Лутовинова; наук. ред. -Водка. – К. : Четверта хвиля, 2007. – 72 с.

4. Пономаренко і та практичні засади створення системи науково-бібліографічних документів із психолого-педагогічних питань у Державній науково-педагогічній бібліотеці України ім. / // Наукові праці ДНПБ України ім. . Вип. 1. Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України. – К., 2008. – С. 160-171.

,

завідувачка бібліотекою Хмельницького

політехнічного коледжу

Впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи книгозбірні ХПК з організації бібліотечних фондів

Бібліотека Хмельницького обласного базового політехнічного коледжу це: інформаційний, просвітницький, культурний, науково-методичний центр для бібліотек вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Основним напрямком діяльності бібліотеки ХПК було подальше впровадження інформаційних технологій з метою забезпечення повного, вільного та необмеженого доступу до інформації, накопиченої у бібліотеці у вигляді друкованих та електронних носіїв. З цією метою було продовжено роботу по ретроконверсії бібліотечного фонду. На сьогодні більш як 50% книжкового фонду ХПК та всі періодичні видання ( в т. ч. і аналітично) введені в електронний каталог, що дає змогу користувачам здійснювати самостійний пошук за такими критеріями: автор, назва, тематика, персоналії, краєзнавча інформація, УДК, тип видання, рік видання, видавництво та ін.

Активна автоматизація бібліотеки розпочалась у 2007 році на основі програмного забезпечення «УДФ. Бібліотека».

Програма призначена для автоматизації всіх основних виробничих процесів бібліотеки, а саме:

- комплектування бібліотечного фонду (визначення потреб, замовлення літератури, оформлення надходжень, облік і аналіз фонду, списання);

- обробки документів (складання бібліографічного опису документа, класифікація, створення каталогів тем);

- бібліографії (складання аналітичних описів, підготовка бібліографічних довідок);

- обслуговування читачів (пошук і замовлення документів, комплектування замовлень, видача та повернення документів);

Система включає засоби для автоматизації таких основних операцій:

- відбір, перегляд та друк документів:

- відбір документів за заданими критеріями (темами та значеннями полів бібліографічного опису);

- сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень;

- перегляд та друк інформації щодо відібраних документів у вигляді рядків таблиці, каталожних карток та повних бібліографічних описів;

Комплектування фонду:

- створення та аналіз тематико-типологічного плану комплектування фонду;

- аналіз відмовлень в літературі;

- врахування пропозицій постачальників;

- складання потреб в літературі;

- планування поповнення фонду;

- складання замовлень літератури у постачальників;

- обробка надходжень (партій літератури);

- списання літератури;

- друк книг інвентарного та сумарного обліку;

- аналіз статистики комплектування бібліотечного фонду;

Обробка документів:

- каталогізація видань (створення бібліографічних описів документів відповідно держстандарту 7.1-84, з урахуванням стандартів USMARC та UNIMARC);

- створення та підтримка каталогів тем (класифікаторів, рубрикаторів, систематичних та тематичних каталогів і т. і.);

- визначення зв'язків документів (документ-частина, серія-елемент серії, оригінал-переклад, документ-додаток і т. і.);

- підтримка та використання авторитетних записів та переліків типових значень.

Бібліотечний фонд, як основа діяльності бібліотеки, визначає її роль і місце в культурному, освітньому та громадському житті коледжу. Якісно сформований фонд - запорука ефективної діяльності бібліотеки та реалізації завдань навчального закладу.

Книжковий фонд бібліотеки нараховує 100995 примірників видань на різних носіях інформації, лише за 2010 рік фонд поповнився на 4265 примірників на загальну суму 64428 грн. Замовлення нової літератури здійснюється у відповідності до профілю учбового закладу та навчальних програм.

Останніми роками все більше уваги приділяється комплектуванню бібліотеки електронними документами, адже сьогоднішній наш читач, який володіє власною переносною електронною технікою, потребує оперативної та якісної інформації. Насамперед, це електронні періодичні видання, такі як «Шаблони документів закладу освіти» та друковані періодичні видання з електронними додатками, такі як журнали «Домашній ПК», «Hi-tech». Користуються популярністю електронні додатки до підручників та окремі підручники на електронних носіях. Проблемою на сьогодні є недостатня кількість комп’ютерних робочих місць у читальному залі для роботи з електронними носіями.

Одним із основних джерел комплектування фонду бібліотеки ХПК є обласний центр по розповсюдженню підручників у Хмельницькій області, з якого у 2010 році отримали 3266 примірників видань.

Ми підтримуємо тісний зв’язок і співпрацюємо з різними видавництвами, а саме: «Знання», «Каравела», «Кондор» м. Київ ; «Новий Світ, «Магнолія-Плюс» м. Львів та ін.

У рамках проведення конкурсу «Подаруй бібліотеці книгу» наш фонд поповнився майже на двісті примірників. Звичайно, не всі книги, що приносять до нас, відповідають запитам, проте і вони знаходять свого читача.

На сучасному етапі розвитку науки і техніки вирішальну роль відіграє оперативність, з якою розповсюджується інформація. Одним із джерел надання оперативної інформації є періодичні видання. Бібліотека має змогу передплатити весь спектр необхідних видань, а саме 65 назв періодичних видань з питань освіти, техніки та суспільно-політичної тематики, які аналітично вносяться в електронний каталог.

В минулому році проведено опитування викладачів щодо переліку періодичних видань та, врахувавши пропозиції, здійснено передплату, збільшивши її ще на п’ять видань (газета «Захист Вітчизни», журнали «Практика управління закладом освіти», «Шаблони документів закладів освіти», «Англійська мова та література», «Украина за рулем»).

Значну допомогу в задоволенні запитів користувачів бібліотеки надає створений у бібліотеці фонд тематичних папок, добірок матеріалів із різних галузей, а також папок, присвячених відомим діячам держави, історичним постатям, діячам мистецтва, науки, папки на допомогу викладачам у навчально-виховній роботі.

При необхідності фахівцями бібліотеки готуються власні друковані матеріали, які вміщують ту актуальну інформацію, якої недостатньо в фонді бібліотеки.

Ефективною формою розкриття та пропаганди бібліотечного фонду були і залишаються бібліографічні огляди літератури, презентації книг, книжково-ілюстративні виставки літератури.

Велику увагу приділяли працівники бібліотеки духовному та інтелектуальному розвитку студентів, вихованню у них патріотизму та громадянської позиції. В бібліотеці постійними є виставки літератури до визначних історичних подій, ювілейних дат. Спільно з заступником директора з гуманітарної роботи та кураторами груп визначається тематика та проводяться виховні, інформаційні, історичні години, тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, уроки здоров’я тощо. Цікавими та інформаційно-насиченими були проведені такі інформаційно-виховні заходи: «Державні символи України», «Шляхами козацької слави», «Тарасові музи», «Україна і ООН», «Голгофа голодної смерті», «Вічний вогонь української волі», «Україна пам’ятає, Україна знає», «Євросоюз та європейські горизонти», «Молодість отруєна дурманом», «В долонях Всесвіту – Земля», «Повсякчас охороняй нас, Святий Миколай».

З придбанням кольорового принтера значно активізувалась видавнича діяльність бібліотеки. Виходять друком науково-бібліографічні, інформаційні, методичні видання, бібліографічні покажчики. У н. р. видані інформаційно-бібліографічні довідки до 100-річчя від дня народження Антонича Богдана-Ігоря Васильовича «Мої пісні - над рікою часу калиновий міст…», до 90-річчя від дня народження Миколи Руденка «Борець за права українського народу та його культури», до Дня Перемоги – «Велика Перемога», персональний бібліографічний покажчик літератури «Чарівна сила слова Ніни Качеровської». Змістовним є видання «Місце бібліотеки ВНЗ в системі національно-патріотичного виховання молоді» з досвіду роботи бібліотеки ХПК. Особливої уваги заслуговує буклет «Бібліотека Хмельницького політехнічного коледжу як складова навчально-виховного процесу».

Активно використовується копіювальна техніка. Книжкові виставки з актуальних тем супроводжуються інформаційними картками щодо тематики виставки. Найрізноманітніша інформація, що потрібна адміністрації та викладацькому корпусу, подається у зручній для них формі – у вигляді ксерокопій статей, роздруковок з Інтернету тощо.

Серед численних функцій бібліотеки є науково-методична, яка сприяє виявленню та узагальненню накопиченого інноваційного досвіду. На базі нашої бібліотеки проведений обласний семінар «Бібліотеки навчальних закладів у створенні єдиного інформаційного простору: початок і перспективи».

При бібліотеці діє міське методичне об’єднання бібліотечних працівників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації «Професіонал». Засідання методоб’єднання проводяться на базі окремої бібліотеки. Кожна зустріч бібліотекарів – це обмін досвідом і взаємне навчання, знайомство з новими методичними матеріалами. Питання формування і збереження книжкового фонду неодноразово обговорювалося на засіданнях методоб’єднання.

Сьогодні бібліотека здобула шану і авторитет серед користувачів і співробітників коледжу, набула суспільної значущості як скарбниця знань, як складова навчально-виховного процесу ХПК.