Бібліотека в освітньому просторі (стр. 4 )

У бібліотеці Хмельницького національного університету з самого початку її створення вся література класифікувалася за таблицями УДК. Через деякий час фонд суспільно-політичної та економічної літератури було переведено на таблиці ББК. Це викликало великі незручності та непорозуміння в розстановці фонду і каталогах. Після семи років копіткої праці весь фонд було повністю переведено на УДК. Вона призначена для визначення місця конкретного документа в процесі впорядкування документів у логічній послідовності, зв'язку і співпідпорядкування згідно з ознаками змісту, форми, читацького призначення. Щоб кваліфіковано виконувати її, систематизатор мусить мати уявлення про різні галузі наукової та практичної діяльності людей, добре розумітися в тій галузі, документи якої він здебільшого обробляє, уміти орієнтуватися в різних видах документів, використовуючи довідково-допоміжний матеріал, володіти засобами і правилами, необхідними для якісної систематизації. Слід мати на увазі, що для процесу систематизації характерні високий рівень інтелектуальності і певна суб'єктивність. Систематизацію в бібліотеці Хмельницького національного університету здійснюють працівники з вищою освітою, які мають професійний досвід та знання. Література поділена між працівниками відділу за різними галузями знань. Кожен із працівників індексує літературу у визначеній галузі і веде алфавітно-предметний покажчик (АПП). Щоб не було розбіжностей в індексуванні, у забезпеченні правильності рішень допомагає чітка, доволі жорстка методика систематизації. Провідний принцип сучасної методики систематизації - пріоритет змісту документа над його формою і призначенням. Тобто документ систематизують, виходячи, перш за все, з його змісту. Ознаки, не пов'язані безпосередньо зі змістом, виступають звичайно як другорядні. До них зараховують вид документа, мову твору, його читацьке та цільове призначення. Другим важливим принципом систематизації є принцип наукової об'єктивності, який вимагає всебічного розкриття змісту документа, виявлення в ньому найголовнішого, найістотнішого з позицій сучасної науки систематизації. Правила, які стосуються обробки документів з окремих галузей знань, наук, і становлять спеціальну методику. До процесу систематизації входять кілька операцій, що здійснюються поетапно і пов'язані між собою: аналіз об'єкта систематизації; відбір ознак документа для відображення в пошуковому образі документа; прийняття класифікаційного рішення. У разі необхідності на основі класифікаційного рішення складають і оформляють рубрики алфавітно-предметного покажчика. У ході аналізу документа при систематизації необхідно з'ясувати його тему, встановити, з погляду якої галузі знання вона розглядається, в яких саме аспектах, визначити наукову і художню цінність твору. Крім того, з'ясовуються формальні ознаки документа - його форма, цільове і читацьке призначення, мова викладу матеріалу. Щоб з'ясувати всі необхідні відомості, слід детально ознайомитися з документом безпосередньо. Навіть детальна анотація не може замінити такого ознайомлення. Для цього немає необхідності читати документ повністю, досить здійснити його бібліографічний перегляд, тобто детально ознайомитися з елементами твору. Починають перегляд з титульного аркуша, на якому подано основні відомості про автора і назву твору, його жанр і читацьке призначення, назву серії та видавництво, інші відомості, що допоможуть з'ясувати основний предмет розгляду, галузь знання, в аспекті якої він досліджується. Велику допомогу при систематизації надає видавнича анотація, надрукована на звороті титульного аркуша або на останній сторінці книги.

Проте, обмежуватися анотацією не можна, оскільки через свою лаконічність вона не в змозі абсолютно повно передати всі аспекти змісту, до того ж вона може бути просто невдалою, однобічною. Уміщений у науковій книзі «Зміст», у якому подано перелік усіх розділів, глав, добре розкриває сутність документа, дає змогу виявити його найголовніші питання. Ознайомлюємося з передмовою і післямовою, в яких розглядається й оцінюється як твір у цілому, так і основні аспекти його змісту.

Певну допомогу надають додатки, покажчики, список використаної літератури. Проте, головне джерело інформації про зміст документа - його текст. Склавши загальне уявлення про твір, систематизатор переглядає його текст. По-перше, слід ознайомитися зі вступом або першими рядками тексту, із висновками або резюме, адже саме тут автор формулює тему роботи, її основні напрями, називає методи дослідження, робить висновки. Нарешті, вибірково переглядається текст, звертається увага на виділені шрифтом рядки, абзаци. Іноді зміст документа буває надто складним, вузькофаховим, не досить добре зрозумілим. У такому разі звертаємося до довідкових матеріалів, бібліографічних покажчиків, навчальної та програмно-методичної літератури. Буває, що й це не задовольняє систематизаторів, наприклад, якщо тема нова і недостатньо відображена в літературі. В такому разі звертаємося до фахівців з числа користувачів інформацією. Тільки маючи досить повне уявлення про документ, можна приступати до визначення, які саме ознаки змісту і його формальні ознаки доцільно відобразити в пошуковому образі документа (ПОД), тобто визначення індексу. Розшукувати індекс в таблиці УДК можна двома шляхами. По-перше, послідовно переходячи від більш загальних ділень таблиць до більш конкретних. Такий багатоступінчастий пошук можна обмежити двоступінчастим, якщо скористатися алфавітно-предметним покажчиком до таблиць класифікації, знайти в ньому індекс потрібного ділення, а потім цей індекс знайти в основній таблиці. Другий ступінь обов'язково потрібний, не можна надавати індекс документу з АПП, його слід перевірити в таблиці, звернути увагу на посилання й методичні вказівки до відповідного ділення. У разі необхідності, індекс основної таблиці деталізують за допомогою індексів типових ділень, використовують знак відношення, метод багаторазового відображення.

Процес індексування можна представити у вигляді наступних операцій. Переглядаючи документ, визначають його основну тему, а також порушені в ньому другорядні питання, що можуть становити інтерес для конкретної групи користувачів. Потім складається уявна анотація на документ, яка включає ключові слова, що характеризують його зміст. Далі ключові слова замінюються лексичними одиницями інформаційно-пошукових мов (ІПМ): класифікаційними індексами та предметними рубриками. У результаті ми отримуємо образ документа інформаційно-пошуковою мовою.

У бібліотеці сьогодні застосовують таку методику індексування видань:

- систематизацію-визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицями –УДК;

- предметизацію - визначення предметних рубрик відповідно до змісту документа за допомогою тезаурусів або рубрикаторів.

Одним із найважливіших процесів індексування є предметизація документів. Він традиційно складається з

декількох операцій:

- аналіз змісту і форми документа з метою визначення предмету, аспектів його розгляду і виявлення зв’язку між ними;
- визначення основних змістовних термінів, представлених в тексті, і формулювання з них рубрик, що відображають виявлені зв’язки;
- уніфікація формулювання рубрик за допомогою словників предметних.рубрик,.тезаурусів;
- редагування рубрик, тобто перевірка їх відповідності правилам предметизації та нормативним документам.

Уніфікація мови предметних рубрик трудомісткий і складний процес. Тому кожний систематизатор повинен постійно вдосконалювати свою майстерність, працювати над розширенням свого світогляду.

В 2000 р. Книжкова палата України видала україномовні таблиці УДК, якими наша бібліотека користується до сьогодні. У 2010р. в бібліотеку ХНУ надійшло електронне видання УДК українською мовою, яке випущено на компакт-диску у форматі PDF (зі змінами та доповненнями станом на 2006 рік). Багато змін та доповнень внесено у розділ 004 Комп'ютерна наука і технологія… Введено новий розділ 005 Управління. Менеджмент, у який перенесено матеріал з розділу 65.01/.07. Перероблено розділ 06 Організації та інші типи об'єднань. Найсуттєвіших змін зазнав клас 2 Релігія. Теологія. У класі 3 Суспільні науки найбільшої модифікації зазнали розділи 314 Демографія, 316 Соціологія, 37 Освіта.

Фундаментальних змін зазнали розділи 502/504 Екологія, 530 Основні закони фізики. Також відбулись зміни у 51 Математика. Введено новий розділ 60 Біотехнологія.

Найбільших змін зазнали розділи 661.8 Металеві сполуки в цілому… та 669 Металургія.

Систематизаторами бібліотеки детально вивчаються зміни, які внесені в нову редакцію таблиць УДК, готуються матеріали зі змінами та доповненнями і виносяться на методичну раду для обговорення та прийняття рішень для подальшого застосування.

Список використаної літератури

1. Універсальна десяткова класифікація: Підготовка другого видання // Вісник книжкової палати.-К., 2009.-с.17-22

2. , Удалова обробка документів:підручник.-4-те вид. перероб. і доп.-К.:Знання, 2006.-334с.

3. Інноваційний розвиток каталогізації як складової бібліотечної діяльності //Матеріали Міжнародного форуму “Проблеми розвитку інформаційного суспільства “.-К.: УкрІНТЕІ, 2009.-с.274-277

4. Основні інформаційні продукти наукової обробки документів.-К.:Знання, 2006.-с.284-330

5. Поліщук О. Місце і роль авторитетних файлів у машиночитаній каталогізації // Бібліотечний форум України.-Донецьк, 2008.-№4.-с.2-4

6. Сербін О. Оптимзація інформації як передумова індексування в рамках еволюції, структури і функцій бібліотечної науки //Бібліотечний вісник.-К.:2010.-№5.-с.16-24

7. Сукиасян индексирование: выбор терминов индексирвания поискового образа документа //Бибиотека.-М., 2005.-№3.-42-44

8. Універсальна десяткова класифікація (УДК): У 2 кн. Кн.1.Таблиці.-К.: Кн. Палата України, 2000.-932с.

9. Універсальна десяткова класифікація (УДК):У 2 кн. Кн. 2: Алфавітно-предметний покажчик.-К.:Кн. палата України, 2001.-812с.

,

вчений секретар НБ КПНУ

Видавнича діяльність наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Наукова бібліотека сьогодні – це науково-інформаційний центр, сховище документальної спадщини української нації та інших етносів, які проживають в Україні, центр накопичення, наукової обробки, зберігання та використання наукових та суспільно значущих вітчизняних, зарубіжних видань на всіх носіях інформації.

Видавнича діяльність наукових бібліотек відрізняється від роботи звичайного видавництва. Основним напрямом видавничої діяльності наукових бібліотек є підготовка та видання робіт, що узагальнюють найважливіші результати фундаментальних і прикладних досліджень. Крім друку суто наукових праць, бібліотеки приділяють значну увагу публікації літератури, що висвітлює питання історико-культурної спадщини українського народу і розрахована на широке коло читачів, та науково-популярним виданням.

Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка почала свою видавничу діяльність 2004 року бібліографічним покажчиком «Бюлетень з проблем вищої школи за 2003 рік». До нього включено матеріали, які відображають проблеми освіти у вищій школі України та зарубіжних країн за періодичними виданнями, що надходять до бібліотеки протягом року, структуровані за розділами елементи: нормативні документи з питань вищої освіти, вища атестаційна комісія України, вища освіта і Болонський процес, загальні питання, навчання і виховання у ВНЗ. Окремий розділ «Наукові праці викладачів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, опубліковані у поточному році» інформує про наукові досягнення викладачів вишу [1]. На сьогодні готується до друку вже 7 випуск «Бюлетеня з проблем вищої школи за 2010 рік».

2005 року з ініціативи директора бібліотеки, доктора історичних наук, професора започатковано видання «Календаря знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка», перший випуск якого вийшов друком 2006 року [3]. Це довідково-бібліографічне видання ставить мету привернути увагу до визначних подій, що відбулися за 90 років функціонування закладу та ювілеїв працівників університету. Календар популяризує імена працюючих викладачів, ветеранів університету, відомих громадсько-політичних і культурно-освітніх діячів України, причетних до створення та функціонування найдавнішого навчального закладу на Поділлі, сприяє популяризації наукових праць ювілярів, привертає увагу студентської молоді до важливих подій університетського життя і виконує роль рекомендаційного покажчика.

Для наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка одним з основних напрямів дослідницької діяльності стала підготовка біобібліографічних покажчиків серії: «Постаті в освіті і науці», які відображають науковий потенціал закладу, розкривають важливі сфери життя окремих особистостей, представляють комплекс наукових досліджень професорсько-викладацького складу університету, літературу про їхнє життя та діяльність, внесок у розвиток вітчизняної науки. За цільовим та читацьким призначенням – це науково-допоміжні біобібліографічні посібники, спрямовані допомогти у науково-дослідній діяльності науковцям, аспірантам, викладачам вищих навчальних закладів, студентам.

Структура цих покажчиків включає статті колег про життєвий і творчий шлях вчених, основні дати життя і діяльності, почесні відзнаки, які має учений. Вони укладаються за хронологічним принципом, охоплюють публікації учених, літературу про них та допоміжні покажчики.

Першим у серії «Постаті в освіті і науці» вийшов друком покажчик, підготовлений бібліотечними працівниками абонементу фізико-математичного факультету і присвячений 30-річчю науково-педагогічної діяльності Івана Михайловича Конета [5]. Упродовж років вийшло друком 15 випусків, присвячених діяльності П. І. Свідера, І. В. Іваха, , ія, , Г. П Ткачук та інших видатних науковців ВНЗ.

Попри дотримання загальних вимог до видань такого типу кожен біобібліографічний покажчик має деякі свої особливості. При підготовці кожної біобібліографії необхідний індивідуальний підхід до роботи. Біобібліографічні покажчики укладаються в тісному контакті з самими ювілярами, що підвищує якість підготовки та наукову цінність цих видань. Високого наукового рівня біобібліографічних покажчиків досягнуто завдяки науковому консультуванню та редагуванню , директора наукової бібліотеки. Постійне удосконалення структури та змісту, вдале поєднання біографічних, бібліографічних та інших матеріалів привело, по суті, до появи нового жанру бібліографічних посібників – бібліографічного нарису.

Насьогодні видано 11 випусків біобібліографічного покажчика «Україна наприкінці ХІХ ст. – у 30-х рр. ХХ ст. (наукова школа)», до редакційної колегії яких входить . Покажчик містить біографічні довідки, списки основних наукових, навчальних і методичних публікацій, інформацію про участь у наукових форумах та інші види науково-педагогічної діяльності учасників наукової школи, яка функціонує у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

Колективними зусиллями ректора університету професора – дослідника проблем становлення і розвитку вищої освіти в Україні 1917–1920 рр. та працівників бібліотеки підготовлено бібліографічний покажчик праць з історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за 1918–2008 рр., який вийшов друком у вересні 2009 року. Видання містить вступну статтю – історіографічний огляд напрацювань з історії університету, 1608 бібліографічних позицій з історії закладу і його структурних підрозділів, розташованих у хронологічній послідовності, іменний покажчик [4].

Вагомий внесок у науково-бібліографічну роботу наукової бібліотеки робить директор . 2008 року разом з підготував до друку книгу «Годованець ії рр.», присвячену 115-ій річниці від дня народження Микити Павловича. Виступив відповідальним редактором і автором передмови «Шлях до істини». До 430-річчя від дня народження М. Смотрицького разом з директором Дунаєвецької районної бібліотеки підготував і видрукував науково-популярне видання «Я спасення шукав для народу» (Мелетій Смотрицький в долі України). До ювілею університету в серії «Керівники навчального закладу» видав книгу «Кондрацький Франц Андрійович – ректор Кам'янець-Подільського інституту народної освіти». У цих виданнях широко представлена бібліографія з порушених проблем.

У співпраці та Л. Ф. Філінюк 2009 року видано історичний нарис «Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту» [7]. У книзі вперше розкрито історію наукової бібліотеки першого на Поділлі університету, діяльність кількох поколінь бібліотечних працівників за період рр.

2010 року до 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні вийшла друком книга, присвячена боротьбі студентів та викладачів Кам'янець-Подільського державного учительського інституту з німецько-фашистськими загарбниками в роки воєнного лихоліття. Авторами видання стали ректор університету професор , директор наукової бібліотеки професор та редактор університетської газети «Студентський меридіан» [2].

Того ж року у співавторстві та ї було видано зведений каталог і покажчик змісту під назвою “Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета ()” [8]. У виданні представлені всі 12 випусків унікальних праць подільських краєзнавців-літописців другої половини ХІХ – початку ХХ ст., які й досі залишаються важливим джерелом вивчення історії, теорії та методології дореволюційного подільського краєзнавства, базою фактів для написання вже третього варіанта історії міст і сіл краю в новій історіографічній редакції.

За матеріалами міжнародних науково-практичних конференцій, проведених на базі наукової бібліотеки, вийшло два випуски серійного збірника “Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство”. Перший побачив світ 2008 року. До нього увійшли праці 54 авторів, присвячені 135-річчю від дня народження Степана Сірополка, видатним постатям у царині бібліотечної справи Л. Биковському, І. Кревецькому, І. Огієнку, М. Ясинському, Ю. Сіцінському, історії і різнобічному організаційному й методичному досвіду провідних книгозбірень України, питанням бібліотечного краєзнавства, тенденціям і перспективам розвитку університетських бібліотек [6].

2010 року проведено чергову міжнародну конференцію на тему “Роль і функції бібліотек вищих навчальних закладів у контексті модернізації вищої освіти”, матеріали якої ввійшли до другого збірника наукових праць.

Загалом протягом 2004–2010 років працівники наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка видали 4 збірники наукових праць, 2 монографії, 19 бібліографічних та 16 персональних покажчиків, 62 статті в наукових збірниках, журналах.

Роки	Збірники наукових праць	Монографії	Статті в наукових збірниках	Бібліографічні покажчики	Персональні покажчики
2006				3
2007			12	2	1
2008	2		20	2	4
2009	1	1	26	5	6
2010	1	1	24	7	5
Всього	4	2	62	19	16

Використана література

1. Бюлетень з проблем вищої школи за 2003 рік / [уклад.: Г. Бачинська, Т. Опря, В. Пархоменко, Л. Савченко, Є. Сільвеструк]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, інформ.-вид. від., 2004. – 46 с.

2. Завальнюк 'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни: дослідження, документи і матеріали, спогади / , , ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка, Центр дослідження іст. Поділля. – Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2010. – 448 с.: іл.

3. Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янець-Подільського державного університету на 2006 рік : довід.-бібліогр. вид. / [авт. біогр. довідок: , ;упоряд. бібліогр. довідок: , , Є. П. Сільвеструк ; відп. за вип. ]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, РВВ, 2006. – 27 с.

4. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка () : бібліогр. покажч. / [уклад.: , , Є. П. Сільвеструк ; редкол.: (голова), (відп. ред.), іцький та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2008. – 112 с.

5. Конет Іван Михайлович (до 30-річчя науково-педагогічної діяльності) : біобібліогр. покажч. / Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, Наук. б-ка ; [уклад.: ікова, , ; редкол.: (голова), (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, 2008. – 47 с.– (Серія "Постаті в освіті та науці" ; вип. 1).

6. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка ; [редкол.: (голова), (відп. ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, 2008. – Вип. 1. – 400 с.

7. Бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту : іст. нарис / , Л. Ф. Філінюк ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т, Наук. б-ка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – 284 с.

8. Прокопчук Подольского епархиального историко-статистического комитета (церковного историко-археологического общества) () : зведений каталог і покажчик змісту / , ; наук. ред. ; бібліогр. ред. ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, Наук. б-ка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2010. – 184 с.: фото.

,

завідувачка сектора наукової обробки літератури,

,

завідувачка відділу комплектування та наукової обробки літератури НБ КПНУ

Систематизація документів за таблицями ББК

У бібліотечній системі України помітне місце займає мережа бібліотек вищих навчальних закладів (ВНЗ). Бібліотека вишу є важливою ланкою і складовою частиною навчального закладу. А тому може не лише допомагати у вирішенні найскладніших проблем навчання і розвитку, але й сприяти виробленню ціннісних орієнтацій, впливати на формування в стінах закладу інтелектуального та культурного середовища – того особливого ґрунту, на якому зусилля викладачів і вчених принесуть плоди.

Завдання бібліотеки ВНЗ – якнайповніше розкрити зміст наявних ресурсів створенням бібліографічних даних, каталогів і картотек, що значно скоротять користувачам час для одержання інформації про документи, які знаходяться у фондах бібліотеки.

Стрімке зростання обсягу інформації потребує своєчасної її систематизації.

Систематизація документів – один з найдавніших і найпоширеніших методів їхньої аналітико-синтетичної обробки, оскільки вона відповідає потребам людей у поділі знань за галузевою ознакою, диференціації наукових знань. Під систематизацією розуміють визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицею певної системи класифікації. Таким чином, можна сказати, що при систематизації здійснюється переклад ознак змісту документів з природної мови на штучну мову класифікаційних індексів певної систематичної документної класифікації. Якість систематизації, точність визначених пошукових образів документів, а також якість інформаційно-пошукових систем, побудованих на основі систематичних класифікацій, залежить перш за все саме від якості й можливостей класифікації. В цьому і полягає актуальність даної проблематики.

Систематичні класифікації завжди будуються на основі класифікації наук. Класифікація наук визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук. У документах відображають знання, тому класифікацію наук доцільно класти в основу документних класифікацій, що відображають систему знань. Особливе значення ця проблема має для бібліотечно-бібліографічних класифікацій. Укладачі бібліотечно-бібліографічних класифікацій по-різному ставляться до зв'язків класифікації наук із систематичною документною класифікацією. Деякі з них (наприклад, американські бібліотекознавці М. Дьюї, Ч. Мартель) вважали, що в основу документної класифікації може бути покладена будь-яка класифікація наук, навіть така, що не відповідає сучасному рівню наукових знань, щоб вона сприяла зручності використання. Такий підхід відображає її розуміння виключно як технічного апарату для пошуку інформації. Проте, як показала практика, невідповідність структури бібліотечно-бібліографічної класифікації структурі сучасної науки ускладнює бібліографічний пошук, особливо в традиційних інформаційно-пошукових системах. До того ж, більшість бібліотекознавців вважають, що систематичні каталоги бібліотек мають виконувати освітню функцію, ознайомлювати читачів із системою знань, сприяти розширенню інтересів. Це може забезпечити лише бібліотечно-бібліографічна класифікація, побудована на фундаменті справді наукової системи знань.