Педагогічна майстерність (стр. 2 )

· Захоплюйте учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовою напругою. Контролюйте темп уроку, допомагайте слабким повірити в свої сили. Тримайте в полі зору весь клас. Особливо стежте за тими, у кого увага нестійка, хто відволікається. Запобігайте спробам порушити робочий порядок.

· Звертайтеся з проханнями і питаннями декілька частіше до тих учнів, які можуть зайнятися на уроці сторонньою справою.

· Мотивуючи оцінки знань учнів, додайте своїм словам діловий і зацікавлений характер. Вкажіть учневі, над чим йому слід попрацювати, щоб заслужити на вищу оцінку.

· Закінчуйте урок спільною оцінкою роботи класу і окремих учнів. Хай учні випробують відчуття задоволення від результатів своєї праці. Постарайтеся відмітити позитивне в роботі недисциплінованих хлопців, але не робіть це дуже часто і за невеликі зусилля.

· Закінчуйте урок з дзвінком. Нагадайте про обов'язки чергового.

· Стримуйтеся від зайвих зауважень.

Організовуючи учнів, прагніть обходитися без допомоги інших. Пам'ятайте: налагодження дисципліни за допомогою чужого авторитету не дає Вам користі, а швидше шкодить. Краще зверніться за підтримкою до класу

2. Пам’ятка молодому вчителю

по підготовці до уроку

· Прочитайте розділ програми, який потрібно вивчати на уроці.

· Вивчіть матеріал цього розділу.

· Проаналізуйте навчальний матеріал.

· Сформулюйте ціль уроку. Дайте відповіді на питання, чого ви прагнете досягнути під час уроку.

· Уявіть колектив даного класу, окремих учнів, постарайтеся уявити їхні шляхи виконання завдань уроку.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

· Виберіть найрезультативніші методичні прийоми для даного класу і для окремих учнів.

· Зважте вибрані прийоми зі своїми можливостями, визначте свої дії на уроці.

· Продумайте структуру уроку, його хід.

· Зафіксуйте все підготовлене в плані або в конспекті.

· Повторіть про себе чи вголос вузлові моменти плану.

· Перевірте себе:

- які факти, які загальні поняття або ознаки, причинно-наслідкові зв’язки повинні бути засвоєні під час уроку;

- які навички формуються на даному уроці;

- які поняття (світогляду, політичні, етичні або естетичні оцінки необхідно сформувати на даному уроці;

- якого роду емоційну реакцію слід викликати в учнів під час вивчення даного матеріалу.

3. Правила управління успіхом на уроці

Якщо після уроку в учня не залишилося питань, які хотілося б обговорити, посперечатися, пошукати рішення, то це означає, що, можливо, урок і дав користь, але залишив дітей байдужими до того, що на ньому відбувалося.

· Необґрунтована похвала, гіпертрофовані компліменти, випадові оцінки нівелюють відчуття успіху. Слід уміти бачити реальні зміни, реальні зрушення й досягнення дітей, якими б малими вони не були, і вчасно підтримувати учня.

· Успіх починається з визнання дітьми права вчителя навчати. Авторитет, особистість учителя, його різнобічні достоїнства та інтереси є запорукою успіху учнів.

· Психологічний клімат, атмосфера життєрадісності, організація діяльності учнів на уроці, розумне поєднання репродуктивних і творчих методів.

· Очікування незвичайності, здатність учителя дивувати, привносити елемент романтичності відіграють важливу роль на уроці.

· Учитель повинен любити дітей і вміти це робити. Не можна, захоплюючись спілкуванням з одними дітьми, змушувати страждати інших.

· Учитель мусить знати і весь клас, і кожного окремого учня. Він має дуже багато знати про дітей, щоб навчитися в потрібну мить допомогти їм.

· Початок уроку - це той момент, від якого значною мірою залежить успіх усього уроку.

· Навчальний успіх дітей на 80 % залежить від уміння вчителя давати домашні завдання.. Драма в тому, що діти й дорослі розмовляють різними мовами, вкладають різний сенс у слова, і домашні завдання без ретельного опрацювання того, що хотів би отримати вчитель, яке завдання він ставить, нерідко викликає в дітей стан збентеженості, спонукаючи взагалі відмовитися від виконання домашніх завдань. Домашні завдання мають бути смачними, гарними, цікавими, творчими, нерідко практично зорієнтованими, оригінальними, доступними, різнорівневими, цікавими за формою, з урахуванням особливостей і здібностей дітей.

·Поруч із цифровою розгорнута текстова оцінка відіграє особливу роль у стимулюванні навчальної діяльності дитини.

·Ступінь захопленості учнів предметом виявляється в їхньому бажанні та готовності займатися ним після уроків.

·Учитель має навчитися залучати учнів до колективної пізнавальної діяльності.

4. Як подолати хвилювання на уроці

Як відомо, Юлій Цезар під час бою уважно спостерігав за своїми воїнами. Того, хто полотнів, він безжально виганяв з легіону, вважаючи боягузом. Того ж, чиє обличчя червоніло, охоче залишав у війську: почервоніння шкіри імператор сприймав як ознаку хвилювання, а воно, на думку Цезаря, засвідчувало неабияку здатність до опору та винахідливість у подоланні перешкод до перемоги. Боягузтво ж могло спричинити лише пригніченість і пасивність.

Мабуть, виступ перед учнями чимось нагадує битву, адже доводиться обстоювати, боронити, захищати власні погляди й переконання. І хвилювання, і страх — найпевніші ознаки стресу. Стрес — важливий адаптивний механізм, суть якого — швидка активізація організму для мобілізації всіх сил заради подолання небезпеки (немає безвихідних ситуацій) та порятунку (тікай або змагайся).

Хто з педагогів такого не переживав? У кого не пересихало в роті, не утруднювалась артикуляція, не зривався на високі, а то й пронизливі ноти голос? У кого прискорене дихання не порушувало ритму мовлення, не робило його плутаним через недоречність пауз? У кого не тремтіли руки (а ще гірше — ноги), кому не хотілося чимдуж намацати стіл, стілець й триматися за них як потопаючий за соломинку? У декого (сором!) виникають неконтрольовані рухи (манеризми): хтось похитується з носків на п'яти, хтось «удосконалює» зачіску чи бряжчить у кишені ключами, хтось доламує окуляри... Усе це — неконтрольовані спроби «випустити» зайву фізичну енергію, яка прагне вивільнитися при стресі...

Як побороти неприємні прояви стресового стану (я спокійний, як удав)? Як не дати дітям насолодитися станом, який сприймається ними як ваша розгубленість, яка є вірною ознакою слабкості.

5. Правила подолання стресу

· Максимально розслабтеся в зручній для вас позі (сидячи на стільці або й стоячи).

· Спокійно дихайте носом. Видихнувши, наскільки можливо, затримайте дихання, коли вже важко залишатися без повітря, напружте м'язи живота й протримайтеся ще 10—15 секунд.

· Вдихайте повітря повільно, спокійно, але наполовину легень.

· Видихайте так само спокійно й повільно — спочатку животом, а далі поступово грудьми (метод повного дихання). Затримку дихання повторіть на видиханні 2—4 рази підряд.

· Увесь цей час намагайтеся витіснити зі свідомості неприємні думки. Переконуйте себе, що виступатимете перед найінтелігентнішими й наймудрішими людьми в світі і ставитеся ви до них із любов'ю.

· Потягніться. Ворушитися починайте на вдиху (встаньте, якщо сиділи).

Запам’ятайте:

· Клас просто не спроможний зрозуміти, наскільки ви схвильовані. Збоку ви виглядаєте набагато спокійнішими, ніж є насправді.

· Перші ваші слова мають бути доброзичливими й дружніми. Ваша захопленість, зацікавленість предметом обов'язково передадуться учням. Цілком можливо, що й ваше хвилювання вони сприймуть як щире вболівання за успіх їхньої (або загальної) справи.

· Пам'ятаєте слова Миколи Вороного: «Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси...»?

ІІІ. ТИПОВІ ВАДИ ТА ПОМИЛКИ В РОБОТІ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Види і помилки

Шляхи подолання

Учитель дуже тихо говорить, окремі слова вимовляє не чітко, учням важко стежити за ходом розповіді.

Голос учителя надмірно гучний, школярі швидко втомлюються.

Учитель говорить у дуже швидкому темпі, учні не в змозі стежити за розвитком його думки, поступово «виключаються» із навчальної роботи.

Учитель частенько вживає так звані слова – паразити:: «е-е-е», «так от» тощо.

Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни, поверх голів або за вікно.

Розміщуючи таблиці або картки на дошці, вчитель затуляє частину ілюстративного матеріалу. Коли на дошці треба щось написати, відшукує місце між таблицями.

Звертаючись до деяких учнів, учитель вказує пальцем, додаючи: «Ось ти»

Учитель заходить до класу через 2-3 хвилини після дзвінка на урок

Оцінюючи якість знань, учитель не чітко формулює запитання

Школяр запізнився на кілька хвилин. Учитель припиняє навчальну роботу і з’ясовує причини затримки, вдається до моралізування

Учень відповідає на поставлене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або порпається у своїх паперах

Після привітання учні, сівши за парти, продовжують гомоніти, а вчитель намагаючись перекрити гамір, починає щось розповідати

Учитель допускає мовні огріхи: русизми, неправильне вживання наголосів

Учитель пише на дошці не розбірливо. Витирає лише частину дошки, залишає уривки попередніх записів

Учень не хоче працювати на уроці, всіляко демонструючи це. Учитель будь-що намагається залучити його до навчальної роботи, вдаючись навіть до авторитарних засобів впливу

Учитель, вислухавши відповідь учня, оцінює її, не аргументуючи. На запитання учня: «А чому низький бал?» відповідає: «Бо ти

Під час пояснення нового матеріалу учитель тримає руки в кишенях, вертить у руках ключі, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» окулярами, часто поправляє зачіску тощо

Учитель виявляє надмірну суворість

Учитель виявляє дріб’язкову прискіпливість, часто погрожує учням: «Я вам покажу!», «Стань у куток!», «Замовчи, бо підеш до директора!»

За найменшого порушення дисципліни учитель залякує учня записом у щоденнику, вважаючи, що такий запис змусить батьків зайнятися вихованням своєї дитини

Учитель під тиском батьків або учнів іноді змінює раніше виставлені бали

Учитель викликає певного учня, а потім ставить йому запитання

Учитель виявляє нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілкуванні з учнями

Учитель надмірно балакучий, повідомляє забагато інформації, хоче вразити учнів ерудицією

Усі проблеми, зокрема особисті, що постають перед окремими учня-ми, учитель намагаєть-ся вирішувати у при-сутності всього класу

Запитайте, чи чують вас учні, які сидять за останніми партами; готуючись до уроку, кілька разів запишіть пояснення навчального матеріалу на магнітофон, а потім послухайте на відстані, що дорівнює відстані від учительського стола до останньої парти.

Постійно змінюйте тональність свого голосу залежно від змісту матеріалу та видів навчальної діяльності.

Пам’ятайте, що швидкість мовлення на уроці не має перевищувати 40-50 слів за хвилину. З допомогою магнітофона час від часу перевіряйте себе вдома, а на уроці удавайтеся до

самоконтролю.

Під час самоаналізу чітко виділіть найчастіше уживані слова-паразити. Удома підготуйте невеликий плакат із написом: «Не вживати слів: «так от», «е-е-е», «ну…». Непомітно для учнів кладіть його перед собою. Згодом потреба у ньому відпаде.

Тримайте в полі свого зору всіх учнів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтесь по їхніх очах визначити, як вони сприймають зміст вашої розповіді.

Карти і великі таблиці треба вішати праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте збоку

Як слід запам’ятайте прізвища та імена всіх своїх вихованців. Звертаючись до конкретного учня на уроці, називайте ім’я або прізвище та ім’я, додаючи «будь ласка»

Заходьте до класу через 1-2 секунди після другого дзвінка на урок, демонструючи таким чином пунктуальність і ощадливе ставлення до навчального часу

Вузлові запитання для перевірки знань, умінь та навичок ретельно готуйте до уроку, дбайте щоб вони спонукали школярів до роздумів, сприяли активізації мислення

Мімікою висловіть своє невдоволення учневі і, не припиняючи роботи, жестом запропонуйте йому сісти за парту. Лише після уроку можете з’ясувати причини запізнення і зробити відповідне зауваження

Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби чуєте ви це вперше

Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчіть, поки в класі не настане тиша. Лише після цього запропонуйте їм сісти й одразу залучіть до конкретної діяльності

Готуючись до уроку, перевіряйте за допомогою словника правильність вживання тих чи інших мовних форм. На берегах свого конспекту записуйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, робіть підкреслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів

Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери

Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно виконують конкретне завдання, недисциплінований вихованець може вгамуватися і також залучитися до роботи

Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки. Можна також спонукати школяра до самоаналізу

знаєш цей матеріал недостатньо

аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки.

Намагайтеся позбутися таких звичок. Можна записати їх на аркуші паперу, повісити вдома над робочим столом із нагадуванням: «Я повинен позбутися цих звичок!»

Потрібна і суворість, звичайно, у розумних межах. Але головною вашою зброєю має бути здоровий гумор

Жоден вчитель, дотримуючись авторитарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше поваги до особистості і водночас найбільше вимогливості до неї»

Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Неодмінно записуйте в щоденник подяку батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, старанність, доброту

Виявляйте твердість і послідовність, оцінуючи знання. Якщо припустили помилку, у присутності всіх учнів проаналізуйте ситуацію, вибачтесь і поставте інший бал

Запитання слід ставити всьому класу, а потім пропонувати певному учневі відповісти на нього

Пам’ятайте й зрозумійте: ніхто не розв’яже за вас педагогічні завдання. Активно і наполегливо долайте труднощі, які виникають у процесі спілкування зі школярами

Уникайте балакучості та показного демонстрування ерудованості, оскільки це відвертає увагу школярів від головного – засвоєння теми уроку. Зважайте на конкретні розумові можливості учнів

Є питання, які можна обговорювати лише віч-на - віч

ІV.УРОКИ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА

5 КЛАС

Тема: Культура Русі – України. Свідки минулого.

Мета: Дати уявлення про розвиток культури в період Київської Русі; формувати навички роботи в групах, працювати з підручником, додатковими засобами

навчання; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: Урок-подорож

Обладнання: Карта, маршрут подорожі, мультимедійний проект, слайди із зображенням досягнень культури доби Київської Русі.

Епіграф: І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель: Діти, ми сьогодні будемо працювати над темою «Свідки минулого». Для того, щоб дізнатись, що є свідками минулого, ми здійснимо подорож по території Київської Русі за таким маршрутом.

Новгород-Сіверський

Ратне