Педагогічна майстерність (стр. 3 )

У кожного мандрівника є щоденник, куди він занотовує враження від подорожі. Вашу зошити, контурна карта сьогодні перетворяться саме на такий путівничок.

ІІ. Основна частина уроку.

Отже, ми залишаємо Ратне і пливемо до матерії міст руських – Києва.

Завдання: показати на карті м. Київ і нанести його на контурну карту.

Наш корабель дістався столиці Київської Русі – міста Києва.

Ми знаходимось біля золотих воріт в’їзду в давній Київ. Зараз ми пройдемо крізь міську браму й опинимось у місті.

Завдання: Давайте згадаємо, чому головні ворота міста мали назву «Золоті». Кожні групі давалось випереджальне завдання.

Очікування відповіді:

1. Золоті ворота були у столиці Візантії – Царгороді, а Київ вів греками суперництво, і щоб показати велич свого міста, князь Ярослав Мудрий вирішив ворота назвати Золотими.

2. Кажуть, що біля воріт завжди стояли князівські воїни і кожен, хто приїздив до міста, сплачував мито – кілька золотих монет.

3. Щоб запобігти ушкодженню стіни від ворожих стріл і каміння, ворота були захищені листами міді, яка на сонці яскраво випромінювала. Тож люди давні говорили «Ідемо до золотих воріт».

Вчитель: Діти, щоб ворота відкрились, потрібно розшифрувати криптограму 15, 24, 16, 31, 23, 24, 21, 1 (культура) – робота в групах: Яка група швидше справиться із завданням.

Мозкова атака: Як на вашу думку, що таке культура? (записую на дошці)

Культура – матеріальні та духовні досягнення народу.

Завдання: Згрупувати досягнення народу: матеріальні та духовні (робота в групах)

Ну, що ж, ви справились із завданням і нам вдалось потрапити в місто. Окрасою Києва був Софіївський собор.

Завдання: Опрацювати текст на ст. 52-53. Читаючи, на полях олівчиком ставимо букви В і Н, В – відоме, Н – нове.

Записати значення слів: мозаїка, склепіння в зошити.

Бесіда

- Що для вас було новим, а що відомим?

Вчитель: Ми підійшли до Десятинної церкви.

Завдання:

1. За наказом кого було побудовано Десятинну церкву.

2. Чи можемо ми милуватися тепер Десятинною церквою?

Вчитель: Ідемо далі.

Ще далеко на сонці виблискують куполи Києво-Печерської лаври.

Завдання: Читаємо в голос текст підручника на ст. 67.

Поставити по два запитання до тексту.

Фреска – малюнок фарбою по вогкій штукатурці.

Порахувати, скільки років минуло з часу заснування Лаври? Яке це століття?

Вчитель: Поруч з Алімпієм – художником ви бачите Нестора:

Хто такий Нестор? Який твір його відомий?

Вчитель: Ми залишаємо Київ і пливемо до Чернігова.

Завдання: Показати на карті і нанести на контурну карту Чернігів.

Вчитель: На високому правому березі річки Десни розкинувся найближчий сусід Києва, його молодший брат, який ні в чому не хоче поступатись перед старшим. Такі ж кам’яні храми, гостроверхі князівські палаци, міцні кріпосні стіни.

Спасо-Преображенський собор – ровесник київської Софії. Споруджений з каменю та цегли. Був оздоблений мармуровими колонами, фресковими розписами, мозаїчною підлогою.

Далі шлях наш пролягає на північний схід до Новгород – Сіверського.

Завдання: Показати на карті і нанести на контурну карту.

Пригадайте, хто був ворогом Київської Русі.

Вчитель: Половецькі орди вторглися в Новгород-Сіверське князівство. Вони руйнували міста і села, грабували, знищували або забирали в полон людей.

У 1185 р. Новгород-сіверський князь Ігор Святославович виступив в похід проти половців. Невдалим був похід: на березі річки Каяли половці оточили його військо і в жорстокій битві розгромили. Князь Ігор потрапив у полон. Про невдалий похід князя Ігоря розповідається у творі «Слово о полку Ігоревім».

Текст «Слово о полку Ігоревім» є безцінним історичним джерелом, оскільки дозволяє нам чимало дізнатися про Руську землю того часу. Звичайно, читати цей текст в оригіналі важко, тому що він написаний старослов’янською мовою, але є багато перекладів. Послухайте уривок з твору, який переклав Тарас Шевченко.

Учениця читає «Плач Ярославни»

Вчитель: Ну, що ж, діти, залишаємо Новгород –Сіверський. Час повертатись додому. Пливучи назад, ми бачимо міські і сільські будівлі у яких живуть люди. Тут вирує щоденне життя. В що вдягалися, що їли русичі ви дізнаєтесь опрацювавши текст на ст. 69-70.

Завдання: знайти і зачитати

І група – В що вбиралися чоловіки?

ІІ група – Що носили жінки?

ІІІ група – Що їли русичі?

ІІІ. Закріплення

Завдання: кожній групі скласти по одній загадці.

IV. Підсумок

Заповнити індивідуальні листки.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 11

2. Написати звіт про подорож, зазначивши в зошиті маршрут та основні досягнення Київської Русі.

6 КЛАС

Тема: Спартанська держава

Мета: Познайоми учнів з географічним положенням та природніми умовами Спартанської держави, законами, які приймались і як вони впливали на життя, побут, виховання спартанців; розвивати вміння визначити час до нашої ери; виховувати відвагу, вміння переносити труднощі.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма уроку: урок-подорож з елементами гри

Девіз уроку: Допитливим, цікавим будь,

Не споглядай байдуже,-

В країну Спарту велику путь

Долай уперто, друже!

Обладнання: Карта, малюнки, таблиця із новими словами, магнітофон.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Любі діти, на минулому уроці ви познайомилися з історією утворення Афінської рабовласницької держави. Я хотіла б дізнатися, що вам найбільше запам’яталось? Чим саме?

А сьогодні ми з вами дізнаємось про іншу грецьку державу – це Спарту. Отже, тема уроку – Стародавня Спарта. А девізом нашого уроку будуть такі слова:

Допитливим, цікавим будь,

Не споглядай байдуже, -

В країну Спарту велику путь

Долай уперто, друже!

Урок буде проводитись трошки у незвичайній формі – ми будемо породжувати на машині часу і цією машиною я обрала ракету. Як на вашу думку, чому наша подорож буде відбуватись саме на такій швидкісній машині?

Але, щоб розпочати подорож, потрібно виконати декілька завдань – перевірити вашу готовність.

1. Показати на карті Грецію. На скільки частин поділила її природа?

2. В якій частині Греції розташована Афінська держава?

3. Подумати, хто із героїв міфів міг би сказати слова:

- Приємно, що казати, коли іменем батька назвали на віки безмежне море! Але як би я хотів, щоб цього не трапилось. (Тесей)

- Брехнею розлучили мене з любою дочкою! Тож нехай зів’януть всі квіти, засохнуть всі дерева і вигорить трава. (Деметра)

Готовність перевірено. Залишилось ще порахувати відстань, яку потрібно пролетіти. Наш шлях проляже у ХV ст. до н. е.

Завдання: Порахуйте, скільки нам століть потрібно подолати, щоб опинитись у XV ст. до н. е.

(на лінії часу я позначаю ХХ ст. до н. е. і XV ст. до н. е.)

Під час подорожі я буду вашим екскурсоводом, а ви будете мені допомагати, тому що в дорозі можливі різні несподіванки і пригоди.

ІІІ. Вивчення нової теми.

Ну що ж, в дорогу! Ми летимо до Південної Греції в XV ст. Шлях наш довгий і я вам, щоб ви не сумували, розповім про географічне положення Південної Греції.

Робота з картою.

Нанести на контурну карту півострів Пелопонес

Випереджальне завдання. (розповідь учениці)

Легенда про походження назви

півострова Пелопонес

Ця частина – півострів дивовижної форми із звучною назвою Пелопонес, що означає «острів Пелопса». Пелопонес і насправді майже острів: лише вузький перешийок з’єднує його з рештою Греції. Тут було засноване місто Корінф, через це перешийок називається Корінфським. А звідки ж походить назва «Пелопонес»? Ось як це пояснюють самі греки:

Знатний юнак Пелопс біг, спасаючись від ворогів, із свого рідного міста. Він знайшов пристановище у могутнього царя Еномая, який правив у Південній Греції. Одного разу Пелопс побачив дочку Еномая – прекрасну Гіпподамію і покохав її. Цар не бажав віддавати дочку заміж: його передбачили, що він загине від руки її майбутнього чоловіка.

Еномай оголосив, що Гіпподамія стане дружиною того, хто переможе його у змаганнях на колісниці. Цар знав, що по всій Греції не було йому рівних у мистецтві керування кіньми. Багато чоловік приймали виклик Еномая, кожному дозволяв він вирушати раніше від себе, але потім наздоганяв їх на своїх прудконогих конях і вдаряв ззаду гострим списом. Голови цих молодих людей були прибиті до дверей палацу Еномая.

Зрозумів Пелопс, що тільки хитрістю вдасться йому перемогти у змаганнях. Вирішив він підкупити слугу царя – Міртіла. «Якщо допоможеш мені знищити Еномая, то я одружусь на його дочці, заволодію всім царством і тобі віддам півцарства. Ти тільки заміни металічні чеки на осях царської колісниці на воскові. Нехай колеса зі скачуть з осей під час змагань».

Довго вагався Міртіл, але, на кінець пообіцяв Пелопсу зробити те, про що він просив.

І ось розпочалось змагання. Пелопс погнав коней щодуху. Стукотять по камінню колеса його колісниці. Як птахи летять коні. А далеко за Пелопсом чути стукіт колісниці Еномая. Повітря свище у вухах Пелопса від сильного бігу коней… Все ближче і ближче Еномай. Пелопс вже чує за спиною гаряче дихання його коней. Вже бачить, трішки озирнувшись, як з урочистим сміхом цар замахнувся списом. Почав молитися Пелопс богам і боги почули його молитву. Колеса з вісей колісниці Еномая зіскочили, колісниця перевернулась, насмерть розбився Еномай під час падіння, морок смерті покрив його очі.

Пелопс одружився на Гіпподамії і заволодів усім царством Еномая. З того часу Південна Греція стала називатись «островом Пелопса», по-грецьки – Пелопоннесом.

Вчитель: Я бачу, що наша ракета наближається до 15 ст. до н. е. Хто допоможе їй точно сісти у Південній Греції, тобто покаже на карті Пелопоннес.

Діти, ми опинились з вами у Південній Греції в 15 ст. до н. е. На південному сході Пелопоннесу розташована область Лаконіка. У центрі її лежить річкова долина. Високі й важко прохідні гори оточують долину з трьох боків. Морські береги Лаконіки обривисті або, навпаки, низькі й болотисті. У долині були родючі землі й добрі пасовиська. Ще більше славилася родючістю сусідня область Мессенія, розташована на південному заході Пелопоннесу.

Завдання 2: Подумайте, яким заняттям сприяли природні умови Лаконіки і Миссенії?

В 15 ст. до н. е. тут існувала Спартанська держава або Лакадемонська. Відповідно до «Ілліади» Лакадемон був однією із держав, підвладних міфічному царю Менелаю.

Наступна наша зупинка 12 ст. до н. е. Позначаємо на лінії часу цю дату. Скажіть, які войовничі племена прийшли на територію Греції?

Вторгнення дорійців не обминуло і Спарти. Майже всі архейські поселення були знищені. Нове, вже дорійське поселення під назвою Спарта виникло на іншому місці на березі річки Еврот в Лаконіці. Завойовників було на багато менше, ніж підкореного населення.

Ми залишаємо 12 ст. до н. е. і летимо у VIII ст. до н. е. Позначаємо цю дату на «лінії часу».

У VIII ст. до н. е. ми маємо змогу зустрітись із спартанським царем Лікургом. Діти, давайте перевіримо нашу готовність до цієї зустрічі.

Метод «Мозкова атака»

Пригадайте, яка відмінність між первіснообщинним і рабовласницьким ладом?

У VIII ст. до н. е. у Спарті правив цар Лікург. Він встановив закони, якими спартанці керувались дуже довгий час. За цими законами верховним органом були збори, але фактично не мали законодавчого права. Державою управляла рада старійшин, а під час війни – два царі.

Лікург заборонив золоті і срібні гроші, тому що через них часто скоюють злочини. А запровадив залізні – великі й незручні, для того, щоб їх нікому не хотілося вкрасти.

Завдання: Кого захищали закони Лікурга?

Наступною зупинкою буде VII ст. до н. е. Позначимо дату на «лінії часу». Але тут вам доведеться подорожувати без екскурсовода, тому що у VII ст. до н. е. в мене з’явились невідкладні справи. Мені дуже шкода, що я буд не разом з вами. Та я засмучуюсь, тому що у мене є такі хороші друзі, як ви. І надіюсь, що ви розповісте мені про все, що побачите. А щоб не збитись з шляху, я даю вам точну адресу – це підручник. (Читають самостійно).

Запитання: Як спартанцям вдалося перемогти миссенців?

А я побувала на народних зборах і довідалась, що вся земля як в Лаконіці, так і Миссеній розрахувалась власністю держави і була поділена на 9 – 10 тисяч різних ділянок.

(На дошку вивішується таблиця із словами: спартанці, ілоти, періеки).

Вона була передана повноправним громадянам Спарти – спартанцям у спадкове користування без права дроблення. Ці ділянки оброблялися прикріпленими до них рабами – ілотами. Була і друга група залежного населення – це періеки – особисто вільні, але не мали політичних прав. У їх руках було ремесло і торгівля.

На цій зупинці наша подорож не закінчується. Летимо у VI ст. до н. е. (позначають на лінії часу). Ми маємо змогу побувати у місті Спарті.

… Підходимо до міста. Будинки не набагато кращі, ніж хатинки ілотів. У ньому не має жодного фруктового дерева, жодного клаптика оброблюваної землі. Біля великого дуба, у самому центрі Спарти, там, де будинки вкриті черепицею, а не соломою, стоїть довгий дерев’яний стіл. Тут, під відкритим небом обідають чоловіки і юнаки. Коротко підстрижені, в однакових високо підперезаних плащах їдять свою незмінну чорну юшку із сечевицею і п’ють розбавлене вино. Давайте прислухаємось до їх розмови.

(Включається магнітофон із записом розмови спартанців).

- Мені на думку прийшла така ідея – запропонувати всім ілотам, хто бажає звільнитись, внести невеликий викуп – три вівці.

- О, це хороша пропозиція. І я думаю немало ілотів погодиться на це.

- Ми візьмемо від них викуп. На знак звільнення на голови наложим вінки і заберем із собою.

Після цього їх більше вже ніхто ніколи не бачить, ілотів ми вб’ємо.

- Ми спартанці і вбиваємо кого нам заманеться. Ми ніколи не питаєм ворогів скільки їх, а де вони.

- Мужньо борімось за землю свою,

За дітей і померти

Не завагаймось в бою,

Не пошкодуймо життя!

- О, юнаки, непохитно один біля одного стійте.

В битві, щоб втеча чи страх

Не принесли нам ганьби!

Робота в парах

Завдання: Подумати і записати в зошити основні заняття спартанців

(На мультимедійній дошці з’являється картинка «Спартанська школа»)

Завдання: Порівняти сучасну школу із спартанською

Вихованням дітей у Спарті займалась держава з перших днів народження. Новонароджену дитину оглядала рада старійшин і тільки здорових дітей лишали, а кволих і хворих скидали з прірви.

До 7 років діти виховувались вдома. З 7 – 8 і до 20 – в державних інтернатах військового типу. Тут займались фізичними вправами, навчались військовому ремеслу – це було основним. А також вчилися читати, навчалися короткої і чіткої мови, хорового співу. Основним завданням було виховувати такі якості як витривалість, стійкість, вміння переносити труднощі.

В кінці навчання складали екзамен. Йшли на весні у села і вбивали, кого самі хотіли – сильних чоловіків. Для спартанців – це була гра. Цілими днями вони лежали на городах у стіжках, як вовки причаївшись, чатували на свою здобич. Ось таким було спартанське виховання.

Метод «Мікрофон»

Запитання: Що вам подобається, а що ні у спартанському вихованні?

VI ст. до н. е. закінчується наша подорож і повертаємось назад у ХХ ст.

ІІІ. Закріплення

(На дошку прикріплюю таблицю, на якій наклеєні кишеньки у вигляді «хмар» (5 шт.) і за кожною «хмаркою» на картках завдання).

Але не так і просто повернутись назад. Я бачу на небі з’явились «хмарки», а для нашої ракети це погана погодна умова. Ми постараємось розігнати їх.

Робота в групах.

Завдання:

І. а) порахувати, скільки століть треба пролетіти, щоб опинитись у ХХ ст., коли ми зараз перебуваємо у VI ст. до н. е.

б) уявіть, що ми побували у Спарті у 726 р. до н. е.; а потім ми відповідали її через 5 років. Який це був рік?

ІІ. а) знайти на карті Південну Грецію. Як її ще називають? Чому саме так?

б) показати на карті Спарту. З яких областей вона складалась?

ІІІ. а) пояснити значення слів:

- спартанці

- ілоти

- періеки

IV. Археологами були знайдені уривки з рукописів: про кого або про що в них йде мова?

а) … вмісті не було жодного клаптика оброблювальної землі, жодного фруктового дерева, будинки вкриті черепицею, а не соломою. Не має тут ні гомінкого ринку, ні ремісничих майстерень. Можна було тільки чути слова команди і військову хорову пісню… (опис міста Спарта)

б) … заборонив золоті монети й срібні гроші, а запровадив залізні. Спартанцям заборонив займатись будь-якою справою, крім військової… (спартанський цар Лікург)

в) … кинулись на ворогів і жінки з камінням в руках. Вони взялися за зброю і цим ще більш розпалили в чоловіків сміливість. Коли ті побачили, що й жінки воліють краще вмерти разом з ними, ніж стати рабинями…

(опис бою миссенців із спартанцями)

V. Індивідуальна робота

Розгадати кросворд «СПАРТА»

	.			С
2.	П
3.		А
4.					Р
5.				Т
6.						А

1. Область на південному заході Пелопоннесу.