Педагогічна майстерність (стр. 1 )

Немає такої професії, в якій людина не змогла б

піднятися на вершину майстерності.

ПЕРЕДМОВА

Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної працездатності і, чи не найголовніше – безмежне бажання стати педагогом-майстром.

Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання і виховання, доступне кожному педагогові, що постійно вдосконалюється; це єдність знань, методичних умінь, мовної культури, педагогічної техніки, такту й оптимізму.

Робота з молодими вчителями історії та правознавства Ратнівщини проводиться у Школі молодого педагога. Спрямована вона переважно на стимулювання сумлінної результативної праці, на розвиток творчих здібностей молодого вчителя, підвищення рівня професійної майстерності шляхом запровадження нових ідей і підходів, розвиток інтересу до творчості. Учителю запрошуються на уроки, залучаються до аналізу своєї роботи, заохочуються до свободи висловлювань, вільного обміну думками. Це сприяє розвитку творчості, прагненню до самовдосконалення. Вчителі беруть участь у круглих столах, науково-практичних конференціях.

Однак, професійне зростання молодого педагога на початковому етапі діяльності характеризується першою спробою увійти до педагогічного колективу після навчального закладу. У цей момент у молодих людей з’являється можливість оцінити, наскільки реально збігаються їхні мрії та уявлення про обрану професію педагога. Дуже важливо, щоб молодий педагог зміг прийняти новий для нього спосіб життя у зумів у нього вписатися. Адже робота їм переважно видається процесом постійного спілкування на рівних з дітьми. Вони не враховують необхідності попередньої підготовки до уроків, можливості проведення позакласних і позашкільних заходів, не припускають виникнення проблем у сфері спілкування з дітьми, педагогічними колективом, батьками.

Перші кроки до майстерності – ось ті питання і поради, які пропонуються в посібнику. Він стане у пригоді педагогам-початківцям, які щойно розпочали опановувати професію вчителя.

Ι. НОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

З початком власної педагогічної діяльності молодий учитель починає створювати власну систему навчання. Він може чітко слідувати методологічним рекомендаціям традиційного навчання, а може піти радикальним шляхом і запропонувати учням систему взаємин, засновану на довірі та співробітництві.

Більшість головних методичних інновацій пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Адже інтерактивне навчання дає змогу вирішувати одночасно кілька завдань важливим є те, що воно розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановити емоційні контакти між учнями, забезпечує виховну задачу, - оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до думки друзів. Використання інтерактивності під час уроку знімає нервове напруження школярів, дає можливість змінювати форми діяльності, зосереджувати увагу на головні питання теми уроку.

1. Як запровадити інтерактивні методи навчання

Інтерактивна діяльність на уроках передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, котре веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного розв’язання завдань, важливих для кожного учасника. Під час діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин та відповідної інформації, зважувати альтернативні погляди, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

На даний момент методисти і вчителі практики розробили багато форм групової роботи для навчання історії та права. Молодому педагогу доречніше буде починати з найпростіших форм групової роботи: «дзиґа», «велике коло», «акваріум». Вони дають змогу дитині не лише висловити свої думку, погляд чи оцінку, але й, вислухавши аргументи партнера з гри, іноді навіть відмовитися від своїх поглядів, або суттєво змінити їх.

Найпростіша форма групової взаємодії – «велике коло». Робота відбувається в три етапи.

Перший етап

Група сідає на крісла, розставлені у велике коло. Учитель формулює проблему, наприклад, чи можна було не допустити монголо-татарської навали на Київську Русь?

Другий етап

Протягом визначеного часу (приблизно 10 хвилин) кожен учень індивідуально записує на своєму листку запропоновані заходи для вирішення проблеми.

Третій етап

Кожен учень по колу зачитує свої пропозиції, група мовчки слухає (не критикує). Після оголошення всіх пропозицій відбувається голосування з кожного пункту – включити чи не включити його в загальне рішення, яке в процесі розмови фіксується на дошці.

Як свідчить практика, «велике коло» оптимальне у тих випадках, коли можна швидко вирішити шляхи розв’язання питання чи складові цього рішення.

«Акваріум» - форма діалогу, при які учням пропоную обміркувати проблеми «перед обличчям громадськості. Маленька група вибирає того, кому вона може довірити вести той чи інший діалог. Іноді це буває кілька бажаючих. Решта учасників виступають в ролі глядачів. Що дає цей оригінальний захід учням? Можливість побачити своїх ровесників збоку: як вони спілкуються, як реагують на думку іншої людини, як залагоджують конфлікт, що назріває, як аргументують свою позицію.

2. Правила організації навчання, використовуючи інтерактивні методи

Правило перше

Треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учнів. Для цього корисно використовувати методи, що дозволяють включити всіх учнів класу в обговорення: «велике коло», «займи позицію», «ПРЕС», «мозковий штурм» тощо.

Правило друге. Треба потурбуватися про психологічну підготовку учасників. А саме, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексова­ність, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.

Правило третє. Тих, хто навчається за ме­тодикою інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть бути пропорційно залежними. В роботі не пови­нні приймати участь більше, як 30 осіб. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах. Важливо, щоб кожного почули, щоб кожна група мала можливість виступити з проблеми.

Правило четверте. Уважно підготуйте приміщення для роботи. Це суттєвий аспект. Клас повинен бути підготовлений так, щоб учасники могли легко пересідати для роботи у великих і малих групах. Іншими словами, треба створити фізичний комфорт для учасників.

Погано, якщо комусь із учасників доведеться сидіти на занятті з «вивернутою» шиєю. Тому столи краще поставити «ялинкою», щоб кожен учень сидів, напівобернувшись до вчителя, і міг спілкуватися в малій групі. Бажано заздалегідь підготувати матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правило п’яте. З увагою поставтесь до процедури та регламенту. Намагайтесь не порушувати їх. Наприклад, корисним буде домовитись про те, щоб всі учасники виявили толерантність стосовно будь-якої позиції, поважали право кожного на свободу слова, повагу до його гідності.

Правило шосте. З увагою поставтесь до поділу учнів класу на групи. Спочатку – на добровільних засадах. Потім доречно використовувати принцип випадкового вибору.

психологічно до безпосередньої участі задіяння в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексова­ність, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.

3. Якою має бути

структура інтерактивного уроку

Використання інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку, яка складається з п’яти елементів:

· мотивації (не більше 5% часу заняття);

· оголошення, представлення теми та очікуваних результатів (не більше 5% часу заняття):

· надання необхідної інформації (10-15 % часу заняття):

· інтерактивної вправи – центральної частини уроку (45-60% часу на уроці);

· підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу).

Проводячи опитування учнів «Яким повинен бути ідеальний вчитель?», найбільшу кількість отримали такі питання:

· поважає особистість учня, його інтереси, знає його інтереси, проблеми і намагається його зрозуміти, доброзичливий, чуйний, уважний;

· щирий, справедливий, йому можна довіряти, на його можна покластися у важку хвилину, сподіваючись на розуміння, підтримку й допомогу;

· знає свій предмет і гарно вміє його викладати, може зацікавити учнів;

· є товариською людиною, має почуття гумору, уміє наладити контакти з учнями, розмовляє з ними на рівних.

Як бачимо, ідеальне уявлення учнів про вчителя є особистісно-орієнтованими.

4. АНКЕТА

Як визначити, до якої моделі — предметно або особистісно-орієнтованої — Ви більше тяжієте?

Вам пропонується 20 запитань. До кожного з них треба обрати одну із зазначених відповідей.

1. Метою навчання історії в школі є:

а) розвиток особистості учня в процесі засвоєння знань;

б) засвоєння предметних знань учнями та формування умінь.

2.Навчальні цілі і плани їх досягнення мають:

а)задаватися вчителем відповідно до вимог програми;

б) розроблятися вчителем спільно з учнями, спираючись на програму.

3. Основним показником навченості учнів є:

а) знання, уміння, навички;

б) комплекс складних умінь, ціннісних визначень, досвіду та знань.

4. Процес навчання — це:

а) взаємозв'язок автономної діяльності вчителя (викладання)і учнів
(учіння);

б) цілісна взаємодія всіх учасників навчального процесу

5. Учні в процесі навчання виступають:

а) суб'єктами учіння, спілкування та організації;

б) об'єктами управління.

6. Стосунки вчителя й учнів у навчання є:

а) суб'єкт-суб'єктними;

б) суб'єкт-об'єктними.

7. Провідною роллю вчителя у процесі навчання є:

а) організаційна та стимулююча;

б) інформаційна та контролююча.

8.Стиль керівництва учителем діяльності учнів має бути:

а) директивним;

б) демократичним.

9. Ініціатива учнів у процесі навчання має:

а) підтримуватись учителем;

б) суттєво обмежуватися вчителем.

10. Особиста позиція вчителя у навчанні має бути:

а) відкритою для учнів;

б) закритою для учнів

11. Учитель має дотримуватись установки на:

а) солідарність у роботі і спільну відповідальність за її наслідки;

б) незаперечність виконання власних вимог.

12. Основними мотивами учнів у навчанні є:

а) уникнення невдач, обов'язок та престиж;

б) творча діяльність, «досягнення успіху».
13. У навчанні власний досвід учнів має:

а) складати основу та постійно розширюватись;

б) не повинен враховуватись.

14. Учитель має орієнтуватися на:

а) «вирівнювання» учнів згідно із заданими еталонами та стандартами;

б) індивідуальні особливості учнів та їхні потенційні можливості.

15. У навчанні мають переважати:

а) творча і продуктивна діяльність, яка визначає вибір репродуктивного завдання;

б) дії за зразком та вправи за заданими способами вирішення.

16. Гаслом вчителя має бути:

а) «Добре викладений вчителем матеріал — основа

засвоєння його учнем»;

б) «Учень здатний оволодіти будь-яким матеріалом, якщо вчитель йому допомагатиме».

17. Основними формами роботи в школі мають бути:

а) фронтальна, рідше групова;

б) групова й індивідуальна.

18. Оцінка учневі має виставлятися на основі:

а) порівняння учнів лише між собою за багатьма особистими показниками;

б) порівняння учнів одне з одним за успішністю відповідей згідно з еталонами.

19. Основною формою контролю у навчанні має бути:

а) зовнішній поопераційний контроль з боку вчителя;

б) взаємо - та самоконтроль учнів.

20. Тестування для вчителя є:

а) засобом виявлення здібностей учнів;

б) загальним показником успішності учнів.

Оцінювання результатів. Нарахуйте по одному балу за кожний збіг: 1 а, 2 б, 3 б, 4 б, 5 а, 6 а, 7 а, 8 б, 9 а, 10 а, 11 а, 12 6, 13 а, 14 6, 15 а, 16 6, 17 6, 18 а, 19 6, 20 а.

Підрахуйте загальну кількість балів. Якщо Ви набрали менше 10 балів, Ви є переважно прихильником предметно орієнтованої парадигми освіти, прагнете озброїти учнів міцними знаннями, здебільшого покладаєтесь на власні професійні навички та вчительський авторитет. Занадто регламентуєте діяльність учнів, тяжієте до фронтальних видів роботи та репродуктивної діяльності. Можливо, Вам не вистачає докладної інформації і організацію особистісно-орієнтованого навчання, в цьому випадку варто звернутися до літератури, добираючи яку, слід звернути увагу на ключ слова «особистісно-орієнтоване навчання», «інноваційне навчання», «інновації у навчанні» тощо. Ймовірно, що Ви за своїми особистими якостями більше тяжієте до авторитарного стилю керівництва, консервативні у доборі методів, прийомів та засобів навчання, віддаєте перевагу перевіреним видам діяльності учнів. Тоді Вам можна порадити більше експериментував ретельно стежачи за реакцією учнів та змінами в їх ставленні до навчання

Якщо Ваш бал дорівнює 10-15 — Ви намагаєтесь змінити своє ставлен­ня до організації навчання на краще, шукаєте нових методів і форм роботи, поважаєте учня, спираєтесь на тісну взаємодію вчителя та учнів у навчанні. Але недостатня поінформованість та небажання щось змінювати у власній діяльності стримують Вас у подальшому поглибленні тих засад особистісно-орієнтованого навчання, на які Ви спираєтеся.

Якщо Ви нарахували понад 15 балів— Ви прихильник особистісно-орієнтованої освітньої парадигми. Ви легко зна­ходите контакт з учнями, намагаєтесь зрозуміти їхні прагнення та інтереси, враховуючи це в процесі навчання. Групова та індивідуальна робота є голов­ними на Ваших уроках, а самі уроки не схожі один на одного. Не зупиняй­теся на досягнутому.

ІІ. ДОСВІДЧЕНІ РАДЯТЬ…

1. Як правильно організувати урок, підтримати дисципліну та працездатність учнів

· Приходьте в кабінет трохи раніше дзвінка. Переконайтеся, чи все готово до уроку, чи чиста дошка, чи підготовлені ТЗО, наочні посібники. Заходьте в клас останнім. Добивайтеся, щоб всі учні вітали Вас організовано. Оглянете клас, обов'язково - недисциплінованих. Прагніть показати учням красу і привабливість організованого початку уроку, але прагніть до того, щоб на це йшло кожного разу все менше і менше часу.

· Не витрачайте час на пошуки сторінки вашого предмету в класному журналі: її можна приготувати на перерві.

· Починайте урок енергійно. Не ставте учням питання: "Хто не виконав домашнє завдання?" Це привчає до думки, ніби невиконання завдань для вчителя - справа неминуча. Необхідно вести урок так, щоб кожен учень постійно був зайнятий справою. Пам'ятайте: паузи, повільність, байдикування - бич дисципліни.