Хто розробив проект кухні для робітників, яка отримала назву «франкфуртська кухня»?

Індивідуальне завдання:

Підготувати презинтацію: «Дизайнери, що змінили світ».

1. Законспектувати з підручника: , Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

2. Дизайн. К., – 1996.

Література.

Архітектура:Для дітей середнього шкільного віку/ Авт. – упорядник Безпалова; Худож.- оформлювачі , – Харків: Фоліо, 2002. – 316 с. – (Дитяча енциклопедія).

Основи дизайну. – К., 1996.

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Зараз, на межі тисячоліть, дизайн вирізняється переходом від технократично орієнтованого до постіндустріального. Нині змінюються уявлення про «гарний дизайн».

Те, що не так давно було гарним, а саме: акцентовано нейтральним, сухувато аскетичним, анонімним дизайном функціоналістського зразка — сьогодні вже не обов'язково є таким. Пояснимо це докладніше.

Наприкінці XX століття відбувалися зміни свідомості значної частини людства.

До основних причин тих змін належить, по-перше, глобальна екологічна криза, що охопила не тільки сферу відносин людини та природи, але й сфери відносин людини та другої, штучної природи, нею ж створеної. По-друге,, це так звана постіндустріальна революція, котра не тільки вирішила цілу низку проблем, що виникли на попередньому індустріальному етапі, але й народила багато нових. Ці нові проблеми не піддаються вирішенню в межах старих інтелектуальних схем.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

У дизайні цей процес розмивання старої раціоналістської парадигми, відомої під назвою класичний раціоналізм (або модернізм, якщо ведемо мову про загальнокультурні процеси), має досить глибоке історичне коріння та протікає, мабуть, особливо драматично. Пояснюється це тим, що дизайн безпосереднім чином міститься в екологічних та постіндустріальних процесах і є не просто реаґентом, а в прямому розумінні їх каталізатором. Пояснюється це ще й тим, що модерністська парадигма донедавна мала статус саме професійної парадигми, була свого роду ортодоксією професії, що не підлягає обговоренню. Її розмивання неухильно призводило до більшої чи меншої критики професії, а часом і до цілковитого заперечення професійних цінностей.

Яких саме? Пояснимо дещо докладніше. Ідеал дизайнерської професії другої половини XX століття являв собою чітко та ясно артикульовану, дисципліновану художньо-проектно-виробничу діяльність. То були переважно колективні форми роботи дизайнерів (проектні групи, бюро) у тісному співробітництві з фахівцями виробничого профілю. Використовувалися новітні наукові методики стимуляції конструктивного мислення із залученням величезного масиву точних даних, статистичних таблиць, формалізованих результалв прикладних досліджень і лабораторних експериментів, котрі забезпечували бездоганну науко обґрунтованість, кожного проекту. Усе це вважалося запорукою «правильного вирішення правильно поставленої задачі» або просто «гарним дизайном» і надавало право претендувати на проектування вищого класу складності — тотальний (а значить, соціальний) дизайн. Не важко здогадатися, що така модель професії була універсальною і в географічному, точніше національному, етнокультурному відношенні, так само, як і промислове виробництво, наднаціональне за визначенням.

Таким був ідеал, еталонна модель, що мала статус офіційної. Що ж до реального дизайну, то він демонстрував більші або менші, а часом і дуже значні відхилення від неї. Ревнителі чистоти професії, ідеологи дизайну спершу намагалися не дуже драматизувати ці розходження парадигми та реальності, скидаючи їх на рахунок горезвісної інерції мислення або неосвіченості. Проте у двох випадках такі відхилення викликали різку критику, оскільки вони зазіхали на саму ідеологію «правильного» дизайну, на його системотворче ядро. Тими відхиленнями були відверто комерційний дизайн, що був надто орієнтований на вільний ринок, та арт-дизайн, що підривав основи самою своєю артистичною непідконтрольністю. Заповідником його в Європі вважалася Італія.

У невеликому італійському місті Івреа була фабрика друкарських машинок «Оліветті». Уперше про неї заговорили у 1911 році, коли на промисловій виставці в Туріні її продукція була відзначена медаллю. Починаючи з 30-х років фабрика почала швидко розвиватися, і якщо у 1929 році на ній працювало близько 700 робітників і службовців, то у 1965 році кількість робітників перевищила 50 тисяч. Випускались уже не тільки друкарські машинки, а й найрізноманітніше конторське обладнання. У цій галузі фірма вироблялд приблизно третину всієї світової дро- дукції.

Це може здатись малоймовірним, але вирішальну роль у цій стрімкій економічній експансії фірми «Оліветті» відіграли її дизайнери. Господарі фірми раніше від інших виробників зрозуміли й оцінили роль дизайну.

У 1927 році на фабрику були запрошені художники Джованні Пінторі й Олександр Щавинський, поет Леонардо Сінісгаллі, який очолив відділ реклами та різних публікацій. Так створилась одна з перших дизайнерських груп у Європі. Перед нею було поставлене завдання завоювати монопольне становище фірми в галузі конторського обладнання. Коли в 1936 році відділ очолив Марчелло Ніццолі, фірма приступила до підготовки нового наступу. Цей наступ розпочався відразу після закінчення світової війни. Наприкінці 1940 років були випущені сенсаційні за своїми естетичними якостями моделі друкарських машинок «Лексикон-80» і «Леттера-22». Це був великий успіх: навіть виник вираз «стиль Оліветті».

«Стиль Оліветті» — це не схильність до якихось певних пластичних форм і прийомів в оформленні, не формальна єдність продукції. «Стиль Оліветті» — це прагнення зробити будь-яку продукцію обов’язково красивою, фабричні будівлі споруджувати красивими, у найсучаснішому стилі. Навіть листи, ділова кореспонденція, що відправляються фірмою, повинні бути гарно оформлені і написані з добрим літературним смаком — усе має бути привабливим, вищесортним.

Діяльність дизайнерських груп «Оліветті» не можна оцінювати тільки з погляду суто комерційного успіху. У фірмі «Оліветті» співробітничали багато видатних прогресивних представників мистецтва, архітектури, літератури. У кінцевому підсумку діяльність цього загону високообдарованих людей була безперечно внеском у загальнолюдську сучасну культуру.

Фірма не тільки створює ті чи інші окремі машини. Вона випускає повні комплекти обладнання для будь-яких систем конторських операцій в усьому світі.

Великі комплексно обладнані контори не просто ефективні в практичному відношенні, вони ще й символ сучасного бізнесу, реклама його економічного успіху і могутності, а також об’єкт захоплення для адміністрації, клієнтів, відвідувачів і навіть для кіно - і телехроніки. Це вже не просто контора, а видовище, причому видовище по-своєму вишукане. Так «стиль Оліветті» почав сам формувати естетичне сприймання, смак і потреби замовника. «Оліветті» залишається й понині в авангарді світового дизайну.

Ще один приклад досягнення великого успіху за допомогою дизайнерів — це невелика німецька фірма «Браун». Відразу ж після закінчення другої світової війни фірма випускала добротні, але зовні непривабливі предмети — кухонне обладнання, радіоапаратуру, фотоприладдя. До середини п’ятдесятих років, коли злигодні війни почали забуватись і на сцену вийшов споживач із зовсім іншими, ніж раніше, поняттями про красу, провідний дизайнер фірми Фріц Айхлер проаналізував продукцію фірми і дійшов висновку, що її зовнішній вигляд не відповідає її суті. Вироби мали або звичайнісінький і нудний, або, навпаки, претензійний, спекуля- тивно-фальшивий вигляд. Він вирішив уявити собі узагальнений образ споживача і зрозумів, що люди не збираються перетворювати свої квартири в кунсткамери або в театральні сцени, а хочуть, щоб вони були вбрані просто, практично, але зі смаком.

Фірма передусім вирішила зосередитись на виробництві недорогих транзисторних приймачів, яким досі не приділялось серйозної уваги. Інші провідні в цій галузі фірми і далі випускали дорогі моделі, що являли собою своєрідні «звучні меблі» й задовольняли престижні претензії верхніх прошарків суспільства.

Маючи на увазі узагальнений образ покупця, фірма «Браун» підготувала конструктивно прості, функціонально бездоганні моделі транзисторних приймачів. Так сформувався стиль і інших виробів (електроприладів, кухонних машин та ін.) настільки індивідуальний, що заговорили про «стиль Брауна», як про помітне явище в світовому дизайні. Тут уже, на відміну від «Оліветті», йшлося про формально - стилістичну єдність продукції.

«Стиль Брауна» — це відсутність будь-яких декоративних накладок, профілів, колірних плям, імітації матеріалів, це скромна кольорова гама, побудована на тонких відтінках сірого кольору, поєднання чорного і білого. Це створення цільного образу найпростішими і мінімальними засобами. Це — «економний» стиль.

Початковий успіх «Брауна» почасти пояснювався ще й тим, що наприкінці п’ятдесятих років настало пересичення «обтічним» стилем оформлення речей, масовому споживачеві хотілось чогось нового. І ось тут геометрична простота й лаконічність виробів «Брауна» стала дуже доречною. Новизна форми забезпечила їм на деякий час чудову конкурентоздатність. Товар пішов нарозхват не тільки у «простого» споживача, а й у «елітного», якого потягло в цей час до «спрощення» свого побуту.

Як би не було, але успішна діяльність розглянутих нами фірм нерозривно пов’язана з дизайном.

Успіх фірмових стилів привів до того, що, наприклад, за словами відомого французького дизайнера М. Мілло, до сімдесятих років «дизайн у Франції займався більше фірмовим стилем, ніж безпосередньо виробами». Виробилась певна концепція «фірмового стилю» — він повинен бути подібним до планетарної системи атома: ядро фірмового стилю — символ (знак), навколо якого групуються елементи, що характеризують різні сторони діяльності фірми.

Заліковий модуль 3

Змістовий модуль 3.

Навчальний модульсеместр) 2 курс, група А.

Предметний світ і дизайн.

Лекція 10.

Тема. Проектування предметного середовища. На чому ґрунтується дизайнерське проектування.

Мета:

Теоретична частина

План

1. Зовнішня форма предмета:

- симетрія (дзеркальна, осьова) і асиметрія;

- співвідношення (величин, контраст, нюанс);

- об’ємно - просторова будова (фронтальна, просторова);

- матеріал.

2. Гармонійна форма і поняття композиції:

- органічність і цілісність зовнішньої форми;

- пропорційність і ритм;

- масштабність;

- пластичність;

- колір і поєднання кольорів.

3. Виражальні властивості форми:

- власні особливості (вид, величина, маса, колір, щільність):

- просторові зв’язки ( масштаб, стійкість, рухливість, напруженість, динамічне спрямування, протяжність, кольорова протяжність, кольорова виразність);

- характер поверхні ( лінійність, площинність, об’єм, фактура, текстура, кольорове покриття тощо).

Запитання для самоперевірки:

Назвіть виражальні властивості форми?

Індивідуальне завдання:

1. Законспектувати з підручника: , Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Література:

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с. Ст. 48-87.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 3.

Навчальний модуль 7.

(3 семестр) 2 курс, група А.

Предметний світ і дизайн.

Лекція 11.

Тема. Проектне – графічне моделювання, як важливий дизайнерський засіб процесу дизайн проектування.

Мета: ознайомити з основними етапи дизайн – проектування. Навчити читати креслення.

Теоретична частина

План

4. Графіка на різних етапах проектування.

5. Графіка ескізу.

6. Графіка завершеного проекту.

- Лінійне креслення.

- Лінійне тональне креслення.

- Світлотіньове креслення.

- Поліхромне креслення.

- Компоновка креслення.

7. Основні умовні графічні позначення на кресленнях.

Література:

, , Вишнепольський І. С., Креслення: Підручник для 7-8 кл. серед. загальноосвіт. шк., - К.: Рад. шк., 1989. – 224 с.; іл.

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Художественное констуирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий: Учеб. Для студентовхудожественных институтов. Под ред.. Быкова, З. Н., , – М.; Высшая шк., 1986. – 239с.: ил.

Запитання для самоперевірки

Як називається на будівельному кресленні вигляд будинку спереду?

Що називають планом будинку?

Що називають на плані нульовою позначкою?

Індивідуальне завдання:

1. Виконати перспективне зображення одноквартирного житлового будинку.

2. Під малюнком будника накреслити план (креслення) цього будинку. Нанесіть на кресленні, розміри визначте площу, покажіть не тільки вікна і двері, але і меблі. Якщо виникнуть якісь питання, скористайтеся довідником. Роботу виконати на окремому аркуші. Розміри виберіть відповідно до стандарту. Експлікація.

Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 3 (3 семестр). 2 курс, група А.

Предметний світ і дизайн.

Лекція 12

Тема. Ландшафтний дизайн. Створення предметного середовища.

Мета: закріпити поняття типології простору; формувати вміння відрізняти різні просторові стилі; вчити розуміти роль архітектури у житті людей, розвивати образне мислення, зорову пам'ять.

План теоретичної частини

1. Проектування предметного середовища:

- простір, що розвивається в глу­бину;

- простір, що розвивається фрон­тально;

- концентричний простір;

2. Рішення планувальних і просторових завдань.

3. Ландшафтний дизайн.

Завдання: Уважно дослідити і порівняти зображення. Назвати графічні ознаки стилів. Створити власний банк даних графічних зображень ландшафтного дизайну.

Література:

Архітектура:Для дітей середнього шкільного віку/ Авт. – упорядник Безпалова; Худож.- оформлювачі , – Харків: Фоліо, 2002. – 316 с. – (Дитяча енциклопедія).

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Запитання для самоперевірки

По яким типам ділиться інтер єрний простір.

Індивідуальне завдання:

Створити власний банк графічних даних зображень стилів ландшафту.

Самостійна робота

Законспектувати з підручника: , Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 3 (3 семестр). 2 курс, група А.

Навчальний модуль 7. Предметний світ і дизайн.

Лекція 13

Тема. Комп’ютерне явище і дизайн. Арт - дизайн. Історична довідка

Змістовий модуль 3 (3 семестр) 2 курс, група А Предметний світ і дизайн.

Лекція 13.

Тема. Комп’ютерне явище і дизайн. Веб - дизайн. Арт - дизайн. Історична довідка.

Мета: закріпити поняття про «сучасне мистецтво», проектну концепцію культури «хай-тач»; формувати вміння відрізняти різні дизайн стилі; вчити розуміти роль дизайну у житті людей, розвивати образне мислення, зорову пам'ять; виховувати чуйність до сприйняття прекрасного.

Теоретична частина

План

1. Арт - дизайн

2. Новий погляд на дизайн.

3. Поняття «сучасне мистецтво».

4. Проектна концепція культури «хай-тач».

Завдання: Законспектувати «Дизайн» Ст. 235-247.

Література:

Даниленко «Дизайн»

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Запитання для самоперевірки

Дати коротку характеристику проектної концепції культури «хай-тач».

Індивідуальне завдання:

1. 1 . Створити власний банк даних графічних зображень стилів по епох.

2. Словникова робота..

Заліковий модуль 3

Змістовий модуль 3 (3 семестр) 2 курс, група А Предметний світ і дизайн.

Лекція 14.

Тема. Дизайн і архітектура міського середовища. Рекламно – поліграфічний дизайн.

Мета: закріпити поняття про складові дизайну; познайомити з різновидами рекламно – поліграфічного дизайну; вчити розуміти роль дизайну у житті людей, розвивати образне мислення, зорову пам'ять; виховувати чуйність до сприйняття прекрасного.

Теоретична частина

План

1. Дизайн і міське середовище.

- Основні завдання дизайну у формуванні міського середовища.

- Дизайн і місто та його середовище.

- Типологія об’єктів міського дизайну.

2. Рекламно - поліграфічний дизайн. Різновиди:

- зовнішня реклама;

- друкована реклама.

3. Методичні принципи графічного дизайну.

Завдання: Законспектувати Даниленко «Дизайн».

Література:

Дизайн.

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Запитання для самоперевірки

Дати коротку характеристику рекламно – поліграфічному дизайну.

Індивідуальне завдання:

1. Словникова робота.

Заліковий модуль 3. Змістовий модуль 3 (3 семестр). 2 курс, група А.

Предметний світ і дизайн.

Лекція 15

Тема. Творчість і жива природа. Джерела активізації творчого пошуку.

Мета: розширити та поглибити знання з біонікою як наукою, передумови її виникнення; познайомити зприкладами використання природних закономірностей і форм у житті сучасної людини; розвивати образне мислення, зорову пам'ять.

План теоретичної частини.

1. Джерела активізації творчого пошуку:

a. Логіка;

b. Інтуїція;

c. Евристика;

d. Біоніка (аналогія).

2. Біоморфологія.

3 .Основні методи дизайнерської біоніки.

4. Приклади використання біоніки в техніці і художньому конструюванні.

Література:

Архітектура:Для дітей середнього шкільного віку/ Авт. – упорядник Безпалова; Худож.- оформлювачі , – Харків: Фоліо, 2002. – 316 с. – (Дитяча енциклопедія).

Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

, Щипанов : проб. навч. посібник для 5 – 7 кл. серед. Шк.. – К.; Освіта, 1992. – 2008 с.

Запитання для самоперевірки

Поясніть суть логіки і інтуїції у дизайні. Розкрийте суть аналогії як способу творчого пошуку рішень у дизайні.

Самостійна робота:

1.Законспектувати з підручника ст. 78- 88: Хмельовський у дизайн. Основи проектування системи життя. Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 20с.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8