Комплексний аналіз стану соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності, де упродовж років відділення НСПП в Дніпропетровській області сприяло вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), запобігало їх виникненню та здійснювало заходи щодо стабілізації стану СТВ під час проведення найманими працівниками акцій соціального протесту, страйків (стр. 3 )

6. Кількість випадків дестабілізації стану соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності, які упродовж років перебували у системі запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів). Чинники дестабілізації, що зумовили ускладнення стану соціально-трудових відносин

Одним із задавань, що входять до компетенції Національної служби посередництва і примирення, є здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – ЗКТС(к)) на підприємствах, установах, організаціях.

Упродовж 2011–2013 років, відповідно до нормативних актів Національної служби посередництва і примирення з питань, що регламентують порядок здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), відділення НСПП сприяло усуненню дестабілізаційних чинників по 23 випадкам дестабілізації стану соціально-трудових відносин, що виникали на 15 підприємствах, установах, організаціях Дніпропетровської області державної форми власності (Таблиця 7). На 5 державних підприємствах випадки дестабілізації СТВ упродовж періоду, що аналізується, виникали та вирішувалися неодноразово (ДП «Український науково–дослідницький конструкторсько–технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» (м. Дніпропетровськ) – 2 випадки, ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. » (м. Дніпропетровськ) – 3 випадки, ДП «Дніпропетровський державний ливарно–механічний завод» (м. Дніпропетровськ) – 2 випадки, ПАТ «Дніпрометробуд» (м. Дніпропетровськ) – 4 випадки, ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - 2 випадки (м. Дніпропетровськ)).

Таблиця 7

Кількість випадків дестабілізації стану СТВ, які

упродовж 2011–2013 років перебували у системі ЗКТС(к)

Рік	На початок року*	Виникло випадків дестабілізації стану СТВ	Вирішено випадків дестабілізації стану СТВ	Переросло в КТС(к)	На кінець звітного періоду
Всього	у т. ч. держ. форми вл.	Питома вага, %	Всього	у т. ч. держ. форми вл.	Питома вага, %	Всього	у т. ч. держ. форми вл.	Питома вага, %	Всього	у т. ч. держ. форми вл.	Питома вага, %	Всього	у т. ч. держ. форми вл.	Питома вага, %
2011	9	4	44,4	37	7	18,9	31	7	22,6	6	2	33,3	9	2	22,2
2012	9	2	22,2	24	8	33,3	21	7	33,3	1	-	-	11	3	27,3
2013	11	3	27,3	19	4	21,1	14	4	28,6	3	-	-	13	3	23,1
Всього	х	х	х	80	19	23,8	66	18	27,3	10	2	20,0	х	х	х

*у тому числі минулих років

Таким чином, аналіз показав, що упродовж 2011–2013 років із 80 випадків дестабілізації стану соціально-трудових відносин, що виникали на підприємствах, установах, організаціях Дніпропетровської області, – 23,8% це випадки дестабілізації, що виникли на підприємствах державної форми власності.

Також дані таблиці 7 свідчать про досить значну питому вагу кількості випадків дестабілізації стану СТВ на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності в порівнянні з загальною кількістю випадків (від 22,2% до 27,3% на кінець року).

Підприємствам державної форми притаманні певні проблеми, що спричиняють соціальну напруженість у трудових колективах.

Основною об’єктивною причиною виникнення чинників дестабілізації стану СТВ між сторонами соціально-трудових відносин для підприємств державної форми власності, які перебували на обліку відділення НСПП з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) упродовж періоду, що аналізується, виступає незадовільний фінансовий стан, який спричинено: значними сумами заборгованості із виплати заробітної плати; значними обсягами дебіторської та кредиторської заборгованостей; призупиненням або припиненням виробничої діяльності підприємств; неконкурентоспроможністю продукції (послуг) та відсутністю замовлень; відсутністю достатнього обсягу державних замовлень на виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг; несвоєчасним і не в повному обсязі надходженням фінансування з бюджету тощо.

Суб’єктивними причинами виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин виступають: свідомі порушення роботодавцем законодавства про працю, насамперед, в частині оплати праці; ухилення роботодавця від укладення колективних договорів, угод або внесення до них змін; невиконання роботодавцем положень колективних договорів; незадовільний з точки зору найманих працівників розмір заробітної плати та інші.

Через перелічені вище об’єктивні та суб’єктивні причини на підприємствах, в установах, організаціях Дніпропетровської області державної форми власності виникали чинники дестабілізації, що зумовили ускладнення стану соціально-трудових відносин (Таблиця 8).

Таблиця 8

Чинники дестабілізації, що зумовили ускладнення стану соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності Дніпропетровської області упродовж років

Роки	Кількість чинників дестабілізації СТВ, що виникли, один.	З них щодо:
встановлення нових або зміни існуючих соціально–економічних умов праці та виробничого побуту	укладання або зміни колективного договору, угоди	виконання колективного договору, угоди	невиконання вимог законодавства про працю
Чинники дестабілізації, один.	Питома вага, %	Чинники дестабілізації, один.	Питома вага, %	Чинники дестабілізації, один.	Питома вага, %	Чинники дестабілізації, один.	Питома вага, %
Залишилися з 2010 року	4	1	25,0	-	-	-	-	3	75,0
2011	8	-	-	-	-	-	-	8	100,0
2012	8	1	12,5	-	-	-	-	7	87,5
2013	4	-	-	-	-	-	-	4	100,0
Разом	24	2	8,3	-	-	-	-	22	91,7

Наведені вище дані свідчать, що основними причинами погіршення стану соціально-трудових відносин на підприємствах державної форми власності упродовж 2011–2013 років та чинниками, що зумовили виникнення випадків дестабілізації, стали порушення з боку роботодавця законодавства про працю, зокрема з питань своєчасної виплати заробітної плати та погашення заборгованості із виплати заробітної плати (22 чинника, або 91,7% від загальної кількості). 2 чинника (8,3%) виникли з питань встановлення або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту.