Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на роки (стр. 7 )

§ В енергетиці:

§ Впровадження нових технологій спалювання низькоякісного вугілля в котлоагрегатах з циркулюючим киплячим шаром і з внутрішньоцикловою газифікацією вугілля та використання генераторного газу в парогазових установках.

§ Впровадження високоефективних установок сіркоочищення під час спорудження та реконструкції діючих ТЕС.

§ Застосування сучасних високоефективних установок пиловловлювання на діючих енергоблоках.

§ Розробка та впровадження систем очищення газів, що мають звести до мінімуму викиди в атмосферу пилу, сполук сірки, азоту, вуглецю тощо.

§ У транспортній галузі:

§ Оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями для зниження викидів: каталітичними нейтралізаторами, автоматами пуску і прогрівання, системами вловлювання пари пального.

§ Збільшення парку автомобілів, які працюють на газоподібному паливі; припинення до 2010 року випуску і використання етилованого бензину.

§ Створення діагностичних комплексів для визначення технічного стану двигунів, вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів.

§ Розробка нових видів екологічно чистого транспорту з використанням альтернативних джерел енергії.

§ Впровадження на підприємствах – основних забруднювачах атмосферного повітря області (СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго”, ВАТ „АМК”, ВАТ „ЛИНІК”, ВАТ „Лисичанська сода”) системи безперервного контролю за викидами та моніторингу довкілля.

§ Забезпечення безумовного виконання на підприємствах заходів щодо підвищення ефективності діючих і введення в експлуатацію нових установок очистки викидів.

§ Розробку та виконання заходів зі зменшення підприємствами викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

§ Реконструкцію основного забруднювача області – СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго” з організацією системи безперервного контролю за викидами і моніторингу навколишнього середовища, оснащенням котлоагрегатів ефективним обладнанням пило - та сірковловлювання.

§ Застосування у виробництві на підприємствах нафтопереробної промисловості (ТОВ „ЛИНІК”) технологій зі зменшеними викидами в атмосферу летких органічних сполук.

§ Розробку середньострокової (на 3-5 років) регіональної програми зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами-основними забруднювачами атмосфери (СО „Луганська ТЕС” ТОВ „Східенерго”, ВАТ „АМК”, ВАТ „ЛИНІК”, ВАТ „Лисичанська сода”) з узгодженням та під контролем Луганської обласної ради.

§ Рекомендувати Мінпаливенерго в найкоротший термін провести корегування проектів ліквідації шахт з урахуванням існуючої екологічної ситуації, в першу чергу не впроваджених проектів з простроченим терміном реалізації.

§ Рекомендувати Мінпаливенерго в першу чергу фінансувати передбачені проектами природоохоронні роботи.

§ Розробку та впровадження перспективних програм щодо можливості вирішення проблеми використання раніше накопичених відходів вугільної промисловості шляхом закладки породи у відпрацьований простір шахт.

§ Виконання на підприємствах вугільної промисловості заходів з рекультивації, гасіння й озеленення породних відвалів, у першу чергу під час реалізації проектів закриття шахт і на таких об’єктах де розмір санітарно-захисної зони не витриманий.

§ Забезпечення у великих містах області розвитку електричного транспорту і збільшення парку автомобілів, що працюють на газоподібному паливі, а також будівництва об’їзних доріг.

3 За проблемою „Погіршення стану охорони і раціонального використання земель в області”:

§ Забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

§ Дотримання системи правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель.

§ Запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, лісових земель та чагарників для інших потреб.

§ Захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів.

§ Підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення.

§ Забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

§ Захист земель від ерозії, підтоплення, зсувів, селів, заболочування, вторинного засолення, пересушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

§ Збереження природних водно-болотних угідь.

§ Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів.

§ Рекультивація порушених земель, консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

§ Оптимізація структури сільськогосподарських земель з акцентом на консервацію деградованих та малопродуктивних орних земель (основні напрямки цієї роботи визначені Програмою освоєння еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 року).

§ Розробка новими агроформуваннями проектів організації території на еколого-ландшафтній основі, дотримання ними науково обґрунтованих сівозмін та утримання у належному стані захисних лісонасаджень та гідротехнічних споруд.

§ Проведення аналітичного вивчення впливу промисловості, сільського господарства, добування та переробки корисних копалин в області на екологічний стан земельних ресурсів.

4 За проблемою „Незадовільний стан охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів”:

§ Подальший розвиток сировинної бази області, у першу чергу будівельної галузі, за рахунок корисних копалин місцевого значення (передбачений Програмою розвитку мінерально-сировинної бази Луганської області на роки, що розробляється).

§ Дотримання системи правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональну охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів.

§ Захист від шкідливого антропогенного впливу.

§ Внесення змін до законодавства з питань створення суб’єктами господарювання страхового фонду, який можна буде спрямовувати лише на вирішення питань з приведення гірничих виробок у стан, безпечний для людей, майна і навколишнього природного середовища і розв’язання еколого-гідрогеологічних проблем, що виникатимуть у разі ліквідації (банкрутства) підприємств, які здійснювали розробку цих родовищ.

§ Розробку механізму приймання проектних рішень щодо попередження негативних наслідків закриття шахт із урахуванням регіонального прогнозу змін гідрогеологічних, інженерно-геологічних і гідрохімічних умов при закритті груп взаємодіючих шахт з метою забезпечення системного підходу до розв’язання негативних наслідків їх закриття.

§ Недопущення одностороннього корегування проектів ліквідації шахт з боку ДП „Укрвуглеінвестекспертиза” та затвердження скорегованих проектів без отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи; забезпечити здійснення державної екологічної експертизи скорегованих проектів.

§ Визначення механізму реалізації „Комплексного проекту інженерного захисту Стахановського регіону в зв’язку із закриттям групи шахт”.

5 За проблемою „Посилення екологічної напруженості у зв’язку з відходами”:

§ Поліпшення системи інформаційного забезпечення управління сферою обігу промислових відходів.

§ Зменшення кількості утворення відходів на підприємствах області за рахунок переходу на прогресивні технології та реконструкції виробництв.

§ Скорочення обсягів ТПВ, що поступають на полігони.

§ Максимальне вилучення з ТПВ корисних компонентів.

§ Збільшення частки переробки відходів як вторинної сировини підприємствами, що одержали ліцензії на такі роботи.

§ Знешкодження та організація безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин.

§ Оптимізація системи збору і транспортування ТПВ з використанням уніфікованих контейнерів, нових видів сміттєвозної техніки.

§ Планомірний перехід на селективний збір компонентів ТПВ.

§ Вдосконалення регіональної, міської і районних систем поводження з ТПВ

§ Розробку та впровадження заходів, спрямованих на розчистку прибережних захисних смуг та лісопосадок від побутового сміття.

§ Впровадження роздільного збору побутових відходів та створення сміттєпереробних заводів, розробка науково обґрунтованої схеми та рекомендацій щодо місць розташування та будівництва міжрайонних та міжміських заводів з переробки твердих побутових відходів.

6 За проблемою „Незадовільний стан охорони рослинного і тваринного світу, природоохоронних територій та об’єктів”:

§ Проведення інвентаризації флори та рослинності на існуючих та проектованих ділянках ПЗФ з подальшим проведенням моніторингу; забезпечення моніторингових спостережень стану та структури популяцій рідкісних видів рослин і видів, що зникають.

§ Створення нових об’єктів ПЗФ у різних районах області, репрезентативних до ботаніко-географічного районування, з метою формування функціонально повноцінної регіональної екологічної мережі на території області.

§ Розроблення проектів створення територій і об’єктів природно-заповідного фонду та організація їх територій (розробка проектів організації та винесення в натуру ділянок РЛП «Зелене намисто Донбасу»).

§ Розробка екологічного режиму використання територій ПЗФ, що не повністю виключені з господарської діяльності людини.

§ Внесення змін до Переліку видів рослин, не занесених до Червоної книги України, що підлягають особливій охороні на території Луганської області (рішення Луганської обласної ради від 25.12.2001 № 20/21).

§ Розробка „Зеленої книги Луганської області” та надання їй відповідного юридичного статусу.

§ Відтворення лісів та захисне лісорозведення (планується відтворення лісів на площі 0,5 тис. га, захисне лісорозведення – 4,5 тис. га). Збільшення лісистості області до 15 %.

§ Збереженість корінних байрачних і заплавних лісів через включення їх до мережі ПЗФ та екологічної мережі.

§ Поліпшення породного складу лісів за рахунок аборигенних та інтродукованих порід, що пройшли багаторічну акліматизацію. Для підбору інтродуцентів варто використати результати їх акліматизації в дендрологічної колекції Луганської агролісомеліоративної науково-дослідної станції.

§ Проведення повної інвентаризації видового складу та формового різноманіття зелених насаджень населених пунктів області з їх детальним картуванням.

§ Аналіз у взаємодії з науковими організаціями наявного асортименту, що використовується в озелененні населених пунктів області й розробка переліку видів рослин, перспективних для використання у зеленому будівництві в умовах області.

§ Розробка та впровадження проектів озеленення населених пунктів області (особливо проектів озеленення спальних районів великих міст і вулиць приватного сектору).

§ Активізація робіт з озеленення вугільних відвалів у межах населених пунктів області. Для ефективної реалізації цього завдання необхідно використовувати теоретичні та практичні результати роботи науковців Донецького та Криворізького ботанічних садів НАН України.

§ Створення дендрологічного парку та ботанічного саду на території м. Луганська.

§ Істотне збільшення обсягів виконання доглядів та реконструкцій наявних зелених насаджень області.

§ У сфері охорони рідкісних і зникаючих видів безхребетних:

§ Проведення комплексних експедицій на території області для вивчення біорізноманіття та розповсюдження червонокнижних видів.

§ Розробка принципової схеми розвитку природно-заповідного фонду області.

§ Створення регіонального списку рідкісних і зникаючих видів безхребетних.

§ Розширення мережі територій, що особливо охороняються, зокрема вищих рангів – заповідників.

§ Включення об’єктів природно-заповідного фонду області до мережі екологічного моніторингу.

§ У сфері збереження різноманіття риб та відновлення рибних ресурсів:

§ Посилення робіт державних природоохоронних органів з охорони та відтворення рибних запасів області.

§ Сприяння у розробці та веденню кадастру рибогосподарських водних об’єктів Луганської області.

§ Розробка і видання регіонального Червоного списку хребетних.

§ Організація в Луганській області виробництва рибозахисних пристроїв.

§ Забезпечення захисту риб від потрапляння в системи водозаборів, виконуючи їх своєчасний ремонт, реконструкцію або обладнання надійними системами рибозахисту.

§ Забезпечення промислових і сільськогосподарських підприємств і комунальних господарств ефективними системами водоочищення та оборотного водопостачання, виключивши можливість скидів забруднених вод у навколишнє середовище.

§ Недопущення скидання неочищенних промислових і господарсько-побутових стічних вод із накопичувачів під час нересту й нагулу риб.

§ З метою забезпечення вільного проходу прохідних риб (осетер, рибець, вирезуб, шемая тощо) на основні нерестовища в басейні річки Сіверський Донець, що знаходяться на території Луганської області, досягнення домовленості з Росією про встановлення термінів закриття шлюзів у районі Кам’янська Ростовської області не раніше 15 квітня кожного року. Суворе дотримання режиму заборони на вилов риби під час міграції на нерест, закріпивши його в двосторонніх угодах.

§ У сфері збереження орнітофауни:

§ Взяття під охорону степового орнітокомплексу (збільшення площі існуючих степових ділянок Луганського природного заповідника „Провальський степ” та „Стрільцівський степ”; створення мережі заказників уздовж правого берега р. Сіверський Донець).

§ Взяття під охорону псамофільного комплексу (створення мережі заповідних ділянок в умовах природних ценозів піщаної тераси, що включають основні сукцесії колкових лісів і псамофітного степу).

§ Взяття під охорону лісового та скельно-берегового комплексу (створення мережі комплексних заказників на правому березі річки Сіверський Донець, що включають у себе такі основні елементи, як пристінний ліс, крейдяні відслонення, яри, байраки, степ).

§ Розробка заходів і механізмів здійснення природоохоронних робіт у сфері народного господарства (сільське, лісове, рибне, будівництво міст, селищ, дач тощо).

§ Інтенсифікація вивчення тварин області, звернувши особливу увагу на популяції рідкісних видів і видів, що зникають.

§ Розробка заходів, спрямованих на збереження і відновлення чисельності рідкісних видів, організація громадськості на здійснення заходів з їх охорони, активна популяризація природоохоронних знань серед населення.

§ У сфері збереження різноманіття і стану популяцій звірів:

§ Розширення мережі територій, що особливо охороняються, зокрема, вищих категорій заповідності. Збільшення площі Луганського природного заповідника в 2-3 рази.

§ Включення об’єктів природно-заповідного фонду області до мережі екологічного моніторингу.

§ Розробка і видання регіонального Червоного списку хребетних.

§ Сприяння у проведенню щорічних комплексних експедицій територією області з метою вивчення стану популяцій і розповсюдження рідкісних і зникаючих видів наземних хребетних.

§ Розбудова екологічного каркасу області на основі формування оптимальної мережі ПЗФ через збільшення площі останньої за рахунок створення 24 нових об’єктів ПЗФ до 2010 року та резервування територій для створення нових 25 об’єктів з метою збільшення площі ПЗФ області до 2015 року до 5,0 %.

§ Пріоритетний розвиток мережі об’єктів високої категорії заповідності, насамперед багатофункціонального призначення (РЛП, НПП тощо), загальною площею до 20 % від площі всієї мережі ПЗФ області, що дозволить створити близько 300 нових робочих місць і організувати екологічно дружнє дозвілля понад 500 осіб на день у теплий період року, а також 14 нових об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення (приблизно 16% від загальної площі ПЗФ).

§ Створення міждержавного (українсько-російського) заповідника „Провальський степ” на межі з Росією у Свердловському районі для збереження біорізноманіття кам’янистих степів на Донецькому кряжі.

§ Розширення території Луганського природного заповідника НАН України за рахунок створення 4-го відділення площею близько 3,28 тис. га за умови узгодження передачі земель у підпорядкування НАН України та розширення відділень „Провальський степ” і „Стрільцівський степ”.

§ Сприяння у створенні регіонального ландшафтного парку „Зелене намисто Донбасу” (3 ділянок загальною площею близько 5 тис. га).

§ Відповідно до законодавства створення до 2010 р. НПП „Сєверо-Донецький” площею близько 20 тис. га, у тому числі через об’єднання існуючих заповідних об’єктів нижчої категорії заповідності.

§ Забезпечення репрезентативності природно-заповідного фонду за флористичними, ценотичними, фауністичними, геологічними, ґрунтовими, ландшафтними та іншими екологічними особливостями.

§ Розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду для підтримки екологічної рівноваги, для проведення краєзнавчої та екологічної освіти, регламентованого відпочинку на природі.

§ Розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ, які об’єднує завдання охорони місцевої природи та історико-культурної спадщини.

§ Регулярне проведення інспекційних перевірок і наукового аналізу стану територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

§ Поліпшення фінансового, матеріально-технічного та правого забезпечення розвитку заповідної справи.

§ Посилення відповідальності за порушення режиму заповідних територій.

§ Забезпечення широкої участі державних, наукових і громадських організацій у виконанні міжнародних проектів, спрямованих на розвиток заповідної справи.

§ Забезпечення широкої пропаганди через засоби масової інформації, випуск науково-популярних видань та іншої літератури ідей охорони регіональної природи та заповідної справи.

§ Створення заповідних ядер (ключових територій) з буферними зонами навколо них. Заповідні ядра мають бути репрезентовані як існуючими, так і запланованими до створення до 2015 року об’єктами ПЗФ, повністю відображати флористичне, ценотичне, ландшафтне різноманіття регіону.

§ Приділення особливої уваги долинам малих річок (розробки наукових основ господарювання на цих територіях, створення об’єктів ПЗФ), у зв’язку з їх важливим функціональним значенням.

§ Збільшення кількості об’єктів ПЗФ, так щоб відстань одного від другого була незначною. Це забезпечить можливість обміну генетичними ресурсами між популяціями, що позитивно відіб’ється на їх стійкості.

§ Перегляд категорій ПЗФ для забезпечення їх функціональності. Тобто підвищення рівня статусу об’єктів ПЗФ та їх репрезентативності.

§ Забезпечення належної охорони існуючих і створюваних об’єктів ПЗФ.

§ Зменшення та контролювання антропогенного впливу на природні екосистеми: зупинка незаконного видобування вугілля і пісковику, нормування випасання худоби, перехід від хижацького лісокористування до раціонального.

§ Розробка регіональної схеми екологічної мережі на засадах її поєднання з національною екологічною мережею та регіональними екологічними мережами сусідніх областей України та Росії.

§ Створення умов для поєднання природних територій у безперервні екологічні коридори з формуванням їх єдиної територіальної системи, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, біокомунікацію видів рослин і тварин.

§ Укріплення природних екологічних коридорів місцевого значення шляхом створення нових об’єктів і територій природно-заповідного фонду, залуження ріллі, створення лісових насаджень.

§ Розвиток мережі територій та об’єктів ПЗФ, які, окрім збереження генофонду, ценофонду, фауністичних, флористичних, ландшафтних цінностей, забезпечують також виконання завдань охорони об’єктів історії та культури, рекреації та туризму.

§ Співпраця із землекористувачами існуючих об’єктів та територій ПЗФ, адміністраціями природно-заповідних установ з питань дотримання заповідних режимів, оптимізації меж об’єктів, нормованого використання природних ресурсів.

§ Забезпечення достовірними даними ведення державного кадастру об’єктів і територій ПЗФ шляхом проведення науково-дослідних робіт.

§ Розвиток міжнародного співробітництва з Воронезькою, Ростовською та Бєлгородською областями Російської Федерації в справі охорони окремих видів рослин, тварин, рідкісних рослинних угрупувань, створення спільних територій із статусом особливої охорони.

7 За проблемою „Нерозвиненість мережі державного екологічного моніторингу області”:

§ Забезпечення якості вимірювань у галузі охорони навколишнього природного середовища.

§ Отримання достовірної та об’єктивної інформації про стан довкілля та негативний вплив на нього джерел забруднення.

§ Створення мережі державного екологічного моніторингу області, що охоплюватиме спостереження як за джерелами і чинниками антропогенних впливів, так і за ефектами, які спричиняють ці впливи в навколишньому середовищі.

§ Запровадження системи моніторингу навколишнього природного середовища Луганської області через розробку регіональної програми екологічного моніторингу.

§ У сфері раціонального використання та відновлення водних ресурсів та екосистем – удосконалення системи обліку, моніторингу та контролю забруднення поверхневих і підземних вод, розробка та введення в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними джерелами забруднення поверхневих вод зі створенням відповідної інформаційної бази даних.

§ У сфері охорони і раціонального використання земель – встановлення рівнів забрудненості ґрунтів викидами промисловості та агрохімікатами.

§ У сфері поводження з відходами – розширення можливостей інформаційно-аналітичної системи та створення її мережі як інструменту напрацювання рішень з проблеми відходів.

§ У сфері радіаційної безпеки – створення системи радіаційного моніторингу.

§ У сфері ресурсів рослинного світу, заповідної справи та збереження біорізноманіття – організація комплексного моніторингу стану лісів, популяцій тваринного і рослинного світу та створення і ведення державного кадастру, проведення моніторингу популяцій.

8 За проблемою „Незадовільний стан радіаційної безпеки в області”:

§ При плануванні та реалізації радонозахисних заходів:

§ Проведення систематичних (щорічних) радіаційно-екологічних досліджень на радононебезпечних територіях, які повинні включати вимірювання об’ємної активності радону (ОАР) в повітрі та потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання (ПЕД) навколо будівель, що обстежуються (дитсадків, шкіл, інших навчальних закладів, лікарень), у повітрі приміщень на перших поверхах будівель, у повітрі підвалів і підпіль під будівлями, в ґрунтовому повітрі навколо будівель, вимірювання рівня забруднення атмосфери радоном унаслідок викидів вугільних шахт; вивчення геолого-геофізичних особливостей території.

§ Використання в будівництві матеріалів, що мають обмежену кількість природних радіонуклідів, коригування архітектурних рішень і принципів розміщення будівель щодо місць з підвищеним природним радіаційним фоном (при виборі майданчиків під будівництво необхідно виконувати радіаційне обстеження території майбутньої

забудови і визначати її радонову небезпеку; при проектуванні будинків, призначених для розміщення в них дошкільних дитячих установ, шкіл, санаторно-курортних і лікувально-оздоровчих установ повинні враховуватися чинники радонової небезпеки територій і передбачатися радонозахисні заходи).

§ Запровадження обов’язкового радіаційного контролю будинків, що здаються в експлуатацію, з постійним перебуванням людей, а також перших поверхів і підвальних приміщень у навчальних закладах, санаторно-курортних і лікувально-оздоровчих установах.