Аналітичний огляд стану здійснення судочинства вищим адміністративним судом України у 2012 році (стр. 5 )

Тобто ці дані показують кількість справ, у яких Вищим адміністративним судом України виявлено помилки у застосуванні законодавства судами першої інстанції, які не були виправлені апеляційними адміністративними судами.

Відносний показник змінених чи скасованих судових рішень окружних адміністративних судів перебуває в межах від 9 до 24%. Найбільший показник скасованих судових рішень спостерігається у Тернопільському (24%), Одеському (22), Вінницькому, Донецькому, Івано-Франківському (по 21%) окружних адміністративних судах. Примітно, що порівняно з 2011 роком у згаданих судах, крім Вінницького та Донецького окружних адміністративних судів, цей показник продовжував зростати. Показник Вінницького та Донецького окружних адміністративних судів зазнав змін у бік зменшення відповідно на 8 та 2%, проте продовжує бути найвищим.

Найменший відсоток скасованих судових рішень спостерігається в Полтавському та Сумському окружних адміністративних судах (по 9%). В останньому суді порівняно з попереднім звітним періодом цей показник зменшився на 11%.

Відносні показники скасованих судових рішень місцевих загальних судів як адміністративних судів мають ширший діапазон і перебувають у межах 7–31%.

Найбільший показник спостерігається в судах Хмельницької, Донецької (по 31%), Тернопільської (30%) областей. Найменший – у судах Хмельницької (7%) області.

За даними статистичної звітності, у 2012 році показник змінених чи скасованих рішень судів апеляційної інстанції становив
20% загальної кількості ухвалених Вищим адміністративним судом України рішень щодо судових актів цих судів, що на 2% менше, ніж у 2011 році.

Показники кількості переглянутих рішень апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку та частину змінених чи скасованих рішень наведено в таблиці 6.

Таблиця 6

Результати перегляду Вищим адміністративним судом України

у 2011 та 2012 роках

рішень апеляційних адміністративних судів

Найменування апеляційного суду	Кількість судових рішень, переглянутих у касаційному порядку	Кількість судових рішень, які змінено чи скасовано у касаційному порядку	Частина судових рішень, змінених чи скасованих у загальній кількості переглянутих	Різниця відносних показників 2012 та 2011 років
2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік
Адміністративні (усього), з них:	34 550	45 882	7 633	9 194	22%	20%	-2%
Вінницький	1 201	1 761	303	388	25%	22%	-3%
Дніпропетровський	3 195	3 422	746	714	23%	21%	-2%
Донецький	8 353	14 281	1 752	2 656	21%	19%	-2%
Житомирський	1200	2 218	262	456	22%	21%	-1%
Київський	6 180	7 359	1 647	1 605	27%	22%	-5%
Львівський	4 255	4 590	822	755	19%	16%	-3%
Одеський	2 388	3 218	500	648	21%	20%	-1%
Севастопольський	2 631	3 596	608	864	23%	24%	1%
Харківський	5 147	5 437	993	1 108	19%	20%	1%
Загальні	1 203	2 912	246	544	20%	19%	-1%
Господарські	135	11	40	3	30%	27%	-3%
РАЗОМ	35 888	48 805	7 919	9 741	22%	20%	-2%

За даними статистичної звітності, найбільший відсоток скасованих рішень спостерігається у Севастопольському (24%), Вінницькому та Київському (по 22%) апеляційних адміністративних судах. Найменший відсоток – у Львівському (16%) апеляційному адміністративному суді. Такі тенденції спостерігалися і у 2011 році.

6. Перегляд Верховним Судом України судових рішень

Вищого адміністративного суду України

6.1. Допуск Вищим адміністративним судом України

справи до провадження у Верховному Суді України

Як зазначалося вище, упродовж звітного періоду майже в 1,4 разу збільшилося надходження заяв про перегляд рішень Верховним Судом України. З урахуванням залишку нерозглянутих заяв на початок 2012 року на розгляді Вищого адміністративного суду України протягом минулого року перебувала 4 751 заява. Упродовж звітного періоду суддями розглянуто 4 573 заяви, або 96% заяв, що перебували на розгляді. Порівняно з аналогічним періодом 2011 року цей показник збільшився на 46%. Із них:

603 заяви, або 13% загальної кількості розглянутих заяв, повернуто заявникам;

201 заяву (5%) залишено без розгляду;

щодо 3 353 заяв (73%) відмовлено у допуску справи до провадження;

на підставі 416 заяв (9%) справи допущено до провадження у Верховному Суді України.

Порівняльний аналіз даних судової статистики за 2011 та 2012 роки вказує на зменшення минулого року на 1% кількості повернутих заяв та на 6% кількості справ, допущених до провадження у Верховному Суді Україні. Водночас на 2% збільшилась кількість рішень, відносно яких відмовлено у допуску справи до провадження у Верховному Суді України, та заяв, залишених без розгляду.

6.2. Перегляд Верховним Судом України судових рішень

Вищого адміністративного суду України

Відповідно до звіту про результати перегляду судових рішень
в адміністративних справах у 2012 році надходження заяв про допуск справи до провадження Верховного Суду України зменшилося на 4% – з 464 заяв у 2011 році до 445. Із них на підставі 422 заяв відкрито провадження у справі та 23 заяви повернено до Вищого адміністративного суду України з різних підстав. Кількість повернених заяв у звітному періоді зменшилася в 1,8 разу.

У 2012 році з урахуванням залишку нерозглянутих заяв на розгляді Верховного Суду України перебувало 510 справ, що у 1,4 разу більше порівняно з аналогічним показником 2011 року. Упродовж досліджуваного періоду розглянуто 492 справи та 18 справ станом на кінець звітного періоду залишилися нерозглянутими.

За наслідками перегляду судових рішень Верховним Судом України у 349 справах прийнято постанови про відмову в задоволенні заяви, або у 71% справ, що перебували на розгляді. У 135 справах прийнято постанови про скасування судового рішення Вищого адміністративного суду України. Це 27% справ, що перебували на розгляді. У 8 справах (2%) закрито провадження.

Порівняльний аналіз цих показників з даними попереднього року вказує, що впродовж звітного періоду частина постанов Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяв зменшилася на 3%. Водночас на 4% зросла кількість скасованих судових рішень Верховним Судом України.

Підставами скасування судових рішень у 133 справах стало неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах,
у 2 справах – порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом. Підставою для звернення до Верховного Суду України були визнані Європейським судом з прав людини порушення Україною пункту
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від
4 листопада 1950 року, яким кожному гарантується право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов’язків у рішеннях від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» та 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України».