Історія педагогіки (стр. 22 )

Серед усіх описаних нами навчальних закладів досліджуваного регіону особливо виділяється школа пієтистів у Нейгофнунзі завдяки викладанню циклу “реальних наук” який, як було сказано, складався з історії природи, фізики, географії та тісно пов'язувався з наукою про геометричні форми і малюнки. На таких уроках німецькі діти насамперед училися креслити ламані лінії, кути, геометричні фігури, тренували окомір, засвоювали поняття про перспективу. Цікавими за змістом були уроки історії природи. На них учні знайомилися з флорою та фауною планети. Учитель давав учням й основи природоохоронних знань, учив вирощувати овочі та фрукти.

Формування педагогічних кадрів на Мелітопольщині

Історики припускають, що до знищення Запорізької Січі в 1775 р. на місці нинішнього Мелітополя було дике поле. Згодом недовгий час існував аул – Киз-яр, а вже в 1816 році на місці аула поселились відставні Суворовські солдати і поселення назване Олександрівкою. В 1842 році село Олександрівка було перейменовано в м. Мелітополь [3, 15].

В місті була невеличке приходське училище, де біля 40 років викладав початкову освіту ієнко.

Швидке зростання Мелітополя почалось в другій половині 60-х років (відкриття земських закладів, міського самоуправління), реального училища, жіночої прогімназії, згодом – гімназії, міських училищ, побудова залізничної колії тощо.

В документах держархіву Запорізької області є свідчення, що 1 вересня 1875 року в Мелітополі була відкрита міська жінча гімназія, а в 1907 р. – приватна гімназія О. І.Головкової. Історія свідчить про такі дані:

-  5 лютого 1921 р. на базі міської жіночої гімназії була відкрита Перша педагогічна школа, а на базі гімназії Головкової 7 лютого – Друга;

-  протягом 1921 р. Перша і Друга школи були перетворені в одну педагогічну школу.

Державний арів області також сповіщає, що 1 червня 1922 року, згідно з пропозицією Укрпрофобра від 20 травня № 000, педшкола перетворена в 3-річні Педагогічні курси на зразок технікуму.

Цікавою є доля педагога-завідувача І. Брейля. Основні етапи його життя:

1889 р. – рік народження в с. Орлове Бердянського повіту Таврійської губернії.

1905 р. – закінчення Орловського центрального училища.

1911 р. – закінчення Бердянської класичної гімназії.

1916 р. – закінчення історико-філологічного факультету в Петербурзькому університеті.

1916 р. – закінчення Вищих Педагогічних курсів для підготовки вчителів при Петроградському Навчальному Окрузі.

– практика при Петербурзькій гімназії імені Цесаревича Олексія Миколайовича.

– викладання російської мови при Орловському центральному і жіночому училищах.

1918 р. – викладання російської мови, словесності, латинської мови і психології в Мелітопольській жіночій гімназії імені О. І. Головкової.

1920 р. – обов’язки Голови Педагогічної Ради гімназії.

1922 – обрання завідувачем Педкурсами.

1 липня 1935 р. Мелітопольський технікум (Педагогічні курси) було ліквідовано з передачею майна Мелітопольському педінституту, що створений згідно з постановою РНК УРСР від 20 липня 1930 р. [15]. Цей інститут мав чотири відділи: техно-математичний, агробіологічний, історико-економічний, мовний.

У вересні 1941 року Мелітопольський педагогічний інститут було евакуйовано в м. Ленінград Таджикської РСР і відновлена робота в Мелітополі в січні 1944 року.

Постановою Кабінету Міністрів України 25 квітня 2000 р. № 000 було за пропозицією Міністерства освіти і науки прийнято постанову про утворення Мелітопольського державного педагогічного університету на базі Мелітопольського державного педагогічного інституту, що ліквідується.

Ректорами впродовж наступних років були І. Д. Семенов (з 1978 по 1941), Ф. Д. Мірошниченко (з 1943 по 1949), (з 1949 по 1961), (), І. Н. Тоцький (з 1978 по 1995), (з 1964 по 1977) та ін.

Більше ніж десятиліття ректором Мелітопольського державного педагогічного університету з 1995 р. є Іван Павлович Аносов, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, нагороджений: орденом “За заслуги ІІІ ступеню”, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, переможець Запорізької регіональної програми “Зоряний шлях – 2000” у номінації “Діяч науки й освіти року”, депутат Запорізької обласної ради та голова комісії з питань освіти, науки, культури, спорту та туризму, заступник голови Ради ректорів навчальних закладів Запорізької області ІІІ-IV рівня акредитації.

Історія складає про храм науки вірші.

Вересень дарує тепле небо,

І тамує подих планів злет,

А дороги нас ведуть до тебе,

Храм науки – університет.

Тут зростають вірші, наче квіти,

Кожен тут – і вчитель, і поет,

Як же тебе можна не любити,

Ти – найкращий університет.

Кличе нас Коменського дорога,

Пишемо історії куплет,

Ти і радість тепла, і тривога,

Наш великий університет.

Я іду до тебе скільки років!

Вже танцює осінь свій балет,

І веду дітей неспішним кроком

В храм любові – університет!

Де б не був – додому серце лине,

І завжди, коли ти йдеш вперед

Кличе цей куточок України:

Мелітополь. Університет.

Творчі завдання та реферати

Етнічний склад Приазов’я.

Зміст освіти в початкових школах ХІХ ст.

Питання для роздумів, проблемні запитання

Чому Приазов’я було етнонаціональним простором?

Які традиції започаткували в Приазов’ї німецькі поселенці?

Тест

1. Навчання в початкових школах в середині ХІХ ст. мало певну спрямованість:

а) практичну; б) ідейну;

в) наукову; г) теоретичну.

2. Види навчання за Й. Гербартом:

а) репродуктивне, творче; б) описове, аналітичне, синтетичне;

в) пояснювально-ілюстративне; г) догматичне, схоластичне.

3. На місці нинішнього Мелітополя ще до знищення Запорізької Січі в 1775 р. існували:

а) аул Киз-яр; б) село Попове;

в) село Гурзуф; г) поселення Нейгофнунг.

4. З 1816 р. поселення на місці нинішнього Мелітополя називалось:

а) Олександрівка; б) Спасівка;

в) Орлівка; г) Василівка.

Методичні рекомендації щодо підготовки

до семінарських, практичних занять та конспектування першоджерел

Самостійна робота студентів

Робота над книгою – це процес творчий. Існують такі види записів: конспект, план, виписки, тези, анотації, цитати. Всі ці види можуть застосовуватися в комплексі.

Одним із прийомів раціонального навчання є конспектування навчального матеріалу. Уміння конспектувати нерозривно пов'язане з умінням користуватися книгою. Потреба у конспектуванні зумовлена кількома причинами, найважливішими з яких є необхідність передачі значного за обсягом матеріалу протягом обмеженого часу; опрацювання великої кількості науково-методичних джерел; виділення з живого мовлення найголовнішого, найсуттєвішого.

Конспект – це систематично, логічно зв'язаний запис, який об’єднує план, тези або обидва ці типи. Тому конспектом не можна вважати виписки з окремими пунктами плану, якщо в цілому вони не відбивають логіки твору або якщо між окремими частинами немає значного зв'язку.

Конспект має бути стислим, але містити не тільки основні положення і висновки, вони мають доповнюватися прикладами, ілюстраціями, доказами, фактами, оскільки те, що, на перший погляд, видається неважливим, другорядним, може згодом набути значущості. Крім того, якщо теоретичні положення, твердження підкріплюються прикладами, яскравими фактами, то вони набувають обґрунтованості, переконливості, краще запам'ятовуються. Фахівці виділяють наступні види конспектів: плановий, текстуальний, вільний, тематичний, систематичний, простий, складний.

Плановий конспект – це стислий, у формі плану, переказ прочитаного. Він є одним із найважливіших і найцінніших конспектів, оскільки допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу вже в процесі його сприйняття і подальшого вивчення; він сприяє послідовному і чіткому викладанню власних думок, опрацюванню літературних джерел, узагальнюючи їх зміст у формулюваннях плану. Цей конспект є коротким, простим, чітким, і саме тому його доцільніше застосовувати під час підготовки доповідей. Його недоліком є те, що зважаючи на його стислість, через певний час буває важко відновити у подробицях зміст опрацьованого джерела.

Текстуальний конспект – він створюється переважним чином з уривків прочитаного тексту за допомогою цитат. Цей вид конспекту є джерелом точних висловлювань автора і фактів, які він наводить на підтвердження своєї думки. Його можна застосовувати тривалий час. Недоліком цього конспекту є те, що він не активізує увагу і пам'ять.

Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез, частина його тексту має план. Це найбільш повноцінний вид конспекту.

Тематичний конспект – містить більш-менш вичерпну відповідь на питання з певної проблеми, теми, тощо. Складання цього конспекту сприяє формуванню вмінь працювати над темою, проблемою, всебічно обмірковуючи її, аналізуючи різні погляди на одне й те саме питання. Він полегшує опрацювання теми за умови використання декількох джерел.

Систематичний конспект – передбачає обов'язкове дотримання послідовності, логічного зв'язку, змісту, структури першоджерела або певного текстового матеріалу. У такому конспекті зміст роботи стисло викладається за допомогою слів автора і думок студента. Особливо важливим є запис наукових понять, визначень, формулювань, висновків.

Простий конспект – це просто занотовування, запис тексту без особливого аналізу й оцінки тексту.

Складний конспект – це запис з розчленуванням тексту, знаходженням і виділенням у ньому окремих питань, з критичним ставленням і узагальненням. Він включає план, тези, цитати.

Складання конспекту

Для того, щоб скласти конспект, необхідно:

Прочитати текст підручника або іншого джерела.

Записати у зошиті тему конспекту.

3. Визначити у тексті головний зміст, основні ідеї, закономірності, формулювання тощо.

4. Визначити різноманітні зв'язки (логічні, причинно-наслідкові тощо).

5. Основний зміст кожного компоненту занотувати у вигляді кодованої інформації (після найменування теми у зошиті).

6. Прочитати текст ще раз і перевірити повноту виписаних ідей.

7. Сформулювати не менш, ніж три запитання різного рівня складності, записати їх у зошит.

8. До кожного запитання знайти позначку ступеня складності та можливу відповідь.

9. Уважно прочитати матеріал.

10. Визначити основні частини навчальної інформації за планом загальної схеми.

11. Визначити центральну частину опрацьованого матеріалу, викладеного у конспекті, тобто його «асоціативний вузол» у вигляді систематичного класу та його особливостей.

Конспектування

1. Перед конспектуванням треба ретельно вивчити твір, який будете конспектувати.

2. Конспектуванню передує складання плану.

3. Виклад тексту подавати стисло, але основні думки й аргументи треба записувати докладно.

4. У конспекті можна використовувати цитати.

5. На початку конспекту необхідно точно вказати прізвище та ініціали автора, повну назву роботи, місце та рік створення.

Опрацювання літературного джерела

1. Читайте книгу з олівцем у руці, якщо книга ваша власна, можна акуратно робити позначки на полях у тих місцях, які зацікавили або викликали запитання.

2. Намагайтеся читати швидко, але уважно.

3. Прочитавши книгу, поміркуйте над її основними ідеями, над описаними у ній подіями, фактами.

4. Зробіть записи про те, що здалося особливо важливим у прочитаному, про його основні позитивні та негативні моменти.

Уміння скласти грамотний, змістовний і придатний для тривалого використання конспект є надзвичайно важливим. Уміння конспектувати безпосередньо пов'язане з логічною культурою думки студента й письмового мовлення, а також з умінням сприймати, аналізувати та узагальнювати прочитане, включати це до конспекту вже накопиченого інтелектуального наробку.

Вимоги до грамотного конспекту: правильне передавання основного змісту тексту; логічний зв'язок виписаних думок; ясність; стислість; інформація про джерело тексту.

Принципи роботи над конспектом:

1. Записати вихідні дані джерела: автор, назва, рік, місце видання (для книги); автор, назва статті, назва періодичного видання чи наукового збірника, рік, номер (число, місяць), місце видання (для збірника), випуск, том.

2. Позначити на сторінці ліві й праві поля.

3. Ліворуч записувати назви розділів, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулювати самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

4. Праворуч записувати свої висновки й коментарі, посилання на наявні матеріали.

5. У центрі коротко викласти зміст тексту.

6. Зберігати структуру джерела: композицію, тематичні розділи, послідовність викладу.

7. Найважливіші положення (визначення, докази, висновки) записувати у вигляді цитат, дослівно.

8. Конспект можна вести на окремому аркуші і в зошиті (залежно від обсягу того, що конспектувати).

9. Якщо треба конспектувати роботи малого обсягу і записи можуть міститися невеликому аркуші або картці, доцільно скласти картотеку конспектів, яка є замінним інструментом для навчальної і професійної діяльності.

Робота над рефератом

Вона передбачає вибір цікавої для студента проблеми, її глибоке вивчення, виклад результатів і висновків.

Тема реферату має бути правильно сформульованою; у назві реферату мають бути чітко визначені рамки розгляду теми; назва має відбивати зміст (тобто зміст реферату має розкривати тему).

Зміст має складатися із 4 частин: вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел.

Вступ (обсяг 2-3 сторінки) містить коротке обґрунтування актуальності теми реферату, об'єктивну складність для вивчення з урахуванням численних теорій, поглядів, суперечок. У вступі зазначається науково-дослідне спрямування (чому це питання може становити науковий інтерес, яке може мати практичне значення); визначається мета і завдання, які потрібно вирішити для реалізації мети (як правило, одне завдання ставлять на один параграф реферату); подається короткий огляд літератури, аналіз сильних і слабких сторін вивченого матеріалу.

Основна частина повинна мати обсяг сторінок не менш, як 10. Ця частина містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподілений за параграфами; розкриває методи, які використовуються для доказу результатів; містить особисту думку студента та сформульовані самостійно висновки, які спираються на наведені факти.

Висновок (обсяг 2-3 сторінки) формулює висновки за параграфами (відповіді і поставлені у вступі завдання), які випливають з основної частини, осмислення основної частини реферату; звертає увагу на виконання поставлених у вступі мети і завдань.

Список використаних джерел включає використану літературу за алфавітом із зазначенням автора, назви, місця видання, назви видавництва, року (тобто із дотриманням вимог до оформлення списку літературних джерел).

Матеріал для обов’язкового конспектування

(алгоритмом роботи можуть бути методичні рекомендації)

Тема І. ВИНИКНЕННЯ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ В СВІТОВІЙ СУСПІЛЬНІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 16-17, 18-24.

Тема ІІ. ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА ЕПОХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

Опыты: Кн. 1 // Мир философии: Кн. для чт.; ч. 2: Человек. Общество. Культура.- С. 91-92

Тема ІІІ. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

Коменский пед-е сочинения. Под ред. и биограф. очерком и примеч. Проф. . М., Учпедгиз, 1955. – 650 с.

Часть 1. Великая дидактика. Гл. IV, V, VI, IX, XII, XII, XVII, XVIII.

Тема IV. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА кінця XVIII — першої половини XIX століття

Песталоцци педагогические сочинения: В 2-х томах. Т-2. / Под. Ред. , . – М.: Педагогика, 1981. – 416 с. – (Пед. Б-ка)

С. 5-6, 94-264, 208-400.

Тема V. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОЇ ПЕДАГОГІКИ

кінця XIX — початку XX століття

Д’юї Джон. Демократія і освіта. – Львів: Літопис, 2003. – 294 с.

Розділ 8 (с.83-91).

Тема VI. СУЧАСНА ОСВІТА У НАЙРОЗВИНЕНІШИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Порівняльна педагогіка: Навч. посіб. / Уклад.: І. М. Богданова, та ін. – О.: ДПУ ім. , 2000. – 164 с.

Тема VII. ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ (ІХ-ХІV століття)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 38-39.

Тема VIII. ШКОЛА В УКРАЇНІ ПЕРІОДУ ВІДРОДЖЕННЯ (ХVІ-ХVІІ століття)

І., , Пряникова ідей козацької педагогіки в сучасну школу. Монографія. – Мелітополь, 2001. – 57 с.

Тема IX. УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕТАПУ ВІДРОДЖЕННЯ

(XVII — початок XVIII століття)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 80.

УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА ПЕРІОДУ РУЇНИ (друга половина XVIII століття)

Дослідження, розвідки, матеріали: Збірник наукових праць. – К.: Наук. думка, 1992. – 380 с.

С. 44-59.

О воспитании и образовании / Сост. . – М. Педагогіка, 1991. – 344 с. – (Педагогическая б-ка).

С. 44-45, 91-114, 152-161.

Тема XI. ШКОЛА і ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ

(перша половина XIX століття)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 189.

Тема XIІ. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА К. УШИНСЬКОГО

Ушинский сочинения: В 6 т. АПНССР. – М.: Педагогика, 1988.

Том 3, том 4, том 5, том 6.

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 211-221, 230-237, 237-246.

Тема XIII. ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ

(друга половина XIX століття)

Толстой сочинения / Сост. (Кудрявая). – М.: Педагогика, 1989. – 544 с. – (Педагогическая б-ка).

С. 37-40, 205-232, 248-289, 451-477.

Тема XIV. ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ (друга половина XIX століття)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 157-168.

Русова Софія. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. Кн. І. – К.: Либідь, 1997. – 272 с.

Русова Софія. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. Кн. ІІ. – К.: Либідь, 1997. – 320 с.

Тема XV. УКРАЇНСЬКА ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА (початок XX століття)

Франко І. Я. Грицева шкільна наука: Вірші, оповідання, казки для молоді та серед. Шк.. віку. – К.: Веселка, 1990. – 380 с. : іл., портр.

Тема ХVI. ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА УКРАЇНИ

(етапи УНР та національного відродження 20-ті роки)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 358-369.

Тема XVII. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА А. МАКАРЕНКА

Макаренко в 7-ми томах. – К.: “Рад. школа”, 1955.

Том І, том ІІ, том V.

Тема XVIII. ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА УКРАЇНИ У РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД (20-80-ті роки)

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С.448.

Тема XIX. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Сухомлинський і твори в п’яти томах

Т. 1 К., “Рад. школа”, 1976.

С. 233-278, 403-421.

Т.3 Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина, 1977.– 670 с.

Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: ; За ред. . – К.: Знання, 2005. – 767 с.

С. 294.

Тема XX. СТАНОВЛЕННЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ