Регіональна асиметрія в європейському союзі та механізми її регулювання (стр. 1 )

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Божидарнік Наталія Володимирівна

УДК 339.926:061.1

регіональна асиметрія в Європейському Союзі та механізми її регулювання

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки та підприємництва Луцького державного технічного університету, Міністерство освіти і науки України, м. Луцьк

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Чужиков Віктор Іванович,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мокій Анатолій Іванович,

Львівська комерційна академія

проректор з міжнародних зв’язків,

професор кафедри міжнародних економічних відносин,

кандидат економічних наук

Поліщук Ліна Сергіївна,

Інститут міжнародних відносин Київського

національного університету

імені Тараса Шевченка, викладач кафедри

світового господарства і міжнародних економічних відносин

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України,

відділ зовнішньоекономічних досліджень (м. Київ)

Захист відбудеться «___» квітня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий «____» березня 2006 року.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор І. С.Каленюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу найбільш рельєфно проявила себе при переході більшості з них від неокейнсіанської до неоліберальної моделі. Гіперконцентрація ділової активності у найбільших містах світу та столицях, створення локалізованих інноваційно-інвестиційних центрів швидкого зростання зумовлювали посилення асиметрії у соціально-економічному розвиткові територій, як на міжкраїновому, так і на внутрішньорегіональному рівні. До числа депресивних наприкінці ХХ ст. стали відносити ті регіони, які ще донедавна вважалися локомотивами національної економіки. На зламі тисячоліть практично всі старопромислові регіони країн-лідерів виявилися неспроможними конкурувати з локальними інноваційними моделями і стрімко занепадали. Процес поляризації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку в межах певної країни почали називати локальною (регіональною) асиметрією, яка у багатьох випадках загрожувала територіальній цілісності держави. Назрілою стала проблема регулювання диспропорцій в постіндустріальних державах світу через відбір та використання найбільш ефективних механізмів та інструментів регіонального розвитку з метою створення такого гомогенного економічного простору, в якому існуючі зараз асиметрії не будуть призводити до руйнації регіональної структури господарства та гіпертрофованого руху капіталу і робочої сили. Беззаперечним лідером регулювання регіональних асиметрій в глобальній економіці останнім часом став Європейський Союз.

Безпрецедентне розширення Євросоюзу відразу на десять країн (травень 2004 р.) створює хороші умови для подальшого зближення держав Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) у першу чергу на регіональному рівні, асиметрія на якому є доволі великою. Проте значні кошти, які виділив ЄС через свої структурні фонди та Фонд Згуртування, а також фінансування цілого ряду європейських ініціатив на «дорозширення» та «построзширення» суттєво впливатимуть на стабілізацію регіонального розвитку держав ЦСЄ та їх поступовий перехід до інноваційного способу відтворення. Потребує суттєвих змін, виходячи з європейських і світових тенденцій розвитку регіонів, також вітчизняна регіональна модель, насамперед з погляду на позитивний досвід Європейського Союзу щодо регулювання регіональних асиметрій, розробки різнорівневих стратегій регіонального розвитку, селектування європейських механізмів та інструментів конвергенції, забезпечення високої надійності системи регіональної безпеки.

Теоретичні аспекти регіоналізації в умовах глобалізації світового господарства, а також особливості європейської економічної інтеграції достатньо глибоко досліджувалися в працях вітчизняних вчених, зокрема О. Білоруса, І. Бураковського, В. Будкіна, В. Геєця, В. Герасимчука, Б. Губського, Д. Лук’яненка, В. Новицького, О. Мозгового, А. Мокія, Ю. Макогона, Є. Панченка, Ю. Пахомова, Л. Поліщук, А. Поручника, В. Рокочої, А. Рум’янцева, В. Сіденка, С. Сіденко, С. Соколенка, А. Філіпенка, В. Чужикова, І. Школи і багатьох інших. Різні аспекти дослідження регіональної асиметрії і можливості їх регулювання в межах Європейського Союзу та створюваного ним спільного європейського економічного простору знайшли своє відображення в працях зарубіжних вчених: Ю. Ваннопа, Б. Йохансона, М. Кітінга, М. МакДжиніса, М. Портера, А. Родрігеса-Посе, В. Салета, М. Сторпера, Р. Хадсона, С. Харді, М. Харта. Вагомий внесок в розвиток сучасного регіонального аналізу був зроблений також представниками «регіональної школи» як вітчизняної, так і зарубіжної, зокрема Е. Алаєвим, З. Варналієм, Дж. Лессінджером, О. Гранбергом, Б. Данилишиним, М. Долішнім, Р. Кларком, І. Івановим, Б. Лавровським, Н. Мікулою, В. Пилою, С. Романюком, В. Симоненком та цілим рядом інших науковців.

Разом з тим, як у науковій літературі минулих років, так і в працях сучасних вчених не знайшли достатньо обґрунтованого і всебічного аналізу дослідження сучасних моделей регулювання асиметрій та методики їх ідентифікації, причин та наслідків маргіналізації регіонів в межах інтеграційного угруповання, особливостей регіональної адаптації нових членів ЄС, переваг та прорахунків політики регіональної конвергенції в ЄС та пов’язаного з цим регулювання різнорівневих асиметрій, етапності регіональної динаміки в Україні, дослідження зовнішньоекономічної у т. ч. транскордонної асиметрії України та ЄС, а також розробки ефективних механізмів та інструментів регіональної безпеки, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Автором в рамках дисертаційної роботи, що виконувалась на кафедрі економіки та підприємництва Луцького державного технічного університету за темою «Організаційно-економічні засади регіонального енергозбереження» (0104U000533), розроблені рекомендації щодо оптимізації транскордонного співробітництва та розвитку трансферту електроенергії в межах спільного україно-польського енергетичного простору. Здобувачем особисто підготовлено підрозділ «Енергетична безпека у транскордонному співробітництві». Також дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в рамках міжкафедральної теми «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948), де автором підготовлено підрозділ «Шляхи та напрями регіонального зближення України та ЄС».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження механізмів і інструментів регулювання регіональних асиметрій в Європейському Союзі через необхідність імплементації найбільш ефективних з них в існуючу зараз в Україні регіональну модель.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено такі конкретні завдання:

–  розкрити суть та основні чинники посилення регіональних асиметрій в світовій економіці та моделі їх регулювання в провідних постіндустріальних державах світу;

–  проаналізувати основні методичні підходи до ідентифікації регіональних асиметрій в глобальній економіці в цілому та в європейській зокрема;

–  оцінити стан, динаміку та перспективи регіональної конвергенції в Європейському Союзі та з’ясувати особливості регіональної трансформації нових учасників ЄС та аплікантів на вступ;

–  виявити за допомогою селективних індикаторів особливості регіональної динаміки в Україні та особливості трансформації її регіональної моделі в умовах входження до спільного європейського економічного простору;

–  визначити рівні зовнішньоекономічної у т. ч. транскордонної асиметрії регіонів України та основні напрями їх регулювання за допомогою адаптованих європейських механізмів та інструментів конвергенції;

–  обґрунтувати комплекс організаційних заходів, скерованих на підвищення ефективності регіональної безпеки в умовах посилення відкритості національної економіки, глобалізації світового господарства та імплементації європейської моделі регулювання регіональних асиметрій.

Об’єкт дослідження – процес регулювання регіональних асиметрій на локальному, національному та наднаціональному рівнях в межах мегарегіонального економічного союзу.

Предмет дослідження – сутність та особливості механізму регулювання регіональних асиметрій в Європейському Союзі і напрями конвергенції регіонів різного ієрархічного рівня у форматі спільного європейського економічного простору.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, які розкривають сутність та характер регулювання регіональних асиметрій в умовах глобалізації світового господарства взагалі та європейської економічної інтеграції зокрема.

У дисертації застосовані діалектичний, історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ, а також кількісно-якісний аналіз. Метод порівняльного аналізу був використаний автором при визначенні асиметричних складових сучасних регіональних теорій; гравітаційний метод – при розробці селективних моделей дослідження регіональної динаміки; система статистичних методів (середнього лінійного відхилення, середнього квадратичного відхилення, коефіцієнту асиметричності, коефіцієнту варіації) для визначення асиметричності у рівнях доходах населення та прогнозування розвитку регіонів у першому та третьому розділах; метод економіко-математичного моделювання був застосований при дослідженні зовнішньоекономічних відмінностей у розвиткові регіонів та виявлені їх швидкісної асиметрії; прогнозний метод застосовувався при розробці механізмів та інструментів регіональної безпеки (розділ 3) та при визначенні конвергентної динаміки регіонів рівня NUTS-2 у Європейському Союзі (розділ 2). Принцип єдності теорії та практики покладено в основу розробки основних заходів щодо трансформації регіональні моделі України та її конвергенції з аналогічною в ЄС в межах спільного європейського економічного простору.