Закон України про післядипломну освіту (стр. 4 )

До повноважень цих органiв належать:

- прийняття рішень з усіх питань планування і організації навчальної, наукової та методичної роботи закладу;

- заслуховування звітів про наукову, методичну та навчальну роботу закладів освіти, їх підрозділів, окремих виконавців;

- визначення спільно із замовниками змісту і термінів підвищення кваліфікації, перепідготовки, спеціалізації, стажування, галузевих форм післядипломної освіти;

- розгляд питань про заміщення посад наукових, науково-педагогічних та педагогiчних працівників закладу, прийняття рішення про проведення конкурсу на заміщення посад, організація і проведення конкурсу;

- прийняття рішення про направлення до докторантури та аспірантури, а також про надання творчих відпусток співробітникам закладу згідно чинного законодавства;

- вирішення в установленому порядку питання про присудження наукових ступенів та присвоєння вчених і педагогічних звань науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам закладу;

- визначення на підставі експертних оцінок (рецензій) доцільності видання програм, методичних посібників, підручників тощо та надання у встановленому порядку рекомендацій до їх друку.

3. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування навчального закладу є загальнi збори (конференція) трудового колективу, якi:

- розглядають питання про внесення змiн i доповнень до Статуту чи Положення про заклад;

- розглядають i затверджують Правила внутрiшнього розпорядку та інші найбiльш важливi питання дiяльностi закладу;

- приймають рiшення про використання фонду соцiального розвитку закладу;

- обирають комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України.

- щорічно заслуховують звіт керівника закладу.

Розділ IV

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 13. Навчально-виховний процес у закладах (підрозділах) післядипломної освіти та його учасники

1. Організація навчально-виховного процесу в закладах післядипломної освіти здійснюється у відповідності до законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності”, “Про професійно-технічну освіту”, Положень про освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi, про державний вищий навчальний заклад, про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекси, про організацію екстернату у вищих навчальних закладах, про державні стандарти освіти, інших актів чинного законодавства України з питань освіти, а також у відповідності до міжнародних вимог стосовно окремих напрямів професійної діяльності.

2. Основними документами, що регламентують зміст і організацію навчального процесу в закладах післядипломної освіти, є освітньо-професійні (професійні) програми, навчальнi програми дисциплін, навчальні (навчально-тематичнi) плани, освітньо-кваліфікаційні характеристики, кваліфікаційні характеристики випускника та інші нормативні документи органів державного управління освітою.

3. Навчальні (навчально-тематичні) плани та програми розробляються закладами післядипломної освіти з урахуванням рекомендацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки. Навчальні плани і програми погоджуються зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки, при необхідності - із замовником освітніх послуг та затверджуються керівником закладу освіти.

4. Основними формами органiзацiї навчального процесу в закладах пiслядипломної освiти є: навчальнi заняття, виконання iндивiдуальних завдань, самостiйна робота, практична пiдготовка i контрольнi заходи.

У навчальному процесi використовуються такi основні види навчальних занять: лекції, практичні, лабораторні, семінарські, виїзні заняття, дискусії, тренінги, ділові, імітаційні ігри, консультації, „круглі столи”, конференції з обміну досвідом, захист творчих робіт, спецкурси, вхідне і вихідне тестування, робота з банком інновацій тощо.

5. Закладами пiслядипломної освiти застосовуються денна (очна), вечiрня, заочна, дистанційна та екстернатна форми навчання. Форми навчання можуть бути поєднані.

6. Терміни навчання в системі післядипломної освіти встановлюються закладами відповідно з нормативними документами та державними стандартами освiти за погодженням із замовником в залежності від форм навчання, а також порядку і періодичності атестації фахівців.

7. Періодичність навчання в системі післядипломної освіти встановлюються вiдповiдно до положень, які приймаються галузевими міністерствами, але не рідше ніж 1 раз на 5 років для проходження кваліфікаційних курсів та 1 раз на 2 роки - для проходження періодичних курсів.

За результатами навчання на кваліфікаційних курсах слухачі складають кваліфікаційний іспит і отримують свідоцтво державного зразка; за результатами навчання на періодичних курсах – слухачі отримують відповідний сертифікат.

Якість навчання на кваліфікаційних та періодичних курсах є основним показником при проходженні фахівцями періодичної атестації.

8. Обсяг навчального часу, необхідного для перепідготовки фахівців з вищою освітою, визначається на підставі державного стандарту за відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рівня та напряму освіти.

Навчання за формою екстернату здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану відповідної спеціальності i затвердженим у встановленому порядку.

9. Поточний та підсумковий контроль результатів навчального процесу здійснюється у формах, передбачених навчальними планами (заліки, екзамени, захист індивідуальних, творчих, курсових, атестаційних, дипломних, магістерських, кваліфікаційних робіт, проектів тощо).

10. Навчально-виховний процес забезпечується штатними педагогічними та науково-педагогічними працівниками із залученням, у тому числі за контрактом, провідних учених, науковців, висококваліфікованих спеціалістів, керівників на умовах сумісництва або погодинної оплати.

11. Прийом осіб до закладів післядипломної освіти здійснюється за державними контрактами (замовленнями) та на договірних засадах за направленнями підприємств, установ, організацій, державної служби зайнятості, соціальних служб молоді, а також за угодами з фізичними та юридичними особами.

У договорах визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо організації навчального процесу, умов навчання, фінансових розрахунків та проживання слухачів тощо.

Особи, що зараховуються на навчання до закладу післядипломної освіти затверджується наказом керівника.

Розділ V

Учасники НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У післядипломнІЙ освітІ

Стаття 14. Учасники навчально-виховного процесу у післядипломній освіті

1.Учасниками навчально-виховного процесу у післядипломній освіті є окремі особи та організації:

-  особи, які навчаються;

-  науково-педагогічні, педагогічні, науково-методичні, наукові, методичні працівники;

-  керівники установ, закладів, підрозділів післядипломної освіти, працедавці, працівники, діяльність яких пов’язана з кадрами;

-  спеціальні навчальні, навчально-наукові, навчально-методичні, науково-методичні заклади (установи) післядипломної освіти;

-  методичні заклади (установи) освіти; вищі навчальні заклади І-IV рівнів акредитації у структурі яких є підрозділи післядипломної освіти; підприємства, установи, організації, які зобов’язані організовувати виробниче навчання (навчання на робочому місці);

-  структури всіх рівнів влади, що здійснюють управління установами, закладами (підрозділами) післядипломної освіти працюючих чи системою післядипломної освіти в цілому.

2. Особа, яка навчається в системі післядипломної освіти має право:

·  обирати форми, напрями і засоби освітньої діяльності, місце реалізації конкретних освітніх програм, відповідно до своїх інтересів, вимог підприємства, галузі чи держави, своїх творчих потреб і можливостей та загальнолюдських цінностей;

·  отримувати, передавати, поширювати та використовувати в інший спосіб надану в СПДО наукову інформацію, у відповідності до законодавства про авторське право та інтелектуальну власність;

·  отримувати об’єктивну оцінку своєї діяльності, відповідно до якості та складності виконуваної роботи, рівня кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації та наукових (досліджень) результатів тощо.

Особа, яка навчається зобов’язана:

·  опрацьовувати навчальну програму і нести персональну відповідальність за свою навчальну діяльність;

·  у встановленому порядку проходити державний контроль якості навчання в СПДО та подальшу атестацію (чи кваліфікаційний іспит) на відповідальність займаній посаді.

Стаття 15. Державні гарантії учасникам післядипломної освіти

1. Органи державної влади гарантують дотримання прав на післядипломну освіту та створюють умови для її найбільш повного здійснення.

2. Повноваження органів державної влади використовуються для вирішення завдань розвитку установ, закладів (підрозділів) системи післядипломної освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, нешкідливих умов праці та навчання в системі післядипломної освіти, врахування результатів навчання в системі післядипломної освіти при фаховій атестації і сертифікації.

Стаття 16. Державні гарантії працівникам системи післядипломної освіти

1. Держава забезпечує педагогічним, науково-педагогічним, науково-методичним, науковим, методичним працівникам (кадрам) системи післядипломної освіти:

·  належні умови праці, побуту, відпочинок, медичне обслуговування;

·  правовий, соціальний, професійний захист;

·  компенсації, встановлені законодавством в разі втрати роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці;

·  підвищення кваліфікації не рідше 1 разу на 5 років або частіше (згідно потреби) на термін встановлений стандартами конкретної галузі;

·  користування подовженою ( повною) оплачуваною відпусткою;

·  забезпечення житлом;

·  пільгові (довгострокові, безпроцентні) кредити для індивідуального та кооперативного будівництва; одержання службового житла тощо;