Любов і пісня – батькові (стр. 3 )

2.  Читай щодня не менше 10-15 сторінок науково-популярної літератури. Все, що ти читаєш, – це інтелектуальний фонд твого навчання.

3.  Починай робочий день рано-вранці. Вставай о 5.30, зроби зарядку, випий чашку молока з булочкою, починай роботу до 6-ї ранку.

Півтори години вранішньої розумової праці – перед лекціями – це золотий час. Все, що мені вдалося зробити, я зробив уранці. Протягом 30 років я починав свій робочий день з 5-ї ранку. 30 книжок з педагогіки і більше 300 інших наукових праць – все це написано з 5-ї до 8-ї ранку. Продумай свій денний режим, щоб за дві години до 12-ї заснути.

4.  Починай розумову працю зі слова треба. Поступово перетворюй його на хочу.

5.  Навчись не читати, а тільки переглядати те, що тобі добре відоме. Якщо є можливість, працюй у читальній залі, а не в кімнаті студентського гуртожитку.

6.  Зумій позбутися поганих звичок. Маю на увазі ось що: перед початком роботи не сиди без діла 15-20 хвилин; без потреби не гортай книгу, яку зарання знаєш, що не будеш читати; прокинувшись, не лежи в посхвилин та ін.

7.  Не припиняй розумову працю ніколи. Влітку дружи з книжкою. Кожен день має тебе збагачувати інтелектуальними цінностями.

Бажаю тобі міцного здоров’я, доброго настрою.

Твій батько».

Виховуй у собі людську душу і сердечні стосунки з людьми: Листи до сина В. Сухомлинського // Освіта України. – 2004. – 19 березня. – С. 6.

«Зіркові» татусі

Ігор Кондратюк – немає в Україні, мабуть, такої людини яка б його не знала. Саме він перетворив Караоке, яке він вів майже 10 років, у всенародне захоплення – завдяки йому заспівала практично вся Україна.

Ігор Кондратюк – батько 3-х дітей: Сергія, Данила та Полінки. Старшому Сергію 21 рік, молодшому Данилі 10 років, доньці – 3 рочки.

Родина полюбляє подорожувати, активно проводити відпустки.

Маленька донечка весь час щось вигадує. Відтепер тато – Ведмідь, мама – Лисичка, а Полінка… Дельфін. А брати – бобри! Як у тому вірші з книжки видавництва «Аба-ба-га-ла-ма-га» про братів-бобрів – дуже добрих. Полінка мріє про рожевого дельфіна. Але їх ніде немає! Голубі є, сіренькі є, а от рожевих немає! Тому родина в пошуці…

Игорь Кондратюк: «Ищу розового дельфина!:[Интервью] // Мир семьи. – 2007. – № 11. – С. 120-122.

Віталій Кличко з дружиною мріяли про народження трьох дітей – мрії збуваються! В цій родині зростають в любові Єгор, Ліза та маленький Максим.

На запитання чи підуть хлопчаки шляхом тата, Віталій відповів, що, як батько, не бажав би їм бути боксерами й займатися цим видом спорту професійно, бо це дуже черствий кусень хліба. Старший Єгор займається таеквондо. Для Віталія входження у великий спорт теж починалось зі східних єдиноборств.

Чи строгий тато Віталій? Присутність батька в родині при вихованні хлопця необхідна, бо потрібний приклад для наслідування. Якщо мама все дозволяє, то тато може заборонити, проконтролювати, «построїти». Хоча намагається виховувати переконанням. З донькою Лізою – все інакше, бо це ж – дівчинка, хоча часом буває такою задирикою.

Віталій був присутній при народженні синів і вважає це найсильнішим з почуттів. Радить кожному батькові бути присутнім при народженні дитини. Це відразу змінює ставлення до дітей, дружини, вносить щось нове в сімейні взаємовідносини.

Счастливый папа Виталий Кличко // Мир семьи. – 2005. – № 5. –С. 83-87.

Олександр Пономарьов – співак, автор пісень і просто гарний тато двох дівчаток Жені й Зої. Так сталося, що з дружиною Оленою Мозговою Олександр розлучився, але доньки живуть разом з татом. Вони – перші слухачки всіх пісень тата, полюбляють і англомовні, і українські пісні – «Грім», «Зіроньку». Уроки дівчата вчать самі, ще вони навчаються в київській Академії мистецтв на акторському відділенні. Задачки вирішують самі, а що стосується гри на фортепіано, то тато завжди допоможе.

Коли діти були маленькими, тато міг і серед ночі встати, і убаюкати, і памперси поміняти – все це було звичним ділом.

На запитання чи слухають доньки тата, Олександр відповів, що намагається бути строгим, та дівчатка знають як «підкупити» тата: обняли, поцілували – і тато відразу забув про виховання. Єдине, чого боїться тато Олександр – так це літати літаком.

Александр Пономарев: «Стараюсь быть строгим, но дочки знают, как меня «купить» // Мир семьи. – 2005. – № 7 - 8. – С. 80 - 82.

Богдан Бенюк – не просто улюблений актор і народний артист України, лауреат Державної премії України ім. О. Довженка, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка 2008 р. (за виставу «Про мишей та людей» Дж. Стейнбека театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв»), голова Федерації хворих на цукровий діабет. Він тепер політичний пропагандист – один із лідерів Всеукраїнського об’єднання «Свобода» (Олега Тягнибока).

Одним рядком: народився 25 травня 1957 р., закінчив Театральний інститут ім. І. Карпенка-Карого, працював у ТЮГі, з 1980 р. – артист Театру ім. І. Франка. Улюблений артист (він же друг, він же кум) – Анатолій Хостікоєв. Особливі прикмети: невгамовна енергія та неабияке почуття гумору.

А ще Богдан Бенюк, і це головне, він – батько трьох дітей – Лесі, Мар’яни та маленького Богдана. Своїх рідних батько намагається ховати від допитливих очей журналістської братії. Народження Богданчика вважає Божим даром, різниця між дівчатками і сином майже 20 років. Спочатку сина хотіли назвати Гордієм, так випадало по церковному календарю. Але всі почали називати його Богданом, тому і записали в метрику Богдан-Гордій.

Перша дівчинка в цій родині з’явилася на світ, коли батьки були ще студентами, друга – після закінчення інституту. Досить важко приходилось молодій родині: постійні зйомки, нестача грошей… Та завдяки мудрості дружини Уляни родина мужньо перенесла труднощі того періоду. З майбутньою дружиною Богдан познайомився ще в дитячому садку, вчився з нею в одному класі. В шість років він її поцілував і, як порядний чоловік, повинен був з нею одружитися, що він і зробив в студентські роки.

Найголовніша з останніх подій родини Бенюків – народження внука Северина. «Коли народився внук, ти розумієш, що це настає новий етап в твоєму житті. Тому що продовження твого роду – це великий дар Божий», – саме так сказав дідусь Богдан.

Богдан Бенюк очолює Федерацію хворих на цукровий діабет. Коли журналісти його питають чи він не хворий, то він відповідає: «Я вже давно хворий, бо коли ти бачиш горе людське, то проходити повз нього – це гріх. Аби ви бачили очі тих діток, які мають страшні хвороби!».

Про несподіване багатство каже, що ніколи б його не витратив на себе.

Бенюк Марьяна. Расскажу о папе // Вавілон. – 1992. – № 5-6. – С.16-17.

Добрый Бень! : [Интервью с актером] // Лиза. – 2004. – № 33. – С. 46-47.

Які ж є тата?

Психологічна характеристика

А які ж є тата? Як і мами – різні. На перший погляд ніби й немає особливих відмінностей батьків від матерів. Однак, з психологічного погляду у відмінностях тата від мами має про­глядатися чоловічий відтінок. Виділяють різні варіанти типів батьків, які так чи інакше впливають на розвиток дитини.

1.  «Тато-мама». Для нього характерна материнська турбо­тливість. Він усі функції мами бере на себе. Якщо все ладиться, то такий тато виявляє турботу, ніжність, доброту. Коли ж не вдається домогтися злагоди в спілкуванні з дитиною, батько виявляє роздратованість, нестриманість, запальність. Тому ди­тина весь час перебуває під своєрідним пресом мінливого на­строю батька.

2.  «Мама-тато». Нагадує особливості дій попереднього типу, є певним його різновидом. Головна турбота в «мами-тата» – яко­мога краще догодити дитині. А це призводить до того, що дитина сидить у нього не лише на шиї, а й на голові. Такий «мама-тато» несе весь тягар відповідальності на собі і намагається поводитися з дитиною надто обережно: їй усе дозволено, немає ніяких за­борон, бере гору тенденція всепрощення. Подібна м’якість часто стає шкідливою у вихованні дитини. Не варто забувати народну Мудрість: «Якщо хочете виховати в особі дитини домашнього дес­пота, дозвольте їй робити все, чого вона забажає».

3.  «Карабас-Барабас». Тато-опудало, страховище, якого в сім’ї всі мають боятися. Змій, жорстокий, схильний тримати дітей у міцних руках. Побоювання батька змушує членів родини, й передусім дітей, постійно перебувати в напруженому стані, очікувати на покарання. У такій родині діти перебувають у своєрідній психологічній клітці. А це може призвести до про­яву в дитини ненависті до батька, своєрідного вибуху-протесту, продукти якого можуть обпалити й самого Карабаса, поро­дити родинну трагедію. У результаті таких дій тата діти нерідко вириваються з клітки й залишають родинне гніздо, бо воно для них виявилося колючим, жорстоким і непривітним.

Близький до типу тата «Карабаса-Барабаса» є тато «Міцний горішок». Він виявляє жорстокість, необґрунтований автори­таризм, ніколи не схильний до будь-якого компромісу. Його принцип – непорушність у своїх намірах і діях.

4.  Стрибунець-бабка. Це тип тата, який живе в родині, але не відчуває себе поки що батьком. Для нього дитина є лише го­стем, про якого має турбуватися тільки мама. Дитині він може подарувати якусь частину часу, іграшку. Його життя має бути позбавлене будь-яких турбот, як це було до появи дитини. Адже для нього ідеал життя – залишатися вільним, без дітей і зай­вих клопотів. Такому "стрибунцю" неприємні проблеми дити­ни, будь-яке спілкування з нею. З часом такий тип тата пере­творюється на особу, яка перебуває в сім’ї у статусі квартиран­та. А дитині потрібен тато щодня, постійно, а не в ролі випадко­вого гостя. Згодом такий тато або сам полишає родину, або ро­дина психологічно витісняє його.

5.  «Добрий молодець». «Хлопець-друзяка». Цей тато виявляє себе не просто татом для своєї дитини, а схильний грати роль брата, товариша. Він здатний до спілкування із сусідами, знайо­мими, співробітниками, але йому бракує часу на систематичне спілкування з дитиною. Таке ставлення чоловіка до своєї дити­ни дратує дружину, й вона нерідко ремствує. Дитина живе в атмосфері сімейних конфліктів, залишається в ізоляції, відчу­ває психологічний дискомфорт. Часто такий тато втягує дити­ну в конфлікт, а ще частіше – залишає родину.