Робоча програма навчальної дисципліни Педіатрія (стр. 2 )

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання. Як обов’язкове індивідуальне завдання з визначеними критеріями оцінювання включено написання навчальної історії хвороби за результатами курації хворої дитини.

1.8. Контроль навчальної діяльності

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.

1.9. Оцінювання результатів вивчення модулів та дисципліни в цілому

Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів як-то: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, аналіз та оцінка результатів лабораторних та інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму дитини, його органів та систем, володіння практичними навичками.

1.10. Опис навчального плану з дисципліни

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік навчання	Вид контролю
Всього год/ кредит	Лекцій	Практичних занять	Семінарських занять	СРС
Кредитів ECTS	180/6	30	110	-	40	5
Модуль 2. Змістових – 3 Модуль 3. Змістових – 2 Модуль 4. Змістових – 4	60/2,0 60/2,0 60/2,0	10 10 10	40 40 30	- - -	10 10 20	5 5 5	Поточний контроль та підсумковий модульний контроль

II. Мета вивчення навчальної дисципліни

Кінцеві цілі навчальної дисципліни «Педіатрія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі (ОПП). Вони визначаються таким чином:

1.  Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених захворювань новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворювань.

2.  Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених захворювань новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворювань.

3.  Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених захворювань новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворювань.

4.  Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених захворювань новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворювань.

5.  Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у дітей з найбільш поширеними захворюваннями новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячими інфекційними захворюваннями.

6.  Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу найбільш поширених захворюваннях новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворюваннях.

7.  Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених захворюваннях новонароджених, патології крові та ендокринної системи, дитячих інфекційних захворюваннях.

8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

Кінцеві цілі дисципліни

3.ПФ. С.01. ПР. Р.01	Збирати скарги, анамнез хвороби, анамнез життя
3.ПФ. С.01. ПР. Р.02	Збирати інформацію про загальний стан пацієнта (свідомість, конституція, вгодованість) та зовнішній вигляд (огляд шкіри, підшкірного жирового шару, пальпація лімфатичних вузлів)
3.ПФ. С.01. ПР. Р.03	Обстежувати стан серцево-судинної системи (огляд та пальпація серцевої ділянки та поверхневих судин, визначення перкуторних меж серця та судин, аускультація серця та судин)
3.ПФ. С.01. ПР. Р.04	Обстежувати стан органів дихання (огляд грудної клітки та верхніх дихальних шляхів, пальпація грудної клітки, перкусія та аускультація легенів)
3.ПФ. С.01. ПР. Р.05	Обстежувати стан органів черевної порожнини (огляд живота, пальпація та перкусія кишок, шлунка, печінки, селезінки, пальпація підшлункової залози, нирок, органів малого тазу)
3.ПФ. С.01. ПР. Р.06	Обстежувати стан кістково-м"язового апарату (огляд та пальпація)
1.ПФ. Д.01. ПР. Р.01. 01-51	Виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом або синдром
1.ПФ. Д.01. ПР. Р.02. 179-253	Поставити найбільш вірогідний або синдромний діагноз захворювання
1.ПФ. Д.01. ПР. Р.03. 179-253	Призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого
1.ПФ. Д.01. ПР. Р.04. 179-253	Здійснювати диференціальну діагностику захворювань
1.ПФ. Д.01. ПР. Р.05. 179-253	Поставити попередній клінічний діагноз
3.ПФ. С.04. ЗР. Р.11. 179-253	Визначити характер лікування захворювання
3.ПФ. С.05. ЗР. Р.12. 179-253	Визначити необхідний режим при лікуванні захворювання
3.ПФ. С.06. ЗР. Р.13. 179-253	Визначити необхідну дієту при лікуванні захворювання
3.ПФ. С.07. ПР. О.14. 179-253	Визначення тактики обстеження та вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному нагляду

III. Зміст навчальної програми з дисципліни «Педіатрія»

МОДУЛЬ 2. НЕОНАТОЛОГІЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7. НЕДОНОШЕНІ ДІТИ.

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні фактори недоношеності у новонароджених.

2.  Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину ступенів морфологічної та нейрофункціональної зрілості недоношених дітей.

3.  Визначати особливості адаптації недоношених новонароджених дітей та діагностувати синдроми дизадаптації.

4.  Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень недоношених новонароджених.

5.  Демонструвати володіння принципами виходжування недоношених новонароджених, лікування та профілактики синдромів дизадаптації, реабілітації недоношених новонароджених.

6.  Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у недоношених новонароджених: дихальній недостатності, парезі кишечнику, гіпербілірубінемії, гіпоглікемії.

7. Проводити диференціальну діагностику гіпербілірубінемії у недоношених новонароджених та ставити попередній діагноз.

8.  Здійснювати прогноз життя недоношених новонароджених.

9.  Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.

Тема 1. Введення в неонатологію.

Організація надання медичної допомоги новонародженим. Перинатальна захворюваність та смертність. Неонатологічна служба в Україні. Організація роботи відділень новонароджених в пологових будинках, відділень патології новонароджених. Принципи надання медичної допомоги новонародженим на педіатричних дільницях.

Тема 2. Особливості адаптації, організація виходжування та годування недоношених дітей.

Недоношені діти. Етіологічні фактори недоношеності. Анатомо-фізіологічні особливості. Ступені морфологічної та нейро-функціональної зрілості недоношених дітей. Особливості адаптації недоношених новонароджених та синдроми дизадаптації. Диференціальна діагностика гіпербілірубінемії у недоношених.

Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУР): причини, діагностика, лікування, профілактика.

Принципи виходжування недоношених дітей в пологовому будинку та на другому етапі виходжування. Особливості вигодовування недоношених дітей. Екстрена допомога при основних невідкладних станах у недоношених новонароджених: дихальній недостатності, парезі кишечника, гіпербілірубінемії, гіпоглікемії.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ НОВОНАРОЖЕНИХ.

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.

2.  Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.

3.  Визначати особливості перебігу асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених, ставити попередній клінічний діагноз.