Його свята любов до людства (стр. 5 )

– Гоголь походив із старовинного дворянського роду. Його предки відзначалися надзвичайною обдарованістю. Наприклад, його дід Опанас Дем'янович закінчив Київську духовну академію, знав 6 мов. Бабуся Тетяна Семенівна мала здібності до малювання. До речі, й сам Гоголь гарно малював, а ще любив вишивати, розробляти візерунки для вбрання своїх сестер, для вітражів у домі батька – колезького асесора. У відставці він зайнявся сільським господарством, проте йому ніяк не вдавалося зробити свій маєток прибутковим. Батько Гоголя був дуже доброю і чуйною людиною, любив театр, літературу.

– Із Василівки шлях привів Гоголя до Полтави, де він навчався у повітовому училищі разом з братом Іваном. Однак після смерті брата він був у такому відчаї, що не міг продовжити навчатися, і батьки забрали його з училища.

Проте до Полтави відомий письменник, автор "Вечорів на хуторі біля Диканьки", буде повертатися ще не один раз.

– Із Полтави дорога вела до Ніжина, де Гоголь навчався в гімназії з 1821 року до 1828 року. Майже завжди він ходив там голодний, мерз через відсутність

теплого одягу, часто хворів, тужив за батьками, але ці роки були визначальними в житті Гоголя. Саме в Ніжині сформувався його талант – тут він почав писати.

– Після завершення гімназії Гоголь усією душею прагнув до Петербурга. Він мріяв поступити актором чи режисером в імператорський театр, знайти гарну квартиру, затоваришувати з передовими людьми того часу. Однак у театр його не взяли, через брак коштів він оселився у похмурій і холодній кімнаті, та й знайомства ніякі не зав'язувалися. 25

– Нарешті Гоголь знайшов місце дрібного чиновника, а головне – він береться за перо, шукає теми для своїх оповідань. І тут йому на допомогу прийшла його батьківщина.

Гоголь дуже любив український фольклор, збирав легенди і оповідання про минувшину. Будучи у Петербурзі він просить у листі матір і сестер надіслати йому все, що пов'язано з Україною: "Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, ви багато знаєте про звичаї й традиції наших малоросіян, і тому, я впевнений, ви не відмовитеся повідомляти мені їх у нашому листуванні. Це мені дуже потрібно."

– 1830 року вийшли у світ "Вечори на хуторі біля Диканьки", які одразу принесли славу Гоголю. Він увійшов у коло відомих літераторів, познайомився з іним, . Однак подальші дороги Гоголя були дуже тяжкими.

Поїздки Гоголя в Україну, у Василівку, до Києва повернули до життя душу митця. Він наполегливо працює. Результатами цієї роботи стала збірка "Миргород", що вийшла 1835 року. Там було вміщено і повість "Тарас Бульба".

– У 1839-1842 роках її було значно перероблено. Повість стала самостійним твором, який сприймався як гімн, як ідея духовної єдності козаків-запорожців.

– Потім була ще п'єса "Ревізор", петербурзькі повісті, поема "Мертві душі"... Однак повість "Тарас Бульба" посідає особливе місце у спадщині митця. У ній Гоголь висловив не лише ставлення до минулого, а й своє розуміння батьківщини, волі, душі, людської гідності, смислу буття.

Із Петербурга дороги Гоголя пролягли за кордон, бо "пророку немає слави у вітчизні". Але й там Гоголю не було спокою. Він не міг жити без рідної землі, без співвітчизників. У "Вибраних місцях із листування з друзями" 1847 р. він молився про них, закликав до духовності. Однак вони його не зрозуміли. Гоголь готувався до смерті. Навіть написав заповіт, але доля подарувала йому ще кілька років життя. У 1851 році він востаннє приїхав у Василівку. 12 лютого 1852 року спалив другий том "Мертвих душ".

26

Гоголь вже нічого не чекав від життя, він прагнув смерті. Невдовзі вона прийшла... 21 лютого 1852 року Микола Васильович Гоголь помер.

Ведуча 2: Дослідники ще й досі сперечаються, від чого помер митець. Кажуть, що його неправильно лікували лікарі, але хто може вилікувати тіло, якщо хвора душа? Гоголь полишив цей світ свідомо, йшов назустріч смерті, вважаючи, що зробив у житті все, що міг. Його величне слово і сьогодні доходить до самого серця і викликає в ньому високі почуття. Твори Гоголя пробуджують у людині людину. Його повість "Тарас Бульба" нагадує нам ще й про те, що ми – нащадки давнього козацького роду і маємо бути вірними синами України, яким був і сам Гоголь, наш геніальний співвітчизник.

І напевно, радіє на небесах його душа, бачачи нас вільними, незалежними, гордими за свою землю, гідними слави дідів і прадідів своїх, які прагнуть духовності і пам'яті своїх нащадків.

Ведуча 1: У повісті немає точних дат. Основні події могли відбуватися у широких межах XV – XVII ст., а у творі автор показує час умовний. Згадується ім’я гетьмана Остряниці та другий похід – історичний факт 1638 року. Висновок: Гоголь легендаризує історію. Він відштовхується від реальних подій, переосмислює їх, надає рис національного епосу. Гоголь створив високопоетичний твір про історію українського козацтва.

Головного літературного героя, козацького полковника Тараса Бульбу дослідники ототожнюють з реальною історичною особою і називають його ім’я поряд з іменами гетьманів Петра Сагайдачного, Івана Сірка.

Прообразом Тараса міг бути предок самого Гоголя, Остап Гоголь – полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України, сподвижник Богдана Хмельницького, він мав двох синів – Остапа і Прокопа, які навчалися спочатку у Львові, а потім у Києві. Старший син загинув від рук поляків під Могилевом у 1671 році, а молодший, як і літературний персонаж, перейшов через три роки на бік ворога. Сам подільський полковник Остап Гоголь мало не загинув під час переправи через Дністер.

27

Ведуча 2: А тепер – вікторина «Впізнай героя за його портретом»

1.  «Он был… создан для бранной тревоги и отличался грубой прямотой своего нрава… Чрезвычайно тяжел и толст.» (Тарас Бульба.)

2.  «Он был прямодушен с равными. Он имел доброту… Душевно был тронут слезами бедной матери, и это одно только его смущало и заставляло задумчиво опустить голову.» (Остап.)

3.  «Он был очень хорош собой… Кипел жаждой подвига, но вместе с нею душа его была доступна и другим чувствам.» (Андрий.)

4.  «Он был «лучшим цветом войска.» (Куренной атаман Кукубенко.)

5.  «Умный и хитрый козак, знал вдоль и поперëк запорожцев.» (Кошевой атаман.)

6.  «Сильный был козак, не раз атаманствовал на море и лично натерпелся всяких бед…» (Мосий Шило.)

7.  «Он был верный товарищ, не покинул своего побратима, решив, хоть неживого, довезти до своих.» (Товкач.)

8.  «Длинный-длинный, с густыми усами и, казалось, не было у него недостатка в краске на лице.» (Польский хорунжий.)

Ведуча 1: Не хвилюйтесь, що не встигли відповісти на питання вікторини. До вашої уваги – тести на перевірку знання тексту повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».

1.  Де навчалися сини Тараса Бульби: а) в університеті; б) в бурсі; в) в ліцеї.

2.  Вид козацької зброї, що висіла в світлиці Тараса: а) меч; б) спис; в) шабля.

3.  Острів, на якому стояла Запорозька Січ: а) Базавлук; б) Хортиця; в) Томаковка.

4.  Військове звання Тараса Бульби: а) гетьман; б) полковник; в) кошовий.

28

5.  Місто, яке козаки взяли в облогу: а) Дубно; б) Краків; в) Ізмаїл.

6.  Хто прийшов до Андрія під час облоги міста: а) поляк; б) татарка; в) товариш.

7.  Що приніс Андрій полячці: а) дорогоцінний перстень; б) казанок; в) мішок хліба.

8.  Найстарішим козаком запорозького війська був: а) Кас’ян Бовдюг; б) Максим Голодуха; в) Кирдяга.

9.  Кого вибрали курінним отаманом під час бою: а) Тараса; б) Остапа; в) Андрія.

10.  Хто врятував Тараса, коли він був поранений: а) Остап; б) Кукубенко; в) Товкач.

11.  Що загубив Тарас під час гону: а) шапку; б) люльку; в) шаблю.

12.  Ріка, біля якої загинув Тарас Бульба: а) Дніпро; б) Дністер; в) Ворскла.

Ведуча 2: І, нарешті, найскладніші запитання:

1.  Прізвище осавула, котрого Тарас Бульба залишив на хуторі, поїхавши із синами на Хортицю. (Товкач)

2.  Кличка коня Тараса Бульби. (Чорт)

3.  Верхній одяг, котрим накрився Бульба в останню ніч перед від’їздом на Січ. (Кожух)

4.  Сипуча речовина, яку козаки використовували при стрільбі із вогнепальної зброї. (Порох)

5.  Що приніс Андрій полякам в обложене місто? (Хліб)

6.  Виконавець пісень під бандуру. (Бандурист)

7.  Річка, яку перепливли Тарас Бульба і його сини, наближаючись до Січі. (Татарка)

8.  Довгий шнурок з рухомою петлею. (Аркан)

9.  Снаряд, яким стріляли поляки із пушок по козаках. (Ядро)

10.  Тонка м’яка шкіра, з якої козаки шили чоботи. (Сап’ян)

11.  Подарунок полячки, який Андрій носив на руці. (Шарф)

12.  Старовинна назва породистого коня. (Аргамак)

29

13.  Гетьман, який переслідував Тараса та його побратимів. (Потоцький)

14.  Епічний прозовий твір середньої форми. (Повість)

15.  Автор картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Рєпін)

Ведуча 1: Шановні читачі! Ми разом з вами здійснили літературну подорож у героїчне і славне минуле разом з Миколою Гоголем. Вітаємо переможців літературної вікторини. До зустрічі з героями повісті на сторінках «Тараса Бульби».

Щоб глибше пізнати і зрозуміти М. Гоголя, як національного письменника пропонуємо Вашій увазі вікторину :

«Микола Гоголь і Україна».

1. Назвіть пам'ятні місця в Україні, пов'язані з іменем М. Гоголя?

- с. Великі Сорочинці на Полтавщині - місце народження Гого­ля.

- с. Василівка (нині Гоголеве Шишацького району Полтавської області) - тут пройшло дитинство письменника.

- м. Полтава — навчання в повітому училищі

- м. Ніжин - навчання в гімназії

- м. Чернігів - перебував під час навчання в Ніжині

- с. Качанівка -гостювання в поміщика Г. Тернавського

-м. Київ - вперше побував під час весняних канікул в 1828 р.; в 1835 р. був гостем у М. Максимовича; останній раз був у Києві в 1848 р.