Робоча програма навчальної дисципліни Філософія політики (стр. 4 )

РОЗДІЛ І. Історичні та теоретичні основи конституювання політології як науки і навчальної дисципліни

Тема 1. Теоретико-методологічні засади розвитку політичної науки в новітню епоху.

План заняття:

1. Новітня епоха та її особливості.

2. Особливості розвитку політології в новітні часи.

3. Методологія та основні напрями, школи і течії політології

Питання до дискусії

1. Чим була зумовлена необхідність виокремлення політичних знань у самостійну науку?

2. Які проблеми досліджує сучасна західна політологія?

3. Чи існує один метод у політології?

Теми рефератів, курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт

1. Біхевіоризм як основний метод політичних досліджень американської політології ХХ ст.

2. Виникнення і розвиток політичної науки.

3. Політологія і «гібридні» галузі політичного знання.

4. Позитивістські і антипозитивістські напрями в політичній науці.

5. Національні школи політології.

6. Політична наука як соціальний інститут.

7. Теорія політики і прикладна політологія.

8. Методи та їх типологія в політичній науці.

Завдання для самостійної роботи

1. Розгляньте основні етапи розвитку політології, які наведені в таблиці. Охарактеризуйте зміну трактування предмета дослідження впродовж визначених етапів розвитку політичної науки. Опишіть, які методи застосовували політологи для дослідження на кожному з етапів розвитку політичної науки.

Етапи розвитку політології	Періоди	Основна проблематика	Методи, що застосовувались
Інституційний	Кінець ХІХ — початок ХХ ст.	Вивчення державних політичних інститутів, порівняльний аналіз конституційного устрою	Порівняльно-історичний, описовий, формальнологічний, нормативно-інституційний
Біхевіористський	20—70 роки ХХ ст.	Індивіди і групи; розподіл влади і ідеї, які визначають політичні погляди людей; інститути, які спрямовують діяльність людей; зацікавлені групи; ЗМІ; електоральні поведінка; «корпоративізм»; порівняльні дослідження; дослідження країн третього світу (допишіть)	Кількісні методи, квантифікація. Пошуки закономірностей. Верифікація, систематизація знання, диференціація цінностей і емпіричних даних, інтеграція з іншими дисциплінами (допишіть)
Постбіхевіористський	70-і роки ХХ ст. — до наших днів	Дослідження сприйняття і змісту взаємодії. Комунікації між індивідами, спільнотами, групами. Раціональний вимір. Вплив «інституційних обмежень» на поведінку індивіда. Порівняльні дослідження (допишіть)	Політична герменевтика, вивчення символічної взаємодії. Теорія раціонального вибору. Неоінституціоналізм. Порівняльні методи (допишіть)

2. Дайте визначення політичної науки з позицій:

а) традиційного підходу;

б) біхевіоралізма;

в) структурно-функціонального підходу;

г) феноменологічного підходу;

д) теорії раціонального вибору;

є) неоінституціоналізму.

Питання до модуля

1. Загальна характеристика особливостей розвитку суспільства в новітню епоху.

2. Характерні особливості розвитку політичної науки у новітню епоху.

3. Теоретико-методологічні засади розвитку політології кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Питання до іспиту

1. Сутнісні ознаки новітньої епохи та її відображення в політичній науці.

2. Трансформація політичної науки від класицизму до модерну і постмодерну.

3. Політологія як наукова і навчальна дисципліна.

4. Класифікація та періодизація новітньої політології.

Рекомендована література

1. Актуальные проблемы современной зарубежной политической науки. — Вып. I-IV. — М., 1990 — 1991.

2. Политическая наука: история дисциплины // Полис. — 1998. — № 4.

3. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. — 1992. — № 4.

4. Социология политики. — М., 1993.

5. Политические идеи современности // Социально-политический журнал. — 1997. — № 1.

6. , Современная западная политическая теория (на примере англо-американской и французской политических школ). — М., 1993.

7. Политическая юриспруденция в США. — М., 1989.

8. Зарубежная политическая наука: история и современность. — Вып. I, II. — М., 1990.

9. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. — 1995. — № 3.

10. Современная социология и политология США // США: экономика, политика, идеология. — 1991. — № 1.

11. Глобализация, государство, демократия: образ новой политической науки // Политические исследования. — 1999. — № 5.

12. Постмодернизм и западная политическая наука // Соціально-политический журнал. — 1996. — № 3.

13. , Рич р. К. Политология, методы исследования. — М., 1997.

14. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В. Иноземцева. — М., 1999.

15. Политическая наука: основные направления.

16. Политологическое обозрение: Реф. сб. / Отв. ред. . — К., 1993. — Вып. 1.

17. Современная политическая теория (Автор-составитель Д. Хелд). — М. Nota Bene — 2001.

18. Сучасна західна політологія: Короткий нарис історії й теорії / Місуно А. В., — К., 1991.

19. Третья волна. — М., 1998.

20. Политическая наука во Франции // Полис. — 1996. — № 6.

21. Капіталізм, соціалізм, демократія. — К., 1995.

РОЗДІЛ ІІ. Сутнісні особливості політології на зламі епох ХІХ—ХХ ст.

Тема 2. Постмарксистські концепції розвитку політичної науки

План заняття:

1. Ленінське вчення про політику, владу, державу

2. Теорія перманентної революції Льва Троцького

3. Прагматична теорія суспільного розвитку Миколи Бухаріна

4. Неомарксистські концепції політичного розвитку суспільства

Теорія політики Антоніо Грамші

«Залізний закон олігархії» Роберта Міхельса

Неормарксизм Нікоса Пуланзаса

Питання до дискусії

1. Чи є закономірним поява і розвиток ленінізму як нової ортодоксальної ідеології і політичної течії?

2. У чому суть антиномій марксизму-ленінізму?

3. Спільне і особливе в різноманітних гілках ленінізму.

4. Більшовизм: це випадковість чи закономірність?

Теми рефератів, курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт

1. Адаптація марксизму до національного контексту в Росії: плеханівська концепція.

2. Сутність і особливість марксизму «ревізіоністського» типу.

3. Ортодоксальний комунізм як офіційна ідеологія і практика.

4. Класичний неомарксизм: сутність та перспективи розвитку.

5. Теорія і практика італійського «марксизму».

6. Роберт Міхельс як засновник сучасної партології.

7. Немарксистське тлумачення Пуланзасом політичної влади і держави.

8. Лев Троцький як політичний теоретик і практик (аналіз суперечностей концептуальних засад).

9. Бухарінська концепція соціалізму в контексті класичного марксизму.

Завдання для самостійної роботи

1. Розробіть порівняльну характеристику політичних поглядів таких ідеологів і практиків ортодоксального комунізму як В. Ленін, Й. Сталін, Л. Троцький та М. Бухарін (письмово).

2. Розробіть структурно-логічну таблицю обґрунтування політичного ідеалу такими послідовниками класичного марксизму, як А. Грамші, Н. Пуланзас та Р. Міхельс.

Питання до модуля

1. Загальна характеристика розвитку політичної науки в ХХ ст. у контексті марксизму.

2. Теорія і практика ленінізму.

3. Теорія перманентної революції Л. Троцького.

4. Бухарінська концепція «соціалістичного будівництва».

5. Сутність і характерні риси неомарксизму в ХХ ст.

Питання до іспиту

1. Сутність і основні напрями розвитку постмарксистських концепцій політичної науки.

2. Спільне і особливе в розвитку ортодоксального комунізму.

3. Ленінська теорія та практика соціалістичного і комуністичного будівництва.

4. Л. Троцький про революцію і соціалізм.

5. Обґрунтування М. Бухаріним концептуальних засад соціалістичної теорії і практики.

6. Характерні риси неомарксистських концепцій політичного розвитку суспільства (А. Грамші, р. Міхельс та Н. Пуланзас).

Рекомендована література

1. В. І. Ленін. Держава і революція // Повне зібрання творів.

2. В. І. Ленін. Чергові завдання Радянської влади // Повн. зібр. тв. — Т. 36.

3. В. І. Ленін. Що робити? // Повн. зібр. твовір. — Т. 6.

4. Л. Троцкий. Моя жизнь. — Берлин, 193 с.

5. Л. Троцкий. История российской революции. — Ч. 1; 2. — Берлин, 1930.

6. Н. Бухарин. Путь к социализму: Избр. произведения. — Новосибирстк: Наука, 1990.

7. Н. Бухарин. Проблемы теории и практики социализма. — Новосибирск: Наука, 1990.

8. Gramsci, A.: Selection from Political Writings, 1910 — 1920, trans. J. Mathews, ed. Q.

Hoare. London: Lawrence & Wishart; New York: International Publishers, — 1977.

9. Gramsci, A.: Selection from the Prison Notebook, trans. Q. Hoare and G. Nowell Smith. London: Lawrence & Wishart; New York: International Publishers, — 1971.

10. Poulantzas N. On Social Classes//Structured Social Inequality: A Reader in Comparative social Stratification/ C. S. Heller. New York; London, — 1969.

11. Trotsky, L.: Terrorism and Communism (1920), trans. M. Shachtman. Ann Arbor: University of Michigan Press, — 1961.

12. Trotsky, L.: The History of Russian Revolution (1932-3), trans. M. Eastman. London: Gollanz, — 1965.

13. Trotsky, L.: The Permanent Revolution and Results and Prospects, trans. J. G. Wright; rev. B. Pearce. London: New Park, — 1962.

14. Антонио Грамши. Избранные произведения. — Т. 1—3, — 1957—59.

15. Грамши Антонио. Тюремные тетради. Антология мировой политической мысли. — Т. 2.