3.2. ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ
5 | А | ВІДМІННО відмінні знання з предмету | 90-100 |
4 | B | ДУЖЕ ДОБРЕ рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок | 81-89 |
C | ДОБРЕ загалом добра робота, але є ряд помилок | 71-80 | |
3 | D | ЗАДОВІЛЬНО задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки | 61-70 |
E | ДОСТАТНЬО знання з предмету відповідають мінімальним вимогам | 51-60 | |
2 | FX | НЕЗАДОВІЛЬНО для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом) | 25-50 |
F | НЕЗАДОВІЛЬНО потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю) | 0-25 |
3.3. ПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЯ
1. Загальна характеристика особливостей розвитку суспільства в новітню епоху.
2. Характерні особливості розвитку політичної науки у новітню епоху.
3. Теоретико-методологічні засади розвитку політології кінця ХІХ — початку ХХ ст.
4. Загальна характеристика розвитку політичної науки в ХХ ст. у контексті марксизму.
5. Теорія і практика ленінізму.
6. Теорія перманентної революції Л. Троцького.
7. Бухарінська концепція «соціалістичного будівництва».
8. Сутність і характерні риси неомарксизму в ХХ ст.
9. Загальна характеристика теорії інституціоналізму.
10. Політична теорія К. Шмітта.
11. Теорія інституціоналізму М. Оріу.
12. Теорія елітарної демократії Й. Шумпетера.
13. Політична ідеологія і утопія в теорії К. Мангейма.
14. Загальна характеристика біхевіоралістичних теорій політики.
15. Ч. Мерріам як засновник нової науки про політику.
16. Нова концепція визначення предмету політичної науки в Г. Лассуелла.
17. Теорія «зацікавлених груп» А. Бентлі.
18. Загальна характеристика нормативних політичних теорій.
19. Поліархічна теорія демократії Р. Даля.
20. Теорія демократії Д. Сарторі.
21. Політична теорія р. Арона.
22. Основи політики М. Дюверже.
23. Загальна характеристика теорій системного і структурно-функціонального аналізу політики.
24. Т. Парсонс про єдину соціально-політичну теорію в гуманітарних науках.
25. Г. Алмонд і Д. Істон як засновники системного аналізу політики.
26. Структуралізм в політичній теорії Леві-Строса.
27. Постструктуралізм М. Фуко.
28. Загальна характеристика компаративної політології Д. Аптера.
29. Загальна характеристика комунікативної політології Ю. Хабермаса.
30. Обґрунтування тоталітаризму Х. Арендт.
31. Загальна характеристика політичної модернізації як суспільного феномену.
32. Сутність теорії справедливості Дж. Роулза.
33. Сутність теорії політичної модернізації і розвитку С. Хантінгтона.
34. Критичний раціоналізм К. Поппера.
35. Загальна характеристика розвитку технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку.
36. Сутність концепції «індустріального» і «постіндустріального» суспільств.
37. Сутність концепції «інформаційного суспільства».
38. Загальна характеристика теорій світового політичного розвитку.
39. С. Хантінгтон про цивілізаційний розвиток.
40. Порівняльна геополітика С. Роккана.
41. Теорія політичного розвитку З. Бжезінського.
3.4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (питання для іспиту)
1. Сутнісні ознаки новітньої епохи та її відображення в політичній науці.
2. Трансформація політичної науки від класицизму до модерну і постмодерну.
3. Політологія як наукова і навчальна дисципліна.
4. Класифікація та періодизація новітньої політології.
5. Сутність і основні напрями розвитку постмарксистських концепцій політичної науки.
6. Спільне і особливе в розвитку ортодоксального комунізму.
7. Ленінська теорія та практика соціалістичного і комуністичного будівництва.
8. Л. Троцький про революцію і соціалізм.
9. Обґрунтування М. Бухаріним концептуальних засад соціалістичної теорії і практики.
10. Характерні риси неомарксистських концепцій політичного розвитку суспільства (А. Грамші, р. Міхельс та Н. Пуланзас).
11. Сутність категорії «політичний інститут» у працях К. Шмітта, М. Оріу, Й. Шумпетера та К. Мангейма.
12. Сутність теорії інституціоналізму.
13. К. Шмітт про сутність поняття і категорії «політичне».
14. М. Оріу як засновник теорії інституціоналізму.
15. Й. Шумпетер як теоретик політичної методології.
16. Теорія пізнання соціально-політичних процесів К. Мангейма.
17. Біхевіоризм як нова парадигма політичної науки.
18. Основні засади політичної науки за Ч. Мерріамом.
19. Сутність концептуальних засад біхевіористської теорії Г. Лассуелла.
20. Біхевіоралістична спрямованість теорії «зацікавлених груп» А. Бентлі.
21. Парадигмальна характеристика нормативних політичних теорій.
22. Концептуальні засади поліархічної теорії демократії Р. Даля.
23. Особливості обґрунтування Д. Сарторі основних положень демократії.
24. М. Дюверже про основи політичної науки та її сутність.
25. Теоретико-методологічні засади політики за Р. Ароном.
26. А. Лейпхарт про консоціальну демократію.
27. Теоретико-методологічні засади системного і структурно-функціонального аналізу політики.
28. Т. Парсонс про сутність структурно-системного функціоналізму як метод політичної науки.
29. Структурний функціоналізм — серцевина теорії політичних систем Г. Алмонда.
30. Адаптивний концепт системного аналізу в політичній науці Д. Істона.
31. Леві-Строс як засновник структуралізму в гуманітарній науці.
32. Методологічні засади постструктуралізму М. Фуко.
33. Сутність вчення Д. Аптера про політичну компаративістику.
34. Теоретико-методологічні засади комунікативної політології Ю. Хабермаса.
35. Арендт про політичну людину як головний суб’єкт політики.
36. Сутність трансформаційних і модернізаційних процесів ХХ—ХХІ ст.
37. Метод інституціоналізму в теорії справедливості Дж. Роулза.
38. Спільне і особливе в теоріях інституціоналізму і раціонального вибору.
39. Теорія політичної модернізації й розвитку С. Хантінгтона.
40. Критичний раціоналізм К. Поппера.
41. Становлення і розвиток технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку в ХІХ—ХХ ст.
42. Сутність технократичних теорій Т. Веблена та Дж. Гелбрейта.
43. Теорія «індустріального» та «постіндустріального» суспільств Д. Белла.
44. Постіндустріальна прогностика Е. Тоффлера.
45. Концепції «інформаційного суспільства» Й. Масуди і М. Кастельса.
46. Теоретико-методологічні засади теорій світового політичного розвитку.
47. Раціоналістичне вчення про світову політику К. Поппера.
48. Теорія цивілізації і політичного розвитку С. Хантінгтона.
49. Стейн Роккан про геополітику.
50. Концепція З. Бжезінського про світову першість.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО КУРСУ „ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ”
1. Актуальные проблемы современной зарубежной политической науки. — Вып. I-IV. — М., 1990 — 1991.
2. Современные политические теории. — М., 2000.
3. Политическая наука: история дисциплины // Полис. — 1998. — № 4.
4. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. — 1992. — № 4.
5. Пауэлл Дж., . Сравнительная политология сегодня. — М.: Мировой обзор, 2002.
6. Американская политическая наука и ее создатели. — М., 1992.
7. Антонио Грамши. Избранные произведения. — Т. 1—3, — 1957—59.
8. Философские проблемы структурного анализа в гуманітарних науках. — М., 1977.
9. // Современная западная философия: Словарь / Сост.: — М., 1991.
10. Массы и тоталитаризм. Вопросы социологии. — 1992. — Т. 1. — № 2.
11. Начала тоталитаризма. Антология мировой политической мысли в 5 т. — М., 1997. — Т. 2.
12. Бебік В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. — К., 2000.
13. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. / Сост. и вступ. статья . — М., 1986.
14. Вступ до політології. — К.: Основи, 2002.
15. I. Феномен авторитарно-демократичних політичних режимів: між авторитаризмом та демократією // Держава і право: 36. наук, праць. — 2001. — № 5.
16. , , Цимбалюк B. C., , Чорнобров A. M. Інформаційне суспільство: Дефініції: людина, її права, інформація... — К., 2002.
17. Социология политики. — М., 1993.
18. В. І. Ленін. Держава і революція // Повне зібрання творів.
19. В. І. Ленін. Чергові завдання Радянської влади // Повн. зібр. тв. — Т. 3. В. І. Ленін. Що робити? // Повн. зібр. твовір. — Т. 6.
20. Политическая коммуникация в информационном обществе. — СПб., 2001.
21. , , Васильєва Н. Ф. Вхождение Украины в информационное общество. — Донецк, 2001.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
