Робоча програма навчальної дисципліни Філософія політики (стр. 7 )

5. Нищета историцизма. — М.: Прогресс, 1993. — 187 с.

6. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке. / Пер. с англ. — М., 1999.

7. Ролз Джон. «Теория справедливости». — М., 1975.

8. Третья волна. Демократизация в конце ХХ в. / Пер. с англ. — М., 2003.

РОЗДІЛ ІV. Теорії світового політичного розвитку

Тема 9. Технократично-сцієнтичні концепції політичного розвитку

План заняття:

1. Формування концептуальних основ технократичних теорій у Т. Веблена та Дж. Гелбрейта

2. Даніел Белл про «індустріальне суспільство як суспільство «меритократії»

3. Постіндустріальна прогностика Елвіна Тоффлера

4. Концепції «інформаційного суспільства» Йозефа Масуди і Мануеля Кастельса

Питання до дискусії:

1. Які основні чинники появи технократичних теорії?

2. Сутність концептуальних засад технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку.

3. В чому сутність техніцистсько-сцієнтичних концепцій і радикальних концепцій в американській політичній думці міжвоєнного періоду (Т. Веблен, У. Ліппман, Ф. Тейлор, Г. Скотт, Д. Бернхем, Р. Паунд та ін.)?

4. Чим відрізняються американські технократично-сцієнтичні теорії післявоєнного періоду (Д. Белл, СЛіпсет, У. Ростоу та ін.) від своїх попередників?

Теми рефератів, контрольних, кваліфікаційних та магістерських робіт

1. Теоретико-методологічні засади технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку.

2. Про працю Т. Веблена «Теория праздного класса».

3. Науковий менеджмент Ф. Тейлора.

4. Технократична теорія політичного розвитку Г. Скотта.

5. Дж. Бернхем про «цивілізацію менеджерів».

6. Право як соціальна інженерія Р. Паунда.

7. Сутність концепції «деідеологізації політики» С. Ліпсета, Р. Дарендорфа, Р. Нісбета.

8. Теорія «стадій росту» У. Ростоу.

9. Концепції перевтілення індустріального суспільства в «інтегроване».

10. Сутність теорії інформаційного суспільства.

Завдання для самостійноїроботи

1. Розробіть типологію технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку в ХІХ—ХХ ст.

2. Обґрунтуйте спільне і особливе в технократично-сцієнтичних концепціях політичного розвитку ХІХ—ХХ ст.

Питання до модуля

1. Загальна характеристика розвитку технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку.

2. Сутність концепції «індустріального» і «постіндустріального» суспільств.

3. Сутність концепції «інформаційного суспільства».

Питання до іспиту

1. Становлення і розвиток технократично-сцієнтичних концепцій політичного розвитку в ХІХ—ХХ ст.

2. Сутність технократичних теорій Т. Веблена та Дж. Гелбрейта.

3. Теорія «індустріального» та «постіндустріального» суспільств Д. Белла.

4. Постіндустріальна прогностика Е. Тоффлера.

5. Концепції «інформаційного суспільства» Й. Масуди і М. Кастельса.

Рекомендована література

1. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. / Сост. и вступ. статья . — М., 1986.

2. , , Цимбалюк B. C., , Чорнобров A. M. Інформаційне суспільство: Дефініції: людина, її права, інформація... — К., 2002.

3. Политическая коммуникация в информационном обществе. — СПб., 2001.

4. , , Васильєва Н. Ф. Вхождение Украины в информационное общество. — Донецк, 2001.

5. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособие. — М., 2000.

6. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. — М., 2000.

7. Компютопія // Філософська і соціологічна думка. — 1993. — № 6.

8. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. — М., 1999.

9. Пути и перепутья современной цивилизации. — К., 1998.

10. Футурошок. — М., Лань, 1997.

11. Раса, власть и культура / Новая технократическая волна на Западе. — М.: Прогресс, 1986.

12. Метаморфозы власти. — М, — «ACT», 2003.

13. Третя Хвиля: Пер. з англ. — К., 2000.

14. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы. — М., 2003.

15. , E-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути. — К., 2001.

Тема 10. Теорії розвитку світової політики

План заняття:

1. Концепція світової першості Збігнева Бжезинського

2. Геополітична компаративістика Стейна Роккана

Питання до дискусії

1. Якими процесами і факторами визначається світова політика?

2. Глобалізація: міф чи реальність?

3. Який внесок теорії у формування світової політики?

4. Світова і внутрішня політика: який їх взаємовплив у контексті історичного розвитку?

Теми рефератів, курсових, кваліфікаційних та магістерських робіт

1. Формування Вестфальської системи світу та її еволюція.

2. Теоретико-методологічні засади розвитку світової політики.

3. Розвиток світової політики як науки і її співвідношення з іншими дисциплінами.

4. Глобалізація як процес історичного розвитку.

5. Глобалізація як гомогенізація та універсалізація світу.

6. Протиріччя і складнощі глобалізаційного процесу.

7. Ерозія Вестфальської моделі світу у зв’язку з процесами глобалізації.

Завдання для самостійної роботи

1. Розробіть і поясніть співвідношення предметних сфер світової політики, міжнародних відносин, порівняльної політології.

2. Опишіть можливі сценарії політичного світопорядку на початку ХХІ ст. у світлі новітніх концепцій світового розвитку.

3. Порівняйте теорії світового політичного розвитку С. Хантінгтона і З. Бжезінського.

Питання до модуля

1. Загальна характеристика теорій світового політичного розвитку.

2. С. Хантінгтон про цивілізаційний розвиток.

3. Порівняльна геополітика С. Роккана.

4. Теорія політичного розвитку З. Бжезінського.

Питання до іспиту

1. Теоретико-методологічні засади теорій світового політичного розвитку.

2. Раціоналістичне вчення про світову політику К. Поппера.

3. Теорія цивілізації і політичного розвитку С. Хантінгтона.

4. Стейн Роккан про геополітику.

5. Концепція З. Бжезінського про світову першість.

Рекомендована література

1. Збігнєв Бжезінський. Велика Шахівниця. — Л., 2000.

2. Збигнев Бжезінский. Большая шахматная доска. — М., 1997.

3. Збигнев Бжезінский. План Игры. — М., 1997.

4. Збигнев Бжезінский. Вне контроля. — М., 1997.

5. Збигнев Бжезінский. Идеология и сила Советской политики. — М., 1997.

6. Збигнев Бжезінский. Власть и принцип. — М., 1997.

7. Николае Дж. Спайкмен. Американская стратегия в мировой политике. Соединенные Штаты и баланс силы. — М., 1996.

8. http://www/politstudies. ru/fulltext/1995/1/4. htm

9. http://d-silencer. narod. ru/France. htm

10. http://www. politstudies. ru/fulltext/1996/5/4. htm

11. http://www/archipelag. ru/text/468. htm

12. http://. ru/libr/soirl/029pr/5htm

13. http://politeia. ru/issues/info/2-98/holodkovsky. html

14. http://www. rada. /LIBRARY/catalog/analit/pigenko. htm

15. http://www. ipsa. ca/en/awards/rokkan/asp

16. Abrahams Ph. Historical Sociology. 1982, p. 162—172. См. также: Allardt E. Reflections on Sten Rokkan’s Conceptual Map of Europe. Bergen, 1982.

17. Rokkan et al. (eds.) Centre-Periphery Structures In Europe. N. Y., 1987.

3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:

3.1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.

Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:

-  контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;

-  контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.

Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:

– відвідання більше половини семінарських занять;

– виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;

– здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.

Іспит проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (іспит) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).