Соціальна варіативність феномену свободи в координатах економічного виміру (стр. 5 )

Правильне розуміння своїх прав і особистого інтересу — необхідна передумова для того, щоб людина раціонально використовувала їх у своїй економічній діяльності. Кожна культурна людина здатна керувати собою, а отже, ніхто не має права нав'язувати їй свого розуміння життя. Демократичне суспільство вірить у досконалість людини і вважає, що поширення знань і піднесення культури людей неминуче приведе до позитивних результатів у реалізації прав і свобод людини.

За своєю сутністю держава покликана не допускати порушень прав особи. Проте саме держава часто й порушує економічні права своїх громадян. Зневага прав людини, неповага до особистості не зникають відразу ж із відходом від тоталітарної влади. Щодо судового захисту прав людини, який підтвердив свою ефективність у всьому світі, то він з великими труднощами прокладає собі шлях у всіх посттоталітарних суспільствах. Очевидно, що без чітко налагодженої правової системи охорони і забезпечення економічних прав і свобод людина, як і раніше, буде безправною, повністю залежною від держави.

Стрижнем економічної політики в умовах переходу до ринкового господарства має бути найповніша реалізація економічних прав і свободи громадян. Проте в сучасних умовах в Україні людина опинилась в досить драматичній ситуації, коли вона не здатна самостійно реалізувати надані їй економічні і соціальні права, зокрема права на працю, охорону здоров'я, відпочинок, на гідний людини рівень життя тощо. Втрачається пріоритет економічних свобод і прав виробника. Незахищеність прав особистості в сфері економіки проявляється у відсутності гарантій від свавілля посередників і державних чиновників, надмірному податковому тягарі, корупції, хабарництві та поборах. Тільки на шляху зняття бюрократичних перешкод, розвитку прав і свобод людини українське суспільство буде поступово просуватися до дійсної демократії, економічного і соціально-політичного прогресу.

Демократія універсальна за своє природою і сутністю. Демократичні засади суспільства повинні стати надбанням усіх націй і країн. Стан справ розвитку демократії і свободи в існуючій суспільно-політичній системі дозволяє оцінити її якість та ефективність. Демократія — це не тільки політичний, суспільний устрій суспільства. Вона є способом життя людини в суспільстві способом життєдіяльності в економіці людей, сімей, соціальних груп і спільностей, нації, який відповідає принципам демократичного суспільства і ґрунтується на найповнішій реалізації економічних свобод і прав усіх і кожного.

Існує прямий зв'язок між демократією та рівнем і динамікою економічного розвитку. Демократія в сучасних умовах неможлива без надійного економічного і соціального забезпечення. Вона не витримує значного зниження життєвого рівня людей, довготривалої відсутності позитивних зрушень в економічних умовах суспільного розвитку.

Демократія невіддільна від ліберального економічного мислення. Центральним питанням лібералізму стала проблема свободи, причому в сучасних умовах свободу можна розглядати тільки в соціально орієнтованому розумінні суті цього поняття. Це означає не що інше, як необхідність поєднання свободи і рівності, демократії і справедливості. У процесі соціального становлення особистості як власника закладається вихідне економічне значення демократії, яке у подальшому розвитку суспільства збагачується новим змістом.

Як показує проведений нами аналіз, поняття свободи дуже широке і багатогранне, в його основі лежать економічні відносини. Поза свободою економічною не може бути свободи особистості і свободи політичної. Та на кожному кроці виникають загрози свободі. Небезпека свободі загрожує з трьох сторін: по-перше, від приватної власності (коли одна людина починає експлуатувати і пригноблювати іншу), по-друге, від колективу (коли інтереси колективу чи групи принижують інтереси індивіда), і, по-третє, від держави. У той же час тільки держава, вона єдина, має всі можливості захистити демократію, свободу і ринок, які є основою економічного життя та права людини. В умовах демократії і свободи індивід отримує реальні економічні права, можливість вільно вибирати рід занять і роботу відповідно до своїх нахилів і здібностей. А серед економічних прав виділяються, насамперед, право на власність та право на працю.

Таким чином, свобода економічного вибору варіює між можливістю і здатністю самостійно приймати рішення стосовно видів і засобів економічної діяльності. При цьому вибір економічних дій здійснюється незалежно, тобто на свій страх і ризик. Але тільки економічна свобода є необхідною умовою покращення життя людини. Проте для того, щоб реалізувати цю умову, людина повинна вести постійну боротьбу за свої права, за свою свободу.

Список використаної літератури

1.Самсин философии экономики.- М.: ЮНИТИ-ДАНА,2003.-271с.

2. Ильин багатства : человек в мире денег. – К.:Знання України, 2005.-496 с.

3. Юм Д. Сочинения в 2-х томах. – Т.1.- М.,1996.

4. Соч.: В 6 т.-М., 1964.

5. Основы метафизики нравственности. - М., 1999.

6. права. – М., 1990.

7. прошлых лет.- В 2 т.- Т.1.- М., 1970.

8. Манифест коммунистической партии // Соч.2-е изд. Т.4.

9. Афоризмы и истины. Сочинения. - М., 2000.

10. Бердяев неравенства. Письма к недругам по социальной философии // Русская философия собственности ( XVII-XX в. в. )- СПб: СП «Ганза», 1993. - 512 с.

11.Франк и социализм // Русская философия собственности ( XVII – XX вв.) СПб. СП «Ганза»,1993.-512 с.

12.Спиркин . – Москва : Гардарика, 1998.- 390 с.