Матеріали з досвіду роботи О (стр. 2 )

Домашнє завдання:

-  написати твір-роздум-мініатюру за темою: «Гамлет як вічний образ світової літератури».

Урок № 2

9 клас

Практика веде до досконалості (англ. народна мудрість).

Написання твору-відгуку на прочитаний твір Й.-В. Гете «Фауст» .

Мета: опрацювати поняття про відгук на книгу і анотацію; вдосконалити навички складання усної та письмової характеристик літературного персонажа; розвивати логічне мислення, усне та письмове зв’язне мовлення учнів, формувати в учнів уміння передавати особисті враження від прочитаного та визначати художні особливості твору.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Обладнання: тексти твору «Фауст», роздавальний матеріал (таблиці, картки-поняття).

Хід роботи

І. Повідомлення теми і навчальних цілей уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

1.  Слово вчителя.

Вміння висловити свою думку про прочитане – неабиякий хист читача. Важливо це здійснити у заданій формі: адже все залежить від ситуації. Уявіть, якщо у звичайній бесіді зі співрозмовником про книжку ви прочитаєте цілу доповідь, як науковець. Що той про вас подумає? Отже, вміння висловитися відповідно до ситуації є дуже важливим для будь-якої людини і воно знадобиться в різних життєвих ситуаціях. Цьому треба вчитися.

2. Організація бесіди з учнями:

–  Що таке відгук? (Це передача почуттів, викликаних твором).

–  Нам може зустрітися й інше слово – анотація. Майже в кожному виданні книжки міститься анотація до творів. Охарактеризуйте її. (Анотація розміщується на звороті титулу для попереднього знайомства зі змістом книги. Іноді в анотації є елементи оцінки та короткі відомості про автора. Частіше вона невелика за розміром).

–  Чим анотація відрізняється від відгуку? (Головна відмінність полягає в тому, що в анотації викладений зміст визначається об’єктивністю, а відгук є менш офіційним і сповненим особистими враженнями автора про прочитане).

ІІІ. Організація роботи на уроці.

3.1. Робота над структурою твору-відгуку:

а) композиція твору-відгуку має такі складові (запис на дошці, звернення до пам’ятки):

–  початок або вступ;

–  основна частина;

–  висновок;

б) характеристика структурних компонентів твору (колективне обговорення).

3.2. Змістові особливості твору-відгуку. У творі обов’язково мають бути висвітлені такі поняття:

–  автор, назва твору;

–  тема й основна думка твору;

–  описані чи згадані епізоди, що викликали найбільше враження, найбільше запам’яталися.

3.3. Робота з назвою творчої роботи. У заголовку має відображатися головна думка твору. Її формулювання має бути влучним, коротким, здебільшого художнім (народна мудрість, влучний авторський вислів, крилатий вислів тощо).

(Обговорення робочих назв творів-відгуків)

3.4. Хто з літературних героїв особливо сподобався? І чому?

Робота з таблицею (випереджальне домашнє завдання):

Образи та ключові поняття	Цитати	Висновок
Фауст
Матеріальне становище головного героя
Настрій Фауста
Чому саме Фауст стає об’єктом суперечки між Богом і Мефістофелем?
Духовний пошук
Мефістофель
Угода
Маргарита

Організація бесіди з учнями на основі виконання ними домашнього завдання.

3.5. Поради вчителя:

–  щодо форми висловлювання;

Ми з вами розглянули основні питання композиції та змісту твору-відгуку. Однак ваш відгук може мати оригінальну форму: це може бути твір-роздум, адресований учителю; лист до приятеля, автора книги чи видавництва; стаття у шкільну газету. В залежності від того Ви оберете стиль оповіді (художній, публіцистичний).

–  щодо синонімічних рядів, які можуть бути використані в учнівських творах:

Автор, письменник, митець; яскравий, влучний, досконалий; вражаючий, неперевершений, непередбачуваний; на мою думку, я вважаю, на мій погляд і т. д.

IV.  Виконання творчих робіт учнями.

V.  Підсумки уроку.

Домашнє завдання:

1. Повторити поняття «народна драма» (за підручником та довідковими джерелами).

2. *Підготувати індивідуальне повідомлення на тему: «Цікаві сторінки життя і творчості Й. Ф. Шіллера».

Урок №3

11 клас

«Сторінками життя і творчості таємничого письменника…».

Життєвий і творчий шлях М. Булгакова. Київ у житті митця. Роман «Майстер і «Маргарита»: історія створення, художні джерела, філософсько-етична проблематики твору.

Мета: ознайомитися з важливими етапами життя і творчого шляху М. Булгакова, розглянути зв’язки письменника з Україною, мотивувати читання учнями роману «Майстер і Маргарита», ознайомити з історією створення роману, його художніми джерелами, визначити філософсько-етичну проблематику твору; вдосконалювати навички самостійної роботи з довідковою літературою, виховувати творчо мислячого читача, здатного до самостійної аналітико-інтерпретаційної роботи з літературним твором.

Обладнання: портрети М. Булгакова, фотоілюстрації історичних місць Києва, пов'язаних з ім'ям письменника, портрети Данте, Й.-В. Ґете, Гофмана, М. Гоголя, Ф. Достоєвського.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід роботи

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЩЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Організація бесіди з учнями щодо життя і творчості письменника:

·  Де і в якій сім'ї народився майбутній письменник, яку освіту здобув?

·  Що нам відомо про зв’язки Михайла Булгакова з Україною?

·  Булгакова у Першій світовій та громадянській війнах.

·  Коли розпочалася його літературна діяльність?

·  М. Булгаков створив прекрасні зразки творів малої прози. Назвіть і охарактеризуйте найвідоміші з них («Дияволіада», «Фатальні яйця», «Собаче серце» – сатиричний зміст, розкриття проблем життя сучасної авторові «радянської інтелігенції»).

·  Роман «Біла гвардія», п'єси «Дні Турбіних» і «Біг» — своєрідна трилогія про долю російської інтелігенції. Чому це так цікавило автора?

·  Історія написання роману «Майстер і Маргарита». Роль загадкового твору в житті письменника.

·  П'єса «Батум» і останні роки життя М. Булгакова.

Висновки учнів про широту діапазону творчих інтересів М. Булгакова та спроба накреслити «творчий портрет митця».

Коментар учителя.

Зі спогадів про М. Булгакова (1926 р., з матеріалів допитів в ОГПУ): "На крестьянские темы я писать не могу… Из рабочего быта мне писать трудно. Я быт рабочих представляю себе хотя и гораздо лучше, нежели крестьянский, но все-таки знаю его не очень хорошо. Я очень интересуюсь бытом интеллигенции русской, люблю ее, считаю хотя и слабым, но очень важным слоем в стране. Судьбы ее мне близки, переживания дороги. Значит, я могу писать только из жизни интеллигенции в советской стране. Но склад моего ума сатирический. Из-под пера выходят вещи, которые порою, по-видимому, остро задевают общественно-коммунистические круги. Я всегда пишу по чистой совести и так, как вижу. Отрицательные явления жизни в советской стране привлекают мое пристальное внимание, потому что в них я инстинктивно вижу большую пищу для себя (я - сатирик)".

Фотоматеріали для обговорення:

-  У 17 років Михайло Булгаков стає студентом медичного факультету Першого медичного інституту в Києві. Тоді ж відбувається знайомство з майбутньою дружиною Тетоною Лаппа.

-  1918 рік: Михайло Булгаков з дружиною приїздять у Київ і оселяються в батьківському домі на Андріївському узвозі.

-  Перші спроби пера увінчалися успіхом: Михайло Булгаков – молодой і перспективний сценарист

-  Суворість погляду, іронічний і навіть песимістичний погляд на життя, внутрішня замкненість талановитого письменника – наслідки життєвих умов і результати здобутого досвіду…

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.  Використання фотоілюстрацій історичних місць Києва, пов'язаних з ім'ям Булгакова (місця народження й дитинства – Поділ, Андріївський узвіз; місця навчання в гімназії та інституті – Бібіківський бульвар; вул. Мала Піроговська та ін.) для організації бесіди.

Висновки учнів щодо ролі Києва у формуванні М. Булгакова як письменника.

2.  Коментар учителя щодо окремих неоднозначних фактів життя письменника, представлених у літературі:

·  за певних обставин життя письменник захворів на залежність від наркотичної речовини (морфій), позбутися якої вдалося лише за допомогою його дружини Т. Лаппи, а також друга сім’ї Булгакових, лікаря за професією. Тільки повернення до м. Києва допомогло врятувати письменника від згубної залежності ;

·  у літературних джерелах (т. з. «булгаковедення») часто йдеться про особливе ставлення М. Булгаков до Сталіна, якого автор виправдовував тим, що не завжди правитель здатний проконтролювати все і зупинити зло. Є факти написання автором листів до вождя з надією на «помилування». У складні для письменника часи було написано п'єсу «Батум» про початок революційне діяльності молодого Сталіна після натяку, що такий твір пом'якшить ставлення до нього «вождя світового пролетаріату». Цього так і не сталося…