Матеріали з досвіду роботи О (стр. 3 )

ІV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

v  Усний журнал «Штрихи до портрета митця»

Методичний коментар: група учнів-літературознавців отримали завдання випереджувального характеру (розкрити перед однокласниками сторінки життя та творчості М. Булгакова). Презентація результати роботи відбувається з таких тем:

– історія першої публікації в СРСР «Майстра і Маргарити», коли завдяки Костянтину Симонову, який очолював комісію з творчої спадщини письменника, роман хоч і з купюрами, але все ж з'явився на шпальтах часопису «Москва» 1966 року. У подальшому твір поширювався у вигляді «самвидаву»;

– про «нехорошую квартиру», в якій Булгаков провів останні роки життя та написав славетний роман. До початку 90-х років XХ ст. там проживала звичайна радянська родина, тоді як шанувальники творчості письменника марно намагалися перетворити її на музей, а фанати «Майстра і Маргарити» — на місце паломництва;

– Київ Булгакова – місто, де він народився, виріс, змужнів і здобув вищу медичну освіту, яке в багатьох свої творах визнавав улюбленим, вартим найвищих почуттів. У романі «Біла гвардія» М. Булгаков, описуючи Київ, налаштовує читача на мир і тепло, де все це нагадує давні слов’янські сказання про янголів, які запалюють на небі зірки («Все пройде, – пише автор. – Страждання, муки, кров, голод і мор… а ось зірки залишаться»;

– про політичні погляди, уподобання й антипатії М. Булгакова, за які меморіальну дошку будинку-музею на Андріївському узвозі декілька разів обливали фарбою;

– деякі історії, пов'язані з кіноекранізацією славетного роману М. Булгакова, а також чисельними «дивацтвами» театральних постановок твору.

v  «Цей дивний і таємничий роман…». Історія створення роману і його художніх джерел, визначення філософсько-етичної проблематики твору тощо.

1.  Слово вчителя про історію написання та джерела найвизначнішого твору письменника.

Роман «Майстер і Маргарита» М. Булгаков писав з 1928 до 1940 року. Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» – сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.

Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.

1931-1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937-1938 рр. з'явилася остаточна назва - «Майстер і Маргарита».

Отже, роман писався довго, болісно, відповідно до задуму змінювалися назви, з'являлися нові герої, а старі зазнавали все нових і нових змін. І навіть уже будучи важко хворим, письменник до останньої хвилини рукою своєї дружини продовжував вносити зміни в текст найголовнішого роману свого життя.

Але ця напружена праця не була даремною: твір, створений російським письменником, вражає розмахом, естетичною глибиною і філософською складністю, про що, крім історії написання роману і самого роману як художнього твору, незаперечно свідчать численні джерела, з якими він пов'язаний.

Спробуємо розглянути ці джерела, тому що без знання про них нам буде важко збагнути ті складні питання, які постають під час вивчення роману.

2.  Робота з таблицями. Колективні і групова робота.

Методичний коментар: таблиця 1 заповнюється колективно за коментарем учителя; інші таблиці 2-6 опрацьовуються в групах. Кожна з груп отримує одну з таблиць із заповненою колонкою ліворуч. Завданням групи є заповнення колонки праворуч, що потребує знання тексту роману. По завершенню роботи групи представляють заповнені таблиці класу. Результати фіксуються у робочих зошитах.

Таблиця 1. Основні джерела роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Джерела	Зміст
Реальні факти життя М. Булгакова та Історія країни періоду 1920-1930 рр.	Життя в СРСР у 1920-1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Образ Москви та Києва – двох міст, з якими найбільше пов'язана життєдіяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнецова у Володимирському соборі в Києві, художня панорама «Голгофа» тощо). Історія кохання письменника до Л. Е.Білозерської, яка стала прообразом Маргарити
Літературно-філософські	Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», И. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського та багато інших
Біблейно-міфологічні	Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду. Біблійний міф про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов'янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Середньовічні демонологічні сюжети та образи. Апокрифічні література (небіблійні трактування давніх сюжетів)

Таблиця 2. Данте і Булгаков: спільне й відмінне

«Божественна комедія»	«Майстер і Маргарита»
Прийом подорожі потойбічним світом	Подорож відбувається світом сучасним (Москвою). Земля постає як стихія абсурдного, ненормального. Реальне життя персонажів перетворилося на існування в пеклі
У «Божественній комедії» у потойбічний світ потрапляє сам автор	За М. Булгакова це в творі робить демонічні образи – «са» Воланд і його почет. Авторська місія – викривальна, диявол за нього виявляє все приховане земне зло
Зображено різні кола пекла, чистилища і раю, через які проходить герой. Там він бачить і грішників, і праведних людей, і святих	Пекельні кола в романі М. Булгакова – це різні боки суспільної системи та людських вад. Через духовне очищення, внутрішню зміну проходять лише душі майстра і Маргарити
Провідниками Данте у потойбічному світі були Вергілій, Матильда, Беатріче	Автор постійно кличе за собою читача: «За мной, мой читатель, за мной...»

Таблиця 3. Гофман і Булгаков: спільне і відмінне

«Золотий горнець»	«Майстер і Маргарита»
Прийом збільшення простору (у будинку Ліндгорста)	Квартира № 50 дивовижним чином збільшується: тут з'являються величезні зали, зимові сади, переходи тощо
Розмова старої чаклунки зі студентом Ансельмом	Розмова Маргарити і Азазелло
Чорний кіт (Вероніка вважає, що це молодий чоловік)	Чорний кіт перетворюється на юнака-пажа
Ідея повісті «Золотий горнець»: кожному буде дано по його вірі	Воланд проголошує цю тезу, коли йому приносять таріль із головою Берліоза

Таблиця 4. Й.-В. Ґете і М. Булгаков: спільне і відмінне

«Фауст»	«Майстер і Маргарита»
Мефістофель – демон-спокусник, дух зла	Воланд – «карнавальний» диявол: сила зла, однак у романі виконує іншу функцію – встановлює справедливість
Мефістофель спокушає Фауста різними речами: золотом, коханням, владою	Воландові у Москві 30-х рр. вже не треба нікого спокушати
Маргарита – уособлення чистоти, жіночості, кохання, але вона є жертвою обставин, інструментом диявольського задуму	Маргарита – символ кохання й відданості, вона не жертва, а рятівна сила для майстра. Навіть Воланд визнає цю силу, називаючи її Королевою Марго (до того ж вона зі справжнього королівського роду (!))
Фауст і Маргарита з'єднуються на небесах, у світлі. Кохання Маргарити допомагає Фаустові здобути світло, що сліпить його, і вона веде його у світлі	Маргарита допомагає майстрові здобути винагороду – але не світло, а спокій (ні героїня, ні майстер світла не заслуговують)
Мотив поєдинку-змагання Мефістофеля і Фауста	Майстер і Воланд ні про що не домовлялися. Майстра навіть Воландові важко чимось спокусити

Таблиця 5. М. Гоголь і М. Булгаков: спільне та відмінне

Творча манера М. Гоголя	Новаторство прози М. Булгакова
Мотив подорожі (пригоди Чичикова)	Подорож Воланда зі свитою по Москві 1930-х рр.
Тема «мертвих душ» (у прямому й переносному значенні: мова йде не тільки про мертвих селян, але и про «померлі» душі поміщиків і чиновників у Росії XIX ст.)	Булгаков показує «мертві душі» людей 30-х рр. XX ст. А «померлі» душі належать Воландові, тому він і з'являється у Москві
Фантастична стихія Гоголя («Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Шинель», петербурзькі повісті)	Фантастика у Булгакова (пригоди Воланда, політ Маргарити та ін.) має кілька функцій: це інший бік реальності; це спосіб увиразнити й викрити справжню сутність людей і суспільства; це художній прогноз, геніальні передбачення митцем жахливих подій у суспільстві
Ліричні відступи у «Мертвих душах», ліризм прози	Ліричні відступи М. Булгакова втілюють точку зору автора, його уболівання за долю людей і світу
Митець – пророк і провідник Божих заповідей («Вибрані місця з листування з друзями»)	Майстер пише про Єршалаїм, про Ієшуа, аби нагадати людям біблійні істини