Таблиця 6. Ф. Достоєвський і М. Булгаков: спільне і відмінне
Творча манера Ф. Достоєвського | Новаторство прози М. Булгакова |
Представлення у творах філософії «вседозволеності» (якщо немає Бога, значить немає і диявола, тобто немає ні раю, ні пекла, отже, все дозволено в земному світі) | Суперечка між Берліозом і Бездомним про те, чи існував насправді Христос. Мотив «вседозволеності» надалі постійно звучить у романі. Все дозволено в земному світі: писати доноси, красти, брехати, арештовувати безвинних людей тощо |
Князь Мишкін («Ідіот») – божевільний, але він єдина нормальна людина в божевільному СВІТІ | Майстер опинився у божевільні, бо він здогадався про реальний стан речей («Я знал...»). Булгаков розвиває тему суспільного божевілля, соціального абсурду |
Мотив «бісів», які входять у людей і спричиняють їхню духовну загибель (роман «Біси»), – геніальне передбачення письменника | «Біси» живуть і процвітають у Москві 30-х рр. «Бісівська» атмосфера постійно відчувається в романі |
V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Підсумкова бесіда з учнями:
- Якою особистістю постає перед вами М. Булгаков?
- Які почуття викликає у вас доля письменника?
- Про що свідчить зв'язок роману М. Булгакова з творами його великих попередників?
2. Заключне слово вчителя.
Підбиваючи підсумки розмови про життя та творчість М. Булгакова, маємо визнати, що його талант не вписувався, та й не міг вписатися у будь-які, а тим більше, у надто вузькі межі радянської пересічності сталінського типу. Про це свідчить сповнений суперечностей життєвий шлях письменника, його творча спадщина і найкращий роман «Майстер і Маргарита», аналізу якого ми з вами присвятимо кілька наступних уроків.
Але навіть попередні розвідки, які ми здійснили на сьогоднішньому уроці, уклавши порівняльні таблиці, незаперечно свідчать про надзвичайну глибину і широту як філософського, так і культурного контексту, який є у романі Булгакова. Проте подальша робота над романом мусить переконати нас у тому, що і цими важливими аспектами твір М. Булгакова не обмежується.
Домашнє завдання:
1. Написати короткий коментар для бажаючих екранізувати роман «Майстер і Маргарита».
2. Опрацювати складені таблиці.
* Відшукати відомості про біблійну історію Ісуса Христа.
Урок №4
11 клас
Мистецтво кохати і мистецтво творити – споріднені…
Утвердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили
в долях майстра і Маргарити (за романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита»)
Мета: продовжити аналіз системи образів твору, схарактеризувати образи майстра і Маргарити; виявити здатність учнів до особистісного осмислення та сприйняття художнього твору; вдосконалювати навички аналітико-інтерпретаційної роботи з текстом твору; формувати гуманістичний світогляд, загальну культуру, естетичні смаки учнів, виховувати в них прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: текст роману, ілюстрації до твору.
Тип уроку: комбінований
Хід роботи
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
- Дати визначення поняттю «модернізм».
- Визначити особливості і засади модерністського мистецтва.
- Вибіркова перевірка домашнього завдання.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя.
Зіставляючи загальні засади модерністського мистецтва, а саме: звернення до буденних явищ, але наділення їх таємничим змістом, де основа буття – це неосягнена містична таємниця, а герой – самітник, рефлексуючий, заглиблений у внутрішній світ, незалежна і духовно багата особистість, з романом М, Булгакова, не можна не помітити, що і «розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникнути у найінтимніші глибини існування особистості й одухотворити світ, і схильність до містицизму, і прагнення відкрити вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси й мистецтва, і створення нової художньої реальності, рівнозначної довколишній дійсності, та експерименти (літературна гра) з цією новою реальністю», – отже, не можна не помітити, що всі ці й інші засади об'єктивно свідчать про модерністський характер твору «Майстер і Маргарита».
Однак тільки ними роман аж ніяк не обмежується, доказом чого є, зокрема, використання класичного прийому у зображенні образів героїв - прийому сатиричного. Згадайте вислів про це самого письменника: «… склад моего ума сатирический. Из-под пера выходят вещи, которые порою, по-видимому, остро задевают общественно-коммунистические круги. Я всегда пишу по чистой совести и так, как вижу. Отрицательные явления жизни в советской стране привлекают мое пристальное внимание, потому что в них я инстинктивно вижу большую пищу для себя (я - сатирик)".
Сатиричне зображення героїв – це спосіб, що полягає не тільки у запереченні, а й у ствердженні, щоправда, – ствердженні від протилежного. Проте у романі є і ті, хто стверджує певні цінності безпосередньо. Про одного з таких героїв ми говорили – це Ієшуа. Але й у так званих «сучасних сценах» твору також є такі герої – це, безумовно, майстер і Маргарита. Отже, що і як вони утверджують у романі? Про це ми і поговоримо сьогодні на уроці.
IV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК
1.Прийоми «Гронування».
Методичний коментар: учні згадують основні моменти та події з життя Маргарити. Результати обговорення «кодуються» на схемі.
2. Робота з цитатним матеріалом.
Образ Маргарити:
а) «...що пережила Маргарита, коли прийшла назавтра у будиночок майстра, по щастю, не встигнувши переговорити з чоловіком...»; «Тоді вона повернулася в особняк і зажила на старому місці»;
б) «...чому, власне, я прогнала цього мужчину? Мені нудно, а в цьому ловеласі немає нічого поганого»;
в) «Моя драма у тому, що я живу з тим, кого не люблю, але і псувати йому життя вважаю неможливим. Я від нього нічого не бачила, крім добра...»;
г) «Я гину через любов! - і, вдаривши себе в груди, Маргарита глянула на сонце»;
д) «...щастя взагалі теж не було. І от вона спершу довго плакала, а потім стала зла...»;
є) «.. .кокетливо споглядаючи на Азазелло... Вона була небайдужа до всіх людей, які роблять будь-що першокласно»; ж) «Я все життя вклала в цю твою працю».
– Як характеризують Маргариту такі слова автора?
- Якою ж постає перед нами Маргарита?
- «Що ж потрібно було цій жінці?»
3. Слово вчителя.
Булгакова карає тих, хто образив майстра, але вона й карає його. «Это знает уставший и он без сожаления покидает туманы земли, её болотца и реки, он отдаётся с лёгким сердцем в руки смерти, зная, что только она одна успокоит его». Смерть, як і помста, для майстра – це визволення. Але це не свобода щастя, про яке говорить Воланду Маргарита. Це свобода порожнечі й спокою, в якому ні творчості, ні коханню вже немає місця.
У романі є жорстка фраза: «Не бывает так, чтоб все стало, как было». Це стосується і письменницької діяльності Майстра. Йому більше немає про що писати. У нього немає житла, дітей, родини. Дитина Майстра і Маргарити – це лише врятований роман. Але його роман нікого не врятував, нікому не приніс свободи. Світло пішло з його серця ще до того, як він закінчив цей роман...
4. Аналітична робота з обраними фрагментами твору.
Образ майстра:
1) історія створення роману майстра;
2) зустріч із Маргаритою;
3) причини цькування майстра;
4) причини того, що він відмовляється від свого роману і потрапляє до психіатричної лікарні;
5) що дають нам для розуміння характеру майстра і його стану такі цитати:
а) «.. .ненависний мені людський лемент...»;
6) «Не пишіть більше!»;
в) «Шкодую, що на місці цього Берліоза не було критика Латунського чи літератора Мстислава Лавровича»;
г) епізод із шапочкою;
д) «Не треба задаватися великими планами, дорогий сусіде, авжеж!» Перебування в лікарні - «це не так вже й погано».
5. Підбиття висновків аналітичної роботи: Яким постає перед нами майстер?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
1. Слово вчителя.
Як бачимо, і образ Маргарити, і образ майстра – далекі від ідеалу! Та інакше, певно, і бути не могло, тим паче, якщо зважати на ті суспільні обставини. Проте є все ж таки два моменти, які викликають до цих героїв повагу і симпатію: Маргарита кохає так, що здатна на все заради свого коханого, а майстер написав надзвичайний роман про Ієшуа і п'ятого прокуратора Іудеї Понтія Пілата.
Та чи достатньо цього, аби мати змогу заперечити повсякчасну і всеохоплюючу брехню, яка панує в навколишньому світі?
Протягом останніх уроків, аналізуючи роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита», ми з'ясували дуже багато речей: літературні джерела цього твору, основні сюжетні колізії, особливості і характери багатьох героїв і навіть визначили відмінності між Євангеліями і власне романом, а також причини сатиричної спрямованості останнього.
Але тепер нам залишається дати відповідь ще на одне – найголовніше питання: про що цей роман? Про майстра і Маргариту? Тоді до чого тут історія Ієшуа? Про Ієшуа і Пілата? Тоді чому треба було змінювати загальновідому історію, якій майже дві тисячі років? А може, це роман про Воланда?
2. Короткі підсумки уроку. Висловлювання учнів про прочитане.
Домашнє завдання:
1. Підготувати повідомлення про перебування Воланда і його свиту в Москві.
2. Повторити відомості за складеними таблицями про творчість Данте, Ґете, Гофмана, Гоголя і Достоєвського.
3. Підготувати запитання до характеристики образу Воланда.
Сценарій позакласного заходу
«ДВА КОЛЬОРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»
Форма проведення: навчальний тренінг[1]
Умови проведення заходу: вчителеві допомагають у проведенні заходу 2 учні: у рольовій грі беруть участь персонажі творів О. Гріна «Пурпурові вітрила» Ассоль та Ф. Стендаля «Червоне і чорне» Жульєн Сорель.
Оформлення: аудиторія з рухливими меблями, стіни та дошка тематично оформлені паперовими вітрилами та ілюстраціями, маркери, фломастери, ватмани для роботи в групах.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |


