Розробки уроків (стр. 2 )

Роздавальний матеріал для 2-го учня:

«МОГИЛА Петро (1596-1647) – український культурний і громадський діяч, митрополит Київський (1633-1647), син молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарети. Виховувався під керівництвом наставників Львівської братської школи. Продовжив навчання у вищих школах Польщі та Західній Європі. Як офіцер польської армії брав участь у битві під Цецорою (1620), хотинській битві. Під впливом митрополита Й. Борецького захопився церковними справами. З 1627 – архімандрит Києво-Печерської лаври. Сприяв легалізації православної церкви, що опинилася поза законом у Речі Посполитій після укладення Берестейської церковної унії 1596 р. Основними напрямками діяльності були: повернення Києво-Печерській лаврі відібраних маєтків та піднесення її… ; створення Могилянської колегії (1632) шляхом об’єднання лаврської школи з Київською братською школою при церкві Богоявлення Господнього; турбота про перетворення колегії у вищий навчальний заклад – академію; згуртування навколо неї визначних учених і культурних діячів...

Користуючись великим авторитетом М. очолив православну делегацію, яка мала домогтися легалізації української православної церкви на… сеймах 1632, де М. було обрано і висвячено на митрополита київського (1633)…»

В ході опрацювання текстів учні заповнюють схему-характеристику «Петро Могила»:

Народився - ________________;

Походження - _______________;

Освіта - ____________________;

Участь у військових діях - __________________;

Релігійна кар’єра:

архімандрит - _________________;

митрополит - __________________;

Був учнем і сподвижником - ______________;

Ставлення до братств - _________________;

Дав згоду на об’єднання - _________________.

Складання стислого переліку за розповіддю вчителя методом «Вибери головне»

Матеріал вивчається за допомогою розповіді вчителя, що коротко характеризує становище української церкви і пояснює позицію Петра Могили щодо її впорядкування та оновлення церковного життя. у ході якої учні, використовуючи метод «Вибери головне», складають у зошитах стислий перелік вжитих для цього митрополитом заходів:

-  запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком

богослужінь;

-  обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята;

-  обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на територіях своїх маєтків;

-  збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок;

-  землі і майно поверталися Українській православній церкві;

-  відновлення духовних святинь православ’я;

-  підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків;

-  запровадження у богослужінні української мови замість церковнослов’янської;

-  домігся від короля визнання вищої православної ієрархії, підписання Владиславом ІУ «Пунктів заспокоєння руського народу», за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Брестської унії права мати свого митрополита та єпископів, а також розв’язання суперечок між православними і греко-католиками щодо церков та земель…

Формулювання власних суджень щодо значення діяльності Петра Могили методом «Коло ідей»

Підсумовуючи все почуте під час вивчення матеріалу, учитель пропонує учням висловити свої думки щодо значення діяльності митрополита, час якого історики називають Могилянською добою, в ході спільного обговорення вибираючи і занотовуючи на дошці основне.

Значення діяльності Петра Могили:

1.  Вніс великий внесок у розбудову церковного і культурного життя України.

2.  Дякуючи його реформам православна церква самостійно визначала духовне життя в Україні, виступаючи проти унії з католицькою;

3.  Українська православна церква завдяки митрополиту стає значною силою національно-релігійного руху, підтримуючи боротьбу українського народу за незалежність, власну державність та віру.

2.  Коли, за яких обставин було створено Києво-Могилянську академію. Яким було навчання в ній

Розповідь учителя, в ході якої учні усно шукають відповіді на запитання (написані на дошці або виведені на мультимедійний екран):

1. Коли була відкрита Київська братська школа?(у 1615 році)

2. За зразком яких навчальних закладів вона створювалася? (західноєвропейських)

3. Хто став першим ректором школи?(Йов Борецький)

4. Коли і ким була заснована Лаврська школа? (у 1631 році Петром Могилою)

5. Хто її очолив? (Ісайя Трохимович)

6. Коли обидві школи об’єдналися і яку назву отримало це об’єднання? (у 1632 році, Києво-Могилянська академія)

7. Якою мовою і чому здійснювалося навчання?(латинською мовою,

знання якої вважали за ознаку освіченості)

8. Які ще мови опановували ся школярами?(грецька, польська і церковнослов’янська)

9. Скільки часу тривало навчання у закладі?( 12 років)

10. Що складало основу навчання і скільки всього предметів викладалося у навчальному закладі?(основу складали «сім вільних наук»: поетика,

граматика, риторика, філософія математика, астрономія та музика, всього вивчалося понад 30 предметів)

Дослідження джерела ( с. 99), пошук відповіді на запитання до нього.

Знайомство з матеріалом закінчується невеликою евристичною бесідою за поставленими запитаннями.

3. Яка роль друкарні Києво-Печерської лаври в тогочасному духовному житті

Коротка інформація учителя за матеріалами підручника, прослухавши яку учні заповнюють модуль «Діячі та видання друкарні Києво-Печерської лаври»: з перерахованих прізвищ та видань відбираючи лише ті, що мають відношення до лаврської друкарні.

Друкарня Києво-Печерської лаври ( 1615 р.)
Діячі
Видання

Діячі: К. Острозький, Й. Борецький, Є. Плетенецький, П. Сагайдачний,

Г. Сковорода, А. Кальнофойський, П. Могила

Видання: «Буквар», «Требник», «Апостол», «Часослов», «Тератургіма» ,

«Апокрисис»

4. Як розвивалася драматична література й театр

Евристична бесіда на повторення вивченого у 7 класі

Перш ніж перейти до вивчення розділу вчитель пропонує учням пригадати:

-  Чи існували театралізовані вистави у давніх слов’ян та в Київській Русі?

-  З чим пов’язувалися і кому присвячувалися ці театралізовані дійства?

-  Де вони відбувалися?

-  Хто такі скоморохи, і яку роль у культурному житті вони відігравали?

-  На якій основі розвивалося театральне мистецтво того часу?

Після отримання відповідей учитель підсумовує, що основи національного театру початку ХУІІ століття закладалися з часів давньої Русі і базувалися на національному підґрунті.

Самостійна робота з підручником (с. 100-101), в ході якої учні складають тези до пункту плану, визначивши здобутки літератури і театру тих часів. Учитель наголошує на тому, що особливу увагу при роботі з підручником слід звернути на такі моменти:

-  центром культурного розвитку кінця ХУІ – першої половини ХУІІ століть були братські школи, Острозька та Києво-Могилянська академії;

-  найбільш поширеним жанром мистецтва того періоду була драматургія, зокрема, шкільна драма та інтермедія;

-  великого поширення у означений час набув мандрівний ляльковий театр – вертеп;

-  найпопулярнішими персонажами театральних вистав стали герої казок та вихідці з народу.

Робота супроводжується опрацюванням за відомою схемою понять «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп». Одне з понять береться за зразок, який опрацьовується спільно, інші - самостійно.

Зразок опрацювання поняття «шкільна драма»:

ЩО? - вистава;

ДЕ? – в українських братських школах та академіях;

КОЛИ? – у ХУІ – першій половині ХУІІ століть;

ЯКА? - у якій виконавці один за одним декламують на сцені об’єднаний

спільною темою текст.

УІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.

Експрес-контроль: «так»- «ні». Взаємоперевірка

На мультимедійний екран спроектовані запитання для перевірки. Не переписуючи їх у зошит, учні дуже швидко дають вірні, на їх думку відповіді. Після закінчення роботи сусіди по парті обмінюються зошитами, перевіряють правильність виконання роботи і виставляють оцінки.

1.  Королівський документ «Пункти для заспокоєння руського народу» повертав українцям та білорусам втрачені після Берестейської унії права «так»

2.  Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років. «ні»

3.  Митрополит Петро Могила походив з польського шляхетського роду«ні»

4.  У 1632 році він був обраний київським митрополитом «так»

5.  Своїм духовним вчителем Петро Могила вважав константинопольського патріарха «ні»

6.  Київська братська школа була утворена у 1627 році «ні»

7.  Її першим ректором став Йов Борецький «так»

8.  Києво-Могилянською академією стала називатися з 1647 року Лаврська школа «ні»

9.  Основним осередком книговидання на Україні кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври «так»

10.  Перша книжка, видана Лаврською друкарнею у 1616 році, носила назву «Часопис» «так»