Розробки уроків (стр. 6 )

СХЕМА-ЗРАЗОК (записана на дошці або спроектована на мультимедійний екран)

Оборонні палаци

ЩО? – замки

ДЕ? - на українських землях

ЯКІ? - у яких поєднані риси оборонної та палацової архітектури

ДЛЯ ЧОГО? - для захисту їх від нападів

КОЛИ? на початку ХУІІ ст.

1-а група відпрацьовує зустрітий ними в тексті термін: бастіонні укріплення

ЩО? - важкі бастіони

ЯКІ? - п’ятикутні у плані, висунуті уперед за межі стін

ДЕ? – у замках та містах України

КОЛИ? – з кінця ХУІ ст.

2-а група - батальне малярство

ЩО? - вид образотворчого мистецтва

ЯКИЙ? - що зображає сцени битв та військове життя

3-тя група – історичні думи

ЩО? - новий жанр народної пісні

ДЕ? - на українських землях

ЯКИЙ?- який виконували у супроводі кобзи, бандури чи ліри

КОЛИ? - набув поширення у другій половині ХУІ ст.

УІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.

Індивідуальна робота за варіантами «Дай оцінку»(власне судження)

Вчитель визначає три робочих варіанти і розподіляє учнів за ними.

Використовуючи самостійно заповнені в ході презентацій таблиці, учні повинні скласти коротке (не більше 5-6 речень) власне судження з оцінкою стану розвитку:

І варіант – архітектури та містобудування

ІІ варіант – образотворчого мистецтва

ІІІ варіант – музичного мистецтва

Таблиці разом із висновками здаються для перевірки.

УІІ. Підведення підсумків уроку. Висновки. .

Формулювання висновків методом «Коло»

Використовуючи зазначений метод учитель спільно з учнями формулюють висновки з уроку, які можуть бути такими:

Своєрідність української культури XVI - першої половини XVII ст. зумовлювалася тим, що українські землі не були самостійними і перебували у складі інших держав. Польща домагалася повного підкорення українських земель, в тому числі і культурного, оскільки відмінність української культури від польської, зорієнтованої на західноєвропейський католицький світ, перешкоджала її загарбницьким планам стосовно збільшення територій та збагачення за рахунок українських земель. Водночас через Польщу до України долинали ідеї Відродження, набувала поширення західноєвропейська система освіти, через які українці прилучалися до нових наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру. Але хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій. Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало. Унаслідок цього поставали унікальні культурні явища. За відсутності держави культура залишалася єдиною цариною, де українці могли боронити свою самобутність. Саме тому культурне життя в Україні XVI - першої половини XVII ст. визначають як національно-культурне відродження, час формування національної самосвідомості через становлення національних архітектури, містобудування, образотворчого та музичного мистецтва, появу нових мистецьких жанрів та талановитих майстрів з народу.

УІІІ. Повідомлення домашнього завдання

- опрацювати текст § 14, дати усні відповіді на запитання до параграфу ( с 108);

-  записати у історичний словник відпрацьовані на уроці поняття;

-  виконати завдання № 69-74 до уроку 14 у робочому зошиті з друкованою основою.

Допитливим –

повторити відомі з минулих років та за допомогою додаткової літератури розкрити

значення нових понять і термінів з переліку: іконостас, портретний живопис, світське та історичне малярство, гравюра, кант, світська та інструментальна музика

Тема уроку: Окупаційний режим в Україні (11 клас)

Мета.  Розкрити суть «нового порядку», встановленого окупан­тами. Показати злочини окупантів на українських землях. Закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах. Виховати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Окупаційний режим в Україні 1941—1944 рр. Рух Опору», атлас.

Основні поняття і терміни: окупаційний режим, «новий порядок», концтабір, остарбайтери, геноцид, Голокост, дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, план «Ост», колабораціонізм.

Основні дати: 1941—1944 рр. — окупація України гітлерівською Німеччиною та її союзниками.

Хід уроку

І.  Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування.

1. Яким було співвідношення сил сторін напередодні нападу німецьких військ на Україну?

2. Охарактеризуйте прикордонні бої німецьких і радянських військ.

3. Які причини поразки радянських військ у танковій битві в районі Луцьк—Броди—Рівне—Дубно?

4. Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в ­оточення?

Індивідуальні завдання.

Картка № 1

1. Чим можна пояснити поразку Червоної Армії влітку—восени 1941 р.?

2. Німецькі війська раніше оволоділи Києвом чи Одесою?

3. Війська яких союзників Німеччини брали участь в окупації України?

Картка № 2

1. Оборонні бої Червоної Армії влітку—восени 1941 р. в Україні.

2. Головний удар німецьких військ згідно з планом «Барбаросса» завдавався…

3. Коли було завершено окупацію німецькими військами?

Картка № 3

1. Які причини поразки наступальних операцій Червоної Армії в Україні та Криму навесні 1942 р.?

2. У наступі на Одесу брали участь війська…

3. Скільки українських підприємств було евакуйовано в східні райони СРСР?

ІІ.  Вивчення нового матеріалу

Звернути увагу

Приопрацюванні матеріалу даної теми слід особливу увагу звернути на терміни та поняття та роботу з ними. Важливо щоб учні не плуталися в них, що, як правило, буває.

Геноцид (від грец. Genos – рід, племя і латин. Caedo – вбивати) – знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов не сумісних з життям. Термін Г. вперше використав польсько-єврейський юрист Рафаель Лемкін (1901-1959) у книзі “Європа під владою вісі Берлін-Рим” (видано у 1944 р. англ. мовою) для позначення політики і практики винищення євреїв нацистами. були відомі людству і раніше (наприклад, масове вбивство вірмен у Туреччині у 1895-1896, 1915-1916 рр. та ін.). Після другої світової війни. Г. і підбурювання до нього було визнано злочином. 11 грудня 1946 р. ГА ООН прийняла резолюцію, яка засудила Г. з точки зору міжнародного права. 9 грудня 1948 р. ГА ООН одноголосно схвалила конвенцію “Про попередження злочину Г. і покарання за нього”. Ця конвенція була ратифіковано і вступила в дію 12 січня 1951 р. У відповідності з конвенцією покаранню підлягають також підбурювання до Г., спроби Г., співучасть у змові з метою здійснення Г. Дія конвенції поширюється на будь-якого злочинця незалежно від його соціального становища. Вона застосовується у рівній мірі як до посадових, так і приватних осіб, а також до тих, хто несе відповідальність за прийняття законів про Г.

Згідно конвенції під Г. розуміють: 1) вбивство членів якої-небуть групи; 2) нанесення серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи; 3) навмисне створення для якої-небуть групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове її знищення; 4) заходи розраховані на попередження народження дітей у середовищі якої-небуть групи; 5) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

Голокост – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки другої світової війни. стали 6 млн євреїв (в Україні – 1,4 млн). Це складало близько 63% європейського і 36% світового єврейства. Не існує єдиної точки зору щодо періодизації Г. Одні дослідники вказують на період 1933-1945 рр. , інші, на 1941-1945 рр. – тобто період систематичного масового знищення.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду другої світової війни. Співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Концентраційний табір (концтабір) – місце для ізоляції і утримання “небажаних елементів” переважно у нелюдських умовах, які оголошувалися ворогами режиму. Установи в нацистській Німеччині і окупованій нею країнах. Вперше офіційно згадуються в Німеччині у 1933 р. Місце превентивного ув`язнення людей з мотивів політичного, національного та релігійного характеру, в якому вони опинялися за рішенням державної таємної поліції – гестапо, без слідства і суду, без встановлення терміну, з особливо жорстоким режимом утримання (ізоляції), і з метою поступового знищення в`язнів непосильної каторжною працею, голодом, екзекуціями, тортурами, вбивствами і стратами, підпорядковане інспекції концентраційних таборів Третього Рейху з характерними ознаками: повна ізоляція в`язнів; реєстрація ув`язнених та запровадження спеціального одягу і системи розпізнавальних знаків і номерів; охорона військами СС; використання праці ув`язнених головною службою господарського управління СС; незастосування превентивного ув`язнення як покарання або як заміна тюремного ув`язнення. Фахівці нараховують за нацистською класифікацією понад 60 видів таборів: перевиховання, інтернування, трудові, каторжні, для військовополонених, заручників тощо. Наслідком поєднання системи таборів з політикою масового вбивства стала поява таборів смерті. За класичною моделлю до К. Т. на території України відносяться тільки табори у Львові (Янівський) та у Києві (Сирецький). За підрахунками істориків всього на території Європи нацистми було створено 1634 К. т. зі своїми супутниками й 900 трудових таборів.

“Новий (світовий) порядок” – назва окупаційного режиму, встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях.

Окупація – форма встановлення контролю агресором над загарбаними територіями.