Розробка складу та технології мазі з густим екстрактом кори ясеня (стр. 2 )

Наукові праці опубліковані у співавторстві з доц. , проф. Чуєшовим В. І., проф. Гладухом Є. В., проф. Яковлєвою Л. В., проф. Шматенко О. П., доц. , доц. Кічімасовою внесок автора наведений за текстом дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на: науково-практичній конференції «Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє» (Харків, 2005 р.), міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2007 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (Харків, 2007 р.), III Международной Пироговской студенческой научно-медицинской конференции (Москва 2008 р.), VIII з’їзді фармацевтичних робітників республіки Беларусь (Вітебськ, 2010 р.), VІІ Національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2010 р.), VI Регіональній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Фармацевтична наука: історичні аспекти формування та шляхи вдосконалення» (Луганськ, 2010), ІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення фармацевтичної технології» (Харків, 2011 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, у тому числі 3 статті у фахових журналах, 8 тез доповідей, одержано 1 патент України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках машинопису, складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Список використаної літератури містить 169 джерел, у тому числі 56 іноземних авторів. Робота ілюстрована 26 таблицями та 21 рисунком. Обсяг основного тексту 111 сторінок.

  ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

  У вступі викладена актуальність теми, формулюється мета та основні задачі досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Препарати на основі рослинної сировини для лікування ранових процесів» на основі вивчення та аналізу літературних джерел визначено, що лікування ран на І фазі ранового процесу одна з найбільш гострих і складних проблем сучасної медицини, що робить доцільним розробку нових лікарських засобів комбінованої дії. Аналіз літературних джерел показав, що при лікуванні ран на І фазі ранового процесу широко використовуються препарати з вмістом антибіотиків, значна кількість яких володіє значною побічною дією та до яких більшість штамів мікроорганізмів резистентні. Визначено, що патогенез запальних процесів ранової поверхні потребує застосування препаратів комбінованої дії рослинного походження з яскраво вираженою антимікробною, протизапальною та знеболюючою активністю і використання в якості діючого компоненту густого екстракту кори ясеня дозволить отримати ефективний препарат для лікування ран на І фазі ранового процесу.

  У другому розділі «Обґрунтування загальної концепції і методів досліджень. Об’єкти та методи досліджень» визначено загальну методологію досліджень стосовно розробки та стандартизації лікарського засобу у формі мазі для лікування ран на І фазі ранового процесу, наведено характеристики діючих та допоміжних речовин, які визначають технологію виробництва препарату. Представлені методики, що використані для проведення фізико-хімічних, фармако-технологічних, мікробіологічних, біологічних, мікробіологічних досліджень та розроблені методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовини в лікарській формі.

  У третьому розділі «Експериментальне обґрунтування складу і технології мазі для застосування на І фазі ранового процесу» наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень стосовно обґрунтування вибору та концентрації діючих та допоміжних речовин у складі фармацевтичної композиції, технології виготовлення лікарської форми (мазі).

Роль мазевої основи при розробці м’яких лікарських форм для лікування ран дуже значна. Крім суто технологічного значення, основа є носієм та регулятором біологічної активності препарату. Експериментально обґрунтований вид та склад мазевої основи дозволить значно підсилити терапевтичну ефективність та підвищить термін придатності лікарського засобу.

Ґрунтуючись на вищенаведених тезах, першочерговим завданням стало дослідження антимікробної активності модельних зразків мазі з вмістом 1,0% ГЕКЯ виготовлених на різних за природою мазевих основах (табл. 1). ГЕКЯ вводили у вигляді розчину, попередньо розчинивши при нагріванні в п’ятикратному об’ємі гарячої води. В гідрофобні основи розчин ГЕКЯ у воді вводили по типу емульсії, додаючи до складу мазі 3,0% комплексного емульгатору №1 (зразок №2).

Таблиця 1

Склад модельних мазевих основ

№ основи	Тип мазевої основи	Допоміжні речовини	Вміст речовин
1	Емульсійна типу В/М Кутумової (гідрофобна)	Вазелін Емульгатор Т-2 Вода очищена	60,0 10,0 30,0
2	Гідрофобна	Вазелін Ланолін	60,0 40,0
3	Емульсійна типу М/В (ХНІХФІ) (гідрофобна)	Вазелінове масло Твін-80 Спирт цетостеариловий Макрогол 400 Вода очищена	25,0 5,0 25,0 12,0 до 100,0
4	Гідрофільна	Аеросил Макрогол 400	8,0 92,0
5	Гідрофільна	Аеросил Вода очищена Пропіленгліколь	10,0 45,0 45,0
6	Гідрофільна	Макрогол 400 Макрогол 1500	80,0 20,0
7	Гідрофільна	Макрогол 400 Макрогол 1500 Пропіленгліколь	41,5 41,5 17,0
8	Гідрофільна	Вода очищена Гліцерин NaКМЦ	85,0 10,0 5,0

Спектр антимікробної активності модельних зразків мазі з ГЕКЯ вивчали на шести тест-штамах мікроорганізмів. Наведені штами мікроорганізмів найбільш частіше спостерігаються у хворих при інфекційних ранових ускладненнях. Визначення антимікробної активності проводили методом дифузії в агаровий гель.

Результати досліджень наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати визначення антимікробної активності зразків мазі з ГЕКЯ

Зра- зок	Діаметр зони затримки росту мікроорганізмів, (мм)
S. aureus	E. coli	Ps. aeruginoza	btilis	C. albicans	S. epidermidis
1	12,54±0,09	-	-	22,63±0,34	-	-
2	15,32±0,21	14,47±0,13	-	-	-	-
3	15,85±0,19	15,49±0,14	-	22,35±0,42	-	-
4	20,33±0,15	20,48±0,21	-	27,45±0,50	-	18,11±0,18
5	16,51±0,16	15,38±0,13	-	25,54±0,29	-	15,17±0,20
6	23,81±0,17	22,83±0,11	15,51±0,08	32,25±0,88	15,32±0,38	21,11±0,31
7	22,98±0,21	21,85±0,14	14,85±0,08	30,38±0,90	14,41±0,37	18,01±0,22
8	19,20±0,16	18,55±0,22	-	27,25±0,56	-	16,14±0,36

Примітки: 1. n =5, р£0,05 – відхилення показника достовірне в порівнянні з контролем.

2. *- - зона затримки росту менша 10,00 мм

Найвищу антимікробну активність по відношенню до усіх наведених штамів мікроорганізмів проявили зразки на гідрофільній основі з вмістом макроголів (зразки № 4, 6, 7). Слід відзначити, що модельні зразки № 7 та №6 проявили незначну антимікробну дію на штам мікроорганізму P. aeruginosa та мали більш високу активність по відношенню до S. aureus, E. coli, btilis, C. albicans, S. еpidermidis, на відміну від проведених аналізів щодо антимікробної активності чистого розчину ГЕКЯ. Це факт може бути обумовлений дією суміші макроголів 1500 та 400, що мають завдяки своїм осмотичним та пенетруючим властивостям виражену антисептичну та бактерицидну дію на широкий спектр мікроорганізмів.

Тим самим, з точки зору антимікробної дії препарату, ми можемо стверджувати про доцільність використання гідрофільної мазевої основи, що має в своєму складі суміш макроголу 1500 та макроголу 400.

Від швидкості вивільнення активних компонентів зі складу мазі залежить швидкість прояву терапевтичного ефекту лікарського засобу. Використовуючи методику кінетики вивільнення діючих речовин зі складу препарату ми дослідили кінетіку вивільнення гідроксикоричних кислот.

Для встановлення кінетики вивільнення гідроксикоричних кислот нами було застосовано методики, що базувалися на спектрофотометричному методі при аналітичної довжині хвилі 327 нм. Для проведення досліджень були виготовлені дослідні зразки мазі з вмістом 1% ГЕКЯ на мазевих основах № 4,6,7,8 (таблиця 1).

Для кожного зразка мазі проводили не менше 6 визначень, які піддавали статистичній обробці. Динаміку вивільнення речовин з дослідних зразків наведено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка вивільнення гідроксикоричних кислот з дослідних зразків

Згідно отриманих даних (рисунок 1) найкращу динаміку вивільнення має зразок виготовлений на макрогольній основі №6. За 8 годин дослідження в буферний розчин переходить майже 60% діючої речовини. Вивільнення гідроксикоричних кислот при використанні зразка №6 відбувається пролонговано, протягом всього часу досліду. Таким чином при використанні препарату на цій основі (зразок №6) дія активних компонентів буде однакова тривалий час, що дозволить зменшити кількість перев’язок.