Досвід роботи: «Формування соціально активної особистості через системне включення у процес взаємодії» (стр. 3 )

сфері;

-  художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки. Стимулом для цього, вважаю, є відвідування художнього музею ім. Рєпіна Чугуївського краєзнавчого музею. Випуск тематичних стінгазет до шкільних та народних свят.

6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Воно виражається у сформованості потреби у збереженні та при­множенні духовного й матеріального багатств українського народу:

-  відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

-  розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;

-  громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

-  власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

-  усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

-  потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Особлива увага приділяю розкриттю теми великого подвигу наших прабатьків та громадян у часи Великої Вітчизняної війни. Бесіди "Я - громадянин і патріот дер­жави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?", "Україна - суверенна і незалежна держава", "6 грудня - День збройних сил України", "Є пам'ять, якій не буде кінця", "Воїни - інтернаціоналісти".

Опис власного педагогічного досвіду

Тісно співпрацюю з соціальним педагогом та психологом гімназії. Разом ми виявили рівень розвитку психічних процесів учнів. Шляхом спостереження визначили тип темпераменту дітей. За допомогою анкетування, індивідуальних бесід з учнями, визначили їхні психофізіологічні показники, вивчили особливості характеру і поведінки, дослідили інтереси школярів, їхні нахили до певного виду діяльності, склали карту спрямованості інтересів учнів, визначили статус кожного учня в дитячому колективі (лідери, популярні, замкнуті, ті, хто прилаштовується), визначили роль дитини в суспільному житті класу (ініціатор, виконавець, організатор), виявили у дітей позитивні якості, які слід розвивати, і негативні якості, від яких, за можливості, слід позбавитися.

Аналіз анкетування з питання визначення правильного вчинку в ситуації морального вибору серед підлітків (за Г. Айзенком)

Цей аналіз дає змогу через почуття розпізнати тип характеру дитини: співпереживання – авторитарний тип (холерики); ввічливість – педантичний тип (флегматики); доброта – відкритий тип ( сангвініки).

За допомогою анкетування було визначено мотивацію до навчання учнів 8-А класу, вивчено рівень вихованості та рівень тривожності (Додаток 1).

Спираючись на проведені дослідження в класному колективі, запропонував учням технологію створення власного портфоліо. Портфоліо являє собою форму і процес організації продуктів виховної діяльності учня, а також відповідні інформаційні матеріали, призначені для їх аналізу та використання у повсякденному житті. Зібрані за певний проміжок часу, вони дають можливість зробити висновок про діяльність як учня, так і класного колективу. Портфоліо - це колекція робіт і результатів діяльності дитини, що демонструє зусилля, прогрес та досягнення в різних галузях. Це систематичний та спеціально організований збір доказів, який використовує дитина для моніторингу знань, навичок та відносин між учнями, мотивувати класних керівників до роботи в режимі самовдосконалення.

Створення портфоліо допомагає класному керівнику, учителям-предметникам , батькам отримувати оперативну інформацію про основні труднощі в роботі учнів задля надання методичної допомоги; визначити резерви учасникам навчально - виховного процесу у розвитку окремих учнів і колективу в цілому. Ідея створити власне портфоліо виникла досить давно – ще коли почав працювати з учнями першого випуску – п’ять років тому. Тоді це була добірка матеріалів усього класу і називалася вона «Шкільне життя». Цікаві дитячі роботи, листи вчителю, відгуки на проведені заходи, навіть звіти відповідальних за організацію тих чи інших заходів тощо. Запам’яталися останні класні збори, коли все це вкотре змогли перечитати, пригадати, показати батькам. І сміялися, і плакали. Цю ідею підхопили теперішні вихованці і запропонували вести особисті портфоліо. Спочатку це були звичайні накопичувальні портфоліо, а потім діти стали додавати виступи, зразки власноруч створених презентацій, малюнки, фото. Ця ідея дуже цікава. Вона сприяє активному залученню кожної дитини до спільної справи. Крім того є можливість відслідковувати власні успіхи та бажання прагнути більшого. Ми залучили до цієї роботи практичного психолога гімназії, яка добирає спеціальні тести, діагностичні карти розвитку учнів. Під час свят, виховних годин, батьківських зборів ми презентуємо результати своєї діяльності. Також проводжу постійну роботу з батьками з метою аналізу роботи над портфоліо, обробки результатів.

У чому переваги отриманих результатів?

Ø  видно динаміку підвищення навчально-виховної мотивації

школярів;

Ø  розвиток освітнього простору класу, розширення навчальних

можливостей та самоосвіта учнів;

Ø  розвиток навичок самооціночної та рефлексивної діяльності учнів;

Ø  формування уміння вчитися – ставити цілі, планувати і

організовувати власну навчальну діяльність.

Та головне, що до цієї справи залучаються батьки, адже їм не байдуже шкільне життя їхніх дітей. У грудні ми плануємо свято, присвячене новому року. Зараз ми працюємо над сторінкою портфоліо з такою назвою. Впевнений, що така форма взаємодії класного колективу та батьків сприятиме зміцненню родинних зв’язків, закріпленню дружби і поваги усіх учасників виховного процесу, полегшуватиме перехід учнів у підлітковий період. Вважаю, що важливою умовою у створенні та забезпеченні системи виховної роботи в класі є організація сімейного виховання, співпраця з батьками.

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу – це дуже важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі є можливим, якщо у плані роботи знайшли відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

·  вивчення сімей учнів;

·  педагогічна самоосвіта батьків;

·  забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

·  педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;

·  індивідуальна робота з батьками;

·  інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності.

Свою співпрацю з батьками розпочав у п’ятому класі з вивчення родин учнів, що дозволило мені сформувати банк даних про родини учнів, про стилі виховання у сім’ях, краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості кожної дитини. З’ясувалося, що 28% батьків мають середню освіту, 35% - вищу, 22% – професійно - технічну, 15% - середньо-спеціальну.

Рівень освіти батьків

Виховний потенціал сімей

 

В результаті анкетування, спілкування, бесід з батьками було виявлено рівень виховного потенціалу сімей (у 15% - сильний; 25%- стійкий; 30%- нестійкий; 15%- слабкий, з втратою емоційного контакту; 20%- слабкий, часті конфлікти).

Для учнів та їх батьків у 5-му класі провів тренінг «Давайте познайомимось», організував свято «Знайомтесь – це наш 5 – А клас!», конкурс колажів «Моя родина».

Педагогічна освіта батьків організована у формі батьківського всеобучу «Широке коло», на якому обговорюються питання виховання відповідно до вікових особливостей дітей, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Починаючи з 5 класу ми провели цікавий і корисний захід «Маска щирості», тематичні консультації з батьками дітей, що потребують особливої уваги ( та Золотухін Є. І.), педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині, де діти виховуються з бабусями та дідусями (сім’ї Ліпіних та Бєлевцевих), демонстрація популярної педагогічної літератури для батьків, вечір запитань і відповідей «Скажи – і я тебе почую».

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи – «Осінній благочинний ярмарок», «Участь моїх рідних у Великій Вітчизняній війні» виставка творчих сімейних робіт «Щаслива родина!», Дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; майстер – класи Іванчикової А. А. зі створення оригінальних букетів. Впевнений, батьки – мої партнери!

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбувається у таких формах роботи, як вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтися більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Практикую у своїй діяльності спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення. Головне правило співпраці – «Ви зможете!».