Тема 14. Катаболізм триацилгліцеролів, його регуляція. Окислення жирних кислот. Метаболізм кетонових тіл.

Шляхи метаболізму ліпідів. Адипоцити жирової тканини та їх роль в обміні ліпідів і біоенергетичних процесах в організмі.

Катаболізм триацилгліцеролів: реакції; механізми регуля­­­ції активності тригліцеридліпази. Нейрогуморальна регуляція лі­­­полізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону, інсуліну.

Окислення жирних кислот (β-окислення): активація жирних кислот, роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії, послідовність ферментативних реакцій. Енергетика β-окислення жирних кислот. Окислення гліцеролу.

Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, їх фізіологічне значення. Метаболізм кетонових тіл за умов патології. Механізми надмірного зростання вмісту кетонових тіл при цукровому діабеті та голодуванні.

Тема 15. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів. Регуляція цих процесів.

Біосинтез вищих жирних кислот, метаболічні джерела. Біо­­­синтез насичених жирних кислот (пальмітату), ферментативні реакції – синтез малоніл-КоА, ацилтранспортуючий білок, джерела НАДФН, необхідного для біосинтезу жирних кислот, Регуляція процесу біосинтезу на рівні ацетил-КоА-карбоксилази та на рівні синтетази жирних кислот. Елонгація насичених жирних кислот. Утворення моно - та полінена­­­сичених жирних кислот в організмі людини.

Біосинтез триацилгліцеролів. Біосинтез фосфогліцеридів. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпі­­­дів – сфінголіпідози. “Лізосомальні хвороби”: хвороба Німана-Піка, хвороба Тея-Сакса (гангліозидоз GM2 ) гангліозидоз GM1, хвороба Гоше (глюкоцереброзидний ліпідом).

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Тема 16. Біосинтез та обмін холестеролу. Жовчні кислоти. Транспортні форми ліпідів.

Біосинтез холестерину: метаболічні попередники; схема послідовності ре­­­акцій. Регуляція синтезу холестерину.

Шляхи біотрансформації холестерину: етерифікація; утво­­­рення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3; екскре­­­ція холестерину з організму. Роль цитохрому Р-450 в біотрансформації фізіологічно актив­­­них стероїдів.

активацією синтезу кетонових тіл, послабленням процесу зворотного транспорту холестерину.

Тема 17. Транспортні форми ліпідів.

Транспорт та депонування ліпідів; ресинтез триацилгліце­­­ролів в ентероцитах; утворення ліпопротеїнів крові. Хіломікрони. Роль ліпопротеїнів дуже низької щільності, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності в обміні холестеролу.

Тема 18. Патології ліпідного обміну:стеаторея, ожиріння, атеросклероз. Патології ліпідного обміну. Атеросклероз: механізми розвитку, роль генетичних факторів. Атеросклероз як імунозапальний процес.

Інсулінонезалежний цук­­­ровий діабет – захворювання, що супроводжується гіпертригліцеридемією (гіперліпоротеїнемії І типу), стимуляцією ліполізу в жировій тканині.

Тема 19. Взаємозвязок обміну вуглеводів та ліпідів.

Тема 20. Підсумковий модульний контроль.

Модуль 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії

Змістовий модуль 5. Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики

Конкретні цілі:

·  Пояснювати перетравлення білків на різних етапах у відділах шлунково-кишкового тракту; гнитя білків у товстому кишечнику. Роль катепсинів у оновленні тканинних білків;

·  Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини;

·  Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання амінокислот; етапи біосинтезу сечовини;

·  Пояснювати етапи перетравлення хромо - і нуклеопротеїнів у ШКТ людини;

·  Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу азотистих основ (нуклеозидів, нуклеотидів) нуклеїнових кислот;

·  Аналізувати характер порушень подагрі в організмі людини;

·  Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

·  Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК;

·  Знати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;

·  Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

Тема 21. Загальні шляхи перетворення амінокислот.

Шляхи утворення та підтримання пулу вільних амінокислот в організмі людини. Загальні шляхи перетворення вільних амінокис­­­лот.

Трансамінування амінокислот: реакції; біохімічне значен­­­ня; механізми дії амінотрансфераз. Дезамінування амінокислот. Механізм непрямого дезаміну­­­вання

L-амінокислот. Декарбоксилування амінокислот: ферменти, фізіологічне значення. Утворення фізіологічно активних сполук – біогенних амінів (g-аміномасляна кислота, гістамін, серотонін, дофамін, норадреналін, адреналінів) в тканинах та амінів – ендогенних токсинів (путресцин, кадаверин) в процесі гниття білків у кишечнику. Окислення біогенних амінів.

Тема 22. Детоксикація аміаку, біосинтез сечовини.­­­

Шляхи утворення аміаку. Токсичність аміаку та механізми його знешкодження. Циркуляторний транспорт аміаку (глутамін, аланін).

Біосинтез сечовини: ферментні реакції; генетичні дефекти ферментів (ензимопатії) синтезу сечовини.

Тема 23. Спеціалізовані шляхи обміну амінокислот. Біосинтез глутатіону та креатину. Ензимопатії амінокислотного обміну.

Загальні шляхи метаболізму безазотистого скелета аміно­­­кислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Обмін гліцину та серину; роль тетрагідрофолату (H4-фолату) в переносі одновуглецевих фрагментів, інгібітори дигідрофолатредуктази як протипухлинні засо­­­би. Обмін сірковмісних амінокислот; реакції метилювання.

Утворення креатину та креатиніну, клініко-біохімічне значення порушень обміну креатину та креатиніну. Глутатіон, його роль в обміні органічних пероксидів.

Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами; участь коферментних форм вітаміну В12 в метаболізмі амінокислот. Обмін аргініну; біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаза.

Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот фенілаланіну та тирозину, послідовність ферментативних реакцій. Спадкові ензимопатії обміну циклічних ациклічних амінокислот фенілаланіну та тирозин – фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм. Обмін триптофану: кінуреніновий та серотоніновий шляхи.

Тема 24. Біосинтез та катаболізм пуринових нуклеотидів. Спадкові порушення обміну нуклеотидів.

Біохімічні функції нуклеїнових кислот та нуклеоти­­­дів. Роль нуклеотидів в утворенні молекул нуклеїно­­­вих кислот. Компоненти нуклеотидів та нуклеозидів. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди. Вільні нуклеотиди та їх біохімічні функції: участь в метаболічних реакціях (АТФ, НАД, НАДФ, ФАД, ФМН, ЦТФ, УТФ) та їх регуляції (циклічні нуклеотиди - 3',5'-АМФ, 3',5'-ГМФ).

Нуклеїнові кислоти: структура, властивості, історичні етапи вивчення. Первинна структура нуклеїнових кислот, поляр­­­ність полінуклеотидів, особливості первинної структури ДНК та РНК.

Будова, властивості та біологічні функції ДНК. Експери­­­ментальне доведення генетичної ролі ДНК (феномен трансформації). Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК ві­­­русів, прокаріотів та еукаріотів. Вторинна структура ДНК, роль водневих зв'язків у її утворенні (правила Чаргафа, модель Уотсо­­­на-Кріка), антипаралельність ланцюгів. Третинна структура ДНК. Фізико-хімічні властивості ДНК: взаємодія з катіонними ліганда­­­ми; гіпохромний ефект; денатурація та ренатурація ДНК.

Будова, властивості й біологічні функції РНК. Типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК; особливості структурної організацїї (вторинної ­­­та третинної) різних типів РНК.

Молекулярна організація ядерного хроматину та рибосом еу­­­каріотичних клітин. Хроматин: нуклеосомна організація, гістони та негістонові білки. Рибосоми: субодинична структура, склад білків та РНК.

Біосинтез пуринових нуклеотидів; cхема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ, ГМФ, АТФ, ГТФ. Регуляція біосинтезу пурино­­­вих нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв’язку (ретроінгібування).

Катаболізм пуринових нуклеотидів; cпадкові порушення об­­­міну сечової кислоти. Клініко-біохімічна характеристика гіперурикемії, подагри, синдрому Леша-Ніхана.

Тема 25. Біосинтез та катаболізм піримідинових нуклеотидів. Спадкові порушення обміну нуклеотидів.

Біосинтез піримідинових нуклеотидів: реакції; регуляція.

Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби (структурні аналоги дТМФ, похідні птерину.

Тема 26. Ферменти та молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція - біосинтез РНК. Репарація ДНК.

Біологічне значення реплікації ДНК. Сутність відкриття Дж. Уотсона та Фр. Кріка (1953). Напівконсервативний механізм реп­­­лікації; схема експерименту М. Мезелсона та Ф. Сталя.

Загальна схема біосинтезу ДНК. Ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів. Молекулярні механізми реплікації ДНК: топологічні проблеми (топоізомерази, хелікази); значення антипа­­­ралельності ланцюгів ДНК; фрагменти Оказакі. Етапи синтезу до­­­чірніх ланцюгів молекул ДНК.

Загальна схема транскрипції; кодуючі та некодуючі ланцюги ДНК. РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів. Етапи та ферменти синтезу РНК. Сигнали транскрипції: промоторні, ініціаторні, тер­­­мінаторні ділянки генома.

Процесинг - посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики - інгібітори транскрипції.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11