Робоча програма з біологічної хімії (стр. 6 )

Потреби організму людини в поживних речовинах - вуглево­­­дах, ліпідах (жирах, фосфоліпідах), білках. Біологічна цінність деяких нутрієнтів. Раціональне харчування. Вміст поживних речо­­­вин в поширених продуктах харчування.

Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції ок­­­ремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостатності.

Загальна характеристика перетравлення поживних речовин. Ферменти, біохімічні механізми перетравлення харчових білків, вуглеводів, ліпідів в окремих відділах травного каналу.

Порушення перетравлення окремих нутрієнтів в шлунку та кишечнику; cпадкові ензимопатії процесів травлення.

Біохімічні зміни при порушеннях функції шлунка та їх клініко-біохімічна діагностика. Порушення секреторної функції підшлункової залози при гострому та хронічному панкреатитах, їх клініко-біохімічна характеристика. Види стеаторей: панкреатична стеаторея (дефіцит панкреатичної ліпази при панкреатитах), гепатогенна стеаторея (дефіцит жовчі в кишечнику), ентерогенна стеаторея (інгібування ферментів ліполізу та ресинтезу триацилгліцеролів у кишечнику). Спадкові ензимопатії недостатності дисахаридаз кишечника. Клініко-біохімічна діагностика непериносимості лактози, сахарози.

Тема 32. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни.

Загальна характеристика вітамінів як компонентів харчу­­­вання людини; водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; хвороби ві­­­тамінної недостатності. Екзогенні та ендогенні гіпо - та авітамінози. Клініко-біохімічні аспекти авітамінозів. Використання вітамінних препаратів у профілактиці та лікуванні захворювань. Вітамінні харчові добавки, профілактичні та лікувальні аспекти захворювання.

Коферментні вітаміни (В1, В2, РР, В6, В12, Н, фолієва кислота, пантотенова кислота) - біохімічні функції; джерела та добова потреба. Вітаміни С, Р.

Тема 33. Жиророзчинні вітаміни, антиоксиданти.

Жиророзчинні вітаміни (А, Е, К, F, D) - біологічні влас­­­тивості, роль в обміні речовин, прояви недостатності та гіперві­­­тамінозу. Біоантиоксидантні властивості коферментних та жиророзчинних вітамінів.

Змістовий модуль 7. Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

Конкретні цілі:

·  Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу гему хромопротеїнів

·  Аналізувати характер порушень при жовтяницях, порфиріях в організмі людини.

Засвоїти особливості хімічного складу та біохімічні функції печінки; Пояснювати роль печінки в обміні речовин та в біотрансформації ксенобіотиків; Аналізувати фази біологічної трансформації органічних сполук - ксенобіотиків на основі їх структури і фізико-хімічних властивостей;

Аналізувати біохімічні показники крові та сечі в нормі та патології.

Тема 34. Особливості обміну речовин в еритроцитах. Дихальна функція еритроцитів. Кислотно-основний стан, буферні системи крові.

Фізіологічні та біохімічні функції крові.

Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: структура, властивості, механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти гемоглобінів людини; молекулярні порушення бу­­­дови гемоглобінів (гемоглобінози) - гемоглобінопатії, таласемії.

Кислотно-основний стан організму людини. Механізми регуляції та підтримки кислотно-основного стану: буферні системи крові, функція легень і нирок.

Гормональні механізми регуляції. Показники кислотно-основного стану, що досліджуються в клініці.

Порушення кислотно-основного стану: метаболічні алкалоз і ацидоз, респіраторні алколоз і ацидоз, механізми їх виникнення.

Головні типи гіпоксії, механізми їх виникнення, прийоми лабораторної діагностики.

Тема 35. Біосинтез порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів.

Порфірини: структура; реакції біосинтезу протопорфіри­­­ну IX; утворення гему. Регуляція синтезу порфіринів.

Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії): еритропоетична порфірия, печенкові порфірії, неврологічні порушення, фотодерматити.

Тема 36. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Білки плазми крові і ферменти. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Небілкові азотовмісні та безазотисті речовини, неорганічні речовини.

Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристи­­­ка; фракції білків крові. Компоненти системи неспецифічної ре­­­­­­зистентності організму та тестові білки “гострої фази” запальних процесів – (С-реактивний протеїн, α2-макроглобулін, α1-протеїназний інгібітор, фібронектин, кріоглобулін, тощо).

Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці зах­­­ворювань внутрішніх органів. Калікреїн-кінінова система.

Небілкові (азотисті та безазотисті) органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми. Клініко-біохімічне та діагностичне значення змін вмісту сечовини, креатину, креатиніну, білірубіну.

Класи ліпопротеїнів плазми крові: хімічний склад; апопро­­­теїни. Кількісні та якісні зміни ліпопротеїнів крові при їхній циркуляції в крові та клітинах.

Клініко-біохімічна характеристика первинних і вторинних ліпопротеїнемій за класифікацією ВООЗ. Принципи лабораторної діагностики дисліпопротеїнемій.

Тема 37. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична системи крові.

Функціональна та біохімічна характеристики системи гемос­­­тазу в організмі людини; коагуляційний та судинно-тромбоцитарний гемостаз.

Згортальна система крові; характеристика окремих компо­­­нентів (факторів) згортання. Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові; внутрішній та зовнішній шляхи коагуляції. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції (карбоксилювання глутамінової кислоти в g-карбоксиглутамінову кислоту, роль в зв’язуванні кальцію). Лікарські засоби – аго­­­ністи та антагоністи вітаміну К.

Спадкові порушення процесу згортання крові.

Антизгортальна система крові, функціональна характеристика її компонентів: антикоагулянтів – гепарину, антитромбіну ІІІ, лимонної кислоти, простацикліну. Роль ендотелію судин. Зміни біохімічних показників крові при тривалому введенні гепарину. Фібринолітична система крові: етапи та компоненти фібри­­­нолізу. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу. Активатори плазміногену та інгібітори плазміну.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Зсідання крові, тромбоутворення і фібриноліз при атеросклерозі та гіпертонічній хворобі.

Тема 38. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.

Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного ор­­­ганізму. Біохімічні функції гепатоцитів. Вуглеводна (глікоген­­­на), ліпід-регулююча, білкова, сечовино-утворювальна, пігментна, жовчо-утворювальна функції печінки. Біохімічний склад жовчі.

Клініко-біохімічна характеристика недостатності функцій печінки за умов хіміч­­­ного, біологічного та радіаційного ураження; біохімічні механіз­­­ми розвитку печінкової енцефалопатії. Порушення біохімічних роцесів в печінці при окремих захворюваннях.

Зміни біохімічних показників при гострому гепатиті, викликаному вірусами чи алкогольною інтоксикацією, їх діагностична оцінка.

Зміни біохімічних показників при хронічному гепатиті, цирозі, жовчно-кам’яній хворобі, дискинезії та холециститі, їх діагностична оцінка. Зв’язок порушень в екскреторній функції печінки з порушеннями процесів травлення в кишечнику, діагностика цих порушень.

Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Катаболізм ге­­­моглобіну: розрив тетрапірольного кільця гему, розпад вердоглобіну, перетворення білівердину на білірубін, утворення білірубін-диглюкуроніду, екскреція в жовч.

Патобіохімія жовтяниць; гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова). Ферментативні, спадкові жовтяниці:

1. Синдром Криглера-Найяра – жовтяниця, що спричинена недостатністю синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази (“кон’югаційна жовтяниця”)

2. Хвороба Жільбера – патологічний стан, який є гетерогенною групою порушень, спричинених як блоком синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази, так і порушенням здатності гепатоцитів до поглинання білірубіну з крові (“абсобційна жовтяниця”)

3. Синдром Дабіна-Джонсона – жовтяниця, пов’язана з порушенням транспорту білірубін-глюкуроніду з гепатоцитів у жовч (“екскреційна жовтяниця”). Ферментативні жовтяниці новонароджених, способи їх запобігання.

Тема 39. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів в печінці: мікросомальне окислення, цитохром Р-450.

Детоксикаційна функція печінки; біотрансформація ксенобі­­­отиків та ендогенних токсинів.

Типи реакцій біотрансформації чу­­­жорідних хімічних сполук у печінці. Реакції мікросомального окислення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціо­­­нальне значення.

Електроно-транспортні ланцюги ендоплазматичного ретикулуму. Генетичний поліморфізм та індуцибельність синтезу цитохрому Р-450. Виникнення і природа розвитку толерантності до лікарських засобів.

Тема 40. Підсумковий модульний контроль.

4. Тематичний план лекцій з дисципліни

№ з/п	Тема лекції	Кількість годин
	Модуль 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція
1	Значення біохімії у фармацевтичній практиці. Принципи структурної та функціональної організації білків	2
2	Ферменти: загальна характеристика, особливості функціонування та використання у медичній практиці	2
3	Регуляція активності ферментів	2
4	Загальна характеристика вітамінів. Коферментні функції окремих вітамінів	2
5	Поняття про біологічне окислення. Характеристика ферментів біологічного окислення. Тканинне дихання.	2
6	Загальні та специфічні шляхи обміну речовин. Окислювальне декарбоксилування ПВК та цитратний цикл: реакції, ферменти, біологічне значення	2
7	Загальна характеристика вуглеводів. Перетравлення та всмоктування вуглеводів. Шляхи використання глюкози. Обмін глікогену	2
8	Обмін вуглеводів. Гліколіз, глюконеогенез, ПФП. Порушення обміну вуглеводів, шляхи їх фармакологічної корекції	2
9	Загальна характеристика ліпідів. Перетравлення та всмоктування ліпідів. Транспортні форми ліпідів.	2
10	Обмін ліпідів. Порушення ліпідного обміну та шляхи їх фармакологічної корекції	2
	РАЗОМ	20
	Модуль 2: Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин. Основи фармацевтичної біохімії.
1	Загальна характеристика білків. Перетравлення та всмоктування білків. Шляхи використання амінокислот у клітинах.	2
2	Декарбоксилювання та дезамінування амінокислот. Кінцеві шляхи азотистого обміну. Обмін аміаку.	2
3	Основи молекулярної біології. Будова та функції нуклеїнових кислот. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів.	2
4	Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК.	2
5	Біосинтез білків в рибосомах. Вплив антибіотиків. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мутацій.	2
6	Гормональна регуляція обміну речовин. Загальна характеристика гормонів.	2
7	Біохімія окремих гормонів. Регуляція водно-сольвого та мінерального обміну.	2
8	Біохімія крові. Дихальна функція еритроцитів; регуляція кислотно-основного стану. Патобіохімія крові. Біохімія згортальної та фібринолітичної систем крові.	2
9	Біохімічні функції печінки. Біохімія жовтяниць.	2
10	Ліки як ксенобіотики. Шляхи інактивації лікарських препаратів.	2
	РАЗОМ	20
	Кількість годин з дисципліни	40

5. Тематичний план практичних занять з дисципліни