Потреби організму людини в поживних речовинах - вуглеводах, ліпідах (жирах, фосфоліпідах), білках. Біологічна цінність деяких нутрієнтів. Раціональне харчування. Вміст поживних речовин в поширених продуктах харчування.
Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостатності.
Загальна характеристика перетравлення поживних речовин. Ферменти, біохімічні механізми перетравлення харчових білків, вуглеводів, ліпідів в окремих відділах травного каналу.
Порушення перетравлення окремих нутрієнтів в шлунку та кишечнику; cпадкові ензимопатії процесів травлення.
Біохімічні зміни при порушеннях функції шлунка та їх клініко-біохімічна діагностика. Порушення секреторної функції підшлункової залози при гострому та хронічному панкреатитах, їх клініко-біохімічна характеристика. Види стеаторей: панкреатична стеаторея (дефіцит панкреатичної ліпази при панкреатитах), гепатогенна стеаторея (дефіцит жовчі в кишечнику), ентерогенна стеаторея (інгібування ферментів ліполізу та ресинтезу триацилгліцеролів у кишечнику). Спадкові ензимопатії недостатності дисахаридаз кишечника. Клініко-біохімічна діагностика непериносимості лактози, сахарози.
Тема 32. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни.
Загальна характеристика вітамінів як компонентів харчування людини; водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; хвороби вітамінної недостатності. Екзогенні та ендогенні гіпо - та авітамінози. Клініко-біохімічні аспекти авітамінозів. Використання вітамінних препаратів у профілактиці та лікуванні захворювань. Вітамінні харчові добавки, профілактичні та лікувальні аспекти захворювання.
Коферментні вітаміни (В1, В2, РР, В6, В12, Н, фолієва кислота, пантотенова кислота) - біохімічні функції; джерела та добова потреба. Вітаміни С, Р.
Тема 33. Жиророзчинні вітаміни, антиоксиданти.
Жиророзчинні вітаміни (А, Е, К, F, D) - біологічні властивості, роль в обміні речовин, прояви недостатності та гіпервітамінозу. Біоантиоксидантні властивості коферментних та жиророзчинних вітамінів.
Змістовий модуль 7. Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин
Конкретні цілі:
· Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу гему хромопротеїнів
· Аналізувати характер порушень при жовтяницях, порфиріях в організмі людини.
- Засвоїти особливості хімічного складу та біохімічні функції печінки; Пояснювати роль печінки в обміні речовин та в біотрансформації ксенобіотиків; Аналізувати фази біологічної трансформації органічних сполук - ксенобіотиків на основі їх структури і фізико-хімічних властивостей;
Аналізувати біохімічні показники крові та сечі в нормі та патології.
Тема 34. Особливості обміну речовин в еритроцитах. Дихальна функція еритроцитів. Кислотно-основний стан, буферні системи крові.
Фізіологічні та біохімічні функції крові.
Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: структура, властивості, механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти гемоглобінів людини; молекулярні порушення будови гемоглобінів (гемоглобінози) - гемоглобінопатії, таласемії.
Кислотно-основний стан організму людини. Механізми регуляції та підтримки кислотно-основного стану: буферні системи крові, функція легень і нирок.
Гормональні механізми регуляції. Показники кислотно-основного стану, що досліджуються в клініці.
Порушення кислотно-основного стану: метаболічні алкалоз і ацидоз, респіраторні алколоз і ацидоз, механізми їх виникнення.
Головні типи гіпоксії, механізми їх виникнення, прийоми лабораторної діагностики.
Тема 35. Біосинтез порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів.
Порфірини: структура; реакції біосинтезу протопорфірину IX; утворення гему. Регуляція синтезу порфіринів.
Спадкові порушення обміну порфіринів (ензимопатії): еритропоетична порфірия, печенкові порфірії, неврологічні порушення, фотодерматити.
Тема 36. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Білки плазми крові і ферменти. Біохімічний склад крові в нормі та при патології. Небілкові азотовмісні та безазотисті речовини, неорганічні речовини.
Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика; фракції білків крові. Компоненти системи неспецифічної резистентності організму та тестові білки “гострої фази” запальних процесів – (С-реактивний протеїн, α2-макроглобулін, α1-протеїназний інгібітор, фібронектин, кріоглобулін, тощо).
Ферменти плазми крові; значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів. Калікреїн-кінінова система.
Небілкові (азотисті та безазотисті) органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компоненти плазми. Клініко-біохімічне та діагностичне значення змін вмісту сечовини, креатину, креатиніну, білірубіну.
Класи ліпопротеїнів плазми крові: хімічний склад; апопротеїни. Кількісні та якісні зміни ліпопротеїнів крові при їхній циркуляції в крові та клітинах.
Клініко-біохімічна характеристика первинних і вторинних ліпопротеїнемій за класифікацією ВООЗ. Принципи лабораторної діагностики дисліпопротеїнемій.
Тема 37. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична системи крові.
Функціональна та біохімічна характеристики системи гемостазу в організмі людини; коагуляційний та судинно-тромбоцитарний гемостаз.
Згортальна система крові; характеристика окремих компонентів (факторів) згортання. Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові; внутрішній та зовнішній шляхи коагуляції. Роль вітаміну К в реакціях коагуляції (карбоксилювання глутамінової кислоти в g-карбоксиглутамінову кислоту, роль в зв’язуванні кальцію). Лікарські засоби – агоністи та антагоністи вітаміну К.
Спадкові порушення процесу згортання крові.
Антизгортальна система крові, функціональна характеристика її компонентів: антикоагулянтів – гепарину, антитромбіну ІІІ, лимонної кислоти, простацикліну. Роль ендотелію судин. Зміни біохімічних показників крові при тривалому введенні гепарину. Фібринолітична система крові: етапи та компоненти фібринолізу. Лікарські засоби, що впливають на процеси фібринолізу. Активатори плазміногену та інгібітори плазміну.
Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Зсідання крові, тромбоутворення і фібриноліз при атеросклерозі та гіпертонічній хворобі.
Тема 38. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.
Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів. Вуглеводна (глікогенна), ліпід-регулююча, білкова, сечовино-утворювальна, пігментна, жовчо-утворювальна функції печінки. Біохімічний склад жовчі.
Клініко-біохімічна характеристика недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження; біохімічні механізми розвитку печінкової енцефалопатії. Порушення біохімічних роцесів в печінці при окремих захворюваннях.
Зміни біохімічних показників при гострому гепатиті, викликаному вірусами чи алкогольною інтоксикацією, їх діагностична оцінка.
Зміни біохімічних показників при хронічному гепатиті, цирозі, жовчно-кам’яній хворобі, дискинезії та холециститі, їх діагностична оцінка. Зв’язок порушень в екскреторній функції печінки з порушеннями процесів травлення в кишечнику, діагностика цих порушень.
Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Катаболізм гемоглобіну: розрив тетрапірольного кільця гему, розпад вердоглобіну, перетворення білівердину на білірубін, утворення білірубін-диглюкуроніду, екскреція в жовч.
Патобіохімія жовтяниць; гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова). Ферментативні, спадкові жовтяниці:
1. Синдром Криглера-Найяра – жовтяниця, що спричинена недостатністю синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази (“кон’югаційна жовтяниця”)
2. Хвороба Жільбера – патологічний стан, який є гетерогенною групою порушень, спричинених як блоком синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази, так і порушенням здатності гепатоцитів до поглинання білірубіну з крові (“абсобційна жовтяниця”)
3. Синдром Дабіна-Джонсона – жовтяниця, пов’язана з порушенням транспорту білірубін-глюкуроніду з гепатоцитів у жовч (“екскреційна жовтяниця”). Ферментативні жовтяниці новонароджених, способи їх запобігання.
Тема 39. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів в печінці: мікросомальне окислення, цитохром Р-450.
Детоксикаційна функція печінки; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
Типи реакцій біотрансформації чужорідних хімічних сполук у печінці. Реакції мікросомального окислення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.
Електроно-транспортні ланцюги ендоплазматичного ретикулуму. Генетичний поліморфізм та індуцибельність синтезу цитохрому Р-450. Виникнення і природа розвитку толерантності до лікарських засобів.
Тема 40. Підсумковий модульний контроль.
4. Тематичний план лекцій з дисципліни
№ з/п | Тема лекції | Кількість годин |
Модуль 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція | ||
1 | Значення біохімії у фармацевтичній практиці. Принципи структурної та функціональної організації білків | 2 |
2 | Ферменти: загальна характеристика, особливості функціонування та використання у медичній практиці | 2 |
3 | Регуляція активності ферментів | 2 |
4 | Загальна характеристика вітамінів. Коферментні функції окремих вітамінів | 2 |
5 | Поняття про біологічне окислення. Характеристика ферментів біологічного окислення. Тканинне дихання. | 2 |
6 | Загальні та специфічні шляхи обміну речовин. Окислювальне декарбоксилування ПВК та цитратний цикл: реакції, ферменти, біологічне значення | 2 |
7 | Загальна характеристика вуглеводів. Перетравлення та всмоктування вуглеводів. Шляхи використання глюкози. Обмін глікогену | 2 |
8 | Обмін вуглеводів. Гліколіз, глюконеогенез, ПФП. Порушення обміну вуглеводів, шляхи їх фармакологічної корекції | 2 |
9 | Загальна характеристика ліпідів. Перетравлення та всмоктування ліпідів. Транспортні форми ліпідів. | 2 |
10 | Обмін ліпідів. Порушення ліпідного обміну та шляхи їх фармакологічної корекції | 2 |
РАЗОМ | 20 | |
Модуль 2: Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин. Основи фармацевтичної біохімії. | ||
1 | Загальна характеристика білків. Перетравлення та всмоктування білків. Шляхи використання амінокислот у клітинах. | 2 |
2 | Декарбоксилювання та дезамінування амінокислот. Кінцеві шляхи азотистого обміну. Обмін аміаку. | 2 |
3 | Основи молекулярної біології. Будова та функції нуклеїнових кислот. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. | 2 |
4 | Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК. | 2 |
5 | Біосинтез білків в рибосомах. Вплив антибіотиків. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мутацій. | 2 |
6 | Гормональна регуляція обміну речовин. Загальна характеристика гормонів. | 2 |
7 | Біохімія окремих гормонів. Регуляція водно-сольвого та мінерального обміну. | 2 |
8 | Біохімія крові. Дихальна функція еритроцитів; регуляція кислотно-основного стану. Патобіохімія крові. Біохімія згортальної та фібринолітичної систем крові. | 2 |
9 | Біохімічні функції печінки. Біохімія жовтяниць. | 2 |
10 | Ліки як ксенобіотики. Шляхи інактивації лікарських препаратів. | 2 |
РАЗОМ | 20 | |
Кількість годин з дисципліни | 40 |
5. Тематичний план практичних занять з дисципліни
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |


