Природознавство (стр. 2 )

Структура курсу “Природознавство” за роками навчання є такою:

1-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Світ, у якому ти живеш.

Розділ ІІ. Багатства неживої природи.

Розділ ІІІ. Багатства живої природи.

Розділ ІV. Запитання до природи.

Розділ V. Моя країна – Україна.

2-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Рух Землі навколо Сонця.

Розділ ІІ. Природа восени.

Розділ ІІІ. Природа взимку.

Розділ ІV. Природа навесні.

Розділ V. Природа влітку.

3-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Земля – планета Сонячної системи.

Розділ ІІ. Вода.

Розділ ІІІ. Повітря.

Розділ ІV. Гірські породи.

Розділ V. Ґрунти.

Розділ VІ. Рослини, тварини та середовище їхнього проживання.

4-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. ЛЮДИНА І МІКРОСВІТ.

Тема 1. Будова і властивості речовини.

Тема 2. Прилади та вимірювання.

РОЗДІЛ ІІ. ЛЮДИНА НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ.

Тема 1. Людина.

Тема 2. Наша Батьківщина – Україна.

Тема 3. Населення Землі.

Тема 4. Енергоносії та їхнє використання людиною.

РОЗДІЛ ІІІ. ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ.

Тема 1. Земля – наш космічний дім.

Тема 2. Наша адреса у Всесвіті.

Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”, зміст програми для 1 класу сформований з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкільним навчанням й початковою ланкою загальноосвітньої школи.

У 1 класі навчальний предмет “Природознавство” представлений такими розділами: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої природи”, “Запитання до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з природознавства спрямована на розвиток у 6-річних дітей пізнавального інтересу до вивчення природи й навколишнього світу, усвідомлення місця людини в ньому. Дитина дізнається про різноманітність живої та неживої природи, рукотворного світу. Вона доходить висновку про значення природи для життя людини, ознайомлюється з правилами поведінки в природі, які закладають основи формування екологічної культури. У процесі спостережень за явищами й об’єктами навколишнього світу в дитини виникає безліч запитань. Основне завдання курсу – зацікавлювати дитину ставити запитання, шукати відповіді на них, висловлювати здогади, перевіряти їх за допомогою спостережень та дослідів, робити висновки. З цією метою у розділі “Запитання до природи” запропонована тематика міні-проектів для дослідження живої та неживої природи. Дидактичне завдання цього розділу – знайомство першокласників із методами пізнання природи – спостереженнями та дослідами. Ознайомлення з природою України передбачає останній розділ програми для 1 класу.

З метою розвитку спостережливості, пам’яті та самоорганізації учнів, програма для 2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними змінами в природі упродовж навчального року є одним із універсальних та гармонійних методів отримання первинних уявлень та понять про природу. Діти вчаться встановлювати взаємозв’язки між неживою та живою природою, визначають роль Сонця для природи й характер діяльності людей у різні пори року, досліджують властивості води, повітря.

У 3 класі розширюються та поглиблюються знання про неживу та живу природу. Учні дізнаються про причини змін пір року та дня і ночі на Землі, склад Сонячної системи, значення води, повітря, гірських порід, корисних копалин та ґрунту для життя людини і природи. Ознайомлюються з принципами класифікації живих організмів та їхніми видами – основоположними поняттями біологічних галузей знань.

У програмі природознавства для 4 класу значна увага приділяється формуванню наукової картини світу та вимірюванням. Розширюються знання учнів про методи пізнання природи та заходи охорони і збереження її багатств, втілюються природоохоронний, краєзнавчий, українознавчий та планетарний підходи у доборі навчального матеріалу.

Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності

Програма передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетентностей. Пріоритетними для навчального предмета “Природознавство” є: висування гіпотези про об’єкти та явища природи на основі власного досвіду та сформованих уявлень або вивчених закономірностей; вибір умов проведення спостереження або дослідів, при яких змінюється лише одна величина, а всі інші залишаються постійними; використання приладів для вимірювання довжини, температури, маси і часу; вивчення явищ природи за допомогою моделювання, опису природних об’єктів і порівняння їх за визначеними ознаками; виконання правил безпеки при проведенні практичних робіт; пошук необхідної інформації у довідкових виданнях (у тому числі на електронних носіях, у мережі Інтернет); використання додаткових джерел інформації при вирішенні навчальних завдань; робота з текстами природничо-наукового характеру.

Важливим є вміння учнів підготувати коротке повідомлення з використанням природничо-наукової лексики та ілюстративного матеріалу (у тому числі комп’ютерної презентації на підтримку усного виступу); коректне ведення навчального діалогу при роботі у малій групі співпраці, висловлювання власної думки щодо виступів товаришів, прочитаного або почутого на уроці, презентація досліджень і спостережень у групі та індивідуально.

Визначаючи способи дії, керуємося такими критеріями: спосіб дії “розуміти” включає вимоги, які націлені, головним чином, на засвоєння і відтворення змісту предмета; спосіб дії – “уміти” включає вимоги до формування загальних для всіх природничих наук, прийомів дослідницької діяльності (опис спостережень і дослідів, порівняння природних об’єктів, використання вимірювальних приладів тощо), комунікативних умінь (робота з природничо-науковими текстами, підготовка усних повідомлень), а також умінь, які пов’язані зі змістом курсу і засвоюються на продуктивному рівні.

Керуючись тим, що складовими навчально-пізнавальної діяльності є загальнонавчальні й предметні уміння, навички, при вивченні предмета “Природознавство” звертаємося до переліку усталених умінь (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та описує…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).

У навчанні молодших школярів особливої уваги заслуговує реалізація індивідуального підходу, зокрема саморегуляції, когнітивного й мовленнєвого розвитку учнів. У разі засвоєння матеріалу учнем на початковому рівні навчальних досягнень, учитель може пропонувати навчально-пізнавальні завдання, що передбачають застосування таких умінь: назвати, розповісти, розпізнати, навести приклади, розрізнити. Учням, що опановують матеріал на середньому рівні краще працювати над виконанням завдань, що потребують опису, аналізу, порівняння, характеристики об’єктів, явищ природи. Учням із високим рівнем навчальних досягнень під силу будуть завдання, що полягають у поясненні, обґрунтуванні, класифікації, формулюванні висновків, застосуванні знань у нетиповій ситуації.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

При вивченні предмета “Природознавство” рекомендується проводити як традиційні уроки, так і нестандартні, зокрема, екскурсії в природу, по населеному пункту, у краєзнавчий музей, будинок природи. А також: цільові прогулянки, уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-усні журнали, уроки-міні-дослідження, уроки-свята тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) з використанням новітніх методик.

Різноманітністю повинні відрізнятися методи, прийоми і засоби навчання. Першорядне значення надається спостереженням у природі, власним дослідженням, практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.

Особливе місце в навчальному процесі відводиться дидактичним іграм, спрямованим на засвоєння предметних знань і вмінь та розвиток пізнавальних процесів (способів логічного мислення, сприйняття, пам’яті, уяви), збереження і підтримку працездатності молодших школярів, забезпечення їхньої потреби в спілкуванні та фізичній активності, зняття фізичної та психічної напруги.

Для успішного засвоєння програми варто використовувати також методи і прийоми, що сприяють посиленню емоційного сприйняття школярами навчального матеріалу, інтеграції інтелектуального, естетичного та емоційного компонентів у навчанні. Виконанню цих завдань сприяють спостереження за красою природи, аналіз життєвих ситуацій, проведення досліджень, екскурсій, демонстраційні досліди, моделювання. Уроки, які пропонується проводити у природі, виокремлені в рубрику “Зелений клас”. Їхній зміст спрямований на проведення спостережень і досліджень на краєзнавчому матеріалі, а також на формування здоров’язберігаючої компетенції.

Значна увага приділяється проектній технології – системі навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування та виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються. Усі проекти, які пропонуються, мають, як правило, короткотерміновий характер, інтегрований зміст, а за домінуючим методом або видом поділяються на дослідницькі, творчі, ролево-ігрові, інформаційні.

Навчальний проект – це можливість для учня максимально розкрити власний творчий потенціал. Залучення у проектну діяльність дає змогу учасникам проекту проявити себе індивідуально або в групі, спробувати власні сили, застосувати набуті знання у новій ситуації, відчути свою причетність до вирішення практичних і важливих для збереження природи задач, вчитися презентувати результат своєї роботи. Така діяльність спрямована на вирішення проблеми, сформульованої у тому числі і самим учнем, є цікавою і значимою для нього.

У рамках навчального проекту з’являється можливість формувати базові та надпредметні компетентності, розвивати уміння і навички, які прийнято вважати загальнонауковими та універсальними.