Природознавство (стр. 1 )

Проект базової навчальної програми

ПРИРОДОЗНАВСТВО

1-4 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

Загальна характеристика навчального предмета

Найважливішими завданнями освіти у школі І ступеня є формування предметних і універсальних способів дій, що забезпечують можливість одержання повноцінної якісної освіти в основній школі, з метою подальшого професійного становлення та соціалізації особистості школяра; формування та удосконалення вміння вчитися; створення психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку дитини з урахуванням культурних цінностей українського суспільства.

Вище зазначені завдання вирішуються в процесі вивчення усіх навчальних дисциплін. Проте кожна з них має свої особливості. Специфіка предмета “Природознавство” полягає в ознайомленні дитини з основами природничих знань. Власне наукові знання фундаментальних природничих предметів адаптовані в навчальний предмет “Природознавство” у формі, доступній для дітей молодшого шкільного віку. Предмет вивчення – природа – виступає як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчання. Окремі об’єкти природи: Земля як планета, ґрунт, рослини, тварини тощо також мають ознаки цілісних систем. Одиницями наукових природничих знань у початкових класах є факти, уявлення, поняття та системи понять. Окрім того, предмет “Природознавство” відрізняється від інших навчальних предметів способами засвоєння знань та їхнє застосуванням у процесі навчання.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.

Мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основи екологічної освіти, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

•  формування базових компетентностей, а саме: інформаційної (обробка та класифікація інформації), самоорганізаційної (планування діяльності та чітке виконання алгоритму), комунікативної (вміння виступати, відповідати на запитання, задавати запитання, висловлювати власну позицію);

•  формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає основні закони і закономірності про природу та місце в ній людини;

·  формування вміння спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи;

·  формування науково-дослідницьких умінь під час реалізації короткотривалих дослідницьких, творчих та інформаційно-пізнавальних проектів, практичних робіт, спостережень та дослідів, екскурсій;

·  формування вмінь виокремлювати найважливіші ознаки предметів та явищ природи, моделювати їх;

•  використовувати моделі для пояснення явищ природи;

•  формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки та залежності у системі “нежива – жива природа”, “природа – людина” й усвідомлення свого місця в навколишньому світі;

•  формування умінь застосовувати знання про об’єкти природи, розуміти взаємозв’язки у природі та використовувати їх для розв’язання практичних задач;

•  формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

•  формування загальнонавчальних і предметних умінь, необхідних для подальшого вивчення природничих предметів та охорони природи як галузі екології;

•  оволодіння початковими науково-дослідницькими вміннями під час проведення власних досліджень, практичних робіт, спостережень та дослідів;

•  оволодіння способами практичної діяльності з об’єктами природи;

•  засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення до природи;

•  застосування на практиці правил поведінки у природі;

•  засвоєння традицій українського народу у ставленні людини до природи.

Відповідно до базового навчального плану курс “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 9 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботі з додатковими джерелами інформації.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі курсу “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”. Вибір об’єктів для формування предметних компетентностей учнів відбувався за такими критеріями:

·  відповідність Державному стандарту початкової загальної освіти;

·  відповідність сучасним знанням про природу;

·  інтеграція пропедевтичних знань із біології, географії, фізики, астрономії, хімії та екології;

·  можливість змістової основи для реалізації міжпредметних зв’язків у початковій школі.

Предмет “Природознавство” має вагомий потенціал для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі спостережень за природою, використання проектної діяльності, дидактичних ігор у відповідності до психологічних особливостей молодшого шкільного віку. Такий підхід підвищує якість знань, сприяє виробленню базових компетентностей, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення природи, активність та самостійність, позитивні якості емоційно-вольової сфери, здатність до наукової творчості, самовираження і спілкування.

Програма передбачає реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до проведення навчально-виховного процесу, спрямованого на задоволення інтересів та потреб учнів у сфері їхнього найближчого оточення – живої та неживої природи, об’єктів, створених руками людини. Відтак створюються умови для самопізнання і саморозвитку дитини.

Наскрізними поняттями та об’єктами вивчення у змісті курсу є:

·  нежива та жива природа, гуманне, екологічно усвідомлене ставлення до природи;

·  цілісність природи;

·  взаємозв’язки між живою та неживою природою;

·  причинно-наслідкові зв’язки в природі;

·  природа та людина як єдине ціле;

·  унікальність Землі як планети Сонячної системи;

·  життя як найвища цінність;

·  діяльність людини в природі та її значення;

·  природа рідного краю та України, її різноманітність, дбайливе ставлення до природи України, що базується на розумінні її неповторності, почуттях любові до своєї Батьківщини й відповідальності за її майбутнє;

·  екологічні проблеми, що виникають внаслідок господарської діяльності людини в своєму регіоні, в країні, в світі;

·  охорона природи в рідному краї;

·  охорона природи в Україні в контексті глобальних екологічних проблем;

·  енергозбереження в побуті як елемент екологічної культури, яка є складовою загальнолюдської культури.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових уявлень та понять біології (ботаніки, зоології, екології), географії (кліматології, геології, метеорології, картографії), астрономії, фізики й частково хімії. Їхній обсяг та глибина відповідають пізнавальним можливостям молодших школярів і базуються на дотриманні власне природознавчих принципів: екологічного, краєзнавчого, українознавчого, планетарного та фенологічного (сезонного). Програма передбачає посилення пропедевтичного курсу неживої природи за рахунок логічного зв’язку в побудові природничих тем, вивчення вимірювальних приладів та їхнє використання на практиці, розв’язування дослідницьких задач, широкий демонстраційний експеримент. Фізико-хімічна пропедевтична основа закладається через вивчення атомно-молекулярної структури речовини; основа астрономічних знань – через вивчення будови Сонячної системи і Всесвіту; розуміння взаємозв’язків живої та неживої природи – через зв’язок періодичних рухів Землі, впливу освітленості земної поверхні Сонцем та явищами зміни дня і ночі, змін пір року.

Враховуючи особливу зацікавленість молодших школярів у інформації, що стосується будови Всесвіту та його дослідження, які є додатковим мотивом до навчання, позакласного читання, зацікавленості новинами науки, програма передбачає ґрунтовну початкову астрономічну освіту, яка формує особистість людини, визначає її відношення до природи і до себе. Пропедевтика астрономічних знань має на меті вчасно задовольнити інтерес молодших школярів до дослідницької діяльності, пізнання світу в масштабах Всесвіту. Ознайомлення учнів із зоряним небом, небесними тілами, астрономічними явищами покликане розвинути у молодших школярів необхідність у подальшій шкільній та позашкільній астрономічній освіті, сприяє розширенню їхнього кругозору, дає можливість відчути зв’язок зі Всесвітом і відповідальність за збереження унікальної природи нашої планети. Елементи астрономічних знань як об’єкти навчальної діяльності сприяють високій мотивації до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Водночас зміст курсу “Природознавство” і його структурування визначаються загальноприйнятими дидактичними принципами: науковості, доступності, віковідповідності та наступності в освітньому, розвивальному та виховному процесах, зумовлені нагальними потребами в гуманізації процесу навчання та мотивації до вивчення природничих предметів, забезпеченні реалізації особистісно зорієнтованих підходів до навчання і створенні умов для самореалізації кожного учня.