2.  Дослідження умов зовнішнього середовища та кон’юнктури інвестиційного ринку. Вивчаються правові умови інвестиційної діяльності загалом та за окремими формами інвестиційної діяльності, аналізується поточна кон’юнктура інвестиційного ринку та її прогнозні величини.

3.  Пошук окремих об’єктів інвестування і оцінка їхньої відповідності напрямам інвестиційної діяльності підприємства. Розглядаються можливості для придбання окремих активів (техніки, технології і т. п.).

4.  Забезпечення високої ефективності інвестицій. Вибрані на попередньому етапі об’єкти інвестування аналізуються з позицій їхньої економічної ефективності.

5.  Забезпечення мінімізації фінансових ризиків та ліквідності інвестицій.

3. Визначення ефективності інвестицій.

Визначення ефективності реальних інвестицій вимагає проведення:

-  фінансової;

-  економічної оцінки.

Фінансова оцінка чи оцінка фінансової здатності інвестиційного проекту грунтується на аналізі фінансової звітності: Балансі, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності.

Коефіцієнти фінансової оцінки, такі як коефіцієнт ліквідності, фінансової стійкості прибутковості чи рентабельності та ділової активності дають змогу оцінити доцільність інвестиційного проекту.

Економічна оцінка ефективності інвестицій передбачає використання двох методів:

-  простих (статистичних);

-  методів дисконтування.

Критерієм ефективності інвестиційного проекту є рівень прибутку отриманий на вкладений капітал, який:

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

-  повністю компенсує інфляційну зміну покупної здатності грошей;

-  повинен забезпечити мінімальний гарантований рівень дохідності;

-  повинен покрити ризик інвестора.

Прості методи (абсолютної ефективності)

Не враховують тривалість терміну життя проекту, а також нерівнозначність грошових потоків, що виникають в різні моменти часу. В силу своєї простоти та ілюстративності, ці методи застосовуються для швидкої оцінки проектів на попередніх стадіях розробки.

Для визначення абсолютної ефективності застосовуються два взаємопов’язані показники:

Проста норма прибутку (simple rate of return), являє собою аналог показника рентабельності капіталу, визначається чистого прибутку за певний проміжок часу, як правило рік до загального обсягу інвестиційних витрат. Характеризує, частину інвестиційних витрат, що відшкодовується (повертається) у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування.

ПНП = ЧП/ІЗ; SRR = NP / I

Розрахунок терміну окупності (pay-back period), визначення тривалості періоду, протягом якого проект буде працювати на себе, визначається як відношення суми початкових інвестицій (вартості проекту) до обсягів грошових коштів, що генеруються проектом, так званим кеш-флоу проекту, який включає суму прибутку та амортизації.

ТО = ІЗ / ГП; PB = I / ∑CF (cash flow)

Недоліком такого методу є те, що він не враховує тривалості здійснення проекту, отже не може застосовуватись при зіставлені варіантів.

Методи дисконтування – або методи відносної ефективності інвестиційної діяльності

Переваги: - можливо порівняти різні інвестиційні проекти; - враховують час здійснення інвестицій.

Оцінка ефективності капіталовкладень здійснення з урахуванням фактору часу. Для цього необхідно привести майбутню вартість прибутків до теперішньої і порівняти з капіталовкладеннями.

Ставка дисконту використовується для коректування майбутньої інвестиційної діяльності. Показник майбутньої діяльності зменшують на ставку дисконту і приводять до теперішньої вартості.

Ставка дисконту має складові:

-  темп інфляції;

-  min реальна норма прибутку (ставки ОВДП 7-9%);

-  коефіцієнт, що враховує ступінь інвестиційного ризику.

Методи дисконтування передбачають розрахунок наступних показників:

1.  Показник чистої приведеної вартості (чистого приведеного ефекту)

NPV – чиста теперішня вартість проекту

CF – грошовий потік за період реалізації проекту, r – ставка дисконтування, n – кількість років

Метод використовують при порівнянні проектів, при оцінці проекту NPV повинна бути більше нуля.

Метод розрахунку майбутньої вартості інвестованоного капіталу (скільки в майбутньому буде коштувати наш проект).

FV = PV(1+r)n

FV – майбутня вартість

PV – теперішня вартість інвестованого капіталу

2.  Розрахунок індекса прибутковості


PI – індекс прибутковості

Орієнтовне значення коефіцієнта PI > 1

3. Метод внутрішньої процентної ставки (IRR)

Внутрішня процентна ставка є тієї нормою дисконту, при якій величина дисконтованого прибутку і дисконтованої інвестиції рівні, тобто вона є рішенням рівняння


IRR = r за якого NPV=0

4. Термін окупності (РB) у період часу, за який дисконтований розмір прибутку від проекту (Р) і інвестицій у проект (IC) зрівняються, тобто PP = n, при котрому


Термін окупності – чим менше, тим краще, але залежіть від галузі.

Додатки

Баланс

Актив

Пасив

I. Необоротні активи

I. Власний капітал

Нематеріальні активи:

Статутний капітал

Незавершене будівництво

Пайовий капітал

Основні засоби:

Додатковий вкладений капітал

залишкова вартість

Інший додатковий капітал

первісна вартість

Резервний капітал

знос

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Довгострокові біологічні активи:

Неоплачений капітал

Довгострокові фінансові інвестиції:

Вилучений капітал

Довгострокова дебіторська заборгованість

Усього за розділом I

Відстрочені податкові активи

II. Забезпечення таких витрат і платежів

Інші необоротні активи

Забезпечення виплат персоналу

Усього за розділом I

Інші забезпечення

II. Оборотні активи

Цільове фінансування

Виробничі запаси

Усього за розділом II

Поточні біологічні активи

III. Довгострокові зобов'язання

Незавершене виробництво

Довгострокові кредити банків

Готова продукція

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

Товари

Відстрочені податкові зобов'язання

Векселі одержані

Інші довгострокові зобов'язання

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

Усього за розділом III

чиста реалізаційна вартість

IV. Поточні зобов'язання

первісна вартість

Короткострокові кредити банків

резерв сумнівних боргів

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

Векселі видані

з бюджетом

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

за виданими авансами

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з нарахованих доходів

з одержаних авансів

із внутрішніх розрахунків

з бюджетом

Інша поточна дебіторська заборгованість

з позабюджетних платежів

Поточні фінансові інвестиції

зі страхування

Грошові кошти та їх еквіваленти:

з оплати праці

Інші оборотні активи

Інші поточні зобов'язання

Усього за розділом II

Усього за розділом IV

III. Витрати майбутніх періодів

V. Доходи майбутніх періодів

Баланс

Баланс

Таблиця 1

Методи нарахування амортизації основних засобів

Суть методу

Сума амортизації річна

Додаткові показники

Примітки

1

2

3

4

1. Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів

Аріч = АмВ : Т

АмВ = ПВ - ЛВ

Розмір амортизації залежить тільки від строку використання об'єкта ОЗ.
Переваги: цей метод відрізняється легкістю розрахунку. вартість об’єкта ОЗ списується рівними частинами протягом усього строку його експлуатації.
Недоліки: не враховується моральний знос об'єктів ОЗ та фактор підвищення витрат на ремонти у міру його експлуатації (особливо в останні роки використання об’єкта ОЗ)

2. Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість

Аріч = ЗАЛ (ПВ) х На

На = 1 - (ЛВ : ПВ)1/Т

Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.
Недоліки: передбачає обов'язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації. Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (ЛВ : ПВ)1/Т також дорівнюватиме нулю. Отже, річна сума амортизації виявиться такою, що дорівнює первісній вартості

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.
Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби)

Аріч = ЗАЛ (ПВ) х На

На = (АмВ : Т) х 2

Переваги: протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.
Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 — 70 % їх вартості

4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання

Аріч = АмВ х ki

ki = Кр : Ср

Наприклад, для об’єкта основних засобів зі строком служби 5 років кумулятивне число становитиме:
1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.
Відповідно кумулятивний коефіцієнт кожного року експлуатації об’єкта складе:
— у перший рік — 5/15;
— у другий рік — 4/15;
— у третій рік — 3/15;
— у четвертий рік — 2/15;
— у п'ятий рік — 1/15.
Переваги:
1. У перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості.
2. У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується.
3. Забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизовуваних об'єктів ОЗ, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації,

яка нараховується, у ці роки зменшується.
Недоліки: певна трудомісткість

5. Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів

Аміс = Nміс х На

На = АмВ : Nзаг

Застосовується для нарахування амортизації об'єктів ОЗ, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції.
Переваги: цей метод дуже а раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання.
Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися цей метод у зв’язку із введенням обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації ОЗ

Умовні позначення:

Аріч — річна сума амортизації;

АмВ — вартість, що амортизується;

Аміс — місячна сума амортизації;

Т — строк корисного використання об’єкта;

ПВ — первісна вартість;

ЛВ — ліквідаційна вартість;

ЗАЛ — залишкова вартість;

На — норма амортизації;

kі — кумулятивний коефіцієнт;

Кр — кількість років, що залишилися до кінця строку корисного використання об’єкта ОЗ;

Ср — сума числа років корисного використання об’єкта ОЗ;

Nміс — фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Nзаг — загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство чекає виробити (виконати) з використанням об’єкта ОЗ.

Звертаємо увагу: амортизація об'єктів основних засобів, що належить до груп 9 (інші основні засоби), 12 (тимчасові (нетитульні) споруди), 14 (інвентарна тара), 15 (предмети прокату), нараховується прямолінійним або виробничим методами (п. п. 145.1.6 ПКУ).

На основні засоби груп 1 (земельні ділянки) і 13 (природні ресурси) амортизація не нараховується (п. п. 145.1.7 ПКУ).

Щодо малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів, то їх амортизація може нараховуватися за рішенням платника податків одним із двох способів (п. п. 145.1.6 ПКУ):

1) «50 % / 50 %». Згідно з ним амортизація нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, що амортизується, а решта 50 % нараховуються в місяці списання об’єкта з балансу;

2) «100 %». За цим методом амортизація нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 % його вартості, що амортизується.

[1] Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова “державне підприємство”. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні або казенні.

Державне комерційне підприємство – суб'єкт підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

Казенне підприємство – підприємство, створено за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10