* ЄДРПОУ – Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України
Лекція 2. Капітал і основні засоби підприємства
План лекції:
1. Сутність ресурсного потенціалу. Основні елементи ресурсного потенціалу підприємства.
2. Сутність основних засобів підприємства, їх облік і оцінка.
3. Фізичний і моральний знос основних фондів. Амортизація. Методи нарахування амортизації.
4. Показники ефективності відтворення та використання основних фондів підприємства.
1. Сутність ресурсного потенціалу. Основні елементи ресурсного потенціалу підприємства.
Ресурсний потенціал – це сукупність трудових, матеріальних, фінансових і нематеріальних ресурсів, які підприємство утримує з ціллю використання їх процесі виробництва чи постачання товарів, для здійснення адміністративних чи соціально-культурних цілей.
Основні елементи ресурсного потенціалу:
· Трудові
· Матеріальні
· Нематеріальні.
· Фінансові
1. Трудові ресурси — це всі працюючі на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей.
Термін "трудові ресурси" зазвичай використовується для характеристики робітників підприємства як один з елементів ресурсного потенціалу підприємства.
Використовуючи термін "кадри", найчастіше мають на увазі працюючих спеціалістів і кваліфікованих працівників, які постійно працюють на даному підприємстві.
Найбільш універсальним і узагальнюючим є термін "персонал". До персоналу ми відносимо всіх робітників, які виконують виробничі або клерувальні операції, та зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці.
2. Матеріальні активи - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами //ПК ст.14.1.111.;
3. Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами //ПК ст.14.1.120.;
4. Фінансові ресурси — це кошти, що знаходяться у розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.
Формуються за рахунок створення підприємства, власних та прирівняних до них коштів, мобілізуються на фінансовому ринку, надходять у порядку розподілу грошових надходжень.
Класифікаційні ознаки фінансових ресурсів:
За джерелами: власні фінансові ресурси та залучені (кредити)
За етапами формування: початкові та набуті
Основні принципи формування ресурсного потенціалу: системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів,
Економічні характеристики ресурсного потенціалу як системи:
- ресурсний потенціал являє собою взаємодоповнюючу систему;
- в складі ресурсного потенціалу є частина ресурсів, що використовується і частина ресурсів, що не тимчасово не використовується у виробництві;
- ресурсний потенціал являє собою взаємозамінну, взаємозаміщувальну систему ресурсів;
- ресурсний потенціал повинен бути збалансованою системою окремих видів ресурсів.
Кількісно оцінити ефективність ресурсного потенціалу (РП) можливо за допомогою показників:
Ресурсовіддачі Рвід = Д/РП;
Ресурсомісткість Рміст = РП/Д;
Рентабельність Рент= П/РП
Коеф використ = Ресурси, що споживаються / РП
2. Сутність основних засобів підприємства, їх облік і оцінка.
Основний капітал формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції.
Подібний за значенням зміст простежується в англомовній термінології. Основний капітал (основні активи) називають «базовим» – basic capital (basic assets), або «фіксованим”, тобто “нерухомим» – fixed capital (fixed assets)
Основні засоби (відповідно до визначення, сформульованого в Положенні (стандарті))– матеріальні активи, які підприємство утримує з ціллю використання їх процесі виробництва чи постачання товарів, для здійснення адміністративних чи соціально-культурних цілей, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи одного операційного циклу, якщо він довше року).
Основні засоби (відповідно до визначення, сформульованого в Податковому кодексі )- матеріальні активи, що призначаються для використання у господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (ПК ст. 14.1.138).
Основні активи не беруть участі в обороті коштів. Свою вартість вони відтворюють через оборотні активи, поступово переносячи її на вартість виробленої продукції. Отже, основні активи знаходяться поза безпосереднім оборотом коштів. Звідси – їх ще дві назви: «необоротні», або «позаоборотні» активи.
Характеристика основних засобів:
Позитивні: в меншій мірі підлягають впливу інфляції, менший ризик втрати в процесі ведення господарської діяльності, здатні генерувати стабільний прибуток навіть при несприятливій економічній кон’юнктурі.
Негативні: не можуть слугувати платіжним засобом в короткотерміновому періоді (менш ліквідні у порівнянні з оборотними засобами), підлягають фізичному і моральному зносу.
Облік і оцінка основних засобів.
Облік здійснюється в натуральному і вартісному вираженні.
Облік основних фондів у вартісному вираженні називається оцінкою.
Види оцінки:
- Залежно від моменту проведення оцінки засоби виробництва оцінюються за первісною і відновною вартістю;
- З урахуванням стану основних фондів оцінюються за повною та залишковою вартістю.
Первісна вартість – вартість на момент введення Оз в дію (включає в себе витрати на придбання, встановлення, монтаж та інші витрати пов’язані з введенням в експлуатацію Оз);
Відновна вартість – вартість відтворення основних фондів в сучасних умовах виробництва, за сучасними діючими цінами;
Повна вартість – вартість Оз у новому, неспрацьованому стані;
Залишкова вартість –вартість, яка є різницею між первісною вартістю та сумою зносу.
Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
– суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
– реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт основних засобів;
– суми ввізного мита;
– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
– витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;
– витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;
– фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
– інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Балансова вартість:
I. на поч. розрахунк. року: БВ*=БВо+Вноф+Вкр+Врек-Вв-А, де БВо - баланс. в-ть Оз на поч. року, що передував звітному;Вноф - витрати на придбання нових Оз;Вкр- в-ть кап. ремонту Оз;Врек - витрати на реконструкцію в-чих приміщень і модернізацію устатк-ня; Вв - в-ть виведених з експлуатації Оз протягом року, що передував звітному; А - Σаморт. відрах-нь, нарахованих у році, що передував звітному;
Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення Оф є їхня класифікація:
a) видова (викор-ся бух обліком і статистикою): будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини й устатк-ня, транспорті засоби, інструмент, в-чий інвентар і приладдя, госп. інвентар, ін. Оф (бібліотеч. фонди, музей. цінності, багаторіч. насадження);
b) укрупнена (для розрахунків аморт. відрахувань з 1.04.2011 р. відповідно до Податкового кодексу України – основні фонди підлягають розподілу на 16 груп).
3. Фізичний і моральний знос основних фондів. Амортизація. Методи нарахування амортизації.
Фізичний знос відбувається під впливом експлуатаційних навантажень.
Фізичний знос – це втрата Оз їх споживчих якостей, зменшення вартості Оз.
Ступінь фізичного зносу окремої одиниці Оз можна визначити за допомогою обстеження технічного стану і за терміном її експлуатації (порівняння фактичного і нормативного терміну експлуатації).
Моральний знос – знецінення діючих засобів праці до настання терміну фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу.
Моральний знос І виду – знецінення Оз, викликане здешевленням їхнього відтворення.
Моральний знос ІІ виду – викликаний використанням більш продуктивних засобів праці і пов’язаний з можливими економічними збитками від використання застарілої техніки, що призводить до збільшення витрат виробництва.
Амортизація – грошове вираження зносу основних засобів, перенесення вартості основних засобів на вартість готової продукції.
Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) //(Податковий кодекс ст. 14.1.3.);
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |


