Методи прийняття інвестиційних рішень на валютному ринку (стр. 3 )

Проаналізовано інший елемент технічного аналізу, яким є комп’ютерний аналіз валютного ринку, базою для якого виступає оцінка даних спеціальних комп’ютерних програм – індикаторів, які, у свою чергу, поділяються на дві категорії: трендові індикатори та осцилятори. Встановлено, що Цей вид аналізу характеризується великою кількістю розрахунків та можливими варіантами розвитку подій.

Запропоновано критерії, відповідність індикатора яким дозволяє збільшувати довіру інвесторів до його прогнозів: відомість (це одні з перших індикаторів, з якими знайомиться дилер, коли починає вивчати валютний ринок); легкість інтерпретації (сигнали індикатора повинні мати дуже просте трактування та однозначність для інвестора при прийнятті інвестиційних рішень); базовість (показники індикатора мають розраховуватися лише на даних ціни).

Доведено, що до трендових слід відносити ті індикатори, які підтверджують існуючий тренд або сигналізують про появу нових тенденцій на ринку. Найбільш поширеними серед трендових індикаторів є ковзаюча середня, смуги Боллінджера та parabolic SAR. Усі вони зазвичай наносяться на графік ціни для більш легкого візуального сприйняття.

Аналіз переваг та недоліків кожного з цих індикаторів, які визначають ступінь довіри до його результатів з боку інвестора, дозволив встановити, що спільним недоліком індикаторів цієї групи є те, що вони усі «запізнюються», тобто про зміну тренду вони інформують лише після того, як ця зміна вже відбулася остаточно.

Проаналізована інша група індикаторів – осцилятори, які були розроблені для вирішення проблеми «запізнення» трендових індикаторів, та які випереджають ціну та показують моменти закінчення тренду. Встановлено, що дані індикаторів цієї групи, до яких відносяться MACD, стохастичний осцилятор та індекс сили, на окремий графік, оскільки вони мають інші шкали для нанесення (зазвичай коефіцієнтні, відсоткові та дані конкретного інтервалу) та можуть приймати як додатні так і від’ємні значення. Визначено, що ці індикатори дуже добре підходять до визначення точок розвороту тренду, однак через те, що вони випереджають ринок, їх сигнали часто є хибними та можуть змінюватися після зміни ціни.

Аналіз вказаних недоліків обох груп індикаторів дозволив встановити, що найкращим варіантом у цій ситуації є комплексне використання трендових індикаторів та осциляторів. Для реалізації цієї задачі був розроблений комп’ютерний індикатор «Комплексний тренд», який заснований на даних трендових індикаторів смуги Боллінджера, parabolic SAR та осцилятора «Стохастик» та показує сигнали для розвороту тренду лише коли відбувається перетин смуг Боллінджера та parabolic SAR з одного боку та значення стохастичного осцилятора більше 90 (для продажу) та менше 10 (для покупки) (рис. 1).

Встановлено, що використання комп’ютерного індикатора «Комплексний тренд» дозволяє інвесторові визначати точки розвороту ринку у момент їх появи та збільшити вірогідність прогнозів руху ціни.

Проаналізовано ще один елемент технічного аналізу, яким є ліквідність, що передбачає вивчення історичних даних ціни з урахуванням розміру угод, які були укладені при тому чи іншому її значенні.

Рис. 1. Сигнали розвороту ринкової тенденції,

що формуються індикатором «Комплексний тренд» на денному графіці

валютної пари GBP/USD з 12 січня по 16 жовтня 2013 р.

Обґрунтовано, що поняття «ліквідності», незважаючи на уявну простоту, значною мірою визначає характер ринку і його тенденції. Без цього розуміння ймовірність прибутковості інвестицій буде мінімальною. Однак встановлено, що показники об’єму на валютному ринку відсутні через брак одного місця здійснення операцій.

Аналіз історичних даних руху котирувань валютних ф’ючерсів та даних спот-ринку дозволив встановити тісний зв’язок між напрямками руху цін на них (рис. 2).

Зазначений зв’язок підтвердив ймовірність використання даних ліквідності валютних ф’ючерсів при аналізі руху котирувань валютних пар. У свою чергу це дозволило зробити наступні висновки щодо залежності ціни від об’єму: при висхідній тенденції на локальних максимумах об’єм збільшується, а на локальних мінімумах – зменшується; при стійкій тенденції вниз (низхідній) обсяг повинен рости під час зниження цін і скорочуватися під час їх відкатів нагору, тобто в точках максимуму руху корекції вгору обсяг торгів буде мінімальним.

Рис. 2. Графіки руху котирувань валютної пари EUR\USD (верхній) та грудневого валютного ф’ючерсу на євро на Чиказькій товарній біржі (нижній) з 05.12.13 по 08.12.13

Доведено, що технічний аналіз - це консолідований висновок з усіх фундаментальних думок і потоків ліквідності. При цьому, сам по собі технічний аналіз є досить простим та сильним методом аналізу валютного ринку, який дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни у русі валютних пар. Однак через те, що він налічує дуже велику кількість складових, які працюють лише у свій час та своїх умовах, головним завданням інвестора є комбінування окремих дієвих елементів, що дозволить знизити кількість хибних рухів ціни та підвищити ефективність інвестування у різних станах ринку. Незважаючи на те, що реальні дані щодо розміру відкритих угод на валютному ринку за відповідною ціною відсутні, інвесторам доводиться використовувати обсяги ринку ф'ючерсів і з їх допомогою аналізувати ринкову ситуацію, наприклад, рухам валютної пари євродолар ідентичні рухи ф'ючерсу на євро.

У третьому розділі «Вплив ризиків та управління капіталом на фінансовий результат» запропоновано методи прогнозування поведінки валютного ринку на базі комплексного використання фундаментального та технічного аналізів; проведено аналіз можливостей використання money-менеджменту як методу регулювання інвестиційних ризиків; наведені результати використання механічної торгової системи «Трендова стратегія» при прийнятті інвестиційних рішень.

Запропоновано порівняльний аналіз існуючих методів прийняття інвестиційних рішень на валютному ринку (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз факторів фундаментального та технічного методів аналізу (авторська розробка)

Встановлено, що одночасно варіації трактувань інформації в залежності від інвестиційного горизонту складають ключовий недолік фундаментального аналізу, загальні висновки якого не представляють цінності на будь-якому проміжку часу, але можуть бути корисні в деякі конкретні періоди. Таким чином, якщо вдається вловити схожість ситуації з описаним принципом-конфігурацією, то це дає відчутну перевагу протягом деякого наступного періоду. При цьому, технічні аналітики не прагнуть до підтвердження або спростування конкретного висновку фундаментального аналізу. Вони прогнозують, які ймовірні цінові зміни спричинять переоцінку раніше очікуваної інформації в тому чи іншому напрямку.

Шляхом запропонованого аналізу визначено 2 форми взаємодії цих методів. Перший варіант передбачає, що учасники ринку приймають рішення про направлення діяльності, ґрунтуючись на фундаментальному аналізі, а потім звертаються до технічного аналізу для вибору рівнів «входу» і «виходу». У другому варіанті, навпаки, технічний аналіз допомагає визначити нові можливості ринку, після чого звертаються до фундаментального аналізу за поясненням, а потім, отримавши необхідні підтвердження, повертаються до технічного для визначення цінових рівнів «входу» і «виходу».

Аналіз портфельного менеджменту дозволив виділити наступні стратегії управління портфелем: стратегія пасивного менеджменту означає, що інвестор у процесі визначення складу портфеля з метою визначення його майбутньої прибутковості спирається повністю на весь ринковий портфель, і після його утворення практично не займається зміною його складу; головним завданням стратегії активного портфельного менеджменту є отримання такого доходу, який буде вище доходу еталонного портфеля.

Зрозуміло, що у момент активної торгівлі потрібно захистити свій капітал від потенційної повної втрати. Визначено, що одним з елементів ризик-менеджменту виступає money-менеджмент, який визначено як частину торгової системи, яка визначає, який ризик слід брати при відкритті позиції і який розмір позиції слід тримати в даний момент, по відношенню до поточного капіталу. Показано, що управляти грошима доводиться на двох рівнях: всім торговим рахунком і власне грошима в угоді (позиції). Money-менеджмент рахунку допомагає визначити частку рахунку у вигляді активного капіталу, яка використовується в торгівлі в процесі зростання або скорочення депозиту.

Проведено аналіз існуючих тактик money-менеджменту: фіксований лот; торгівля всім капіталом; фіксований відсоток; оптимальний відсоток; безпечний відсоток; фіксована пропорція; мартінгейл. Визначено, що одні з них (фіксований лот, безпечний відсоток) є консервативними - дозволяють інвесторові отримувати прибуток, забезпечуючи помірний рівень збитків; інші (оптимальний відсоток, мартингейл) є агресивними – забезпечують інвесторові швидке збільшення капіталу, при існуванні можливості втрати більшості або всіх вкладених грошей.

Проаналізовано поняття «механічна торгова система», яке визначене як програма, призначена для повної або часткової автоматизації торговельних процесів.

Визначено, що всі механічні торгові системи (МТС) за способом генерації сигналів входу діляться на два види: трендові і контртрендові. Аналіз трендових МТС, які працюють тільки в умовах чітко спрямованого тренду, дозволив встановити, що вони дають найбільші профіти, і прибуток від однієї такої угоди може набагато перекрити збитки від декількох невдалих угод, а основним недоліком є те, що система генерує збиткові сигнали у відсутності тренда. Аналіз контртрендових систем показав, що вони побудовані на отриманні прибутку при бічному тренді (або при відсутності тренда), однак бічні тренди дуже погано піддаються обробці торговими системами.

Для покращення результативності інвестицій запропоновано використання механічної торгової системи «Трендова стратегія», що заснована на використанні індикатора фракталів Білла Вільямса відкриття угоди в сторону пробиття останнього фрактала. Однак враховуючи високу частоту помилкових сигналів, запропоновано підтвердження сигналів простою ковзаючою середньою, що дозволяє виділяти справжні фрак тали (рис. 4).

Рис. 4. Графік сигналів механічної торгової системи «Трендова стратегія»