23 квітня 2007 року, понеділок, №09 (стр. 5 )

Василь ШКЛЯР

КіноТеатр

Роман Балаян знімає у Києві фільм «Обранець»

Відомий український режисер Роман Балаян, який зняв культові "Польоти уві сні й на яву", "Поцілунок" і "Два місяці, три сонця" розпочав у Києві зйомки художнього фільму «Обранець» за сценарієм Рустама Ібрагімбекова, де головні ролі виконують Олег Янковський та Оксана Акіньшина.

Дія фільму розгортається у СССР, на початку 80-х років. Головні герої постають проти величезної антилюдської державної машини, поставивши на кон свої долі.

Одну з головних ролей у стрічці грає давній друг режисера Олег Янковський, прекрасний актор, який відкрив цілий світ дивовижних кіноперсонажів. Найбільш професійних висот він досягнув у роботах з режисерами Романом Балаяном і Марком Захаровим, відомий за фільмами "Закоханий за власним бажанням", "Служили два товариші", "Той самий Мюнхгаузен" і, звичайно ж, «Польоти уві сні й наяву».

Герой Янковського літає, і це для актора має символічне значення. «У цьому є якесь хороше знамення, що багато років тому ми зняли «Польоти уві сні й наяву», і через багато років, у цілком іншій ситуації – мій герой літає. Це мене якось зачарувало, якось зблизило й, можливо, в цьому щось буде, й ми зробимо вражаючий-вражаючий фільм. Принаймні, ми так надіємося», - каже головний герой фільму.

Роман Балаян не втомлюється проганяти сцену знову і знову, доки не отримає від акторів бажаного результату, адже глядач повинен повірити акторам - новий фільм іменитого майстра тонкого психологічного кіно - це складна драма про почуття, кохання і свободу. Будуть у фільмі й екшн і спецефекти, але не це головне…

Зігравши в культовій стрічці того ж таки Балаяна "Польоти уві сні та на яву" Янковський став символом талановитого й втраченого покоління семидесятих. У стрічці "Обранець" він - інтелігентний чоловік, дисидент. Сам режисер паралелей між цими своїми роботами не проводить. "Ну хіба що дія відбувається тут і там у вісімдесят першому. Ми умовно цей рік позначили щоб не забути, що мали відношення до стрічки "Польоти у вісні й на яву", - зазначає Р. БАЛАЯН.

Молода акторка Оксана Акіньшина грає головну героїню фільму, кохану жінку героя О. Янковського.

Спочатку фільм планувалося знімати в Росії, за російські гроші, але продюсер картини Олег Кохан переманив Балаяна на свою сторону, мовляв, «українські режисери повинні знімати фільми на Україні й за українські гроші».

Бюджет фільму складає 17,5 млн. гривень. О. Кохан з приємністю зазначає, Мінкультури також долучилося до фінансування «Обранця».

Планується, що зйомки фільму будуть не лише в Києві, а й в Парижі, а прем’єру фільму українські глядачі зможуть побачити вже навесні наступного року.

Оксана КЛИМОНЧУК

У Києві відбулася прем`єра фільму ”Україна. Становлення нації”

У Києві відбулася світова прем`єра фільму Єжи Гоффмана "Україна. Становлення нації".

Єжи Гоффман показав у Києві 3 і 4 частину своєї нової документальної стрічки "Україна. Становлення нації". Сам режисер свою роботу називає "коротким курсом історії України", і про всяк випадок підкреслює, що кожен історик, а тим більше художник має право бути суб`єктивним.

Спочатку фільм замислювався як документальна трилогія, але матеріал, бажання і гроші вистачило на 4 серії. До речі, картину Єжи Гоффман знімав на свої кровні. На питання, навіщо йому це потрібно, майстерлише знизує плечима: по-перше, покійна дружина - киянка, по-друге, польська та українська історія так тісно і трагічно переплелися, що попорпатися у всіх цих фактах і мотивах більш, ніж цікаво.

Гоффман старався тактовно подати найбільш спірні історичні моменти - відносини Києва з Москвою і, звичайно ж, з Варшавою. Після українців фільм побачать поляки, а що ж до Росії, Гоффман не впевнений, що там приймуть його картину.

Гоффман: "Для людей, які звикли до того, що Україна не є ні чим іншим, як тільки маленькою частиною Росії - Малоросією - це не прийнятно. Незалежність України була найбільшою несподіванкою не тільки для України, але і для Заходу".

Зараз у роботі четверта й вже остання серія фільму. У цьому Гоффман абсолютно впевнений, втім, як і в тому, що 5-у серію про новітню історію країни повинні знімати самі українці. А режисер має намір повернутися до ігрового кіно в себе на батьківщині. І не виключено, що його новий фільм знову буде історичним.

Помаранчева революція повертається в Україну

18 квітня у кінотеатрі Жовтень відбувся показ нового повнометражного документального фільму американського режисера Стівена Йорка ”Помаранчева революція”, яку журнал КІНО-КОЛО назвав „найпереконливішим з відомих на сьогодні хронікальних фільмів про знамениті події українського громадянського спротиву осені - зими 2004-го.”

Ця стрічка заснована на українських джерелах і її унікальність полягає у тому, що містить хронікальні матеріали, які ніколи раніше ніде не демонструвалися.

На прем’єрі стрічки, окрім самого автора були присутні також Микола Катеринчук, Андрій Шевченко, Тарас Стецьків, автори гімну помаранчевої революції ”Разом нас багато” - гурт “Ґринджоли” й багато інших людей, які були причетні до помаранчевих подій. Після показу стрічки зала привітала Стіва Йорка овацією.

Під час інтерв’ю режисер ”Помаранчевої революції” Стів Йорк зазначив, що „лише на поверхні Помаранчева революція стосувалася виборів президента. Це була драматична перемога сили народу, мільйонів простих людей, котрі захистили свої голоси разом із надіями на краще життя. Я не сумніваюся, що історики розглядатимуть ці події на рівні з іншими легендарними прикладами боротьби за права та свободу, від боротьби Ганді проти британського поневолення до повалення режиму Мілошевича та революції троянд в Грузії”, - сказав Стів Йорк.

Хоча про події Помаранчевої революції було багато продемонстровано фільмів, саме Стіву Йорку вдалося у 106-ти хвилинах передати істину суть і правдивий дух тих буремних подій та створити фільм-хрестоматію, у якому простежуються витоки та ключові етапи революції. Стрічка містить багато змістовних кадрів, які є емоційно сильними й не залишають нікого байдужим. Емоції, які майстерно передані стрічкою, вже з перших секунд переповнюють кожного та викликають відчуття присутності, повертають на той помаранчевий засніжений майдан з гарячими серцями та теплими посмішками. Стрічка є одночасно інформаційно розгорнутою до зовнішнього світу та дає надзвичайно точну оцінку й відчуття заангажованого в події українця.

Стів Йорк зазначив, що до подій осені-зими 2004р. він ніколи раніше не відвідував Україну. Політична криза, яка передувала виборам 2004 р., нагадала йому ситуації, які він фільмував протягом десяти років в інших країнах. ”Українські події чітко вписувалися у контекст попередніх моїх робіт. То ж я без вагань вирушив до Києва” –сказав Стів Йорк.

Він хотів той „український феномен” зафіксувати на камеру та дати можливість світу відкрити нову, досі невідому Україну. Режисер говорить, що його часто запитують про те, як йому, сторонній людині вдалося так точно та правдиво передати всі події та не оминути жодної значущої деталі. На що він відповідає: ”іноді людині, яка знаходиться осторонь, краще видно те, чого не може побачити людина, яка знаходиться поруч”. „Ми переглянули майже 500 годин матеріалу й відібрали понад 100 годин. З яких ми змонтували фільм. Це дозволило змонтувати події такими, якими їх бачили самі українці, і, я вважаю, що у цьому був наш величезний успіх” - підкреслює Стів Йорк.

І справді, кожним своїм кадром Стів Йорк підтверджує це. У фільмі ми можемо побачити справжніх політиків, які спустились зі свого Олімпу та злилися зі своїм народом - єдиним істинним джерелом влади. Тут глядачі можуть побачити Червоненка зі сльозами на очах, дізнатися про те, яких нелюдських зусиль коштувало Віктору Ющенку після отруєння перебороти нестерпний біль і виступити з двогодинною промовою перед багатотисячним людом. У стрічці багато коментаріїв самих політиків, журналістів, простих людей - героїв Майдану. Згадуючи відчуття та атмосферу, яка панувала під час святкування учасниками революції перемоги Ющенка, режисер сказав такі слова: ”стоячи тоді на Майдані під святковим феєрверком і дивлячись на обличчя людей я відчував, що споглядаю подію, яка змінила світ, я бачив, як творилася історія.”

 „Мені здається, що Помаранчева революція є найважливішою подією в історії України після незалежності, але не лише для українців. Решту світу теж повинна знати цю історію, адже вона відкриває здатність звичайних людей протистояти пригніченню, застосовувати свою силу, змусити почути свої голоси. Ця історія засвідчує: сила народу – не просто стихійна вулична подія. Ця історія демонструє критичну роль організації, дисципліни та єдності. А особисто для мене, познайомитися і працювати з українцями під час цього проекту – було найкращим досвідом у моїй кар’єрі. Україна – чудова країна, країна гостинних, творчих та енергійних людей. Я впевнений, що попри перешкоди й розчарування сьогодення Україну чекає дуже яскраве майбутнє” – підсумував Стів Йорк.

Фільм ”Помаранчева революція” демонструватиметься у Києві тільки протягом одного тижня. Його планують показати й за межами Києва, у регіонах. Тож усім, хто зараз зневірився, хто вважає, що революція була марною і просто всім людям, яким не байдуже майбутнє нашої країни варто відвідати кінотеатр і переглянути стрічку, яка дасть відповіді на всі питання, які вирують у кожного всередині.

Стів Йорк народився у місті Сейнт Луї і живе у Вашингтоні від 1972р. Він подорожував ізнімав свої фільми в Європі, на Близькому Сході, Азії, Північній та Південній Америці. Він знімає фільми про кризи та конфлікти, війну і мир, релігію та культуру завжди з людської точки зору. Протягом 20-ти років його роботи отримували якнайкращі відгуки.

У здобутку Стіва Йорка такі фільми: ”Меморіал В’єтнамської війни”(Vietnam Memorial), яка була номінованою на нагороду Еммі;

„Пам’ятаючи про бомбу” (Remembering the Bomb)- знята в Хіросімі до 40-х роковин ядерної війни;

„Потужніша сила”(A Force More Powerful)- тригодинна антологія про найжорстокіші події останніх сто років;

„Повалення диктатора”(Bringing Down A Dictator)- про поразку Слободана Мілошевича.