Вкраїни рідної окраса, Земля безсмертного Тараса! (стр. 16 )

(Звучить пісня «Ой зійди, зійди ти, зіронько ясная…»

1-ий ведучий. Оточення. Друзями Шевченка були відомі культурні й мистецькі діячі Росії. Так, він переселився до відомого художника Карла Брюлова, щоб опікуватися ним під час хвороби, викликаної любовною драмою. Шевченко був серед небагатьох приятелів автора прославленого полотна "Останній день Помпеї". Геніальний актор Щепкін настільки любив Шевченка, що 70-річним спеціально приїхав на зустріч до Тараса Григоровича у Нижній Новгород. Для вже поважного старця це був справжній подвиг. Ніхто з таким ентузіазмом не приймав Шевченкових творів і не декламував їх, як цей видатний актор Росії. Відомий історик Микола Костомаров, який був з поетом у близьких стосунках, під час похорону Шевченка почав промовляти, але, схвильований, заридав і пішов геть.

Шевченко був у дружніх стосунках з усією українською елітою – Кулішем і Гулаком-Артемовським, Гребінкою і Марком Вовчок, Квіткою-Основ’яненком і Максимовичем.

2-ий ведучий. Слава. В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по-французьки, очікували його появу з великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення.

Повертаючись пароплавом із заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був постійним гостем подорожуючих мільйонерів. Уся петербурзька еліта: найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці і в’язні, модні красуні, аристократи й студенти, урядовці усі вони строкатим і галасливим натовпом оточили Шевченка після заслання, не даючи йому ні відпочити, ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках.

Про його популярність свідчить і те, що автопортрет Шевченка купила дядина царя Олександра ІІ, велика княгиня Олена Павлівна, вдова царевого дядька, а один з офортів - граф Олександр Іваров, син колишнього міністра освіти.

1-ий ведучий. Гроші. Гроші Шевченка не трималися. Маючи великі суми, витрачав їх, сам добре не знаючи, як і куди. Не вмів бути ні ощадливим, ні розпоряджатися грішми. Часто необережно позичав і ставав жертвою ошуканців. Заходячи до міста, завжди брав гроші для жебраків. Якось, не замислюючись, всунув у руку старцеві золотого імперіала. Переляканий небувалою щедрістю, той відмовився від такої суми.

У Києві служниця, перучи Шевченкові хустки, знайшла позав’язувані у вузликах гроші. Поет ніяк не міг пригадати, коли і за яких обставин туди їх заховав. У неділю за ці "дурні якісь гроші" він справив бенкет для дітвори з цілої околиці.

2-ий ведучий. Літературна спадщина Тараса Шевченка – це «Кобзар»1840 року та «Кобзар» 1860 року, дев’ять повістей російською мовою, п’єса «Назар Стодоля», уривки інших драматичних творів, «Автобіографія», щоденник, листи.

1-ий ведучий. За образним висловом Василя Стефаника, Шевченко українське слово перетворив на чисте золото поезії. Кожний, хто глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконається, що вона має світове значення.

2-ий ведучий. Для прикладу кілька висловлювань.

«Він був найбільшим народним поетом з усіх народів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі» (Якубець. Польща)

«Поки б’ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» (Назим Хікмет. Туреччина).

Читець. Читає вірш Т. Шевченка «Розрита могила»

Звучить мелодія Doulce Melodie.

Шевченко-юнак. Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата,–

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Звучить мелодія Шопена «Ноктюрн»

Читець. Тарасові

Багато крові пролилася

За рідну Україну,

І море люду полягло

За нашу Батьківщину.

Шевченка мрії вже збулись,

Ми – українці вільні.

Чимало справ зробити час

Для неньки-України.

Вклонімося Кобзарю

За віру і за мрію,

За те, що засвітив зорю,

Вселив в народ надію.

(Ольга Сухопар, 16 р., Канівщина)

Читець. На згадку про Тараса

Задумався старий Дніпро,

Захилиталися тополі,

Згадали час, як жив Тарас,

Терпів нестатки і недолю.

Він був як зірка осяйна

На синіх небесах глибинних.

І нині світить нам вона

У наших буднях швидкоплинних.

(Анастасія Михайлова, 11 р., Чорнобаївщина)

Читці. (читають вірш А. Камінчика «Кобзар»)

1. У вікні любисток, на підлозі м'ята,

В золотій оправі книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

2. Мудра, світла книга, — то «Кобзар» Тараса,

На столі, як свято, білий коровай.

І пішло повір'я з дідівського часу,

Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.

3. ...Ти пройди по селах рідної Вкраїни:

В кожній хаті — книга, на стіні — портрет.

В рушнику розшитім, квітчаний в калині,

Бо в святій пошані у людей поет.

4. То співець-предтеча, наш Кобзар Шевченко,

Знають його люди і широкий світ.

Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

Він живе в народі, як і «Заповіт».

2-ий ведучий. «Заповіт» Шевченка перекладено багатьма мовами світу. Послухайте, як звучить «Заповіт» іноземними мовами.

(Перегляд відеозапису ( читання «Заповіту» Т. Шевченка іноземними мовами).

(Слайди краєвидів Моринець)_

Читець. Благословенна хай буде година,

І тая хата, й Моринці-село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Благословенна!

Ансамбль ксилофоністів виконує пісню «Слово Кобзаря»

(На екрані – фрагмент концерту «Ми діти твої, Україно»: виконання пісні на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». На сцену виходять всі учасники. Всі присутні в залі стоячи співають «Реве та стогне…»

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.  Слався, Тарасе Великий!/Г. Корицька // Дивослово.– 2005 .– № 2.– С.36.

2.  Слово про Слово / Упоряд. – Черкаси: Брама-Україна, 2012. – 176 с.

3.  Хоміч М. Наш Пророк/ М. Хоміч // Дивослово.– 2004 .– № 3.– С. 51-52.

4.  Шануймо слово Кобзаря! / Упоряд. -Тернопіль-Харків: Вид. «Ранок», 2009. – 112 с. – (Серія Діти твої, Україно»)

5.  Шевченківський календар. Щотижневик на 1964 рік. - Редакція українських календарів. – К: 1964.

6.  Шевченко /Передм. П. Мовчана; Приміт. Є. нахліна. – К.: Вид. центр «Просвіта», 1999. – 344 с.

7.  Заповіт. Кобзар (аудіо). – // Мультимедійний компакт-диск. – ПОА ГС, ПВВГОБ, ВБФУСР. – Полтава.

8.  Ми діти твої, Україно. – // Мультимедійний компакт-диск. – КНУКМ – 2010.

9.  Тарас Шевченко. Митці кіно – Тарасові Шевченку // Мультимедійний компакт-диск. – Міжнародна агенція «Україна – Арт». – , Іваненкова С. І.