Методологія та організація юридичних досліджень (стр. 2 )

·  підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

·  відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

·  відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

·  подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

·  розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти магістратури в першому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають (а) поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3), (б) семестровий (СК), якщо він передбачений навчальним планом, та (в) підсумковий (КПМ) контроль.

Результати оволодіння студентом програмою навчальної дисципліни оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оволодіння студентом змістом кожного змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за три ЗМ дорівнює 40 балів, які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що може бути одержана ним за комплексний підсумковий модуль (КПМ) - іспит.

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів або в усній формі або у формі письмового тестування. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Параметри	ЗМ -1	ЗМ -2	ЗМ -3	КПМ	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка в балах	0 - 10	0 - 20	0 - 10	0 - 60	0 - 100

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

·  доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

·  доповнення доповіді – до 3 бал;

·  експрес опитування – до 3 балів;

·  колоквіум – до 4 балів;

·  самостійна робота – до 4 балів;

·  домашня робота – до 4 балів;

·  есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

·  тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

·  реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

·  участь в дискусії – до 2 балів;

·  підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу, а також може переводитись у оцінку за шкалою ECTS.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальній системі	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	Відмінно	5	А – відмінно
85-89	Добре	4	В - дуже добре
75-84	С – добре
65-74	Задовільно	3	D – задовільно
60-64	E - задовільно (достатньо)
0-59	Незадовільно	2	FX - (незадовільно з можливістю повторного складання

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

15 балів ЗМ-1 + 10 балів ЗМ-2 + 10 балів ЗМ-3 + 57 балів КПМ = 92 балів (оцінка знань студента за стобальною університетською школою).

За національно шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці «5» („відмінно”), а за школою ЕCTS – «А» («відмінно»).

ТЕМАТИЧНИЙ План ДИСЦИПЛІНИ

«МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

№ теми	назва теми	кількість годин
лекції	семінари	сам. робота
ЗМИСТОВНИЙ МОДУЛЬ І Методологія юридичної науки, її структура та зміст. Характеристика окремих методів, що використовуються у юридичних дослідженнях
1.	Методологія права (поняття, структура). Методологічні принципи, як складова методології юридичної науки, їх загальна характеристика	4	-	4
2.	Категоріально – понятійний апарат науки, як засіб юридичного дослідження	2	-	6
3.	Загальнонаукові методи (загальна характеристика та правила застосування)	2	2	4
4.	Приватно – наукові методи юридичних наук (загальна характеристика та правила застосування)	2	2	4
5.	Приватні методи юридичних науках (загальна характеристика та правила застосування)	2	2	4
Всього за змістовим модулем 1	12	6	22
ЗМИСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ Новітні наукові методологічні напрямки (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку
6.	Методологія позитивізму (загальна характеристика, етапи розвитку, вплив на державно – правову науку)	6	4	4
7.	Методологія системного підходу (загальна характеристика та її вплив на сучасні державно – правові дослідження	2	2	4
8.	Діалектика, як методологія пізнання, в тому числі пізнання державно - правової дійсності	3	2	4
9.	Особливості та специфіка синергетичного підходу. Спроби застосувати синергетичну методологію у юридичній науці	3	2	4
10.	Особливості герменевтики та феноменології, як основи розуміння та тлумачення державо – правової дійсності	4	2	4
Всього за змістовим модулем 2:	18	12	20
ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ Організація та методика проведення юридичних досліджень
11.	Необхідність, цілі та значення проведення юридичних досліджень (проблема актуальності та новизни юридичних досліджень)	2	-	4
12.	Організація та структура наукового юридичного дослідження	2	-	4
13.	Загальна характеристика вимог щодо написання та оформлення дипломних і магістерських робіт	2	-	4
Всього за змістовим модулем ІІІ:	6	-	12
Всього годин 108, з них:	36	18	54

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

за окремими темами навчальної дисципліни

«Методологія та організація юридичних досліджень»

ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Методологія юридичної науки, її структура та зміст. Характеристика окремих методів, що використовуються у юридичних дослідженнях

Тема 1. Методологія права (поняття, структура). Методологічні принципи, як складова методології юридичної науки, їх загальна характеристика (8 години)

Лекція 1. Поняття та структура юридичної методології (2 години)

Значення методології для системи наукового знання та її місце у цій системі.

Сучасне розуміння методології науки та її складових. Співвідношення методології та об’єкту (предмета) науки (наукового дослідження). Визначення поняття «методологія права».