Методологія та організація юридичних досліджень (стр. 5 )

11.  Методологічний позитивізм (загальна характеристика).

12.  Методологічний ідеалізм (загальна характеристика).

13.  Методологічний дуалізм (загальна характеристика).

14.  Методологічний агностицизм (загальна характеристика).

15.  Методологія права (поняття та місце у системі юридичного знання).

16.  Методологічні принципи науково-дослідної діяльності в юридичних науках та їх групи.

17.  Визначення поняття «категоріально – понятійний апарат науки».

18.  Значення категоріально – понятійного апарату науки для формування та розвитку науки в цілому та юридичної науки зокрема.

19.  Поняття (його зміст та обсяг). Види понять та типи відношень між ними (на прикладі юридичних понять).

20.  Правила визначення юридичних понять та їх поділу.

21.  Визначення поняття «категорія».

22.  Значення категорій для формування наукових теорій (в тому числі юридичних).

23.  Співвідношення понять «термін», «поняття» та «категорія».

24.  Категорії юридичних наук та їх місце у системі юридичного знання.

25.  Основні поняття та категорії сучасної юридичної теорії.

26.  Основні поняття та категорії сучасних базових галузевих юридичних наук.

27.  Вплив категоріально – понятійного апарату юридичної теорії на розвиток галузевих юридичних наук.

28.  Поняття загальнонаукового методу.

29.  Методи та прийоми формальної логіки, їх значення для дослідницької та практичної діяльності.

30.  Загальна характеристика методів індукції та дедукції. Приклади використання методів індукції та дедукції в юридичній науці та практиці.

31.  Загальна характеристика аналізу та синтезу. Приклади використання методів аналізу та синтезу в юридичній науці та практиці.

32.  Загальна характеристика методу класифікації та правила її проведення. Приклади використання методу класифікації в юридичній науці та практиці.

33.  Основні підходи до розуміння методу типології. Місце та значення методу типології для різних галузей наукового знання (в тому числі юридичного).

34.  Типології держави і права.

35.  Типи праворозуміння.

36.  Загальнонаукові емпіричні методи пізнання, їх загальна характеристика

37.  Спостереження в юридичній теорії та практиці. Проблеми його використання в юридичній теорії та практиці.

38.  Вимір в юридичній теорії та практиці. Проблеми його використання в юридичній теорії та практиці.

39.  Порівняння в юридичній теорії та практиці. Проблеми його використання в юридичній теорії та практиці.

40.  Експеримент в юридичній теорії та практиці. Проблеми його використання в юридичній теорії та практиці.

41.  Загальнонаукові теоретичні методи пізнання, їх загальна характеристика.

42.  Загальна характеристика аксіоматичного методу. Можливості використання аксіоматичного методу у юридичній науці та практиці.

43.  Загальна характеристика гіпотетико - дедуктивного методу. Можливості використання гіпотетико - дедуктивного методу у юридичній науці та практиці.

44.  Загальна характеристика методу формалізації. Можливості використання методу формалізації у юридичній науці та практиці.

45.  Загальна характеристика методу абстрагування. Можливості використання методу абстрагування у юридичній науці та практиці.

46.  Загальна характеристика приватно – наукових методів юридичних наук.

47.  Загальна характеристика конкретно – наукових методів юридичних наук.

48.  Співвідношення приватно – наукових та конкретно – наукових методів.

49.  Методи збирання, накопичення та перевірки фактичного матеріалу, як методи дослідження державно – правових явищ.

50.  Фактичні матеріали, інформація та дані, що лежать в основі правових досліджень (поняття, види).

51.  Правовий експеримент (поняття, проблеми використання).

52.  Використання методу моделювання у юридичній науці.

53.  Загальна характеристика методів анкетування та інтерв’ювання.

54.  Методи дослідження, обробки інтерпретації фактичного матеріалу (інформації, даних, тощо) у ході здійснення пізнавальних та практичних процедур у юриспруденції.

55.  Способи тлумачення юридичних норм.

56.  Метод контент-аналізу у юридичних науках.

57.  Формально – догматичний метод юридичної науки (загальна характеристика та місце в системі приватно-наукових методів правознавства).

58.  Порівняльно – правовий метод (його поняття, особливості, місце та значення для юридичної науки).

59.  Конкретно – соціологічні методи в правових дослідженнях.

60.  Загальна характеристика приватних методів юридичних наук.

61.  Загальна характеристика фізичних і хімічних методів (мікроскопія, люмінесцентний аналіз, парамагнітний резонанс, нейтронно-активаційний аналіз, молекулярна спектроскопія, хроматографія, рентгеноструктурний аналіз та ін.), як приватних методів окремих юридичних наук.

62.  Загальна характеристика статистичних методів (індекси, табличний метод, методи угрупування відносних величин та ін.) , як приватних методів окремих юридичних наук (криміналістика, кримінологія).

63.  Загальна характеристика антропологічних та антропометричних методів, як приватних методів окремих юридичних наук (методів, що застосовуються при дослідженні людини, трупів, кісткових останків, зокрема, при описі затриманого, складанні його суб'єктивного портрета і т. д.)

64.  Загальна характеристика психологічних методів, які використовують в окремих юридичних науках.

ЗМИСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ

Новітні наукові методологічні напрямки

(друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку

Тема 6. Методологія позитивізму (загальна характеристика, етапи розвитку, вплив на державно – правову науки) (14 години)

Лекція 7. Загальна характеристика методології позитивізму. Класичний позитивізм – перший етап розвитку методології позитивізму (2 години)

Передумови виникнення позитивізму у ХІХ сторіччі. Базові положення та принципи методології класичного позитивізму. Основні напрямки та школи класичного позитивізму.

Лекція 8 Емпіріокритицизм, неопозитивізм та постпозитивізм, як етапи розвитку методології позитивізму(2 години)

Причини, які викликали перехід від класичного позитивізму до емпіріокритицизму, а потім до неопозитивізму. Базові положення та принципи емпіріокритицизму. Основоположники емпіріокритицизму Е. Мах та Р. Авенаріус, їх вплив на науку кінця ХІХ сторіччя.

Неопозитивізм, його загальна характеристика та основні представники (Б. Рассел, Л. Віттгенштейн, члени Віденського гуртка, Львівсько-Варшавська школа і т. д.). Принцип верифікації, його характеристика та значення для неопозитивізму.

Виникнення постпозитивізму та його основні («прокляті») питання. «Три великі відмови» постпозитивізму. Основні ідеї, які захищали у сфері методології К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейерабенд, М. Полані, С. Тулмін. Принцип фальсифікації, його зміст.

Лекція 9. Характеристика деяких державно – правових концепцій, які сформувались на базі методології позитивізму(2 години)

Державно – правові погляди О. Конта, Дж. Милля - молодшого, Г. Спенсера та інших представників класичного позитивізму.

Загальна характеристика політико – правових концепцій, що склались під впливом емпіріокритицизму (система поглядів на державу і право А. Богданова, психологічна теорія права Л. Петражицького).

Г. Кельзен - член Віденського гуртка та його «чиста» теорія права.

Скандинавська реалістична школа права, її загальна характеристика (в основному на базі викладення основних ідей К. Оливекрона, А. Хагерстрем, В. Лунстедта та А. Росса).

Теорія «відкритого суспільства» К. Поппера та її вплив на сучасні політико - правові науки.

Семінарське заняття 4. Методологія позитивізму (загальна характеристика, етапи розвитку) (2години)

1. Передумови виникнення позитивізму у ХІХ сторіччі.

2. Базові положення та принципи методології класичного позитивізму.

3. Причини, які викликали перехід від класичного позитивізму до емпіріокритицизму, а потім до неопозитивізму та постпозитивізму.

4. Відмітні особливості неопозитивізму та постпозитивізму.

5. Відмінність принципу фальсифікації від принципу верифікації.

Семінарське заняття 5. Державно – правові концепції, що спираються на методологію позитивізму (2 години)

1. Співвідношення державно – правових поглядів О. Конта і Дж. Ст. Милля-молодшого.

2. Система поглядів на державу і право А. Богданова (чи був А. Богданов прихильником марксистської методології?)

3. Психологічна теорія права Л. Петражицького.

4. Г. Кельзен - член Віденського гуртка та його «чиста» теорія права.

6. Теорія «відкритого суспільства» К. Поппера та її вплив на сучасну політико - правову думку.

Самостійна робота по темі «Методологія позитивізму (загальна характеристика, етапи розвитку, вплив на державно – правову науки)» (4 години)

1. Основні вади та проблеми методології позитивізму у світі досягнень сучасної науки.

2. Вплив методології позитивізму на розвиток юридичної науки у ХХ сторіччі.

Список рекомендованої літератури:

1. . Шкуринов в России XIX века. - М., 1980.

2. Понятие и действительность права - Москва - Берлин, 2011.

3. Бичко І. В. Факти чи фікції? : критич. аналіз філософії позитивізму. К., 1986.

4. Гайденко понятия науки (ХУІІ – ХУІІІ вв.). Формирование научных программ нового времени. – М.,1987.

5. Гайденко понятия науки. Становление и развитие первых научных программю – М., 1980.

6. Гуревич Иосифович Петражицкий //Правоведение. -1971. - № 5.

7. Демидов и методология науки. — Витебск, 2006.

8. Демьяненко Герберта Спенсера в современном социологическом знании - Иваново, 2012.

9. Ермолаева и развитие методологических подходов к исследованию проблемы предупреждения преступности несовершеннолетних (конец XIX - начало XXI века). – М., 2008

10.  Зорькин теория права в России. - М. 1978.