Методологія та організація юридичних досліджень (стр. 1 )

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет

кафедра теорії права і держави

МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

КИЇВ-2012

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«Методологія та організація юридичних досліджень»

Укладач:

к. ю.н., доц. Машков Андрій Дмитрович

Рецензент:

д. ю.н., проф. Берзін П. С.

д. ю.н.. доц.

Лектори:

к. ю.н., доц..

Викладачі:

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___”_________ 201_ р.

Декан факультету

________ Гриценко І. С.

Погоджено

з науково-методичною комісією

© А. Машков, 2012

З М І С Т

Загальна характеристика навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»	5
Мета і завдання викладання навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень» студентам юридичного факультету	7
Система контролю знань, отриманих студентами юридичного факультету, у ході вивчення навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»	9
Тематичний план навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»	13
Зміст лекцій, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів за окремими темами навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»	15
Змістовний модуль І «Методологія юридичної науки, її структура та зміст. Характеристика окремих методів, що використовуються у юридичних дослідженнях»	15
Тема 1. Методологія права (поняття, структура). Методологічні принципи, як складова методології юридичної науки, їх загальна характеристика	15
Тема 2. Категоріально – понятійний апарат науки, як засіб юридичного дослідження	17
Тема 3. Загальнонаукові методи (загальна характеристика та правила застосування)	20
Тема 4. Приватно – наукові методи юридичних наук (загальна характеристика та правила застосування)	22
Тема 5. Приватні методи юридичних науках (загальна характеристика та правила застосування)	24
Контрольні запитання до змістовного модуля І	27
Змістовний модуль ІІ «Новітні методологічні напрямки (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку»	31
Тема 6. Методологія позитивізму (загальна характеристика, етапи розвитку, вплив на державно – правову науку)	31
Тема 7. Методологія системного підходу (загальна характеристика та її вплив на сучасні державно – правові дослідження	34
Тема 8. Діалектика, як методологія пізнання, в тому числі пізнання державно - правової дійсності	38
Тема 9. Особливості та специфіка синергитичного підходу. Спроби застосувати синергитичну методологію у юридичній науці	41
Тема 10. Особливості герменевтики та феноменології, як основи розуміння та тлумачення державо – правової дійсності	44
Контрольні запитання до змістовного модуля ІІ	47
Змістовний модуль ІІІ «Організація та методика проведення юридичних досліджень»	52
Тема 11. Необхідність, цілі та значення проведення юридичних досліджень (проблема актуальності та новизни юридичних досліджень)	52
Тема 12. Організація та структура наукового юридичного дослідження	53
Тема 13. Загальна характеристика вимог щодо написання та оформлення дипломних і магістерських робіт	54
Контрольні запитання до змістовного модуля ІІІ	55
Орієнтовний перелік питань, які виносять на іспит з навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»	57

Загальна характеристика навчальної дисципліни

«Методологія та організація юридичних досліджень»

Нормативна навчальна дисципліна «Методологія та організація юридичних досліджень» вивчається студентами першого курсу магістратури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в першому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 108 годин учбових занять. З них на лекції відведено - 36 годин, на практичні заняття – 18 годин, на самостійну роботу – 54 годин.

Формою контролю є іспит.

Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з трьох змістових модулів:

·  перший змістовний модуль (ЗМ-1) – ««Методологія юридичної науки, її структура та зміст. Характеристика окремих методів, що використовуються у юридичних дослідженнях» - складають теми 1 – 5;

·  другий змістовний модуль (ЗМ-2) – «Новітні методологічні напрямки (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку»» - складають теми 6 – 10;

·  третій змістовний модуль (ЗМ-3) – «Організація та методика проведення юридичних досліджень» - теми 11 – 13.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання та інші.

Рівень знань та підготовленості студентів на семінарах оцінюється самостійно викладачем, який проводить семінарські заняття.

Для оцінки знань за ЗМ-1 та ЗМ-2 викладачем, який проводить семінарські заняття, самостійно або разом з лектором можуть проводитись колоквіуми, результати яких враховуються при визначені загальної оцінки знань студентів (див. розділ «Система контролю знань, отриманих студентами юридичного факультету, у ході вивчення навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень»).

Завершується вивчення навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень» студентами юридичного факультету проведенням письмового іспиту у вигляді тесту.

До іспиту допускаються ті студенти, які

·  відпрацювали всі пропущені заняття;

·  виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях;

·  набрали мінімальну кількість балів;

·  успішно здали змістові модулі.

· 

Мета і завдання викладання навчальної дисципліни

«Методологія та організація юридичних досліджень» студентам юридичного факультету

Основна мета викладання навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень» студентам юридичного факультету полягає у формуванні у студентів, які навчаються у магістратурі, системи знань про основи методології дослідження юридичних феноменів, про правила організації та оформлення дослідницької діяльності у сфері дослідження державно – правової дійсності.

Головними завданнями викладання навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень» студентам юридичного факультету курсу є:

·  усвідомлення та розуміння студентами магістратури специфіки предмету навчальної дисципліни «Методологія та організація юридичних досліджень», місця та значення методу та методології для здійснення науково – пізнавальної та практичної діяльності вченого – правознавця та юриста - практика;

·  ознайомлення студентів магістратури з основними методологічними напрямками, які мають місце у сучасній юридичній науці;

·  оволодіння студентами магістратури категоріально – понятійним апаратом методології науки в цілому та методології права зокрема;

·  формування у студентів магістратури навичок застосування у процесі дослідницької та практичної діяльності основних методів та методик;

·  тощо.

Мета і завдання лекційних занять полягають в узагальненому викладанні основних тем курсу, забезпеченні студентів необхідними знаннями для самостійного вивчення питань курсу.

Мета і завдання самостійної роботи, яка не виключає, а, навпаки, у певних випадках передбачає участь у цьому процесі професорсько-викладацького складу, студентів магістратури полягають у

·  поглибленому опрацьовуванні змісту лекцій;

·  самостійному вивченні проблем, що виходять за межі обсягу лекційного матеріалу;

·  набутті навичок самостійної творчої науково-дослідної діяльності;

·  здобутті вміння застосування знань та умінь, отриманих у ході вивчення навчальної дисципліни у власній практичній на науковій діяльності.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ,

отриманих студентами юридичного факультету, у ході вивчення навчальної дисципліни

«Методологія та організація юридичних досліджень»

Навчальна нормативна дисципліна «Методологія та організація юридичних досліджень» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Ця система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема: