Методологія та організація юридичних досліджень (стр. 8 )

10.  Кучеренко метод познания. - Курск, 2009

11.  Левашева герменевтика. - Казань, 2006.

12.  философия права (От метафизки к герменевтике) - Екатеринбург, 1995.

13.  Мухамадиев основных проблем герменевтики. – М., 2007

14.  Овчинников мышление в герменевтической парадигме. - Ростов-на-Дону, 2002

15.  Пантыкина методология: опыт исследования права. - Екатеринбург, 2008.

16.  Поляков теория права. Феноменолого-коммуникативный подход. - СПб., 2003

17.  Полякова дискурса власти: герменевтический аспект. - Ижевск, 2009

18.  Пычева уголовного закона. - Ульяновск, 2005.

19.  Сафронов, феноменологии: предмет, экзистенция, данность. – М., 2009.

20.  Свасьян познание: пропедевтика и критика. – М., 2010

21.  Синицына герменевтики в социологии. - Иркутск, 2003

22.  Слабухо и интерпретация текста в герменевтике и современная парадигма интерпретации. - Смоленск, 2008

23.  Сузи : история и концепции. - Петрозаводск, 2005.

24.  Фалёв Мартина Хайдеггера. - СПб, 2008

25.  Шаев в герменевтике: опыт семиотического анализа. - Пятигорск, 2010

Рекомендовані першоджерела:

·  Конфликт интерпретаций : очерки о герменевтике. – М., 2008

·  Логические исследования. Исследования по феноменологии и теории познания. – М., 2011

·  Сартр, Ж – П. Бытие и ничто: опыт феноменологической онтологии. – М., 2011.

·  Бетти Эмилио. Герменевтика как общая методология наук о— М., 2011.

·  Истина и метод: Основы философской герменевтики. — М., 1988.

·  Хайдеггер, М. Время и бытие: Статьи и выступления. — М.: Республика, 1993

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 2

1.  Основні новітні наукові методологічні напрямки (друга половина ХХ - початок ХХІ ст.) та їх вплив на юридичну науку (загальна характеристика).

2.  Передумови виникнення позитивізму у ХІХ сторіччі.

3.  Базові положення та принципи методології класичного позитивізму.

4.  Основні напрямки та школи класичного позитивізму (загальна характеристика та основоположники).

5.  Причини, які викликали перехід від класичного позитивізму до емпіріокритицизму, а потім до неопозитивізму.

6.  Базові положення та принципи емпіріокритицизму.

7.  Основоположники емпіріокритицизму Е. Мах та Р. Авенаріус, їх вплив на науку кінця ХІХ сторіччя.

8.  Неопозитивізм, його загальна характеристика та основні представники (Б. Рассел, Л. Віттгенштейн, члени Віденського гуртка, Львівсько-Варшавська школа і т. д.).

9.  Принцип верифікації, його характеристика та значення для неопозитивізму.

10.  Виникнення постпозитивізму та його основні («прокляті») питання.

11.  «Три великі відмови» постпозитивізму.

12.  Основні ідеї та принципи постпозитивізму. Його «знакові» постаті (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейерабенд, М. Полані, С. Тулмін).

13.  Принцип фальсифікації, його зміст.

14.  Відмінні особливості неопозитивізму та постпозитивізму.

15.  Відмінність принципу фальсифікації від принципу верифікації.

16.  Державно – правові погляди О. Конта, Дж. Мілля-молодшого, Г. Спенсера та інших представників класичного позитивізму.

17.  Загальна характеристика політико – правових концепцій, що склались під впливом емпіріокритицизму (система поглядів на державу і право А. Богданова, психологічна теорія права Л. Петражицького).

18.  Загальна характеристика поглядів Г. Кельзена і вплив на його погляди ідей, які висувались Віденським гуртком.

19.  Скандинавська реалістична школа права, її загальна характеристика та персоналії(К. Оливекрона, А. Хагерстрем, В. Лунстедта, А. Росса та інші).

20.  Теорія «відкритого суспільства» К. Поппера та її вплив на сучасні політико - правові науки.

21.  Основні вади та проблеми методології позитивізму у світлі досягнень сучасної науки.

22.  Вплив методології позитивізму на розвиток юридичної науки у ХХ сторіччі.

23.  Поняття «системний підхід», «системна методологія», «системний аналіз» тощо. Їх співвідношення.

24.  Причини та передумови появи системного підходу.

25.  Історія формування системного підходу.

26.  Основні методологічні принципи системного підходу.

27.  Поняття «системи», її ознаки.

28.  Основні поняття, які використовуються у межах системного підходу (їх загальна характеристика).

29.  Закономірності функціонування та розвитку систем.

30.  Класифікація систем. Основні різновиди систем.

31.  Вплив ідей системного підходу на державно – правові дослідження (загальна характеристика).

32.  Характеристика держави і права як системних об’єктів.

33.  Підходи до тлумачення поняття «діалектика» та її місця у системі наукового знання.

34.  Загальна характеристика діалектики як методології пізнання (в тому числі державно – правової дійсності).

35.  Основні закони та принципи діалектики.

36.  Державно – правові концепції, які формувались на базі діалектики. Марксистська теорія держави і права та її вплив на сучасні українські державно – правові та політичні науки.

37.  Порівняльна характеристика державно – правових поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса, з одного боку, та Ф. Гегеля, з іншого (методологічний аспект).

38.  Вплив діалектичної методології на сучасну державно – правову теорію в Україні.

39.  Аналіз державно – правових поглядів І. Канта (загальна характеристика).

40.  Неокантіанці у юридичних науках, їх погляди на право та державу (Г. Коген, Р. Штаммлер, Г. Радбрух, Б. Кістяківський та інші).

41.  Підходи до тлумачення поняття «синергетика» та визначення її місця у системі наукового знання.

42.  Загальна характеристика синергетики як методології пізнання та стилю мислення.

43.  Особливості категоріально – понятійного апарату синергетики.

44.  Загальна характеристика синергетичної теорії та її категоріально – понятійний апарат.

45.  Порівняння поглядів на синергетику, її зміст, на місце та значення у системі наукового знання Г. Хакена та І. Пригожина.

46.  Основні концептуальні тези синергетики.

47.  Принципова можливість та доцільність формування уявлення про державу і право, як об’єкти синергетичного дослідження.

48.  Проблеми застосування синергетичної теорії (її основних положень) до пізнання державно – правових явищ.

49.  Спроби використати синергетечну методологію у дослідженні соціально – політичних (включаючи державно – правові) процесів та явищ на пострадянському просторі.

50.  Критичний аналіз спроб використати синергетичну методологію у дослідженні соціально – політичних (включаючи державно – правові) процесів та явищ на пострадянському просторі.

51.  Вплив типу праворозуміння на вирішення питання про принципову можливість дослідження права на базі синергетичної методології.

52.  Загальна характеристика герменевтики та феноменології та причини їх формування.

53.  Основні теоретики екзістенціоналізму, феноменології та герменевтики (загальна характеристика їх поглядів).

54.  Особливості герменевтики та феноменології як методологічного фундаменту побудови сучасних наукових досліджень.

55.  Співвідношення та взаємний вплив феноменології, герменевтики та екзистенціалізму.

56.  Державно – правові концепції, які сформувались під впливом герменевтики та феноменології (загальна характеристика).

57.  Правові погляди А. Райнаха, Ф. Кауфмана, Г. Коніга та К. Коссіо.

58.  Правові концепції Е. Бетті, Г. Гадаммера та П. Рікьора.

59.  Загальна характеристика концепцій С. К’єркегора, Ф. Ніцше, В. Дільтея М. Хайдеггера та Е. Гусеррля.

60.  Значення герменевтики та феноменології для розвитку сучасного гуманітарного знання.

ЗМИСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Організація та методика проведення юридичних досліджень

Тема 11. Необхідність, цілі та значення проведення юридичних досліджень (проблема актуальності та новизни юридичних досліджень) (6 годин)

Лекція 15. Необхідність, цілі та значення проведення юридичних досліджень (проблема актуальності та новизни юридичних досліджень) (2 години)

Поняття та зміст наукового дослідження (на прикладі юридичної науки).

Мета, завдання та актуальність юридичного дослідження.

Евристичний аспект юридичного дослідження. Проблема наукової новизни юридичних досліджень.

Практичне значення юридичних досліджень і юридичної науки.

Самостійна робота по темі «Необхідність, цілі та значення проведення юридичних досліджень (проблема актуальності та новизни юридичних досліджень)» (4 годин).

1. Аналіз визначення мети, завдань, та актуальності останніх за часом наукових досліджень, які були зроблені у межах юридичних наук, які є спеціалізацією студенту (на базі авторефератів кандидатських та докторських дисертацій, захищених за відповідною спеціальністю).

2. Визначення мети, завдання та актуальності власного наукового дослідження студента (його дипломної або магістерської роботи, яку він планує написати та захистити у встановленому порядку).

Список рекомендованої літератури:

1. Гусарєв діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – Киев, 2005.

2. Лутай ія комплексних досліджень у сучасній науці. К.: 1980.

3. Методология историко-правовых исследований. М., 1980.

4. , Туленков научного исследования. - К..

5. Білуха ія наукових досліджень. – К., 2002..

6. Єріна А. М., , Єрін ія наукових досліджень. - К., 2004.

7.  , Рашидов научного исследования. – Ташкент,1979.

8.  Сырых и методология юридической науки – М., 2012.