Методична вказівка № 8 студентам 3 курсу медичного факультету №3 (спеціальність "медична психологія") для підготовки до практичного заняття з психофізіології (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім.

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

“____” ____________ 200 р.

Протокол № ______

Завідувач кафедри

професор

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 8

студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології

“Тренування пам’яті та вдосконалення процесу згадування”

Чернівці

1.ТЕМА: Тренування пам’яті та вдосконалення процесу згадування.

1.1.Науково-методичне обгрунтування теми

Память має велике значення у життєдіяльності людини, адже завдяки їй людина набуває життєвий досвід, навчаючись мові, рухам, орієнтації у навколишньому середовищі, оволодіває досвідом попередніх поколінь. Пам'ять є психічною функцією, що зберігає у свідомості минулі враження, відтворює минулий досвід; це один із процесів розумової діяльності людини; це властивість живих систем засвоювати і використовувати знання.

Пам'ять є, результатом роботи мозку, але залежить також від функціонування організму в цілому. Її ще називають вхідними воротами мислення та інтелекту.

Знання стану пам'яті хворого необхідне лікарю-психологу на всіх етапах обстеження та лікування.

2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

- Види порушень пам’яті;

- Методи запам’ятовування;

- Методи згадування;

- Удосконалення процесу згадування;

- Визначення забування;

-  Причини забування (витіснення, пригнічення, амнезія, згасання за відсутністю потреби, викривлення, інтерференція, дія амнестичних агентів, деяких лікарських препаратів).

3.2.Уміти:

- пояснити механізми кращого запапам’ятовування;

-  виявити порушення пам’яті.

3.3. Опанувати практичні навички:

-  тренування пам’яті.

4. Поради студенту:

Класифікація розладів пам'яті:

І. Гіпермнезія - патологічне загострення механічної при зниженні логічно-смислової пам'яті. Спостерігається при маніакальних та депресивних станах.

2. Гіпомнезія - патологічне послаблення пам'яті за рахунок відтворення. Спостерігається при церебральному атеросклерозі, гіпертонічних психозах.

3. Амнезія - прогалини в спогадах. З пам'яті випадають події певного відрізку часу.

3.1. Ретроградна амнезія - випадіння з пам'яті подій, що сталися до початку захворювання.

3.2. Антероградна амнезія - випадіння з пам'яті подій, що сталися після виникнення захворювання.

3.3. Змішана (ретро-антероградна амнезія) - амнезія, що поєднує антероградну і ретроградну, тобто випадіння з пам'яті подій, що передували захворюванню, а також тих, що мали місце після його початку. Найбільш часто зустрічається при травматичних психозах.

3.4. Часткова амнезія (страждає один із процесів пам'яті). Спостерігається при інтоксикаційних, травматичних і реактивних психозах.

- фіксаційна - страждає процес запам'ятовування

- репродуктивна - страждає процес відтворення.

3.5. Повна (тотальна) амнезія (страждають всі процеси пам’яті) Характерна для старечих психозів і прогресивного паралічу

3.6 Лакунарна амнезія - прогалини пам'яті на певні події.

Зустрічається при психозах, обумовлених вогнищевими ураженнями головного мозку.

3.7 Афектогенна амнезія - втрата пам'яті, пов'язана з психічною травмою при збереженні в пам'яті загальної ситуації (при психопатіях, істерії, реактивних станах).

3.8 Ретардована амнезія - втрата пам'яті на більш віддалений час після непритомного стану (при інфекційних психозах, наркоманіях ).

4. Парамнезії - помилкові спогади і спотворення пам'яті.

4.1 Псевдоремінісценції - несправжні спогади реального змісту про події, яких не було у відрізрк часу, згадуваний хворим, але вони мали місце чи могли мати місце в минулому; нерідко заповнюють у хворого прогалини пам'яті.

4.2 Конфабуляції - порушення пам'яті, що характеризується заповненням прогалин пам'яті вигаданими спогадами та переживаннями фантастичного змісту.

4.3 Фантазми (процес створення людиною нових образів на основі пережитого).

Можуть бути реалістичними і пустими, беззмістовними:

- істеричні ( різні вигадки незвичайних подій, яких насправді не було, прагнення поставити себе у центрі уваги навколишніх)

- паралітичні ( вигадки безглуздого змісту, що виникають у випадках виявленого недоумства).

4.4 Дизмнезії - перенесення тих чи інших подій з минулого в інші періоди життя.

4.5 Екмнезії - події минулого життя переносяться в сучасне.

4.6 Криптомнезії - факти, думки, запозичені в інших або прочитані в книжках, вважаються власними.

Парамнезії спостерігаються при травматичних, судинних, інтоксикаційних, сифілітичних психозах та істерії.

Блоки пам'яті. Описуються три блоки пам'яті: сенсорний блок (зв'язаний з органами чуттів»: зором, слухом, дотиком, смаком і нюхом), а також блоки короткочасної і довготривалої пам'яті. Кожний з них грає свою роль у процесах запам'ятовування, збереження і відтворення інформації. Їхня основна відмінність полягає в порядку і тривалості дії. Починається процес пам'яті із сенсорного блоку — він триває усього трохи мілісекунд. Блок короткочасної пам'яті — тривалість обробки інормації обмежується декількома секундами, хвилинами. Інформація ж, що «дійшла» до блоку довготривалої пам'яті, може зберігатися все життя.

Повторюючи інформацію про себе чи вголос, людини може запам'ятати її майже на необмежений час. Існують також дані, що свідчать про те, що слухова інформація може утримуватися в пам'яті довше, ніж зорова.

Більшість учених вважає, що все, що утримується в пам'яті більше п'яти хвилин, попадає в довготривалу пам'ять.

Удосконалювання роботи блоку довготривалої пам'яті спряжено з розміщенням інформації в пам'яті, або її відтворюванням. Для поліпшення організації розміщення спогадів у мозку, використовується мнемоніка. Мнемоніка, чи мнемотехніка, — це прийоми, що полегшують запам'ятовування інформації за допомогою її значеннєвої організації. Успішно використовуються в різних ситуаціях такі методи, як метод опорних, ключових слів і метод loci.

Метод опорних слів: метод поліпшення пам'яті, при якому кожен елемент зі списку, що запам'ятовується, асоціюється з уявним образом за допомогою спеціального вірша.

Метод loci - мнемонічний метод, який дозволяє запам'ятати ряд об'єктів за допомогою асоціацій з певними місцями на знайомому шляху (вдома).

Запам'ятовуванню сприяє організація інформації в значеннєві групи. Окрім цього, інформація, наповнена змістом, запам'ятовується легше. Мнемонічні методи направлені на те, щоб за допомогою асоціацій додати інформації зміст. Звичайно такий підхід у сполученні з зосередженням і завчанням матеріалу дозволяє поліпшити його запам'ятовування.

Ефективним способом поліпшення роботи пам'яті вважається метод вільних асоціацій. Асоціації-послідовність зв'язаних між собою спонтанних думок людини. Повторення ситуації активізує пам'ять. Чим сильніше подібність між нинішніми умовами і тими, що існували в момент розміщення інформації в пам'яті, тим більше шансів точно її відтворити.

Одним зі способів, що звичайно допомагає згадувати імена і прізвища, є алфавітний метод. Є дані, що свідчать про те, що слова, що починаються з однієї і тієї ж букви, зв'язані між собою в пам'яті. Іноді для того, щоб згадати першу букву імені, досить буває швидко перебрати всі букви алфавіту. Знаючи першу букву, згадати ім'я набагато простіше.

Забування можна пояснити багатьма причинами. Серед них основними є витіснення, пригнічення, амнезія, угасання через втрату потреби, перекручування, інтерференція і результат прийому деяких лікарських препаратів.

Витіснення - це забування, мотивоване неусвідомлюваними причинами.

Пригнічення - це свідомі зусилля, спрямовані на те, щоб не думати про якусь-небудь подію. Пригнічення відрізняється від витіснення тим, що ви цілком усвідомлюєте, що подія відбулася. На жаль, пригнічення хворобливих думок не рятує людини від емоційних наслідків, до яких відносяться перебільшені страхи, фобії і депресія.

Амнезія - це розлад, що представляє саму крайню форму витіснення. Існує кілька форм амнезії: істерична амнезія, органічна. Амнезія може бути викликана іншими причинами. Серед них алкоголізм, наркоманія, захворювання, травми, недостатнє чи неправильне харчування й ушкодження мозку.

Забування забезпечується інтерференцією. Інтерференція - це особливого роду перекручування інформації. Людина забуває тому, що нова інформація змішується з уже наявними спогадами. Відповідно до теорії забування за рахунок інтерференції, запам'ятовуванню заважають фактори двох типів: проактивна інтерференція і ретроактивна інтерференція. Проактивна інтерференція відбувається, коли відтворення нових даних, що недавно надійшли в пам'ять, блокується старими спогадами. Таким чином, при проактивній інтерференції старі знання заважають запам'ятовуванню нових.

Згасання і перекручування – згасання незатребуваних спогадів згодом. Ретроактивна інтерференція відбувається внаслідок того, що нові знання блокують відтворення старих спогадів.

Від більшості лік, як правило, пам'ять погіршується. Сильний негативний вплив на пам'ять від транквілізаторів. Недавні дослідження показали, що транквілізатор діазепам фактично блокує роботу пам'яті протягом шести годин після прийому.

Обов’язкові тести, що дають основні уявлення про

1)  методи згадування;

2)  порушення пам’яті;

2) методи запам’ятовування.

Робота 1. Засвоїти методи запам’ятовування.

Мета роботи: навчитись методам тренування пам’яті.

Для роботи потрібні: описання методики.

Хід роботи: згідно методики засвоїти інформацію, дану для запам’ятовування.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати результати тестування.

У висновках відповісти на такі запитання: чим обумовлено краще запам’ятовування матеріалу.